Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації В період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст. )

Загальні тенденції розвитку світової економіки в останній третинні ХІХ – на початку ХХ ст. на основі прогресу науки, техніки та технологій. Завершення промислового перевороту у провідних країнах світу і перехід до індустріального розвитку. Структурні зміни в економіці. Перехід від системи вільної конкуренції до монополії. Розвиток акціонерної форми організації господарства. Формування світового ринку та міжнародних економічних відносин. Друга технологічна революція.

Відображення суперечностей індустріальної цивілізації в економічних концепціях того часу. Значення теоретичної спадщини Г.Г.Госсена, Й.-Г. фон Тюннена та А. Курно у формуванні теоретичної бази маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк). Кембріджська школа маржиналізму (А. Маршалл, В.С. Джевонс). Математична (Лозанська) школа маржиналізму (Л. Вальрас, В. Паретто). Американська школа маржиналізму (Дж.Б. Кларк). Історичний напрямок (нова історична школа) у політичній економії як передумова появи інституціоналізму.

Промислове зростання Німеччини в кінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму. Роль політичного об'єднання Німеччини в її економічному зростанні. Особливості промислової структури. Державний капіталізм. Соціальний напрямок у політичній економії як передумова появи інституціоналізму.

США – реальний лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму. Причини та фактори зростання американської економіки. Місце США у світовому господарстві. Американська школа маржиналізму, Дж. Б. Кларк. Зародження інституціональної теорії в США. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена; соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса; кон'юктурно-статистичний інституціоналізм В. Мітчелла.

Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла. Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла. Синтез післярікардіанської політекономії і маржиналізму. Розвиток неокласичної традиції у працях А. Пігу та Р. Хоутрі.

Зниження темпів економічного зростання Франції та їх відображення в роботах представників математичної школи. Уповільнення темпів економічного зростання Франції та особливості її економіки. Протиріччя розвитку французької господарської системи та її відображення в роботах представників математичної школи.

 

Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ – початок XX ст.)

Соціально-економічне становище Правобережної України. Економічний занепад українського Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії. Реформи Йосипа II, їх економічний зміст.

Розвиток товарності сільського господарства; збезземелення селянства та еволюція форм феодальної ренти в першій половині XIX ст. Визрівання передумов скасування кріпацтва. Відображення цих процесів у суспільно-економічній думці.

Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі: економічні погляди В.Каразіна, М.Балудянського, Т.Степанова, І.Вернадського, Д.Журавського.

Вплив реформ 1848 і 1861 років на здійснення промислового перевороту і поступову індустріалізацію економіки України. Реформи 1848 і 1861 рр. та їх вплив на розвиток аграрних відносин на українських землях. Економічні наслідки скасування кріпосного права. Поглиблення територіальної спеціалізації в аграрному розвитку українських земель. Особливості наздоганяючої моделі економіки України. Розвиток вугледобувної та металургійної галузей на півдні України. Становлення машинобудівної галузі та будівництво залізниць.

Промислове пробудження у Східній Галичині. Початок індустріалізації на українських землях наприкінці 70-х років ХІХ ст. Приплив іноземного капіталу й поширення акціонерних компаній наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Монополізація і концентрація виробництва та їх соціальні наслідки.

Основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині ХІХ – на поч. ХХ ст. Загальні характеристики розвитку української економічної думки у другій половині ХІХ ст. Економічні погляди М. Бунге і М. Зібера. Аналіз соціально-економічних проблем Галичини. І. Франко та його внесок у популяризацію політичної економії. Економічні ідеї у працях О. Терлецького і М. Драгоманова. С. Подолинський – видатний український учений та засновник школи фізичної економії. Зародження соціально-психологічного напряму маржиналізму (Д. Піхно, Р. Орженецький, О. Білімович).

М. Туган-Барановський – учений-економіст світового рівня. Розвиток М. Туган-Барановським економічної теорії циклів, теорії граничної корисності, погляди вченого на соціалізм та здійснення критичного аналізу економічної теорії марксизму.

Є. Слуцький – фундатор маржиналістської математичної теорії споживання. Аналіз ученим бюджету споживача та його поведінки. Розробка Є. Слуцьким основ праксеології, психології поведінки господарюючих суб’єктів.

 

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації
(перша половина ХХ ст.)

Нові тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Світова економічна криза останньої чверті ХІХ ст. Нові тенденції у розвитку господарства. Структурні зміни в економіці. Перехід від системи вільної конкуренції до монополії. Розвиток акціонерної форми організації господарства. Зміни зовнішньої політики провідних держав. Жорсткий протекціонізм. Економічна експансія.

Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи і США. Становлення системи державного регулювання економіки. Завершення формування світового господарства. Основні етапи його розвитку. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку
XX ст. та посилення державно-монополістичних тенденцій. Їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж.А.Гобсон, Р.Гільфердинг, К.Каутський, В.І.Ленін) та концепціях ринку, монополістичної (Дж.В.Робінсон, Е.Чемберлін) та ефективної конкуренції Й.А.Шумпетера. Форми господарства та особливості їх взаємодії з суспільними та економічними підсистемами цивілізації. Основні суперечності між великими державами. Початок боротьби за переділ світу.

Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США. Причини та наслідки Першої світової війни. Світове господарство напередодні Першої світової війни. Економічні причини та наслідки Першої світової війни. Дезорганізація структури світового ринку у роки війни. Економічні аспекти Версальської угоди. Праця Дж.М.Кейнса "Економічні наслідки Версальської угоди". Плани Дауеса та Юнга. Формування етатистської системи господарських відносин. Вплив цивілізаційних факторів на систему повоєнних економічних відносин. Повоєнна криза. Основні фактори стабілізації 1924-1929 рр. Інституціональний напрям економічної думки як обгрунтування соціального контролю суспільства над економікою.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. Виникнення кейнсіанства. "Велика депресія" 1929-1933 рр. та її вплив на розвиток країн Європейської цивілізації та США. Становлення різних систем макроекономічного регулювання в 30-ті роки. "Новий курс" Ф.Рузвельта та його теоретична основа. Застосування економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного реголювання економіки. Нацистський варіант реформування економіки. Примусова монополізація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки і її роль в господарському відродженні Німеччини. Неоліберальні теорії державного регулювання економіки.

Основні напрямки економічної думки у 20-40 рр. XX ст. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж.М.Кейнса. Трактування Дж.М.Кейнсом причин порушення ринкової рівноваги. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку. Розповсюдження кейнсіанства і його особливості в різних країнах. Господарство Англії і Франції 30-х рр. XX ст. План економії Дж.Мея. Економічна політика “Народного фронту” у Франції.