Перелік питань, що виносяться на підсумковий контроль

1. Особливості первісного суспільства, його історико-економічна та археологічна періодизація.

2. Неолітична революція та її передумови. Становлення відтворюючого господарства та його особливості.

3. Трипільська культура. Суспільство трипільської культури та особливості його господарської сфери.

4. Найдавніші пам'ятки економічної думки Давнього Єгипту та відображення в них господарських відносин з приводу організації господарства, землекористування, особливостей обміну і рабства.

5. Господарство храмових громад стародавніх шумерів. Закони Хаммурапі як пам'ятка економічної думки.

6. Формування феодального землеволодіння та системи „сюзерен-васал". Відображення цих процесів у “Салічній правді”.

7. Виникнення середньовічних міст. Корпоративні форми відносин.

8. Комунальні революції. Роль середньовічного міста у розвитку товарно-грошових відносин.

9. Цехові регламенти як пам'ятка економічної думки середньовіччя. Економічні погляди кантоністів. Тома Аквінський.

10. Розвиток феодального землеволодіння (вотчина). Форми залежності в господарській сфері (холопи, закупи, рядовичі, смерди). Форми феодальної ренти. Умовна форма феодального землеволодіння в українських землях. Реформи княгині Ольги.

11. Давньоруське місто: спільні та відмінні риси із середньовічними містами Західної Європи. Організація ремесла та торгівлі. Руська правда про ці процеси.

12. Феодальна роздробленість Київської Русі, її наслідки. Галицько-Волинська держава, її господарський розвиток. Наслідки татаро-монгольської навали.

13. Вплив Польщі та Литви на господарський розвиток українських земель. Форми феодального землеволодіння (вотчинна, державна).

14. „Революція цін" та її вплив на господарський розвиток країн Європи. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу. Створення перших колоніальних імперій - іспанської і португальської.

15. Економічний розвиток країн Європи - Англії, Португалії та Іспанії - після отримання колоніальних здобутків.

16. Перехід від дрібного товарного до великого масового виробництва. Процес первісного нагромадження капіталу. Первісне нагромадження капіталу в Англії. Його особливості в інших європейських країнах.

17. Основні джерела нагромадження капіталів. Істотні зміни в господарстві країн під впливом первісного нагромадження капіталу.

18. Економічна думка періоду первісного нагромадження. Фізіократи: Ф.Кене, Ж.Тюрго. Вільям Петті як економіст перехідного періоду та критик меркантилістської доктрини. П'єр де Буагільбер.

19. Мануфактура та її види.

20. Промисловий переворот, його суть і значення длярозвитку ринкового господарства. Формування інститутів ринкової економіки. Інститут приватної власності. Система вільної конкуренції.

21. Форми господарства національних економік: мануфактура, фабрика, акціонерні товариства, домогосподарства, фермерські господарства. Роль і місце національної держави в ринковій економіці.

22. Економічне вчення А.Сміта як перша спроба системного аналізу ринкової економіки. Відображення особливостей розвитку ринкової економіки на початку ХІХ ст. представниками критичного напряму та соціалістами - утопістами.

23. Історична школа.

24. Марксистська економічна теорія.

25. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях А.Сміта, Д.Рікардо та Дж.С.Мілля.

26. Особливості становлення ринкових відносин в США. Початок промислової революції та роль Громадянської війни у її завершенні. Значення ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в становленні капіталістичних відносин у країні.

27. Створення української козацької держави та особливості її господарства.

28. Економічна політика Б.Хмельницького. Еволюція форм землеволодіння. Елементи меркантилізму в універсалах, „Стверджувальних грамотах" та міжнародних угодах Б.Хмельницького, у статтях Переяславської угоди 1654 р.

29. Економічний розвиток Запорізької Січі. Посилення позицій козацько-старшинської верхівки.

30. Господарство Лівобережної України за часів Гетьманщини та у складі Російської імперії. Підвищення агрокультури. Розвиток ремесла. Виникнення нових міст; зростання міського населення. Зародження мануфактурного виробництва. Зрушення у внутрішній та зовнішній торгівлі.

31. Економічна політика Петра І та її вплив на економіку України. Економічні погляди Ф. Прокоповича. Відбиття у них принципів та практики „освіченого абсолютизму".

32. Остаточне закріпачення селян в Лівобережній Україні у другій половині XVIII ст. Зміна правового статусу козацтва. Економічні платформи депутатів від різних верств козацтва у „Колегії з укладання нового уложення" до Катерини II (1767-1768), „Торчинському маніфесті" (1767) та „Універсалі до селян" (1768).

33. Економічні погляди Я.Козельського як відображення економічного розвитку, розуміння ним економічних категорій - праці, капіталу, прибутку, відтворення, власності та ін.

34. Соціально-економічні уявлення видатного українського філософа Григорія Сковороди.

35. Економічний занепад українського Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії. Реформи Йосипа II, їх економічний зміст.

36. Промислове зростання Німеччини в кінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму.

37. США - реальний лідер світової економіки. Причини та фактори зростання американської економіки. Місце США у світовому господарстві. Американська школа маржиналізму, Дж. Б. Кларк.

38. Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла.

39. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. та посилення державно-монополістичних тенденцій. Їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж.А.Гобсон, Р.Гільфердинг, К.Каутський, В.І.Ленін) та концепціях ринку, монополістичної (Дж.В.Робінсон, Е.Чемберлін) та ефективної конкуренції Й.А.Шумпетера.

40. Світове господарство напередодні Першої світової війни. Економічні причини та наслідки Першої світової війни. Дезорганізація структури світового ринку у роки війни.

41. Економічні аспекти Версальської угоди. Праця Дж.М.Кейнса "Економічні наслідки Версальської угоди".

42. Плани Дауеса та Юнга. Вплив цивілізаційних факторів на систему повоєнних економічних відносин. Повоєнна криза.

43. Основні фактори стабілізації 1924-1929 рр. Інституціональний напрям економічної думки як обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою.

44. "Велика депресія" 1929-1933 рр. та її вплив на розвиток країн Європейської цивілізації та США.

45. Становлення різних систем макроекономічного регулювання в 30-ті роки. "Новий курс" Ф.Рузвельта та його теоретична основа. Застосування економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного регулювання економіки.

46. Нацистський варіант реформування економіки після „Великої депресії”. Примусова монополізація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки і її роль в господарському відродженні Німеччини. Неоліберальні теорії державного регулювання економіки.

47. Основні напрямки економічної думки у 20-40 рр. XX ст. Виникнення кейнсіанства.

48. Теоретична система Дж.М.Кейнса. Трактування Дж.М.Кейнсом причин порушення ринкової рівноваги. Економічна програма Дж.М.Кейнса. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку.

49. Розповсюдження кейнсіанства і його особливості в різних країнах.

50. Господарство Англії і Франції 30-х рр. XX ст. План економії Дж.Мея.

51. Економічна політика "Народного фронту" у Франції.

52. Світове господарство в роки Другої світової війни. Методи воєнно-господарського регулювання.

53. Економічні підсумки ІІ-ї світової війни: матеріальні, демографічні, соціальні. Реконверсія та демонтаж системи воєнного регулювання економіки.

54. Формування та розвиток нової монетарної системи (Бреттон-Вудська угода). Утворення та функціонування наднаціональних фінансових організацій (МВФ, МБРР).

55. Науково-технічний прогрес і НТР та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік. „Зелена революція". Дослідження суті НТР у працях провідних авторів.

56. Інтернаціоналізація світової системи господарства. Наднаціональні міжнародні утворення як фактор нового режиму взаємодії між національними економіками.

57. Утворення та розвиток ЄЕС. Римський клуб та проблема світового споживання. Лібералізація зовнішньої торгівлі у післявоєнний період.

58. План Маршалла та його значення. Дослідження проблем економічної інтеграції Р. Ліпсі, Я.Тінбергена, Б. Баласси та ін.

59. Утворення та діяльність Організація об'єднаних націй (ООН) та Міжнародної організації праці (МОП).

60. Основні напрями розвитку економічної думки у повоєнний період. Кейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Неокласичний напрям, неолібералізм та неоконсерватизм. Неокейнсіанство, посткейнсіанство та нове кейнсіанство. Інституціональний напрям.

61. Економічне зростання у повоєнний період. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.

62. Модель економічного зростання Харрода-Домара.

63. Економічне зростання у Німеччині. Л.Ерхард.

64. Економічний розвиток Англії у повоєнний період.

65. Економічна політика голлізму у Франції.

66. Економічне зростання в США та Японії після ІІ-ї світової війни. Неокласичні моделі економічного зростання. Модель економічного зростання Р. Солоу.

67. Кейнсіанська теорія циклічних коливань і заходи державної антициклічної політики Е. Хансена. Кейнсіансько-неокласичний синтез та його вираження у багатофакторній моделі економічного зростання Хікса / Хансена.

68. Причини поглиблення криз національних економік у 70-80-ті роки XX ст. та їх відображення у економічній думці. Актуалізація неокласики в економічній думці.

69. Неоконсервативні реформи державного регулювання: „тетчеризм" у Великобританії та „рейганоміка" у США. Економічна теорія пропозиції (А.Лаффер, Дж. Гільдер) і податкова реформа у США (Р.Рейган).

70. Особливості посткейнсіанства. Пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики нового кейнсіанства у 80-х рр. XX ст.

71. Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-70-ті роки XX ст. Розвиток корпорації у повоєнний період та її місце у системі національної економіки. Типологізація корпорацій за О. Вільямсоном. П. Друкер та його дослідження суті корпорації. „Зріла корпорація" Дж. Гелбрейта. Основні моделі корпорації: американська, європейська (континентальна) та японська

72. Транснаціоналізація у еволюції світогосподарських процесів. Сутність та значення транснаціональних корпорацій (ТНК).

73. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства. Суть глобалізації та її причини.

74. Характеристика економічної складової глобалізації. Вплив глобалізації політичного та культурного життя на національні господарства.

75. Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання воєнних витрат.

76. Міжнародні економічні організації та їх вплив на національні економічні інститути. Світові цінності та їх влив на національні економіки.

77. Суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця XX - початку XXI ст. Постіндустріальна економіка.

78. Основні риси постіндустріального суспільства та постіндустріальної економіки. Зміна ролі матеріальних факторів виробництва.

79. Зростання ролі інформації та знань як основного ресурсу господарської діяльності та перехід до інформаційно-технологічної революції. Зміна галузевої структури виробництва та структури зайнятості.

80. Сервісно-інформаційна економіка. Вплив високотехнологічного наукоємного виробництва на розвиток традиційних галузей.

81. Теорія постіндустріального суспільства та її основоположники Е. Тоффлер, Д. Белл, Дж. Ґелбрейт, К. Боулдінг, Р. Арон, А. Турен, Ж. Фурастьє, М. Кастельс).

82. Вплив глобалізації на інтеграційні процеси. Характер взаємодії в рамках світової системи господарства: нееквівалентність обміну, нова поляризація, гегемонізм, диктат, силовий вплив.

83. Особливості міжнародної торгівлі та інститути, що її забезпечують. ГАТТ-СОТ.

84. Зміна місця та ролі людини в сучасних виробничих процесах. Новий характер мотивації та стимулів діяльності людини в сучасних умовах. Зміна вартісних відносин у сучасному виробництві..

85. Корпорація за сучасних умов та становлення постіндустріальної корпорації. Інтелектуальні працівники як основна частина персоналу сучасних корпорацій.

86. Транснаціональні корпорації як ознака і характерна риса сучасного господарства.

87. Неоінституціональна економічна теорія як відображення функціонування постіндустріальної економіки. Теорія постекономічного суспільства В. Іноземцева.

88. Запровадження політики „воєнного комунізму" в Україні, її основні риси та соціально-економічні заходи. Особливості взаємодії господарських одиниць між собою.

89. Нова економічна політика як система регульованої ринкової економіки. Відновлення ринку і ринкових відносин та їх роль у відбудові економіки України. Шляхи відбудови промисловості та сільського господарства. Дискусії в українській економічній літературі щодо форм організації промислового і сільськогосподарського виробництва, ролі кооперації, форм власності тощо. Відродження фінансово-кредитної системи.

90. Грошова реформа 1922-1924 рр. Участь українських економістів в обґрунтуванні концептуальних засад грошової реформи.

91. Українська економіка у складі СРСР. Вплив на господарство України централістської економічної політики, позаекономічних методів управління та перерозподілу матеріальних та фінансових ресурсів. Відображення господарської політики України у працях Л.Яснопольського, М.Волобуєва та ін.

92. Голодомор в Україні у 1932-1933 рр. як прояв антигуманної сутності командно-адміністративної системи.

93. Основні підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п'ятирічок та її роль в економіці СРСР як основи союзного ВПК.

94. Завершення формування адміністративно-командної економічної системи. Господарство України в роки війни та повоєнної відбудови. Джерела відбудови народного господарства України, відновлення його довоєнної структури.

95. Голод 1946-1947 рр. Грошова реформа 1947 р.

96. Колективізація та індустріалізація західноукраїнських земель. Утвердження офіційного напрямку в економічній науці.

97. Економічні перетворення періоду "хрущовської відлиги".

98. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи. Зміни в аграрному секторі та їх обґрунтування в українській економічній літературі другої половини 50-х - початку 60-х років

99. Перехід до територіальної системи управління (раднаргоспи). Соціально-економічна політика у 50-ті - першій половині 60-х років. Загострення соціально-економічної ситуації на початку 60-х років.

100. „Косигінська реформа": передумови та основні напрямки, їх теоретичне обґрунтування в українській радянській економічній літературі 60-х - першої половини 70-х років.

101. Спроби впровадження економічних важелів у радянську економічну систему в другій половині 60-х років. Відновлення галузевої структури управління. Удосконалення директивного планування. Госпрозрахунок.

102. Зниження ефективності командно-адміністративної економічної системи у 70-ті - першій половині 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму, структура народногосподарського комплексу України. Екологічна криза. Вичерпання ресурсного та матеріального потенціалу. „Залишковий" принцип розв'язання соціально-економічних проблем.

103. „Перебудова" як спроба переходу до регульованої ринкової економіки. Проголошення політики прискорення та інтенсифікації.

104. Спроби радикальної перебудови економічної системи: трансформація форм власності, відмова від жорстко директивного планування. Криза марксистсько-ленінської економічної теорії. Посилення відцентрових тенденцій в радянській економіці.

105. Проголошення суверенітету (16.06.1990) та незалежності (24.08.1991) України. Проблеми перебудови української економіки та їх оцінка в економічній літературі.

106. Проголошення курсу на державно регульовану, соціально спрямовану економіку. Вдосконалення ринкового інституційного середовища. Основні напрямки теоретичних розробок - питання ринкової трансформації в економіці України та їх ефективність, а також її структурна перебудова. Аграрна реформа, її основні етапи. Позитив та недоліки. Теоретичне обґрунтування.

107. Формування основних засад ринкової економіки в Україні.

11. Методи оцінювання знань студентів

Оцінювання рівня знань студентів проводиться за модульно-рейтинговою системою.

 

11.1. Таблиця оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студентів

Поточний та модульний контроль (100 балів)	Разом балів
Семінарські заняття	Самостійна робота	ІНДЗ	Заліковий модуль

11.2. Система нарахування рейтингових балів та критерії оцінювання знань студентів

№ з/п	Види робіт. Критерії оцінювання знань студентів	Бали рейтингу	Максимальна кількість балів
1. Бали поточної успішності за участь у семінарських заняттях	До 5 балів	5×1 = 5 балів
· розгорнутий, вичерпний виклад змісту питання; · повний перелік необхідних для розкриття змісту питання категорій та законів; · правильне розкриття змісту категорії та законів, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії; · здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки і узагальнення, знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів їх представників; · уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їх риси та форми виявлення;	5 балів
· демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; · використання актуальних фактичних та статистичних даних, матеріалів останніх подій в економічній сфері в країні та за її межами; · знання необхідних законів і нормативних матеріалів України та посилання на них під час розкриття питань;
· при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами все ж таки студентом допущені помилки під час використання цифрового матеріалу, посилання на конкретні історичні періоди та факти, неточності у формулюванні термінів і категорій, проте з допомогою викладача він швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді;	4 бали
· порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття двох з пунктів, указаних вище (якщо вони потрібні для вичерпного розкриття питання); · відповідь малообгрунтована, неповна; · студент не знайомий з законодавчими матеріалами, матеріалами періодичної преси, що містять розгляд загальноекономічних питань; · студент лише з допомогою викладача може зрозуміти та виправити свої помилки	3 бали
· порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття трьох чи більше пунктів, указаних вище (якщо вони потрібні для вичерпного розкриття питання); · одночасно мають місце два чи більше типів недоліків, які окремо характеризують попередні критерії; · у відповіді відсутні належні докази і аргументи, зроблені висновки не відповідають загальноприйнятим, хибні; · характер відповіді дає підставу стверджувати, що студент неправильно зрозумів суть питання чи не знає правильної відповіді; допущені грубі помилки і студент не може їх виправити	1-2 бали
· студент не готовий до заняття.	0 балів
2. Самостійна робота студентів (СРС)	До 4 балів	4×13 = 52 бали
· розгорнутий, вичерпний виклад змісту питань; · опрацювання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод, обов’язкове посилання на них під час розкриття питань; · повний перелік необхідних для розкриття змісту питань категорій та законів; · використання актуальних фактичних та статистичних даних, матеріалів останніх подій в економічній та фінансовій сфері в країні та за її межами; · використання матеріалів періодичної преси; · посилання на опрацьовані джерела при висвітленні питань семінарського заняття; · проведений опис об’єктів; використані матеріали з практичної роботи; · акуратні і змістовні записи в зошиті	4 бали
· порівняно з виконанням роботи на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, указаних вище (якщо вони потрібні для вичерпного розкриття питання)	3 бали
· порівняно з виконанням роботи на найвищий бал не зроблено розкриття трьох і більше з пунктів, указаних вище (якщо вони потрібні для вичерпного розкриття питання); · робота студента малообгрунтована, неповна; · студент не опрацював законодавчі матеріали, матеріали періодичної преси; · студент не використав опрацьовані матеріали на семінарському занятті;	2 бали
· робота студента малообгрунтована, неповна; · використані матеріали лише підручника; · студент не використав опрацьовані матеріали на семінарському занятті;	1 бал
· самостійна робота не виконана	0 балів
3. Індивідуальна науково-дослідна робота	До 13 балів
· глибоке розкриття проблем, відображення власної позиції, опрацювання додаткових джерел літератури, використання практичних матеріалів, виступ перед групою
· глибоке розкриття проблем, відображення власної позиції, опрацювання додаткових джерел літератури, використання практичних матеріалів
· робота суто компілятивного рівня
4. Модульний контроль Модульний контроль проводиться в письмовій формі за окремими варіантами Встановлено 3 рівніскладності завдань. Варіант містить 10 завдань.	До 30 балів	30×1 (30 балів)
1. Перший рівень (завдання 1-4) – завдання із вибором відповіді – тестові завдання. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в картці тестування записана правильна відповідь.	1×4 = 4 балів
2. Другий рівень (завдання 5-8) – коротка відповідь або повне визначення тер міну чи поняття. Залежно від розкриття завдання, студенту виставляється від 0 до 2 балів.	4×2 = 8 балів
3. Третій рівень (завдання 9-10) – розгорнута, обґрунтована відповідь. В цих завданнях треба зробити послідовні, логічні пояснення, необхідні посилання, вказати факти, з яких випливає те чи інше твердження. Якщо потрібно, то слід проілюструвати думки прикладами.	2× 9 = 18 балів
5. Заохочувальні бали (зі знаком „плюс”)
4.1. Доповідь на науковій конференції з тематики дисципліни за рівнями:
▪ міжвузівська		+15
▪ в академії		+10
4.2. Участь у студентських олімпіадах
▪ переможець		+5
▪ призер		+4
▪ учасник		+2
4.3. Наукова стаття з тематики дисципліни
▪ у виданнях академії		+5
▪ в інших наукових виданнях		+10
▪ у міжнародних виданнях		+15
4.4. Додаткове індивідуальне завдання	до 5 балів	+5

11.3. Шкала оцінювання успішності студента за результатами