Алгоритм дій при посвідченні заповітів. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Алгоритм дій при посвідченні заповітів.



Нотаріальна процедура посвідчення заповітів складається з низки взаємозалежних етапів, дотримання яких є обов’язковим. Розглянемо порядок вчинення цієї нотаріальної дії.

1. Звернення особи, яка бажає посвідчити заповіт до нотаріальної контори. На даному етапі нотаріус, посилаючись на ст.43 Закону України «Про нотаріат», встановлює особу учасника цивільних відносин, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Оскільки право на заповіт відповідно до ч.1 ст.1234 ЦКУ має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, то нотаріус, відповідно до ст.44 Закону України «Про нотаріат», окрім встановлення особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має також встановити її дієздатність.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії. В силу того, що зазначені документи надають можливість, як правило, визначити вік особи й, у певних випадках, інші факти, наприклад, факт укладення шлюбу, проте не дають можливості визначити обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, ст.44 Закону України «Про нотаріат» надає нотаріусам наступні повноваження. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний звернутися до органів опіки і піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки і піклування над такою фізичною особою. Окрім цього, у разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

2. Складання проекту заповіту. На цьому етапі посвідчення заповітів можливі різні варіанти, так зокрема заповідач має право подати свій проект заповіту до нотаріальної контори, який написаний ним власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У разі якщо поданий проект викладений неправильно або взагалі відсутній, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (ч.2 ст.1248 ЦКУ). У випадку, якщо проект заповіту складається нотаріусом на прохання та зі слів заповідача, п.1 ч.2 ст.1248 ЦКУ містить вимогу про те, що за таких обставин заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем та підписаний, ним власноручно (як і при складенні проекту заповіту самим заповідачем).

Окрім цього, п.1.7 розділу 1 глави 3 Порядку містить вимогу, що інформація про те, що заповіт прочитаний заповідачем вголос і підписаний ним власноручно має бути зазначена перед підписом заповідача у самому заповіті. Ця інформація відображається наступним чином: «Мною, Прізвище Ім’я По-батькові, текст даного заповіту прочитаний вголос та власноручно підписаний».

Слід відмітити, що документи, які підтверджують право власності на майно щодо якого потрібно посвідчити заповіт пред’являти не обов’язково. Проте для того, щоб не допустити зазначення в заповіті будь-яких неточностей, неясності рекомендується такі документи в заповідача вимагати для огляду.

3. Нотаріальне посвідчення заповіту. Оскільки законодавство (ч.3 ст.34 Закону України «Про нотаріат») вимагає при нотаріальному посвідченні викладення заповітів на спеціальних бланках нотаріальних документів, при будь-якому способі письмової фіксації заповіту, включаючи його написання заповідачем власноручно, слід користуватися спеціальними бланками нотаріальних документів.

При посвідченні заповіту нотаріусом застосовується відповідна форма посвідчувального напису (форма № 45 – 49 додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. №3253/5), який підписується нотаріусом з прикладенням його гербової печатки.

Текст посвідчувального напису викладається за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та вміщується після підпису заповідача на тій же сторінці чи на звороті документа.

Якщо посвідчувальний напис не вміщується на відповідному документі, він може бути продовжений чи викладений повністю на іншому спеціальному бланку нотаріальних документів. У цьому випадку бланк, на якому викладено текст документа, та бланк із посвідчувальним написом прошнуровуються і пронумеровуються, кількість аркушів завіряється підписом нотаріуса з прикладенням його гербової печатки.

4. Реєстрація заповіту в Спадковому реєстрі. Заключним етапом нотаріального посвідчення заповітів є обов’язкове внесення відомостей про заповіти до Спадкового реєстру. Нотаріус вносить відомості до Спадкового реєстру в день вчинення відповідної нотаріальної дії (п.2.8 ч.2 Положення про Спадковий реєстр зареєстрований наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 р. №1810/5).

До спадкового реєстру вносяться такі відомості про заповіти:

1. Відомості про заповідача/заповідачів:

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

- ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів або причина його відсутності;

- дата та місце народження.

2. Відомості про заповіт:

- вид (заповіт, заповіт подружжя, секретний заповіт);

- серія та номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст заповіту;

- номер у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

- відомості про особу, яка посвідчила заповіт;

- дата та місце посвідчення;

- місце зберігання заповіту.

Для підтвердження факту внесення інформації до Спадкового реєстру нотаріус виготовляє витяг про внесення реєстраційного запису до Спадкового реєстру у двох примірниках, один з яких залишається у справі нотаріуса, що посвідчив заповіт, а другий – надається заповідачеві.

У разі внесення запису про посвідчення заповіту подружжя, на їх бажання, нотаріус виготовляє кожному власний витяг (п.2.9 ч.2 Положення про Положення про Спадковий реєстр зареєстрований наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 р. №1810/5).

 

Додаток 1 Зразки заповітів

Зразок 1

 

Заповіт

Місто Вишгород, Київської області

Двадцять п’ятого березня дві тисячі дванадцятого року о 14 годині 35 хвилин

 

Я, Біланенко Катерина Петрівна, яка народилася в місті Києві 12 травня 1945 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків 0000000000, зареєстрована за адресою: місто Вишгород, вулиця Квітнева, будинок №56, квартира №453, Київської області,

на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження:

усе моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все, що мені належатиме на день смерті і на що я за законом матиму право, я заповідаю таким чином:

гр. Біланенко Василю Дмитровичу — ¼ (одну четверту) частку;

гр. Біланенко Ігорю Дмитровичу1/4 (одну четверту) частку;

гр. Біланенко Марині Дмитрівні — ¼ (одну четверту) частку;

гр. Біланенко Катерині Дмитровні — ¼ (одну четверту) частку.

Зміст статей 1235, 1236, 1241, 1245, 1254, 1307 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз'яснено.

На особисте прохання заповідача, текст заповіту виконано за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та прочитано заповідачем вголос.

Цей заповіт складено і підписано в двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні в справах приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Максименко К.І., а другий викладений на нотаріальному бланку ААА №000000, видається заповідачу.

 

Текст заповіту мною, заповідачем, прочитано вголос, відповідає моїй волі та власноручно підписпний.

 

 

Підпис:____________________________________________________________________

Посвідчувальний напис нотаріуса

 

Зразок 2

 

Заповіт

Місто Вишгород, Київської області

Двадцять п’ятого березня дві тисячі дванадцятого року о 14 годині 35 хвилин

Я, Біланенко Катерина Петрівна, яка народилася в місті Києві 12 травня 1945 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків 0000000000, зареєстрована за адресою: місто Вишгород, вулиця Квітнева, будинок №56, квартира №453, Київської області,

на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження:

усе моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все, що мені належатиме на день смерті і на що я за законом матиму право, я заповідаю гр. Біланенко Ігорю Дмитровичу.

Зміст статей 1235, 1236, 1241, 1245, 1254, 1307 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз'яснено.

На особисте прохання заповідача, текст заповіту виконано за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та прочитано заповідачем вголос.

Цей заповіт складено і підписано в двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні в справах приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Максименко К.І., а другий викладений на нотаріальному бланку ААА №000000, видається заповідачу.

 

Текст заповіту мною, заповідачем, прочитано вголос, відповідає моїй волі та власноручно підписпний.

 

Підпис:__________________________________________________________________



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 136; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.38.125 (0.021 с.)