Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Структура змістових модулів, навчальних елементів дисципліниСодержание книги
Поиск на нашем сайте ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА „Історія економіки та економічної думки“ - це сучасна економічна навчальна дисципліна, основні ідеї якої зароджується ще в німецькій історичній школі національної економії як продукт поєднання в одне ціле “Економічної історії” та “Історії економічної думки”. Якщо економічна історія має справу з історичним методом аналізу явищ з урахуванням національних особливостей, то економічні вчення потребують розкриття як національних, так і загально-історичних тенденцій. Так як важливу роль у виникненні економічних концепцій, вчень відіграє економічна сфера, то така взаємозалежність створює умови прогнозування управлінських, концептуальних, інституціональних, інтеграційних рішень. Сучасне трактування категорії «економічна історія» передбачає сутнісну і методологічну єдність історії економіки та історії економічних вчень. Мета: сформувати здатності студентів використовувати знання про історичний розвиток господарств та економічної думки країн світової цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем. Завдання: на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити оволодіння ними знаннями та методами історичного аналізу економічних процесів. Предмет: розвиток господарств країн світової цивілізації та їх наукове відображення в економічній думці. Міждисциплінарні зв’язки - вивчення предмету дає можливість використання базових знань студентів, отриманих в процесі вивчення з таких дисциплін, як: “Статистика”, “Соціологія”, “Загальна історія”, “Географія” та “Політекономія”, що сприяє більш активному засвоєнню навчального матеріалу та підвищенню ефективності самостійної роботи студентів.
1.1. Мета: - надати студентам теоретичні знання та практичні навики сучасних методів кількісного і якісного аналізу для виявлення загальних тенденцій та особливостей економічного розвитку господарств з врахуванням зміни економічної думки на перспективу; - оволодіння основними економічними категоріями, принципами і законами в історичному аспекті їх розвитку; - формування у студентів стійкого уявлення про зародження і еволюцію економічної думки, її різноманітних напрямів і течій; - виробити вміння приймати обґрунтовані рішення з врахуванням динаміки економічних ідей, течій та шкіл з приводу вирішення конкретних економічних проблем, які можуть виникнути в їх майбутній практичній діяльності; - виховання ринкового економічного мислення формування економічної культури спеціалістів з вмінням накопичувати окремі факти економічного розвитку різних країн та аналізувати економічні процеси, які відбувались у різні епохи: слідкувати за зміною форм господарського розвитку та економічної думки в їх історичній закономірності, осмислити хід і причини цих перетворень, розуміти загальні і локальні закономірності розвитку галузей господарства, еволюцію економічних інститутів та їх категорій; - формування навичок аналізувати конкретні проблеми господарського розвитку провідних країн світу в певні періоди з урахуванням своєрідності динаміки зростання економічних циклів, тривалих тенденцій у розвитку НТП, умов праці, політиці - посилити пізнавальний потенціал майбутніх спеціалістів вмінням розуміти сучасний стан економіки та економічної стратегії, визначати ціннісні орієнтири економічних ідей, варіантні та альтернативні шляхи їх розвитку на майбутнє. 1.2. Завдання курсу: В результаті вивчення фундаментальної дисципліни „Історія економіки та економічної думки” студент повинен: Знати: Засвоїти загальні тенденції, закономірності, характерні риси господарського розвитку світу в аспекті еволюції економічної думки, її різноманітних напрямів і течій. Порівнювати і аналізувати господарський розвиток світу й України протягом тисячоліть, динаміку економічних інститутів та економічних наукових шкіл. Вміти: - Застосовувати отримані на заняттях знання під час усіх видів практичних занять, що проводяться з викладачем; - Моделювати економічні процеси, знати і пропагувати передовий досвід людства, прогресивні методи господарювання; - Використовувати між предметні зв”язки, поєднувати різну інформацію та отримані знання й навики воєдино. - Організовувати свою самостійну пізнавальну діяльність, самоконтроль і самоаналіз; Бути готовим: Застосовувати набуті знання при вивченні професійно орієнтованих дисциплін, у науковій роботі, у бізнесовій діяльності, щоб сприяти розбудові національної ринкової економіки України як повноправного і впливово суб”єкта світової цивілізації, як співтворця системних економічних поглядів та напрямків економічних теорій в процесах світової глобалізації. 1.3. Розрахунок годин за видами занять:
Для вивчення курсу “Історія економіки та економічної думки” навчальним планом передбачено 180 академічних годин, в тому числі: 1) аудиторні: 51 година, з них: - лекційні - 30 годин; - семінарські - 17 годин; - індивідуальні консультації: 4 годин 2) самостійна робота: 129 годин; Форма контролю – іспит. З метою забезпечення нормального ходу навчального процесу та ефективності оволодіння теоретичним і практичним матеріалом з курсу “ Історія економіки та економічної думки ” передбачені наступні різновиди навчальної роботи та форми поточного контролю залишкових знань: 1) підготовка конспекту лекцій; 2) виконання контрольних робіт; 3) підготовка та виклад інформаційно-аналітичних доповідей (есе, рефератів та повідомлень); 4) формування понятійно-термінологічного апарату (глосарію); 5) виконання тестових завдань. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЇЇ ВИКОНАННЯ
ЗАВДАННЯ ТА ПИТАННЯ ДЛЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ. Розподіл часу на СРС: Всього за навчальним планом – 129 год. З них: - на підготовку до чергових семінарських і практичних занять -84год - на підготовку інших домашніх завдань – 45. МОДУЛЬ 1 На закінчення вивчення матеріалу першого модуля студент повинен знати й уміти: · пояснювати значення історії економічних учень для аналізу сучасних економічних процесів; · розрізняти поняття етапу школи, напрямку у розвитку економічної теорії; · визначити предмет історії економічних учень, її функції, об’єкт досліджень; · характеризувати методологію аналізу історії економічних учень; · пояснити зв’язок між економічною теорією та ідеологією; · основні економічні ідеї та погляди вчених до ринкової епохи; · суть меркантилізму та історичні реалії, що обумовили причини його виникнення, суть політики протекціонізму; · пояснити суть економічних поглядів фізіократів; · основні ідеї економічного вчення Ф.Кене, А.Тюрго; · основні засади класичної школи політекономії; · розуміти, чому В.Петті вважають засновником класичної школи політичної економії; · пояснювати основні положення роботи А.Сміта „Дослідження про природу та причини багатства народів”; · суть економічного вчення Д.Рікардо.; · економічні ідеї Мальтуса, Сісмонді, Прудона; · історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської політекономії; · основні ідеї роботи К.Маркса „Капітал”; · суть економічного вчення Д.Рікардо; · пояснити соціальний зміст марксистського вчення; · основні економічні роботи В.І.Леніна; · суть та методологічні принципи маржиналізму; · суть економічної теорії А.Маршалла; · заслуги Л.Вальраса в економічній науці; · суть теорій Дж.Б.Кларка; · суть і значення концепції В.Парето про суспільну корисність; · Пояснити місце "Історичної школи" в політичній економії. · Знати суть досліджень представників школи „Анналів”. · Пояснити актуальність вивчення економічної історії для майбутніх економістів. · Знати критерії періодизації розвитку історії господарства. · Розуміти пріоритети досліджень сучасної економічної історії. · Визначити предмет економічної історії, її функції, об’єкти досліджень. · Знати методи економіко - історичного дослідження: динамічний принцип діалектики, загальноекономічні методи аналізу, ретроспективні і перспективні методи дослідження, статистичні методи. · Розуміти особливості „азіатського” (командно-адміністративного) способу виробництва · Знати риси „античного” (ринкового) способу виробництва · Характеризувати шляхи формування, форми і типи земельної власності в добу середньовіччя · Аналізувати фактори розвитку і піднесення міст Західної Європи в ХІ-ХV ст. · Аналізувати особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи та США. · Характеризувати процес первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати · Аналізувати процес формування і розвитку внутрішніх національних і світового ринків · Розуміти методологічні підходи та знати критерії періодизації історії господарства: · - "грошова" модель Гільденбрандта; - "товарна" модель Блюхера; -"транспортна" модель Мечнікова; - „стадіальна” модель Ліста; - „формаційна” модель Маркса; - „інституційно-хронологічні” підходи до економічної історії . Завдання на самостійну роботу студентів по модулю №1: · підготовка до семінарських занять; · підготовка фіксованих виступів, творів-есе · підготовка та захист реферату за темами. МОДУЛЬ II На закінчення вивчення матеріалу третього модуля студент повинен знати й уміти: · проблеми, які були у центрі досліджень неокласиків, інституціоналістів, кейнсіанців, у чому різниця у підходах до їх аналізу; · Знати суть наслідки промислового перевороту. · Пояснювати зміст на наслідки процесу індустріалізації · Пояснювати передумови і наслідки створення монополістичних об”єднань. · Аналізувати економічні наслідки 1-ої світової війни для воюючих держав. · Знати суть, етапи „великого комуністичного експерименту”. · Аналізувати риси командно- адміністративної системи. · Розуміти динаміку розвитку господарства світу у 1920-ті роки. · Знати суть, причини та наслідки планів Дауеса та Юнга. · Характеризувати світову економічну кризу 1929-1933 рр. · Знати особливості „великої” депресії в провідних країнах. · Пояснювати різницю шляхів виходу зі світової економічної кризи США та Німеччини. · Розуміти економічні причини 2-ої світової війни. · Аналізувати економічні наслідки 2-ої світової війни. · Розуміти суть і наслідки експорту командної системи. · Довести значення плану Маршала для відбудови європейської економіки. · Знати значення Бретон-Вудської системи. · Аналізувати тенденції і напрямки розвитку світового господарства у 50-70 –х роках ХХ ст. · Хартеризувати структурні зрушення у світовому господарстві в третій половині ХХ ст. · Розуміти риси соціального ринкового господарства. · Пояснити наслідки енергетичної кризи 70-х. · Знати суть демографічного вибуху. · Пояснити наслідки сексуальної революції. · Пояснити суть і значення егалітарного шлюбу. · Знати зміст третьої хвилі НТП. · Аналізувати чинники, що сприяли „економічному диву” Німеччини та Японії. Знати основні центри економічного суперництва у сучасному світовому господарстві. · Розуміти суть постіндустріального суспільства · Аналізувати причини монокультурності і відсталості економік країн, що розвиваються · Розуміти суть і причини глобалізації сучасного економічного розвитку Аналізувати тенденції розвитку світової торгівлі. Обґрунтувати взаємозв'язок фінансових ринків. Знати етапи економічної інтеграції в історії світового господарства. · Аналізувати інтеграційні процеси України: проблеми, здобутки, перспективи · основні положення Дж.М.Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей; · який зміст вкладає Кейнс у поняття „мультиплікатор інвестицій” та як його визначати; · як вплинуло кейнсіанство на подальший розвиток економічної теорії та економічної політики; · у чому полягає різниця між теоріями монополії і конкуренції Дж.Робінсон, Е.Чемберліна та теорією Й.Шумпетера; · заякою ознакою теорії „економіки пропозиції” та „раціональних очікувань” віднесено до консервативних неокласичних теорій; · особливості інституціоналізму у порівнянні з іншими напрямами економічної теорії ХХ ст.; · роль і місце ідей інституціоналізму в сучасній теорії і практиці.; · основні причини відродження й особливості застосування неокласицизму в економічній практиці повоєнного періоду; · основні школи сучасного неокласицизму, причини їх виникнення і порівняльну характеристику; · робити порівняльний аналіз монетаристстських концепцій Кейнса і Фрідмена; · які теоретичні моделі неолібералізму було застосовано на практиці; · на яких методологічних підходах базується доктрина „неокласичного синтезу”. · основні економічні теорії українських економістів різних часів; · суть економічних поглядів Ф.Прокоповича,Г.Грабянки, С.Величко, Я.Козельського, Г.Сковороди, М.Бунге, М.Зібера, М.Туган-Барановського, К.Воблого, Р.Оржецького, П.Лященка; · суть методологічних дискусій 20-30-х років ХХст.; · показати внесок українських економістів у розвиток економічної теорії; · чому у радянські часи економічна наука була заідеологізованою; · основну проблематику досліджень українських економістів у сучасний період. Завдання на самостійну роботу студентів по модулю №2: · підготовка до семінарських занять; · підготовка фіксованих виступів, творів-есе та рефератів. ТЕМАТИКА ІНДЗ РЕФЕРАТ
Вступ Реферат є однією з форм навчальної роботи студентів. Ціль написання реферату полягає в тому, щоб навчити студентів пов'язувати теорію з практикою, користуватись літературою, статистичними даними, здобувати вміння популярно викладати складні питання. Кращі реферати можуть бути основою для написання студентських наукових робіт і представлені на конкурс. Слово «реферат» (з англ. – посилання) має два значення: з одного боку, воно передбачає стислий виклад наукової роботи, книги, статті; з іншого - доповідь на задану тему з критичним оглядом літератури та інших джерел. Реферати студентів в більшості відповідають другому значенню слова. Методичні поради Робота студентів над рефератом складається з наступних етапів: - вибір теми, яка запропонована кафедрою до тої чи іншої теми (див. тематику); - ознайомлення з літературою та накопичення інформаційного матеріалу; - складання плану; - підготовка і написання реферату; - захист реферату на семінарському занятті або конференції. Розробка теми, яка обрана, починається із ознайомлення з відповідною літературою. Суттєву допомогу в ознайомленні з бібліографією студенту дають бібліотечні каталоги (абетковий, систематичний, предметний), бібліографічні вказівки (рахунково-реєстраційні, рекомендаційні, критичні), довідкова література (енциклопедії, словники, предметні вказівки в працях окремих вчених-економістів). Працюючи над рефератом, необхідно уважно вивчити відповідну до теми літературу. ЇЇ можна знайти у переліку наведеної у посібнику літератури – як серед основної, так і додаткової, а також шляхом самостійного пошуку, використовуючи для цього монографії, статті, статистичні збірники, а також матеріали газетних публікацій. Для написання реферату достатньо трьох-чотирьох літературних джерел. Коли студент в достатній мірі зібрав і вивчив матеріал, він йогосистематизує і одночасно відпрацьовує план. План - це логічна побудова реферату. Від правильного його складання залежить структура, зміст, логічний зв'язок частин. Як правило, план реферату складається в основному з вступу, трьох - чотирьох питань, які охоплюють основні проблеми обраної теми та висновків. У ході роботи він уточнюється та конкретизується з викладачем, який веде семінарські заняття або читає лекційний курс. План не слід дуже деталізувати, у ньому перераховуються основні, центральні питання теми в логічній послідовності. Розділи можна не розбивати на параграфи. Перед основним текстом реферату необхідно зробити вступ, який має певні вимоги: розкрити значення та актуальність проблеми, яка розглядається; обґрунтувати причини вибору теми, дати аналіз літератури відомих вчених-економістів, які займаються даною проблематикою, сформулювати основне завдання, яке автор ставить в рефераті. В основній частині роботи найбільша увага приділяється теоретичному висвітленню як теми в цілому; так і окремих її питань, звертається увага на зв'язок теоретичних положень з практикою, що закріплюється фактичним і цифровим матеріалом. Перелік основних питань завершується стислими висновками, які представляють узагальнення важливих положень, які визначені і розглядаються у рефераті. Оформлення реферату Реферат повинен бути написаний від руки або надрукований за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210ммх297мм) українською мовою, грамотно, чітко, без помилок та виправлень. Обсяг реферату, у залежності від обраної теми, може коливатись від 8 до 16 сторінок тексту (більше чи менше писати небажано). На одній друкованій сторінці розміщується 28 — 30 рядків. Кожен розділ реферату повинен мати обсяг від 3 до 6 сторінок. Назви розділів виділяються в тексті. Друкуючи на комп'ютері, використовують шрифт текстового редактора MICROSOFT WORD 95/97 у форматі Times New Roman кегель 14, інтервал 1,5, для формул і графіків використовують стандартні, вмонтовані у текстовий редактор режими. При вписуванні формул, умовних знаків, слів іншомовного походження, необхідно користуватись чорнилом чи пастою чорного кольору. Текст повинен мати поля: зліва - 30 мм, справа - 10 мм, зверху і знизу по 20 мм. Робота починається з титульного аркуша. На сторінці 2 розміщується план роботи. Титульна сторінка, зміст роботи рахуються як сторінки 1, 2, але номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок починається з розділу "Вступ" номером 3. На останній сторінці реферату оформлюється перелік використаної літератури. Перелік використаної літератури також включають в загальну нумерацію сторінок. Текст реферата ілюструють таблицями, рисунками, кресленнями, фотографіями, діаграмами, графіками, які нумеруються у логічній послідовності з обов'язковим посиланням на них у тексті. Посилання у тексті на бібліографічні джерела слід подавати, вказуючи порядковий номер за списком літератури, взятий у квадратні дужки, наприклад [З]. У випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та ін., а також використання цитат із творів інших авторів, посилання дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторінки, наприклад [7, с.45-47]. Захист реферату Підготовлений реферат захищається на семінарських заняттях. Рекомендується підготувати тези виступу, визначити розділи реферату, скорочений виклад матеріалу (визначити поняття, наголосити на фактах, цифрах, дати формулювання висновків), розмножити і роздати студентам-колегам як матеріал для конкретного обговорення. Після викладу та обговорення реферату в групі на семінарському занятті студент оцінюється викладачем і приймається рішення про подальшу розробку цієї теми автором для написання студентської конкурсної роботи.
Теми рефератівї: Тема 1 1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика. 2. Громада - основна форма господарства первісної епохи. Еволюція громади. 3. Фази ево
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 208; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.41 (0.017 с.) |