Юридичні підстави виникнення та припинення права власності на землі в Україні.

Юридичні підстави виникнення та припинення права власності на землі в Україні.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається та реалізується його суб'єктами виключно відповідно до закону. Отже, суб'єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному Земельним кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Підстави та порядок виникнення права власності на землю обумовлені формою власності на землю. Тому їх доцільно класифікувати на дві основні групи — підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю і порядок та підстави виникнення права суспільної (публічної) власності на землю. Крім того, підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю можна поділити ще на дві самостійні підгрупи, а саме — підстави та порядок виникнення права приватної власності громадян на землю і підстави та порядок виникнення права власності юридичних осіб на землю. Що стосується виникнення права суспільної (публічної) власності на землю, то його підстави також можна поділити на дві підгрупи — підстави та порядок виникнення права державної власності на землю і підстави та порядок виникнення права комунальної власності на землю.
Підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю. Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать:

· 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність;

· 2) цивільно-правова угода;

· 3) успадкування земельної ділянки.

Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом. їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.
Однак порядок набуття права приватної власності на землю не є однаковим для всіх його суб'єктів і залежить від підстав набуття землі у власність. Так, земельне законодавство визначає порядок набуття права власності на землю громадянами шляхом:

· а) приватизації земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації;

· б) приватизації земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю);

· в) приватизації земельної ділянки за плату;

· г) придбання земельної ділянки за давністю користування (набувальна давність);

· ґ) придбання земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, на підставі цивільно-правового договору;

· д) успадкування земельної ділянки.

Підстави та порядок виникнення права комунальної власності на землю. Підставами виникнення права комунальної власності на землю є:

· проведення розмежування земель державної і комунальної власності на землю (п. 12 перехідних положень ЗК);

· 2) передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність (ст. 117 ЗК);

· 3) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб (ст. 146 ЗК);

· 4) добровільна відмова власника земельної ділянки від прав на неї на користь територіальної громади села, селища чи міста (ст. 140 ЗК)

Підстави та порядок виникнення права державної власності на землю. Підставами виникнення права державної власності на землю є:

· 1) передача земельних ділянок комунальної власності у державну власність (ст. 117 ЗК);

· 2) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб (ст. 146 ЗК);

· 3) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності (ст. 140 ЗК);

· 4) добровільна відмова власника земельної ділянки від прав на неї на користь держави (ст. 140 ЗК);

· 5) смерть власника земельної ділянки за відсутністю спадкоємця (ст. 140 ЗК);

· 6) конфіскація земельної ділянки за рішенням суду.

Підставами припинення права власності на землю є юридичні факти, з якими закон пов'язує припинення правовідносин земельної власності. Земельний кодекс України визначає юридичні факти, які ведуть до припинення права державної, комунальної та приватної власності на землю.

Підставами припинення права державної власності на землю є:

· 1) приватизація земель, які перебувають у власності держави;

· 2) розмежування земель державної та комунальної власності;

· 3) передача земельної ділянки державної власності у комунальну власність.

Підставами припинення права комунальної власності визнаються:

· 1) приватизація земель, які перебувають у комунальній власності та

· 2) передача земельної ділянки комунальної власності у власність держави.

 

Поняття приватизації земель за діючим законодавством. Юридичні процедури приватизації земель.

Приватизація земель являє собою сукупність здійснюваних суб'єктами приватизації дій та заходів, спрямованих на тран­сформацію форми власності земель, при якій відбувається пере­хід земельних ділянок з публічної (суспільної) власності, суб'єк­тами якої є держава та територіальні громади, у приватну влас­ність фізичних та юридичних осіб. Приватизацію земель роз­глядають у широкому і вузькому аспектах. Під приватизацією земель у широкому аспекті розуміють будь-який перехід права власності на земельні ділянки від держави чи територіальної громади до громадянина чи приватної юридичної особи (нап­риклад, продаж вільної від забудови земельної ділянки, яка пе­ребуває у державній чи комунальній власності, приватному під­приємству для здійснення підприємницької діяльності).

Приватизація земель у вузькому розумінні полягає лише у переході права власності на земельні ділянки від держави чи територіальної громади до громадянина чи приватної юри­дичної особи, які володіють ними на праві користування. У цьому разі передача земельних ділянок від держави чи те­риторіальної громади до громадянина чи юридичної особи не відбувається, оскільки вони були наданні в користування до початку приватизації землі в країні.

Процедури приватизації земель в Україні:

І. Отримання земельних ділянок у власність громадянами України із земель запасу, крім для цілей ведення селянського (фермерського) господарства (повна процедура).

ІІ. Приватизація громадянами України земельних ділянок, наданих їм у користування (скорочена процедура).

III. Приватизація громадянами земельних ділянок для зайняття селянським (фермерським) господарством.

IV. Приватизація землі громадянами через колективні форми власності, яка в свою чергу може відбуватись у таких процесуально-правових формах:

1) передача землі в колективну власність сільськогосподарським підприємствам;

2) передача земельних ділянок у власність для спорудження житлових будинків;

3) передача прибудинкових територій у власність об'єднанням власників будинків.

 

Задача 1.

Громадянин М., житель с. Підгайці, у 1995 році безоплатно приватизував земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибну ділянку). У 2003 році громадянин М. успадкував після смерті свого батька будинок з господарськими будівлями у с. Підгайці.

Батькові громадянина М. рішенням сільської ради у 1993 році було виділено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, але державного акту про право приватної власності на цю земельну ділянку він не отримав.

Новим рішенням сільська рада передала земельну ділянку громадянину М. на підставі свідоцтва про спадщину. Громадянин М. звернувся із заявою до землевпорядної організації про отримання державного акту. Проте йому було відмовлено на основі того, що земельна ділянка для будівництва ним вже була один раз приватизована. Громадянин М. оскаржив дії землевпорядної організації до суду.

Яке рішення повинен прийняти суд? Проаналізуйте ситуацію.

Задача 2.

Громадянин Міщенко звернувся із заявою до селищної ради про приватизацію земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком та господарськими будівлями, на які перейшло його право власності за заповітом у спадщину.

Селищна рада передала заяву приватизаційній комісії для підготовки висновку на сесію. У процесі вивчення справи з’ясувалося, що громадянин Міщенко вже приватизував земельну ділянку у садівничому товаристві за місцем роботи у районному інституті, де він працював заступником директора об’єднання по заготівлі сільськогосподарської продукції. Крім того, йому належить земельна ділянка розміром 0,30 га, розташована на околиці райцентру, на якій він закінчує будівництво 3-поверхового житлового будинку. Виходячи з цього, приватизаційна комісія підготувала негативний висновок, на підставі якого селищна рада відмовила громадянину Міщенку у приватизації земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, що перейшов йому у спадщину. Вважаючи це рішення незаконним, громадянин Міщенко звернувся до суду.

Яке рішення має ухвалити суд? Вирішіть справу.

Задача 3.

Колектив державної автозаправної станції на своїх зборах прийняв рішення про приватизацію основних споруд, будівель та земельної ділянки розміром 0,85 га і звернувся до районної державної адміністрації, на території якої розміщена ця станція, про його схвалення. Районна державна адміністрація розглянула текст клопотання і на своєму засіданні увалила рішення про відмову у приватизації зазначених об’єктів і земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки працівники автозаправної станції Рябченко, Гордієнко та Сологуб вже приватизували належні їм присадибні ділянки, а начальник цієї станції та його заступники порушили питання про приватизацію земельних ділянок, якими вони користуються як члени садівничого товариства «Автомобіліст».

Прокурор району опротестував це рішення, вважаючи, що воно не базується на вимогах земельного законодавства.

Чи підлягає протест прокурора задоволенню? Вирішіть справу.

Задача 4.

Громадянка М., мешканка с. Новосілки Самбірського району, звернулась в районну державну нотаріальну контору з приводу придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території України у своєї тітки – громадянки Росії, яка успадкувала дану земельну ділянку.

Під час оформлення свідоцтва про право на спадщину в районній державній нотаріальній конторі громадянці М. та її тітці пояснили, що згідно чинного законодавства трансакції із земельними ділянками, одержаними взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) заборонено шляхом накладення мораторію.

Громадянка М. пояснила, що вона хоче придбати належну своїй тітці земельну ділянку шляхом укладення договору купівлі-продажу.

З цього приводу в районній державній нотаріальній конторі їй повідомили, що укладення такого договору купівлі-продажу неможливо, оскільки він буде суперечити чинному законодавству України, так як порушує норми Земельного кодексу України (мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення).

Чи має право громадянка М. придбати земельну ділянку сільськогосподарського призначення у своєї тітки, громадянки Росії? Проаналізуйте ситуацію.

 

Юридичні підстави виникнення та припинення права власності на землі в Україні.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається та реалізується його суб'єктами виключно відповідно до закону. Отже, суб'єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному Земельним кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Підстави та порядок виникнення права власності на землю обумовлені формою власності на землю. Тому їх доцільно класифікувати на дві основні групи — підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю і порядок та підстави виникнення права суспільної (публічної) власності на землю. Крім того, підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю можна поділити ще на дві самостійні підгрупи, а саме — підстави та порядок виникнення права приватної власності громадян на землю і підстави та порядок виникнення права власності юридичних осіб на землю. Що стосується виникнення права суспільної (публічної) власності на землю, то його підстави також можна поділити на дві підгрупи — підстави та порядок виникнення права державної власності на землю і підстави та порядок виникнення права комунальної власності на землю.
Підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю. Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать:

· 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність;

· 2) цивільно-правова угода;

· 3) успадкування земельної ділянки.

Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом. їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.
Однак порядок набуття права приватної власності на землю не є однаковим для всіх його суб'єктів і залежить від підстав набуття землі у власність. Так, земельне законодавство визначає порядок набуття права власності на землю громадянами шляхом:

· а) приватизації земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації;

· б) приватизації земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю);

· в) приватизації земельної ділянки за плату;

· г) придбання земельної ділянки за давністю користування (набувальна давність);

· ґ) придбання земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, на підставі цивільно-правового договору;

· д) успадкування земельної ділянки.

Підстави та порядок виникнення права комунальної власності на землю. Підставами виникнення права комунальної власності на землю є:

· проведення розмежування земель державної і комунальної власності на землю (п. 12 перехідних положень ЗК);

· 2) передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність (ст. 117 ЗК);

· 3) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб (ст. 146 ЗК);

· 4) добровільна відмова власника земельної ділянки від прав на неї на користь територіальної громади села, селища чи міста (ст. 140 ЗК)

Підстави та порядок виникнення права державної власності на землю. Підставами виникнення права державної власності на землю є:

· 1) передача земельних ділянок комунальної власності у державну власність (ст. 117 ЗК);

· 2) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб (ст. 146 ЗК);

· 3) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності (ст. 140 ЗК);

· 4) добровільна відмова власника земельної ділянки від прав на неї на користь держави (ст. 140 ЗК);

· 5) смерть власника земельної ділянки за відсутністю спадкоємця (ст. 140 ЗК);

· 6) конфіскація земельної ділянки за рішенням суду.

Підставами припинення права власності на землю є юридичні факти, з якими закон пов'язує припинення правовідносин земельної власності. Земельний кодекс України визначає юридичні факти, які ведуть до припинення права державної, комунальної та приватної власності на землю.

Підставами припинення права державної власності на землю є:

· 1) приватизація земель, які перебувають у власності держави;

· 2) розмежування земель державної та комунальної власності;

· 3) передача земельної ділянки державної власності у комунальну власність.

Підставами припинення права комунальної власності визнаються:

· 1) приватизація земель, які перебувають у комунальній власності та

· 2) передача земельної ділянки комунальної власності у власність держави.