Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
До проблеми формування і впровадження здорового способу життяСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Сьогоденна робота Європейського регіонального бюро ВООЗ виявила, що Європейська програма “Здоров’я для всіх” пропонує найкращий шлях усвідомлення усіх можливостей системи здоров’я як для старої, так і для нової Європи. Європейське регіональне бюро ВООЗ вирішує широке коло завдань у всіх сферах здоров’я, що тісно пов’язані з загальною системою охорони здоров’я - спосіб життя, навколишнє середовище, служби здоров’я.
Спеціальним напрямом сприяння впровадженню здорового способу життя є реалізація політики щодо створення адекватного цій меті сприятливого навколишнього середовища. Загальноєвропейська політика щодо довкілля і охорони здоров'я вироблялася на конференціях на рівні міністрів у Франкфурті (1989 р.) і Гельсінкі (1994 р.). Основна увага приділялася питанням планування у цій галузі. У Гельсінгській декларації щодо дій у галузі довкілля і охорони здоров’я міністри європейських країн взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення партнерства між міністерствами та регіональними і місцевими органами управління для підготовки національних планів дій по охороні довкілля і здоров’я. На початок 1999 р. 40 з 51 держав - членів ВООЗ уже завершили їх підготовку.
Багато чого з національних планів у певних напрямах уже реалізовано, зокрема: – у Фінляндії затверджено для фінансування 40 науково-дослідних проектів, щоб вирішити зазначені у планах проблеми у зв’язку з поширенням таких неінфекційних захворювань, як алергія і рак; – Болгарія, Угорщина, Румунія і Словаччина розпочали здійснення ініціатив щодо підвищення потенціалу і можливостей місцевих органів влади і управління, безпосередньо пов’язаних з діяльністю по реалізації планів гігієни довкілля; – у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії, Словаччині і Чешській Республіці розпочато реалізацію проекту за підтримки з боку програми Phare Європейського Союзу з метою ліквідації наслідків забруднення повітря на здоров’я; – У Казахстані, Киргизстані та Узбекістані створено спеціальні фонди цих країн з метою використання коштів, що надходять від приватизації, а також низку систем ціноутворення і штрафів для вирішення невідкладних проблем довкілля, що передбачені планами.
Значний вклад у сприяння впровадженню здорового способу життя зробила організована ВООЗ і урядом Великобританії III Лондонська конференція на рівні міністрів навколишнього середовища і охорони здоров'я, що відбулася у червні 1999 р. Це найзначніший політичний форум у галузі довкілля і здоров'я з тих, що будь-коли проводили у Європі. Понад 900 учасників, у тому числі 72 європейських міністри презентували всі країни Європи. Конференція спрямована на вироблення загальної для всіх програми дій, на співпрацю між різними міністерствами для вирішення найтерміновіших і невідкладніших проблем і поліпшення стану здоров'я населення. На конференції були прийняті: · Протокол з проблем водовикористання і здоров'я. · Хартія з питань транспорту, довкілля і охорони здоров'я. · Лондонська декларація. Протокол з проблем водовикористання і здоров'я до Конвенції ЄЕК/ООН 1992 р. про охорону і використання трансграничних водотоків і міжнародних озер має обов'язковий у правовому полі характер.
За даними 110 мільйонів людей у Європейському регіоні не мають доступу до безпечної питної води. Кожна сьома людина в Європі страждає від нестачі безпечної води питної, а такі “середньовічні” хвороби, як холера і брюшний тиф, все ще трапляються час від часу в регіоні. У даному Протоколі, що є спільною ініціативою ВООЗ та Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, визначені завдання і терміни у трьох сферах, що викликають стурбованість, а саме: забезпечення належного питного водопостачання і санітарії, безпечне водопостачання для сільського і водного господарств та у рекреаційних цілях і забезпечення ефективності систем моніторингу і регулювання факторів ризику і небезпек для здоров'я людей. Протокол є важливою правовою основою, спираючись на яку працівники охорони здоров'я і всі, хто активно відстоює його інтереси, зможуть протистояти забрудненню довкілля у сільському господарстві і промисловості, а також залучити для цього велику кількість партнерів у найрізноманітніших секторах, що є необхідним для створення доступних умов користування безпечною водою - однієї з найважливіших передумов здоров'я. У Хартії з питань транспорту, довкілля і охорони здоров'я наголошується на тому, якою користю для людства є зручності дорожного транспорту з точки зору наслідків для здоров'я широких мас населення і негативного впливу на зростання і розвиток економіки. У Хартії визначені нові завдання стратегії в галузі охорони здоров'я, транспортної політики та землевикористання. Досягнуті угоди стосовно принципів, завдань і практичних стратегій, спрямованих на зменшення пов’язаної з транспортом шкоди для здоров’я населення. Конкретні завдання стосовно поліпшення здоров’я присвячені таким питанням, як якість повітря, травматизм, фізична активність, шум. Лондонська декларація висуває інші першочергові завдання і проблеми: · ранні наслідки кліматичних змін для здоров'я людей, в тому числі необхідність моніторингу наслідків для здоров'я, що уже почали проявлятися у різних частинах Європейского регіону; · охорона здоров'я дітей і довкілля: попередження осіб, що розробляють і визначають політику, задля звернення уваги на дії, необхідні з урахуванням особливої вразливості дітей стосовно наслідків безвідповідальної діяльності у сфері екологічної безпеки; · сприяння активізації участі широких мас населення і громадськості у вирішенні проблем гігієни довкілля, в тому числі доступ до інформації; · належна практика діяльності щодо охорони здоров'я у місцях роботи у світлі вимог охорони довкілля і забезпечення безпеки; · місцеві проекти в області охорони довкілля і здоров'я; · економічні перспективи в області довкілля і здоров'я; · реалізація національних планів дій в області гігієни довкілля. В окремій групі документів загальноєвропейського рівня закладені основні принципи розвитку фізкультури і спорту. Це, зокрема, нормативно-правові акти Ради Європи: Європейська хартія “Спорт для всіх” - прийнята Радою Європи у 1975 р.; Європейська конвенція проти застосування допінгу, що набула чинності з 1 березня 1990 р. Вона також підписана повноважним представником України у Раді Європи 2 липня 1998 р. у Страсбурзі; Європейська конвенція з насильства та належної поведінки з боку глядачів під час спортивних заходів і, зокрема, футбольних матчів - прийнята Радою Європи 19 серпня 1985 р. в Страсбурзі; Система європейських тестів для визначення фізичного стану населення “ЄВРОФІТ”; Спортивна хартія Європи, рекомендована до виконання Комітетом з розвитку спорту Ради Європи у 1997 р., та інші. Медичне законодавство Іспанії, Франції, Німеччини та інших країн охоплює такі його аспекти: – розділи загального законодавства про планування сім'ї, місце громадянина, сім'ї, дітей у суспільстві, регулювання питань про права та обов'язки матері та батька, про відшкодування збитків у разі втрати здоров'я; – кримінальне законодавство, особливо про покaрання за заподіяну шкоду здоров'ю іншій особі або за вбивство; за вживання наркотиків, за злочин, скоєний у нетверезому стані (Іспанія та інші держави); – законодавство про соціальне страхування, регулювавання фінансової підтримки при захворюванності та інвалідності (Німеччина, Іспанія, Франція) тощо; – законодавство про працю, розділ про охорону праці, про пожежну охорону і відвернення нещасних випадків на виробництві, про умови праці на робочому місці та в цілому про трудову гігієну, про місце жінки та молоді у трудовому процесі (Іспанія, Польща, Німеччина, Люксембург) тощо; – соціальне законодавство про залучення до суспільного та трудового життя інвалідів дитинства і праці, а також асоціальних груп населення (Німеччина, Франція, Іспанія, Люксембург); – законодавство про захист оточуючого середовища та очистку від відходів виробництва (Угорщина, Німеччина, Норвегія, Польща); – законодавство про фізичну культуру та спорт - про зобов'язання державних органів будувати спортивні споруди, створювати систему лікувальної фізкультури, спортивних занять у навчальних закладах, відповідальність за спортпросвіту населення (Люксембург); – законодавство про податки, кредити, оподаткування, ціноутворення на продукти харчування, алкогольні напої та тютюнові вироби, для закупівлі садових ділянок (Англія, Норвегія, Фінляндія); Ведення здорового способу життя зокрема, збереження і досягнення кращого здоров’я взагалі можливе за умов знання і контролю стану свого організму, що, у свою чергу, неможливе без тісного контакту з фахівцями. Утвердженню взаєморозуміння між пацієнтами і медичними працівниками та іншими спеціалістами у галузі охорони здоров’я сприяла Амстердамська декларація з охорони прав пацієнтів (1994 р.). Згідно із декларацією громадянин має мати право на повагу і гідність, невтручання у особисті справи і збереження недоторканності приватного життя, поінформованість, конфіденційність, піклування, лікування і право звертатися зі скаргами. Все, до чого прагнуть пацієнти і організації, що їх представляють, це - доступ до відповідної актуальної інформації, що надавалася б зрозумілим чином і в достатньому обсязі, для того щоб на її основі вони могли приймати рішення щодо різних можливостей, варіантів і методик лікування. Світове і Європейське співтовариство все більше уваги приділяють запобіганню поширенню шкідливих звичок, зокрема вживанню наркотиків у немедичних цілях. У країнах Заходу накопичений досить великий досвід використання різноманітних соціальних, соціально-психологічних і духовних підходів до вирішення проблеми наркоманії. Є відмінності й концептуального порядку. Наприклад, останніми роками у країнах Західної Європи все більшого визнання набуває принцип "зменшення шкоди" ("harm reduction), суть якого в тому, щоб відмовитися від принципу "боротьби і викоренення" у зв'язку з його нереалістичністю, а замість цього розробити багатосторонню систему заходів, зорієнтованих на досягнення можливих результатів у соціальній і медичній сферах для хворих на наркоманію. Протягом останніх років на рівні Європейського регіону ВООЗ прийнято низку документів, що стосуються детального визначення політики і стратегій у таких напрямах, як: зменшення шкоди, що спричиняється тютюном та алкоголем; профілактика і боротьба з хворобами, що передаються статевим шляхом. Мова йде зокрема про Європейський план дій по боротьбі із споживанням тютюну (1987), Законодавчу стратегію для звільнення Європи від паління, Мадридську хартію по боротьбі із тютюнопалінням (1988). Даними документами визначено 10 стратегій ‘‘За Європу без тютюну‘‘. У напрямі організації боротьби проти вживання алкоголю 1995 р. у Парижі було прийнято 10 стратегій Європейської хартії стосовно цього питання.
Приділяється увага хворобам, що передаються статевим шляхом. Вироблені рекомендації Міжнародного семінару ‘‘Здійснення політики та стратегій ВООЗ/ЮНЕЙДС з профілактики та боротьби з хворобами, що передаються статевим шляхом‘‘, який проходив 15-17 липня 1997 р. у Латвії.
Пасивний спосіб життя, шкідливі звички, зневажливе ставлення до функціонування систем власного організму, шкідливе фізичне довкілля та несприятливе суспільне середовище - ще не повний перелік причин поширення неінфекційних захворювань, з якими дедалі складніше боротися методами лікування. У 80-х роках ВООЗ створено одну з найбільш активних програм - "Загальнонаціональна програма інтегрованої профілактики неінфекційних захворювань - СІНДІ" (The Countrywide Integrated Noncommunicable Disease Intervention programe - CINDI). Основний протокол Програми і практичні настанови були прийняті 1987 р. і переглянуті у 1994-му році. Щоб привести у відповідність розбіжності між державами - членами співдружності з приводу виду, змісту, обсягу і показників якості, комісія Європейської співдружності видала 13 червня 1991 р. директиви для визначення принципів і головних напрямів виробництва певних лікарських препаратів для вжитку: всі визначені лікарські препарати, що виробляються у Співдружності чи ввозяться у країни Співдружності для вживання, мають вироблятися у відповідності з принципами і головними напрямами GMP (Good Manufacturing Practice - добра практика виробництва).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 154; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.218.219 (0.008 с.) |