Для підготовки до державного

МАТЕРІАЛИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ДЕРЖАВНОГО

ІСПИТУ

Навч. року

З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Для освітньо-кваліфікаційного рівня

“Бакалавр”

 

Декан факультету

_______________ Д.Г.Лук’яненко

“_____”________________ 2011 р.

 

Завідувач кафедри

________________О.Л.Шевченко

“_____”________________ 2011 р.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри

Іноземних мов

факультету МЕіМ

Протокол № ___

“ 19 ” квітня 2011 р.

КИЇВ - 2011

Мета проведення державного іспиту з ділової іноземної мови на освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр” зі спеціальності “Міжнародна економіка” – перевірка професійно-комунікативної іншомовної компетенції на рівні В₂+ -С_1, у всіх видах мовленнєвої діяльності, таких як говоріння, аудіювання, читання та писемне мовлення в професійних сферах спілкування отриманої в процесі оволодіння іноземною та діловою іноземною мовами. Професійно-комунікативна іншомовна компетенція включає професійне володіння іноземною мовою, тобто коректне з точки зору норми та стилю ситуативно і контекстно адекватне користування мовленням як засобом усної та писемної комунікації в усіх сферах професійного спілкування. Для дійсно ефективної участі в акти комунікації студенти повинні оволодіти лінгвістичною (граматичною, лексичною, орфографічною), соціолінгвістичною та прагматичною компетенціями.

 

Студенти повинні:

a) уміти критично читати та повністю розуміти оригінальні тексти з побутової, країнознавчої, суспільно-політичної, економічної та фахової тематики; оцінювати точність викладення матеріалу, відокремлюючи факти і думки, об’єктивні і суб’єктивні твори; інтерпретувати різноманітні графічні дані;

b) вільно володіти усним монологічним та діалогічним мо­вленням у межах вищезазначеної тематики; гнучко та ефективно використовувати мову для фахових цілей; легко спілкуватись та брати участь у складних групових обговореннях навіть на абстрактні, складні і незнайомі теми;

c) сприймати іноземне мовлення, яке виголошено в нор­мальному темпі; слідкувати за поширеною промовою, навіть недостатньо структурованою; розпізнавати широкий спектр ідеоматичних виразів і колоквіалізмів; розуміти аудіо – та відео матеріали з великою кількістю ідеом і сленгових виразів;виводити приховану інформацію за допомогою перехресних посилань;

d) володіти навичками перекладу як з іноземної мови на рід­ну, так і з рідної на іноземну в межах суспільно-політичної, за­гальноекономічної, країнознавчої та фахової тематики;

e) вилучати, інтерпретувати здобуту інформацію із оригінальних суспільно-політичних, економічних та фахових текстів і репрезентувати їх у відповідній формі (реферат, анотація, переказ, доповідь, ece і т. ін. в усній та письмовій формі) як рідною, так і іноземною мовами;

f) уміти складати та писати резюме, ділові листи, контракти та інші ділові документи відповідно до специфіки професійної діяльності;

 

 

ГРАМАТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Граматична компетенція формується протягом всіх років навчання в рамках дисциплін «Іноземна мова за професійним спрямуванням» та «Ділова іноземна мова». Граматичний матеріал тісно пов'язаний з лексичним. Основна увага приділяється стилістичному і прагматичному використанню граматичних структур в реальній мовній комунікації, а також різним варіантам англійської, французької, німецької та іспанської мов.

ВИМОГИ ДО РІВНЯ СФОРМОВАНОСТЇ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ВСТУПНИКІВ

Вступники повинні:

- демонструвати знання видо-часових форм і категорій стану дієслів; основних категорій іменника, прикметника, прислівника: типів речень; функцій артиклів і ефективно застосовувати ці знання в спілкуванні;

- розуміти розбіжності в правописі і значенні слів іноземної та української мов;

- складати розповідні, питальні, спонукальні речення залежно від мети спілкування і характеру акту мовлення;

- використовувати основні часові аспектні форми дієслів для позначення дій, що належать до сфери теперішнього, минулого і майбутнього часу (відповідно до мети комунікації і ситуації мовлення);

- коректно використовувати всі граматичні форми іменника, прикметника, прислівника;

- використовувати модальні дієслова, розуміти і відрізняти найменші відтінки їх значень;

- правильно і доречно використовувати вербальні конструкції з ними в спілкуванні на різних рівнях і в різних ситуаціях;

- знати категорії способу і вміти виражати відношення змісту повідомлення до дійсності, використовуючи доречні способові форми;

- правильно і вільно використовувати граматичні структури, передбачені програмою в усному і писемному мовленні;

- демонструвати знання синтаксичної організації іноземної мови в спілкуванні;

- розуміти, що іноземна мова складається з інтегрованих систем.

ЗМІСТ ГРАМАТИКИ

Англійська мова.

Речення.

Порядок слів. Типи речень. Розповідні, питальні, спонукальні речення. Типи питань (основне/просте, (так/ні), спеціальне, альтернативне, зворотне). Стверджувальні і негативні речення.

Іменник.

Власні і загальні іменники; такі, що мають або не мають ознаки обчислюваності, абстрактні і конкретні, речовинні іменники. Категорія числа. Регулярні форми множини (закінчення іменників на -у, -th, -f), закінчення -о, -es, що додаються до форм однини. Нерегулярні форми множини: мутація (foot-feet), закінчення, множини -en. Незмінні форми однини. Незмінні форми множини. Іменники, що не мають ознаки обчислювання. Категорія відмінка. Форми родового відмінка: -s, -of. Значення родового відмінка. Абсолютний генітив.

Артикль.

Означений і неозначений артиклі. Форми. Система використання артиклів. Артиклі з іменниками, які мають/не мають категорію обчислюваності. Різні функції артикля із загальними іменниками. Артиклі з числівниками. Артиклі з географічними назвами і власними назвами. Артиклі з абстрактними іменниками. Артиклі з унікальними іменниками. Артиклі з назвами їжі, транспортних засобів, частин доби, з порами року, з назвами частин людського тіла. Артиклі з такими іменниками як "школа", "місто", "шпиталь", "церква". Артиклі з іменниками типу "погода", "порада", "новини". Паралельні конструкції, наприклад "день за днем", "рука об руку" тощо.

Головні часов і форми в сфері теперішнього часу.

Простий теперішній, тривалий теперішній, перфект.

Формування і використання Present Simple (простий теперішній час) для позначення:

- загального повідомлення без посилання на час;

- постійно тривалої дії у теперішньому часі;

- звичної дії;

- посилання на майбутній час, з використанням прислівників, які позначають дію в майбутньому;

- дії, що відбувається в теперішньому часі з використанням дієслів, що позначають пізнавальні відношення, бажання, емоції, відчуття.

- сприйняття, відображення, зовнішності;

- дії у майбутньому, описаної у підрядному реченні часу та умови.

 

Формування і використання Present Continuous (тривалий теперішній час) для позначення:

- дії, що тривають під час мовлення;

- тривалості;

- короткочасності, особливо з дієсловами стану;

- близького майбутнього (be + going to + inf);

- дії у майбутньому, позначеної дієсловом руху;

- події, що повторювалася в недалекому минулому і можливо буде повторюватись у найближчому майбутньому (з прислівниками частотності always, continually, forever тощо).

Формування та використання Present Perfect (перфектний теперішній час) для вираження:

- першості, попередності;

- дії в минулому, яка пов'язана з теперішніми умовами;

- тривалості, дії чи стану, що почалися в минулому і продовжуються до тепер.

Основні часові форми дієслів в сфері минулого.

Простий минулий час, тривалий минулий - час, перфектний минулий час.

Формування і використання Past Simple (простий минулий час) для позначення:

- дії, що завершилися в минулому;

- події, стану, звички, що мали місце в минулому.

Формування і використання Past Continuous (тривалий минулий час) для позначення:

- одиничної дії або серії повторюваних дій, що відбувалися в певний момент часу в минулому;

- дії, що мали відбутися в найближчому майбутньому (be + going + inf);

- повторюваної дії (з використанням прислівників частотності).

Формування і використання Past Perfect (перфектний минулий час) для позначення:

- дії у минулому, щоб підкреслити першочерговість подій;

- першочерговості.

Основні часові форми сфери майбутнього.

Простий майбутній час, тривалий майбутній час, перфектний майбутній час.

Формування і використання Future Simple (простий майбутній час) для позначення:

- передбачених подій;

- намірів суб'єктів мовлення.

Формування і використання Future Continuous (тривалий майбутній час) для позначення:

- запланованих або очікуваних дій у майбутньому;

- майбутніх дій, які є передумовами майбутніх подій.

Формування і використання Future Perfect (перфектний майбутній час) для позначення майбутньої дії, що буде розглядатись як завершена в минулому з позиції певного позначеного моменту в майбутньому.

Дієслова" to be"," to have ", конструкції „ there is/are" в основних часових аспектних формах і під час формування питальних і негативних речень.

Формування і застосування The Present Perfect Contіnuous (перфектно-подовжений розряд презента) для позначення:

- тимчасового стану, що триває певний період, включаючи момент мовлення;

- тимчасової властивості, що триває певний період часу;

- тимчасової діяльності, що має певний результат.

Формування і застосування The Past Perfect Contsnuous (перфектно-подовжений розряд претеріату) для позначення тимчасової діяльності, що тривала певний період часу і закінчилася в минулому.

Категорія пасивного стану.

Формування, значення, використання.

Прикметник.

Ступені порівняння. Синтаксичні структури порівняння.

Займенник.

Особові займенники в називному і об'єктному відмінках. Присвійні займенники. Неозначені займенники „some, any, no" та їх похідні. Кількісні займенники „much, many, little, few".

Прислівник.

Ступені порівняння прислівників.

Пряма і непряма мова.

Правила узгодження часів. Повідомлення, питання, вигуки, команди в непрямій мові.

Модальні дієслова.

Модальність. Способи і засоби її вираження. Семантичні, морфологічні і синтаксичні особливості модальних дієслів. Модальні дієслова з різними формами інфінітиву:

- can/could для вираженім можливості, дозволу, нагоди, теоретичної вірогідності;

- may/might для вираження можливості, дозволу;

- must/need not для вираження зобов'язання, необхідності, висновків;

- ought to/should для позначення зобов'язання, висновків, майбутньої дії, бажання;

-will/would для вираження майбутнього часу, передбачених/запланованих дій, бажань, намірів, наполягань;

- shall/should для вираження передбачення, бажання, зобов'язаності;

- маргінальні (пограничні) модальні допоміжні слова used to, dare, need, be to, have/got to.

Неособові дієслівні форми.

Основні характеристики. Семантичні особливості. Інфінітив. Форми і функції в англійському реченні. Інфінітив з/без частки «to». Предикативні конструкції з інфінітивом. Герундій. Форми і функції герундія в реченні. Конструкції з герундієм. Дієприкметник. Дієприкметник теперішнього і минулого часу. Форми і функції в реченні. Конструкції з дієприкметником.

Категорія способу.

Умовний спосіб, використання для вираження нереальної дії у:

- підрядному реченні нереальної умови/обставини;

- підрядному реченні після «wish»;

- підрядному реченні порівняння і в предикативному підрядному реченні, що починається з «as if»? as «though»;

- емфатичні конструкції типу «it is (high) time, it is about time”

Просте речення.

Структурні і семантичні види простого речення. Інверсія.

Головні члени речення.

Підмет. Структурні і семантичні типи підмета. Присудок. Типи присудка. Узгодження присудка з підметом.

Другорядні члени речення.

Їх типи.

Складні речення.

Типи складних речень. Складносурядні та складнопідрядні речення

Французька мова

Іменник.

Іменники власні й загальні. Рід і число.

Артикль.

Означений та неозначений артикль. Частковий артикль. Артикль перед власними назвами. Артикль перед назвами місяців, порами року, днями тижня. Невживання артикля.

Дієслово.

- Типи відмінювання. Дієслова І, ІІ і ІІІ груп. Заперечна й питальна форми дієслова. Граматичні категорії дієслова. Спосіб і час. Утворення часових дієслівних форм. Прості й складні форми. Утворення простих форм. Утворення складних форм. Вживання часів і способів. Indicatif Présent. Imparfait. Le passé composé et le Passé simple. Le plus que parfait. Le passé antérieur. Le passé immédiat. Le passé immédiat dans le passé. Le futur simple. Le futur dans le passé. Le Futur antérieur. Le Futur antérieur dans le passé. Le futur immédiat. Le Futur immédiat dans le passé. Наказовий спосіб. Умовний спосіб: Conditionnel présent et Conditionnel passé. Subjonctif présent. Subjonctif passé

- Активна і пасивна форми. Зворотна форма дієслова. Безособові дієслова.

- Неособові форми дієслів. L’infinitif. Le participe présent. Le participe passé. Узгодження Participe passé. Participe passé composé. Le Gérondif.

- Правила узгодження часів.

Прикметник.

Рід і число. Ступені порівняння та порівняльні структури. Місце прикметників у реченні. Узгодження прикметників.

Прислівник.

Семантична класифікація прислівників. Особливості вживання. Утворення прислівників. Ступені порівняння прислівників. Місце прислівників у реченні.

Займенник.

Особові займенники: Особові незалежні займенники. Особові придієслівні займенники. Придієслівні займенники-додатки. Нейтральний займенник le. Особово-зворотний займенник. Прислівникові займенники en, y. Місце займенників en, y уреченні. Вказівні займенники. Присвійні займенники. Відносні займенники. Складні відносні займенники. Питальні займенники. Неозначені займенники.

Прийменник

Сполучник. Сурядні сполучники. Підрядні сполучники.

Речення

Просте речення.

Структурні й семантичні види простого речення.

Порядок слів. Типи речень. Типи запитань. Інверсія. Головні члени речення. Узгодження присудка з підметом. Другорядні члени речення. Їх типи. Виокремлення членів речення. Mise en relief.

Складні речення.

- Типи складних речень. Типи складносурядних та складнопідрядних речень. Пряма і непряма мова.

Іспанська мова

Зміст граматики.

Речення.

Порядок слів. Типи речень. Типи запитань.

Іменник.

Іменники власні і загальні. Обчислювані та не обчислювані. Категорія числа. Категорія відмінка.

Артикль.

Означений та неозначений артикль. Артиклі з географічними і власними назвами. Артиклі із загальними іменниками і числівниками. Артиклі з унікальними іменниками. Артиклі з назвами частин доби і пір року, зі словами сніданок, обід, вечеря, школа, лікарня, університет, церква, в’язниця. Артиклі з паралельними структурами.

Дієслово.

· Утворення і основні випадки використання теперішнього, минулого та майбутнього часів групи Indicativo: Presente, Pretérito Perfecto Compuesto, Futuro simple y Futuro perfecto, Pretérito Perfecto Simple (Indefinido), Pluscuamperfecto.

· Конструкції acabar de + infinitivo, ponerse a + inf., volver a + inf.

· Пасивний стан.

· Пряма і непряма мова.

· Правила узгодження часів.

Прикметник.

Ступені порівняння та порівняльні структури.

Прислівник.

Ступені порівняння прислівників.

Займенник.

Особові займенники: називний, давальний і знахідний відмінок. Присвійні, вказівні, відносні, неозначені та заперечні займенники.

Неособові дієслівні форми.

Інфінітив, Герундій. Дієприкметник теперішнього і минулого часу. Їхні функції в реченні. Конструкції з інфінітивом, герундієм та дієприкметником.

Категорії способу.

Imperativo afirmativo y negativo, Subjuntivo (Presente, Imperfecto, Pretérito Perfecto y Pluscuamperfecto), Condicional simple y perfecto.

Просте речення.

Структурні і семантичні види простого речення. Інверсія. Головні члени речення. Узгодження присудка з підметом. Другорядні члени речення. Їх типи.

Складні речення.

Типи складних речень. Типи складносурядних та складнопідрядних речень.

 

ЛЕКСИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

 

Мета перевірка сформованості лексичної компетенції вступників тобто засвоєння програмного лексичного матеріалу, сформованість в вступників лексичних навичок, а саме навичок інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між словами іноземної мови. У вступників мають бути сформовані наступні види навичок.

1. Навички правильного вживання лексичних одиниць активно-

го мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуаціями спілкування та цілями комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями:

а) виклик лексичних одиниць з довготривалої пам’яті;

б) зовнішньо мовленнєве відтворення лексичних одиниць у потоці мовлення;

в) миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.

2. Навички розпізнавання і розуміння лексичних одиниць активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні.

3. Навички обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні.

4. Навички користування різними видами словників (двомовних, одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).

Програмний лексичний матеріал, необхідний для забезпечення англомовного спілкування вступників у різних галузях фахової усної та писемної комунікації, представлено в навчальному лексичному мінімумі дисциплін «Іноземна мова за професійним спрямуванням» та «Ділова іноземна мова». (Див. Модулі)

ОРФОГРАФІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Головна мета – перевірка сформованості в вступника стійких орфографічних навичок письма. Студенти мають володіти труднощами, які пов’язані з вивченням особливостей звуко-буквенних відповідностей в англійській мові.

Вступники повинні вміти орфографічно правильно оформлювати всі види писемного мовлення, які передбачені робочими програмами для всіх років навчання. Задля цього вступники повинні знати і застосовувати на практиці основні принципи орфографічної системи іноземної мови (фонетичний, морфологічний, традиційний, ідеографічний), які необхідні вступникам для подолання труднощів в оволодінні графемно-фонемною системою іноземної мови. Серед таких труднощів насамперед виділяються:

 

 

У зв'язку з необхідністю комплексної перевірки вищезазначених умінь та навичок іспит проводиться в усно-письмовій формі і містить лексико-граматичний матеріал, який засвоєно студентами під час вивчення курсу «Іноземної мови за професійним спрямуванням» та «Ділової іноземної мови».

Екзаменаційний білет державного іспиту містить:

1) читання та письмовий переклад з іноземної мови на рідну та переказ змісту тексту економічного характеру (2800 д. з.);

2) письмову анотацію іноземною мовою (50 слів – не враховуючи службові частини мови) змісту статті загальноекономічного характеру чи з фаху, яка подана рідною мовою (2600 д. з.);

3) письмовий переклад ділового документа з рідної мови на іноземну або складання ділового документа;

4) лексико-граматичний тест за матеріалами міжнародних тестів типу TOEFL;

5) визначення двох економічних термінів іноземною мовою;

6) бесіду на вивчені теми.

Для до першого та другого завдань державного іспиту тексти підібрано в межах загальноекономічних та фахових знань:

 

1. Економіка Великобританії (Німеччини, Франції).

2. Економіка США (Австрії, Бельгії).

3. Великобританія (Німеччина, Франція) у світовій економіці.

4. США (Австрія, Бельгія) у світовій економіці.

5. Економіка України.

6. Україна у світовій економіці.

7. Проблеми Європейського Союзу.

8. Банківська та фінансова системи Великобританії (Німеччини, Франції).

9. Банківська та фінансова системи США (Австрії, Бельгії).

10. Банківська та фінансова системи України.

11. Товарна біржа.

12. Фондова біржа.

13. Валютні курси.

14. Поняття маркетингу.

15. Концепції маркетингу.

16. Управління маркетингом та стратегічне планування.

17. Продукт. Життєвий цикл продукту. Специфікація продукту.

18. Введення на ринок нового продукту.

19. Ціна.

20. Поняття про облік і аналіз господарської діяльності.

21. Фінансова звітність та ділові угоди.

22. Бюджетування.

Третє завдання дає змогу студентові показати навички написання ділових документів іноземною мовою. Для цього необхідно знати:

 

1. Структуру ділових листів.

Розташування реквізитів листа, а також дати, звернення, підпису, адреси; необхідні скорочення та мовні штампи.

2. Структуру та порядок складання:

а) платіжних доручень;

б) акредитивів;

в) документарних інкасо;

г) чеків, векселів;

д) кореспондентських відносин між банками;

е) поточних рахунків у іноземній валюті;

ж) ділових листів.

 

3. Передконтрактове листування.

4. Листування з питань цілі контракту.

5. Листування з питань страхування.

6. Листування з питань форс-мажорних обставин.

7. Листування з питань постачання обладнання.

8. Листування з питань співробітництва на умовах генпідряду «під ключ».

9. Листування з питань завершення виконання конкретних зобов'язань.

10. Листування з питань співробітництва в межах угоди про консорціум.

11. Листування з питань участі в торгах.

12. Листування з питань співробітництва з агентськими фірмами.

13. Листування з питань ліцензій, ноу-хау, інжиніринга.

14. Листування з питань транспортних операцій.

15. Листування з питань реклами.

16. Написання та переклад документів, необхідних для влаштування на роботу:

а) підготовка та написання біографії (Resume, CV);

б) супроводжувальні листи, їх види;

в) співбесіда.

17. Структуру та статті контрактів.

18. Телеграми, телекси, факси.

 

Наприклад, у завданні визначено: напишіть листа іноземній фірмі, яка постачає обладнання та матеріали, в яких ви зацікавлені. У листі потрібно визначити:

1) на яких умовах поставки Ви бажали б отримати обладнання;

2) термін поставки;

3) які умови розрахунку практикуються у вашій компанії. Це завдання може містити переклад ділового документа з рідної на іноземну мову.

Четверте завдання - лексико-граматичний тест, який містить всі завдання, що входять до міжнародних тестів типу TOEFL.

П’яте завдання – визначення англійською мовою двох економічних термінів з переліку вивчених в бакалаврській програмі з іноземної мови, а саме:

 

 

IMPORTANT TERMS DEFINED IN “QUESTIONS OF MARKETING”

 

1. Product	21. Strategic planning	41. Specialty products
2. Service	22. Target consumers	42. Unsought products
3. Target markets	23. Market segment	43. Price
4. Wholesaler	24. Marketing segmentation	44. Bargaining
5. Retailers	25. Market targeting	45. Charge
6. Middlemen	26. Market positioning	46. Market segment
7. Marketing research	27. Price	47. Total costs
8. Want	28. Promotion	48. Fixed costs
9. Transaction	29. Advertising	49. Variable costs
10. Exchange	30. Lifestyle	50. Experience curve (learning curve)
11. Market	31. Marketing channel	51. Promotion mix
12. Production concept	32. Actual products	52. Sales promotion
13. Product concept	33. Augmented products	53. Advertising
14. Selling concept	34. Consumer products	54. Personal selling
15. Marketing concept	35. Core products	55. Public relations
16. Societal marketing concept	36. Packaging	56. Publicity
17. Business portfolio	37. Media
18. Marketing strategy	38. Convenience products
19. Mission statement	39. Industrial products
20. Portfolio analysis	40. Shopping products

 

 

IMPORTANT TERMS DEFINED IN “QUESTIONS OF BANKING’

 

1. Assets	24. Dividend	47. Authorised capital
2. Liability	25. Standing order	48. Bank correspondent
3. Loan	26. Statement	49. Gross domestic product (GDP)
4. Deposit	27. Clearing system	50. LIBOR
5. Margin	28. Factoring	51. Negotiable
6. Maturity	29. Leasing	52. Letter of credit
7. Interest rates	30. Giro	53. Standby letter of credit
8. Liquidity	31. Subsidiary	54. Custodian services
9. Borrower	32. Inventories	55. Discount
10. Lender	33. Thrifts (US) Thrift institutions	56. Lender of last resort
11. Fund	34. Advance	57. Commercial bill
12. Broker	35. Syndication	58. Eligible bill
13. Transaction	36. Credit card	59. Big Bang
14. Default	37. Acceptance	60. Gilts, gilt-edged securities
15. Bad debts	38. Bill of exchange	61. Standby credit
16. Mortgage	39. Drawer	62. Short-dated securities
17. Unit trust	40. Underwrite	63. Beneficiary (US)
18. Cheque (US-check)	41. Contingent liability	64. Instrumentality
19. Value	42. Derivative	65. Wire transfer
20. Volume	43. Certificate of deposit	66. Collateral
21. Cash	44. Investments	67. Promissory note
22. Costs	45. Overseas banks	68. Commercial paper
23. Overdraft	46. Solvency	69. Settlement

IMPORTANT TERMS DEFINED IN “QUESTIONS OF ACCOUNTING”

 

1. Accounting	21. Liability
2. Accounting concept	22. Net assets
3. Book-keeping	23. Net income
4. Financial statements	24. Net loss
5. Data (pl.) Datum (sg.)	25. Objective principle
6. Management	26. Revenue
7. Investor	27. Transaction
8. Creditor	28. Business transaction
9. Debitor	29. Future transactions
10. Audit	30. Current transactions
11. Public accountant	31. Past transactions
12. Management advisory services	32. External transactions
13. Tax services	33. Internal transactions
14. General accounting	34. Transaction analysis
15. Cost accounting	35. Financial statements
16. Budgeting	36. Depreciation
17. Internal auditing	37. Elements of Financial Statements
18. Controller	38. Periodic Financial Statements
19. Cost principle	39. Treasury Stock
20. Expenses	40. Bond Discount
	41. Inventory Turnover

З шостого завдання студенти повинні вільно вести бесіду за темою білета, відповідати на питання членів державної екзаменаційної комісії за такою тематикою:

1. Економіка України та Україна в світовій економіці.

2. Поняття про маркетинг та концепції маркетингу.

3. Управління маркетингом та стратегічне планування.

4. Маркетинговий комплекс.

5. Банківська та фінансова система Великої Британії та США, (Франції та Бельгії).

6. Банківська та фінансова система України.

7. Біржі.

8. Що таке облік і аналіз господарської діяльності.

9. Фінансовий звіт та ділові операції.

10. Бюджетування.

 

Відповіді мають бути повними, які б могли показати володіння іноземною мовою та детальні професійні знання даної теми.

Порядок складання іспиту. Іспит проводиться в усно-письмовій формі. Письмова складова іспиту триває протягом 2,5 годин. На початку іспиту студенти отримують письмові завдання № 1, 2, 3, на підготовку яких відводиться 1,45 академічної години. За 45 хвилин до закінчення письмової частини іспиту студенти отримують завдання № 4 - лексико-граматичний тест та № 5 – терміни для визначення. Тему для усної бесіди (завдання № 6) студенти отримують після подання письмових завдань, читання та переказу тексту (завдання № 1) та відповідають без підготовки.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Шевченко О. Л. Ділова англійська мова для економістів:письмова та усна комунікація. Підручник. Київ: КНЕУ, 2009 р.

2. Шевченко О.Л., Тернова Б. М. Ділова англійська мова для економістів. Частина І., Питання маркетингу, Київ, КНЕУ, 2002 p.

3. Чеботарьова Л.І., Капустіна О.В., Перович Т.Б., Шевченко О.Л. Ділова англійська мова для економістів. Навчальний посібник.Частина 2. Питання банківської та фінансової систем України, Великої Британії таСША. Київ, КНЕУ, 2004 р.

4. УшаковаВ.Т, Сініцина Н.М. Ділова англійська мова дляекономістів. Навчальний посібник. Київ, КНЕУ. Частина 3.

5. Шевченко О.О., Чеботарьова Л.І., Чуркіна О.В. Англійська мова для економістів. Розмовні теми, Київ, КНЕУ, 2005.

6. Шевченко О.Л., Капустина О. В., Перович Т.Б. Методические указания к изучению делового английского языка для студентов IV курса специальности 0610.

7. Сініцина Н. М., Циркун О. І. Бухоблік та аудит у господарській ді­яльності.

8. Савицька С. М., Ільченко Г.М. Методические указания к изучению лексики английского языка.

9. Коротич Т. А., Круковський В. І. Методичні вказівки з французької мови з курсу «Ділова комунікація»

10. Коротич Т. А. Круковський В. І. Методичні вказівки з французької мови з курсу «Банківська система та біржа».

11. Колечко О. Д., Крилова В.Г. Ділова французька мова. —К.: КНЕУ, 1999.

12. Колечко О. Д., Крилова В. Г. Підручник з французької мови для студентів-економістів. —К.: КНЕУ, 1998.

13. Французька мова на підприємстві.

14. Nicolas G., Sprenger М., Weermann W. Wireschaft — auf Deutsch, Klett Edition Deutsch, Munchen, 1991.

15. Hqffmann L, Siedenberg A. Aufbruch in die Marktwirtschaft, Campus Verlag, Frankfurt/Main, 1997.

16. Bolten J., Gehrke E. Marktehance Wirtschaftsdeutsch, Ernst Klett Verlag, Stuttgart. 1997.

17. Бориско Н. Ф. Бизнес-курс немецкого языка. —К.: Заповіт, 1995.

18. Ashauer G. Grundwisser Wirtschaft. Ernst Klett Verlag, Stuttgart Munschen, 1994.

19. Sacks R. Deutsche Handelskorrespondenz. Max Hueber Verlag, 1994.

20. Газета «Markt».

21. Газета «Frankfurter Allgemeine».

22. Michael A. Pyle, Mary E. Munor. Test of English as a Foreign Language. Preparation Guide, Cliff Notes, Inc., USA.

23. Listening to TOEFL. Workbook. Fourth Ed. An Official TOEFL Publication.

24. Understanding TOEFL. Workbook. Fourth Ed. An Official TOEFL Publication.

25. Reading for TOEFL. Workbook. Fourth Ed. An Official TOEFL Publication.

26. The TOEFL Sample Test. Fourth Ed. An Official TOEFL Publication.

27. Actelheid Hoffgen. Deutsch fur den Beruf ein Lehrbuch fur Deutsch als Fremdsprache. Verlag fur Deutsch.

28. Mittelstufe Deutsch I. Mittelstufe Deutsch II. Mittelstufe Deutsch III.

29. Weg nut den typisehen Fehlem! Richard Schtnitt, Veriag fur Deutsch.

30. Sag's besser! Ein Arbeitsbuch fur Fortgeschrittene. Hans Foldeak, Veriag fur Deutsch.

31. L. MichailoAv, H. Weber, F. Weber. Deutsche Wirtschaftssprache furRussen.

32. Матеріали з ділової англійської та французької мов для підготовки до складання міжнародних тестів типу TOEFL на сайті КНЕУ (http://10.1.1.66, “Екзаменаційні матеріали”).

33. Програма курсу з ділової іноземної мови на сайті КНЕУ (http://10.1.1.66, “Екзаменаційні матеріали”).

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ НА ДЕРЖАВНОМУ ІСПИТІ 3 ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Оцінювання знань, умінь та практичних навичок студентів на Державному іспиті з іноземної мови здійснюється за 100-бальною системою з подальшим переведенням у традиційну форму для фіксації оцінки у відповідних документах за чотирьохбальною шкалою та шкалою за системою ECTS.

ДОДАТОК

Англійська мова

ЗАВДАННЯ 1: Прочитати та перекласти письмово текст з іноземної мови на рідну.

НАПРИКЛАД:

GOALS OF BUSINESS FIRMS

 

Business firms, with some exceptions cited later, must earn profits to survive.Profit is the reward to a business firm for the risk it undertakes in offering a product for sale: the money left over after a firm's total expenses are subtracted from its total revenues. As long as profits are earned fairly— and not through collusion, monopoly power, or other unfair business practices— they represent a reward for good performance. Thousands of firms fail every year because they are not run well enough and do not serve consumers thoroughly enough to make profits and continue operations. The profit of a business firm may be expressed in actual money earned during a time period ("an after-tax profit of $5 million") or in terms of the money earned as a percentage of invested capital ("an after-tax profit of 15 percent return on investment [ROI]").

Several different objectives have been identified that business firms can pursue, each of which has some limitations:

- Profit. Classic economic theory assumes a firm seeks to maximize long-run profit, achieving as high a financial return on its investment as possible. One difficulty with this is what is meant by long run. A year? Five years? Twenty years?

Sales revenue. If profits are acceptable, a firm may elect to maintain or increase its sales level, even though profitability may not be maximized.

ПРИКЛАД ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТУ:

ЦІЛІ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ФІРМ

Всі комерційні фірми, за винятком тих, про які ми будемо говорити пізніше, мають заробляти прибутки для того, щоб продовжувати свою діяльність. Прибуток – це винагорода, яку отримує комерційна фірма за ризик, на який вона наражається, пропонуючи свій товар: гроші, які лишаються, коли ми з суми всіх прибутків відраховуємо ті суми, які пішли на покриття видатків. Тоді, коли гроші заробляються чесно, а не через тайні угоди чи створення монополії, то вони стають винагородою за хорошу роботу бізнесу. Тисячі фірм банкрутують кожний рік, тому що ними керують не професійно, та бізнес не обслуговує покупців належно, таким чином, щоб отримувати прибуток та в подальшому ефективно працювати. Прибуток фірм можна визначити грошима, які були зароблені за якийсь час (прибуток після сплати податків в сумі 5 млн.дол.), або як процент, отриманий в результаті інвестованого капіталу (15% прибутку на інвестиції після сплати податків).

Ще кілька різних цілей визначено для фірм, але кожна з них має деякі обмеження.

Прибуток. Класична економічна теорія вчить, що бізнес намагається отримати якомога більше прибутку у довгостроковому плані. Але що означає слова «довгостроковий»: рік? 5 років? 20 років?

Надходження від продажу. Якщо прибутки достатні, то фірма може не нарощувати продаж, або збільшити його рівень, навіть хоча прибутковість і не буде максимазована.

Доля ринку. Фірма може обрати два шляхи: або утримувати свою долю ринку, або збільшити її, іноді за рахунок збільшення прибутків, якщо під загрозою є статус або престиж фірми.

ЗАВДАННЯ 2 :Зробити письмову анотацію українського тексту іноземною мовою (50 слів).

ПЛАНУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ

 

Одним із основних об'єктів уваги кожної фірми є впровадження на ринок нової продукції. Безумовно, нова продукція - поняття відносне. Її новизна, як правило, визначається порівнянням функціональних особливостей з існуючими на ринку продуктами. Для більшості про­дуктів інновації - це більше модифікація старого продукту, ніж абсо­лютні функціональні зміни.

Існує кілька поглядів на те, що таке новий продукт. Так, з погляду права в багатьох розвинутих країнах Заходу продукт є новим протя­гом тільки певного часу. Наприклад, федеральна торговельна комісія США обмежує використання терміна «новий продукт» шістьма міся­цями з моменту початку його регулярного розподілу на ринку.

З погляду фірми новий продукт є абсолютною новинкою або мо­дифікацією залежно від інтересів або можливостей фірми, оскільки те чи інше вимагає різних витрат для впровадження на ринок, допус­кає різний рівень цін тощо.

Новизна продукту з погляду споживача визначається тим, як цей продукт сприймається на ринку, як його купують. Відповідно до цьо­го існує класифікація нових продуктів за трьома рівнями (ступенями ознайомлення споживачів із ними).

Продукція першого рівня не потребує