Допустимі норми димності дизельних двигунів

 

Режим вимірювання димності	Димність, %, не більше
Вільне прискорення для дизельного двигуна без наддування з наддуванням Максимальна частота обертання

 

Таблиця 7.2.

Норма димності в залежності від витрати повітря

Об’ємна витрата повітря що поступає в циліндри дизеля для заданого режиму Qп, дм^3/с	Норма димності
Натуральний показник послаблення за основною шкалою димоміра К, м^-1	Коефіцієнт послаблення за допоміжною (лінійною) шкалою димоміра з ефективною базою 0,43м N, %
120 і менше 200 і більше	1,2 1,15 1,11 1,07 1,04 1,01 0,99 0,96 0,93

 

Методика проведення випробувань. Перед початком випробувань знімають регуляторну характеристику дизеля згідно ГОСТ 18509 – 80.

Експлуатаційна потужність, максимальний крутний момент, частота обертання і питома витрата палива повинні відповідати технічним умовам для двигуна.

Під час випробувань необхідно реєструвати:

- димність відпрацьованих газів, м^-1 (або %); частоту обертання колінчастого вала, об/хв; крутний момент, н м;

- об’ємну витрату повітря дм³/с; температуру охолоджувальної рідини ⁰С;

- температуру масла в піддоні картера, ⁰С; температуру палива, ⁰С;

- температуру відпрацьованих газів, ⁰С; температуру навколишнього повітря, ⁰С;

- атмосферний тиск, кПа;

 

 

Димність віпрацьованих газів дизелів призначених для тракторів, що працюють в місцях з обмеженим повітряобміном (парники, тваринницькі комплекси т. і.) вимірюють для встановлених режимів роботи з частотами К.В. від від n_ном до n_макс (6 значень з рівними інтервалами) і максимальних значеннях крутного моменту для кожної частоти обертання (n_{max –} частота обертання з максимальним крутним моментом, n_ном – номінальна частота обертання).

Димність відпрацьованих газів дизелів тракторів з механічною ступінчастою трансмісією не призначених для використання в місцях з обмеженим повітряобміном вимірюють для стабільних режимів з частотами і значенням крутного моменту, що складають 80% від максимального для кожної частоти обертання.

Димність відпрацьованих газів дизелів тракторів з трансмісією іншого виду, крім механічної ступінчастої, не призначених для використання в місцях з обмеженим повітряобміном і комбайнових дизелів вимірюють для режиму з частотою обертання, що дорівнює 80% від максимальної.

Для дизелів з регульованим турбонаддуванням димність вимірюють з ввімкнутим і вимкнутим перепускним клапаном. В якості оціночного показника приймають більше значення двох вимірів.

Для V подібних дизелів димність вимірюють в загальному випускному трубопроводі. Якщо конструкція дизеля не передбачає об’єднання трубопроводів, димність вимірюють для кожного ряду циліндрів окремо, а в якості оцінювального показника приймають більше значення цих вимірювань.

Димність для кожного режиму вимірюють три рази. Проміжок часу між двома послідовними вимірюваннями для кожного режиму не повинен

перевищування 1 хв.

Результуюче вимірювання буде середнє арифметичним значенням трьох вимірювань для кожного режиму. Відхилення показників для заданого режиму не повинно перевищувати 4% за лінійною шкалою димоміра з ефективною базою 0,43м.

 

Прилади вимірювання димності тракторних і комбайнових двигунів

 

Рис. 7.1. Схема димоміра

 

1 – джерело світла; 2 – фільтр; 3 – труба; 4 – фотоелемнт; 5 – міліамперметр.

 

 

 

Рис. 7.2. Схема сажеміра

 

1 – поршневий насос; 2 – фільтр; 3 – лінза; 4 – джерело світла; 5 – вхідний патрубок для газу; 6 – міліамперметр.

 

Якісний і кількісний склад дисперсної фази відпрацьованих газів дизельних двигунів визначають з допомогою сажемірів і димомірів.

Оскільки створення фільтрів сажемірів має певні труднощі, то відпрацьовані гази дизеля аналізують опосередкованим шляхом (за показником кольору, оптичної щільності і т. і.).

Основні вимоги до димомірів:

1. Димомір повинен працювати за методом просвічування стовпа відпрацьованих газів певної довжини. Рекомендується довжина ефективної бази димоміра – 0,43 м.

2. Індикатор димоміра повинен мати дві вимірювальних шкали: основну проградуйовану в одиницях натурального показника послаблення від 0 до (м^-1) і допоміжну лінійну, яка має 100 поділок з діапазоном від 0 (вимірювальна камера димоміра заповнена чистим повітрям) до 100% (абсолютно світлонепроникливе середовище).

Залежність між основною і допоміжною шкалами визначаються за формулою:

 

де К – натуральний показник послаблення, м^-1

N – коефіцієнт послаблення, %

L – ефективна база димоміра, м.

3. Якщо ефективна база димоміра, що використовується під час випробувань не дорівнює 0,43 м, то показники зняті за лінійною шкалою, повинні бути зведені до показників лінійної шкали приладу з ефективною базою 0,43 м за формулою:

 

 

де N_L – коефіцієнт послаблення – для вимірювання димоміром з

ефективною базою L (м), %

N - коефіцієнт послаблення для вимірювання димоміром з ефективною базою 0,43 м %