Апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.



Після апеляційної перевірки постанови місцевого суду, матеріали справи:

· 1) направляються органу, який проводить досудове слідство, якщо постанову про порушення справи не скасовано;

· 2) зберігаються в матеріалах судового провадження по скарзі, якщо постанову про порушення справи скасовано і в порушенні справи відмовлено.

 

29. Апеляція на постанову судді про продовження строку тримання під вартою чи про відмову в цьому розглядається не пізніше як через три доби після її надходження до апеляційного суду.

 

Теоретичні питання

 

Заняття1

 

Система перегляду судових рішень у кримінальному судочинстві України. Суть, завдання і значення апеляційного провадження.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає апеляційне, касаційне провадження і перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами. Це - три самостійні форми (види) перегляду судових рішень.

Найбільш поширеним провадженням є апеляційне провадження. Воно передбачено Конституцією України і відповідає положенням Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (1950 р.), ч. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 р.), учасницею яких є Україна.

Апеляційне провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.

Апеляційне провадження не є обов'язковою стадією криміналь­ного процесу. Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Завдання апеляційного провадження визначаються контрольною (перевірною) функцією цієї стадії щодо рішень, ухвалених судами першої інстанції (місцевими судами). Такими завданнями є:

1) виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими судами в процесі розгляду і вирішення кримінальних справ;

2) вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни судового рішення, що не набрало чинності, а також постановления замість останнього но­вого рішення (вироку).

Стадія апеляційного провадження має таке значення:

1) апеляційне провадження є додатковою гарантією справедли­вості рішення місцевого суду;

2) провадження в апеляційній інстанції є гарантією від неза­конного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

3) є гарантією прав і законних інтересів не тільки підсудного, а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасників криміналь­ного процесу;

4) є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня;

5) запобігає зверненню до виконання незаконних і необгрунто­ваних вироків;

6) забезпечує виправлення помилок, яких припустився суд першої інстанції.

 

Суб'єкти права на апеляційне оскарження судових рішень.

Суб'єктами апеляційного оскарження є всі особи, що беруть участь у розгляді справи, захист інтересів яких пов'язаний з ухваленим судовим рішенням. Кожна з них, якщо, на її думку, при провадженні справи допущено порушення, яке стосується застосування матеріального і процесуального закону або встановлення фактичних обставин, має диспозитивне право оскаржити судове рішення. Прокурор, виходячи з його обов'язку реагувати на кожне незаконне і необґрунтоване судове рішення, зобов'язаний внести на нього подання.

Апеляцію мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;

6) обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

7) цивільний відповідач або його представник - в частині, що стосується вирішення позову;

8) прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

9) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

10) цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

11) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

12) інші особи у випадках, передбачених КПК.

 

Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Об'єктами апеляційного оскарження є вироки, постанови і ухвали місцевих судів, постановлені по першій інстанції. Відповідно до ст. 347 КПК України, апеляція може бути подана:

1) на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;

2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами.

3) на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;

4) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;

5) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених КПК.

Щодо судових рішень, які ухвалені апеляційним судом під час розгляду справи по першій інстанції, то вони не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а на них подається касаційна скарга за такими ж підставами, які є апеляційними.

 

Зміст та форма апеляційних скарг. Строки та порядок апеляційного оскарження.

В апеляції зазначаються:

1) назва суду, якому адресується апеляція;

2) особа, яка подає апеляцію;

3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив;

4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування;

5) прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції.

При обгрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

До апеляції додаються документи, яких немає у справі, але на які є посилання в апеляції, а перелік цих документів наводиться в апеляції.

Процесуальний порядок апеляційного провадження відрізняється від провадження в місцевих судах тим, що воно не повторює порядку розгляду справи судом першої інстанції (судове слідство при розгляді апеляції проводиться лише у випадках, коли апеляційний суд визнає необхідним його проведення).

У КПК застосований неоднаковий підхід до строків подання апеляції. Апеляція на судове рішення місцевих судів може бути подана в такі строки:

1) на вироки - протягом 15 діб з моменту їх проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку;

2) на постанови (ухвали) суду щодо застосування примусових заходів виховного і медичного характеру - протягом 15 діб з моменту їх проголошення;

3) на постанову (ухвалу) суду про направлення справи на додаткове розслідування - протягом 7 діб з моменту її проголошення;

4) на постанову (ухвалу) суду про закриття справи - протягом 7 діб з моменту її проголошення;

5) на окремі ухвали (постанови) суду - протягом 15 діб з моменту її проголошення;

6) на інші постанови місцевих судів, які можуть бути оскаржені, апеляція подається в строк, вказаний у статтях КПК, якими передбачено ухвалення судом постанови з конкретного питання (протягом 3 або 7 діб).

Апеляція, за винятком деяких випадків, подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову (в інших випадках апеляція подається безпосередньо до апеляційного суду). До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

Якщо апеляція подана у встановлені строки безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції.

Протягом строку, встановленого для подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 81; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.166.111 (0.015 с.)