Рівень травматизму серед населення області

За 2009-10рр. (на 10тис. всього нас.)

Табл.1

№ з/п	Назва районів, міст	В тому числі по виду травматизму:
Побутовий	Вуличний	Дорожньо-транспортний
1.	Володимир-Волинський	184,3	163,8	6,4	4,7	3,7	2,2
	Горохівський	202,2	182,3	60,0	56,4	3,6	0,6
3.	Іваничівський	131,5	126,3	13,9	13,4	1,2	0,9
4.	Камінь-Каширський	166,3	171,9	31,4	27,0	5,6	5,9
5.	Ківерцівський	141,9	128,6	70,7	74,8	9,5	6,4
6.	Ковельський	231,0	213,9	51,3	38,8	3,7	2,7
7.	Локачинський	91,1	99,6	4,6	1,3	2,5	0,4
8.	Луцький	160,0	162,1	16,8	9,8	4,2	2,7
9.	Любешівський	149,7	134,5	78,2	95,0	2,8	2,8
10.	Любомльський	157,6	154,0	65,5	39,7	3,0	2,5
11.	Маневицький	135,5	101,3	6,6	2,5	0,9	0,2
12.	Ратнівський	193,6	203,1	18,6	9,3	6,6	2,1
13.	Рожищенський	126,4	113,3	4,6	6,1	1,7	6,6
14.	Старовижівський	136,0	132,8	16,3	35,5	1,9	1,6
15.	Турійський	198,2	182,5	23,9	8,5	8,5	1,5
16.	Шацький	109,3	102,6	9,8	4,0	4,6	1,2
17.	м. Луцьк	305,6	305,4	31,1	22,6	2,2	1,3
18.	м. Нововолинськ	191,0	234,0	69,1	90,5	6,3	3,8
	По області	420,3		69,6		9,5

 

 

 

Табл. 2

№ з/п	Назва районів, міст	Всього травм та отруєнь	Всього травм та отруєнь
Спортивний	Інший
1.	Володимир-Волинський	196,7	174,4	0,2	1,4	-	0,3
	Горохівський	272,4	247,3	5,1	7,0	-	-
3.	Іваничівський	151,3	143,6	0,9	-	-	-
4.	Камінь-Каширський	206,5	208,8	0,5	0,3	1,0	1,0
5.	Ківерцівський	229,7	213,5	2,6	0,5	1,7	0,6
6.	Ковельський	303,4	262,6	8,6	2,4	1,9	2,1
7.	Локачинський	100,4	102,6	0,4	-	0,4	0,4
8.	Луцький	182,2	177,7	0,3	0,8	-	0,2
9.	Любешівський	235,6	236,6	-	0,8	0,8	0,8
10.	Любомльський	237,2	207,2	2,7	1,0	2,7	6,2
11.	Маневицький	146,4	105,1	1,3	0,2	0,5	0,4
12.	Ратнівський	232,7	226,6	6,0	2,3	5,2	5,8
13.	Рожищенський	143,2	132,9	3,9	3,4	3,9	1,2
14.	Старовижівський	159,5	177,2	-	-	2,8	6,3
15.	Турійський	233,2	194,4	0,4	-	0,4	-
16.	Шацький	129,4	110,1	1,2	-	4,6	2,3
17.	м. Луцьк	347,2	336,5	2,0	1,7	0,8	0,9
18.	м. Нововолинськ	283,4	351,3	0,5	3,8	3,0	3,7
	По області	526,2		15,4		3,7

Питання для cамоконтролю:

1. Дати визначення травма та травматизм.

2. Які види травм розрізняють?

3. Причини виникнення: побутового, вуличного, дорожньо-транспортного травматизму?

Лабораторна робота № 3-4

Тема:Розрахунки дотримання нормативних вимог при застосуванні екологічно небезпечних сполук і речовин

 

Мета: визначити рівні забруднення атмосферного повітря Волинської області за певний проміжок часу.

 

Обладнання: методичні вказівки, міліметровий папір, різнокольорові олівці, лінійка, гумка та ін.

 

Завдання:

1. Користуючись даними таблиці 1, зобразити лінійним графіком:

а) кількість підприємств, що мають викиди шкідливих речовин в атмосферу за 10 років,

б) кількість організованих джерел викидів за 2001–2010рр.

2. За допомогою даних таблиці 2 графічно зобразити: фактично шкідливі викиди в атмосферне повітря та аналогічні викиди з розрахунку на одного жителя протягом 10 років.

3. Спираючись на цифрові дані таблиці 3, скласти стовпчикову діаграму питомої ваги нестандартних проб атмосферного повітря у Волинській області у 2001–2010рр.

4. Висновок.

 

Теоретичні основи теми

Головним положенням, яке визначає принципи контролю та управління якістю атмосферного повітря, являєтьсяЗакон України «Про охорону атмосферного повітря», в який 1992р. було внесено поправки – встановлені нормативи.

Наявність забруднюючих речовин у повітрі нашої країни також неоднорідна. Найнижча концентрація їх в атмосферному повітрі від усіх джерел спостерігається у Волинській, Рівненській, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях.

Кислотні опади зафіксовані в Автономній Республіці Крим та в Одеській області (водневий показник рН–нижче 4,5), тоді як Волинська та Чернігівська області, міста Київ і Львів потрап­ляли під дію низькокислотних опадів. Найбільш забруднюючою галуззю промисловості в області є: добувна (29,9%), обробна (43,3%) у тому числі нафтопереробна (30,9%), енергетична (8,2%) промисловість та транспортні підприємства (14,7%).

 

Вихідні дані:

Рівні забруднення атмосферного повітря у Волинській області за 2001–2010 роки

Табл. 1

Роки	Кількість підприємств, що мають викиди ШР у атмосферу	Кількість організованих джерел викидів

 

Шкідливі викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у Волинській області за 2001–2010 роки

Табл. 2

Роки	Фактично викинутих (тис. тонн)	З розрахунку на одного мешканця (кг)
	15,3
	13,3
	11,4
	10,3
	8,7
	7,6	7,2
	6,6	6,0
	8,5	8,1
	10,8	9,2

 

 

Рівні забруднення атмосферного повітря у Волинській області за 2001–2010 роки

Табл. 3

Роки	Кількість досліджених проб	З них, які перевищує ГДК	Роки	Кількість досліджених проб	З них, які перевищує ГДК

 

Питання для cамоконтролю:

1. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – руйнування озонової оболонки (озонові діри).

2. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – кислотні опади.

3. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – парниковий ефект (глобальне потепління).

4. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – ядерна ніч, ядерна зима.

5. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – смог.

Лабораторна робота № 5

Тема: Визначення залишкової кількості пестицидів у лабораторних пробах

 

Мета: навчитисьу лабораторних умовахвизначати залишкову кількість пестицидів у с/г продуктах.

 

Обладнання: методичні вказівки, продукти споживання, обладнання для визначення рівня вмісту пестицидів у продуктах та ін.

Завдання:

 

1. Зробити дослідження на пробах с\г продукції на обсяг залишкової кількості пестицидів та обробити отримані дані.

2. Провести порівняння досліджених лабораторних проб за період 2000–2010рр. Різницю, яка буде прослідковуватись, зобразити схематично.

3. Порівняти показники залишкових кількостей пестицидів із максимально допустимим рівнем (МДР) і зробити висновок.

 

 

Теоретичні основи теми

Виснаження ресурсів поживних речовин в агроекосистемах змушує компенсувати їх дефіцит внесенням добрив.

Серйозною екологічною проблемою є залишкові кількості мінеральних добрив, які після внесення на поля не повністю вбирають­ся рослинами і нагромаджуються у ґрунті або, що найнебезпечніше, надходять у ґрунтові води і водойми.

Упродовж XX ст. на основі досягнень біохімії було відкрито спеціальні речовини, що пригнічують ріст і розвиток шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин — пестициди.

В Україні загалом пес­тицидів застосовують 4 кг/га, у Криму — до 14—16 кг/га.

Пестициди небезпечні не лише самі по собі, у ґрунті вони підда­ються розкладанню і трансформуванню, і продукти таких змін часто виявляються більш отруйними, ніж вихідний пестицид.

Багато пестицидів дуже стійкі. Для руйнування в ґрунті ДДТ потрібно від 4 до 30 років, гептахлору — 3—5 років.

Від пестицидів біль­шою мірою страждають корисні хижі комахи і комахоїдні птахи, ніж самі шкідники. Популяції корисних тварин на полях, оброб­лених пестицидами, гинуть і від тимчасової нестачі корму.

Залишкові кількості пестицидів у продуктах рослинництва і тваринництва почали завдавати помітної шкоди здоров’ю людей. Застосування пестицидів у рослинництві призводить до того, що в світі щорічно реєструють від 400 тис. до 2 млн випадків отруєння ними. У пестицидів виявле­но канцерогенну і мутагенну дію.

 

 

Вихідні дані:

Обсяг лабораторних досліджень та визначення залишкових кількостей пестицидів

Табл.1

Роки	Всього досліджень	Виявлено з отрутохімікатами	Вище ГДК та МДР

Примітка: МДР – максимально допустимий рівень.

Питання для cамоконтролю:

1. Пестициди та їх практичне застосування.

2. Утилізація пестицидів та існуючі екопроблеми, пов’язані з нею.

3. Шкідливий вплив пестицидів на людину.

4. Шкідливий вплив пестицидів на біоресурси.

Лабораторна робота № 6

Тема: Проведення аналізу викидів в атмосферне різними видами економічної діяльності за період 2010року

 

Мета: зробити камеральну обробку статистичних даних та провести аналіз викидів шкідливих речовин.

 

Обладнання: УГ-2 (98року випуску), статистичні дані, лінійка, кольорові олівці, гумка, нормативна документація, ДСТУ та ін.

Завдання:

1. На основі отриманих даних по викидах шкідливих речовин у атмосферне повітря (згідно з варіантом) провести аналіз.

2. Побудувати стовпчасту діаграму, врахувавши: загальну кількість підприємств, що робили викиди у 2010році (по певному виду діяльності, згідно з варіантом); обсяги викидів, виділивши з них газоподібні та рідкі.

3. Дати екологічну характеристику негативного впливу розвитку досліджуваного студентом виду економічної діяльності на довкілля.

4. Висновок.

 

Теоретичні основи теми

Міністерство екології та природних ресурсів України

Спостереження за станом навколишнього природного середовища та природних ресурсів в системі Міністерство екології та природних ресурсів України здійснюють підрозділи аналітичного контролю двадцяти чотирьох обласних Держуправлінь охорони навколишнього природного середовища, Державних інспекцій охорони Азовського та Чорного морів, комітет охорони природи Республіки Крим, а також управлінь охорони природи міст Києва та Севастополя, які проводять контроль за джерелами викидів в атмосферу та скидів у водні басейни, а також нагляд за станом ґрунтів, зокрема на наявність в них пестицидів та важких металів.

Спостереження за забрудненням атмосферного повітрі та контроль за дотриманням норм (гранично допустимих викидів) здійснюються на 520 стаціонарних та біля 4900 тимчасових пунктів контролю. Вимірювання та відбір проб виконується безпосередньо на джерелах викидів. Контролюється 65 інгредієнтів. Основні: пил, двооксид сірки, оксид вуглецю, двооксид азоту, сірководень, сірковуглець, аміак, формальдегід, фтористий водень, хлористий водень, сір­чана кислота, важкі метали, бенз(а)пірен.

Спостереження за забрудненням поверхневих вод суші та контроль за додержанням норм (гранично допустимих скидів) здійснюється на 1123 постах (2216 створів) контролю. Вимірювання та відбір проб виконується безпосередньо в зоні джерела забруднення за схемою: 500м вище джерела забруднення (фоновий створ) і 500м нижче джерела забруднення, в місці достатньо повного (не менше 80%), гарантованого змішування стічних вод з річними. Контролюється 55 інгредієнтів. Основні: азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, біологічне споживання кисню, важкі метали, нафтопродукти, феноли, синтетичні поверхнево активні речовини, хлориди, сульфати.

Спостереження за забрудненням морських вод здійснюються на 155 стаціонарних пунктах спостережень контролю забруднення. Виконується постійний контроль випусків стічних вод в Азовське та Чорне моря.

Спостереження за станом земель виконуються на 935 тимчасових пунктах. Основні показники: остаточна кількість пестицидів, важкі метали.

Крім того, в заповідниках та національних парках, які входять в систему Міністерство екології та природних ресурсів України, проводяться спостереження за станом рослинного та тваринного світу.

 

Міністерство охорони здоров’я України

У системі МОЗ збиранням і обробкою інформації займається Санітарно-епідеміологічна служба, що має розвинуту мережу станцій і лабораторій районного, міського та обласного рівнів по всій території України. Вони розташовані у місцях з великою кількістю населення.

Мережа спостережень МОЗ охоплює основні природні ресурси та розподілена наступним чином.

За станом атмосферного повітря ведуть спостереження біля 50 стаціонарних, 2000 підфакельних і 600 маршрутних пунктів. При цьому контролюються більше 100 забруднюючих речовин, серед яких основні: двооксид сірки та азоту, сірководень, сажа, свинець, формальдегід, пил, фенол.

За станом поверхневих вод суші ведуться спостереження на 1300 постійних створах. Основні показники: запах, колір, температура, рН, жорсткість, мінералізація, розчинений кисень, біологічне та хімічне споживання кисню, нафтопродукти, завислі речовини, син­тетичні поверхнево-активні речовини, хром, масла, важкі метали, патогенна мікрофлора.

За станом морських вод ведеться спостереження на 155 постійних постах. Основні показники такі ж, що спостерігаються в поверхневих водах суші.

За станом земель ведеться спостереження на 2,5 тис. постійних і 1,5 тис. тимчасових пунктах. Основні показники: рН, хлориди, нітрати, азот, сульфати, свинець, ртуть, бактеріологічні показники.

Вихідні дані:

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря
за видами економічної діяльності у 2010р.

Табл.1

№	Види економічної діяльності	Кількість підприємств, які мали викиди	Обсяги викидів, тис. т	У тому числі газоподібних та рідких, тис. т	Викинуто в середньому одним підприєм- ством, т
1.	С\г, мисливство та пов’язані з ним послуги		5,9	5,6	10,1
2.	Лісове господарство та пов’язані з ним послуги		2,7	1,5	18,0
3.	Рибне господарство		0,4	0,3	9,4
4.	Добувна промисловість:		953,2	875,2	34,1
	- видобування енергетичних матеріалів		753,3	722,5	24,8
	- видобування неенергетичних матеріалів		199,9	152,7	9,3
5.	Обробна промисловість		1466,9	1259,4
	з неї:
	- харчова промисловість та перероблення с\г продуктів		58,5	51,6	18,3
	- виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива		156,7	141,4	62,0
	- хімічне виробництво		62,5	55,9	93,6
	- виробництво інших неметалевих мінеральних виробів		69,7	36,6	58,3
	- металургія та оброблення металу		1094,6	953,2	63,5
	- виробництво машин та устатковання		24,9	20,7	27,3
6.	Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води		1316,2	977,8	14,9
7.	Будівництво		29,0	23,4	19,3
8.	Транспорт і зв’язок		112,8	104,3	64,5
9.	Інші види економічної діяльності		153,0	92,4	50,7
10.	Всі види		4039,5	3339,9

Питання для cамоконтролю:

1. Які зміни можуть відбуватись у НС в результаті наднормативних викидів у атмосферне повітря?

2. Які зміни можуть відбуватись у НС в результаті наднормативних скидів у поверхневі води?

3. Що входить до компетенції Міністерство екології природних ресурсів України?

4. Що входить до компетенції у роботі МОЗ України?

Лабораторна робота № 7

Тема: Визначення рівня порушень у сфері державного контролю за певний період

 

Мета: зробити камеральну обробку статистичних даних та визначити обсяг порушень у сферах держконтролю, що відбувався у 2008р.

 

Обладнання: статистична звітність, лінійка, кольорові олівці, гумка, нормативна та законодавча документація та ін.

 

Завдання:

1. Ознайомитись із статистичною звітністю. Особливу увагу приділити випадкам порушень законодавства України.

2. Визначити рівень порушень у сфері держконтролю за конкретний період часу.

3. Графічно зобразити співвідношення кількості перевірок за 2010 рік та порушень і відповідальності.

4. Висновок.

Теоретичні основи теми

Міністерство аграрної політики

Мережа спостережень складається з підрозділів районних і обласних управлінь Мінагрополітики України, станцій агрохімічного захисту та ветеринарного спостереження. Вони ведуть радіологіч­ний та агрохімічний контроль ґрунтів, зоотехнічний, радіологічний, агрохімічний контроль сільськогосподарських рослин та тварин.

Радіологічне спостереження стану ґрунтів ведеться на 725 пунктах, токсикологічні - на 345, агрохімічні на 596 стаціонарних пунктах. Основні показники: радіологічні - цезій, стронцій; токсикологічні -хлор, фосфор органічний, пестициди; агрохімічні – рН, водень, азот, оксид калію, фосфорний ангідрид, гумус.

Спостереження за станом біологічних ресурсів ведуться відповідно на 659, 180 и 211 зоотехнічних пунктах. Основні показники: радіологічні – цезій, стронцій; токсикологічні – пестициди, нітрати; зоотехнічні – азот, фосфор, калій, кальцій, жир, протеїн, каротин, клітковина, зольність.

Окрім того, ведуться токсикологічні спостереження (пестициди, нітрати) за станом поверхневих вод на 98 пунктах.

 

Міністерство лісового господарства України

Має мережу спостережень і моніторингових майданчиків, на яких ведуться спостереження за станом лісів і фауни мисливських угідь. При цьому оцінюються ступінь дефоліації дерев, пошкодження ентомошкідниками та фітозахворюваннями, здійснюються морфологічні виміри.

За станом біологічних ресурсів, проводяться спостереження на 150 пунктах. Окрім перерахованих показників, береться відбір проб ґрунту, рослинності і кори для лабораторного аналізу.

Вихідні дані:

Державний контроль за охороною довкілля у 2010 р.

Табл.1

№	Назва сфери	Кіл-ть перевірок	Притягнено до адміністра- тивної відповідаль- ності, осіб	Накладено штрафів, тис. грн.	Кількість пред’явлених позовів за збитки	Призупинено виробничу діяльність об’єктів, випадків
1.	Водні ресурси:			1128,1
	- поверхневі			338,4
	- морські			789,7
2.	Атмосферне повітря забруднення:			718,3
	- стаціонарними об’єктами			411,7
	- пересувними транспортними засобами			306,6	-
3.	Земельні ресурси			363,1
4.	Надра			318,2
5.	Поводження з відходами:			548,6
	- промисловими			324,3
	- побутовими			224,3
6.	Рослинний світ			292,5
7.	Тваринний світ			13,9
8.	Рибні ресурси			12,0
9.	Природно-заповідний фонд			19,4
10.	Джерела іонізуючого випромінювання			21,1	-
11.	Всі сфери державного контролю			3435,2

 

 

Питання для cамоконтролю:

1. Зміни у довкіллі, що можуть утворитись в результаті порушень при експлуатації природних ресурсів.

2. Управління екологічною діяльністю, здійснене Мінагрополітики України, спрямоване на ….

3.Управління екологічною діяльністю, здійснене Міністерство лісового господарства України, спрямоване на ….

4. Держконтроль на Україні проводять….

 

 

Лабораторна робота № 8

Тема: Визначення показника регіонального забруднення НС при аварійних ситуаціях

 

Мета: дослідити показники забруднення довкілля при виникненні аварійних чи інших надзвичайних ситуацій по регіонах нашої держави.

 

Обладнання: статистична звітність, лінійка, кольорові олівці, гумка, нормативна та законодавча документація та ін.

 

Завдання:

 

1. Ознайомитись із роботою Державного Комітету України по геології і використанню надр та Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству.

2. Опрацювавши цифрові дані визначіть показники забруднення НС окремо по кожному регіону. На графіку різними позначеннями відобразіть обсяги забруднень природних ресурсів, беручи за основу загальний показник.

3. Висновок.

 

Теоретичні основи теми

Державний Комітет України по геології і використанню надр

Має розвинуту сітку спостережень за станом підземних вод (по­над 7,5 тис. свердловин). На 16 стаціонарних і 217 тимчасових постах ведеться спостереження за об’єктами екзогенних та ендогенних гео­логічних процесів (зсуви, селі, трансформація морських берегів та ін.).

Ведуться регіональні спостереження за режимними та гідрохі­мічними показниками підземних вод. Основні показники: фізичні характеристики (температура, рівень), хімічний склад (макрокомпоненти, мінералізація, пестициди, нітрати, важкі метали).

Оцінюються регіональні зміни геологічного середовища під впливом господарської діяльності.

На 49 стаціонарних пунктах проводяться сейсмодинамічні спостереження.

За даними спостережень ведеться геоекологічне картографування території України.

 

Державний Комітет України по житлово-комунальному господарству

Проводить спостереження за якістю питної води централізованих систем водопостачання, а також станом стічних вод міських каналізаційних мереж.

Спостереження виконуються технологічними лабораторіями, які входять до системи централізованого водопостачання. Спосте­реження здійснюються цілодобово з інтервалом в одну годину на 5175 пунктах контролю.

Крім того, Держжитлокомунгосп виконує спостереження, вибраковку та відновлення зелених зон населених пунктів.

Вихідні дані:

Аварійні забруднення довкілля та надзвичайні
екологічні ситуації по регіонах у 2010 р.

Табл.1

№	Географічна назва	Кількість випадків
всього	у тому числі залпові аварійні забруднення	у тому числі
водних ресурсів	атмосфер- ного повітря	земель- них ресурсів
1.	Україна
2.	Автономна Республіка Крим				-	-
3.	Вінницька				-	-
4.	Волинська				-	-
5.	Дніпропетровська				-
6.	Донецька		-	-	-	-
7.	Житомирська			-	-
8.	Івано-Франківська					-
9.	Луганська			-		-
10.	Львівська
11.	Миколаївська			-	-
12.	Одеська			-		-
13.	Полтавська			-
14.	Рівненська					-
15.	Сумська				-
16.	Тернопільська		-	-	-	-
17.	Харківська
18.	Херсонська				-
19.	Хмельницька			-	-
20.	Черкаська				-
21.	м. Севастополь				-	-
22.	Регіон Азовського моря				-	-
23.	Регіон Чорного моря				-	-

 

Питання для cамоконтролю:

1. Опишіть, що собою являють аварійні забруднення (техногенного характеру) та при яких обставинах вони виникають.

2. Охарактеризуйте, що собою являють надзвичайні екологічні ситуації у населених пунктах та при яких обставинах вони виникають.

3.Управління екологічною діяльністю, здійснене Державним Комітетом України по геології і використанню надр, спрямоване на ….

4. Управління екологічною діяльністю, здійснене Державним Комітетом України по житлово-комунальному господарству, спрямоване на ….

 

 

Лабораторна робота № 9

Тема: Визначення рівня відшкодування збитку за забруднення об’єктів НС при виникненні аварійної ситуації

 

Мета: дослідити показники відшкодування збитку за забруднення довкілля внаслідок виникнення аварійних чи інших надзвичайних ситуацій по окремих об’єктах НС.

 

Обладнання: статистична звітність, лінійка, кольорові олівці, гумка, нормативна та законодавча документація та ін.

 

Завдання:

 

1. Ознайомитись із роботою Державного Комітету України по водному господарству та Державного Комітету України по земельних ресурсах.

2. Опрацювати статистичні дані, визначити показник відшкодування збитку за забруднення НС окремо по об’єкту (згідно з варіантом):

1 варіант – по забрудненню водних ресурсів;

2 варіант – по забрудненню атмосферного повітря, земельних ресурсів та в результаті радіаційної аварії;

3 варіант – по наслідках надзвичайних екологічних ситуаціях.

3. На графіку різними позначеннями відобразіть обсяги нарахування та відшкодування, беручи за основу загальний показник кількості випадків.

4. Висновок.

Теоретичні основи теми

Державний Комітет України по водному господарству

Має розвинуту мережу спостережень за станом водних об‘єктів і меліоративних земель. Ведеться радіологічний та гідрохімічний контроль якості води у господарських системах комплексного призначення в зонах впливу атомних електростанцій. Контролює стан меліоративних земель і гідрогеологічний стан у прибережних зонах водосховищ.

Спостереження за поверхневими водами суші здійснюється на 233 стаціонарних і 1300 тимчасових пунктах. Основні показники:

– радіологічний контроль – бета-активність, радіонукліди (стронцій, цезій);

– гідрохімічний контроль – синтетичні поверхнево активні ре­човини, нафтопродукти, важкі метали, феноли, пестициди.

Ця мережа виконує і інші функції відомчого контролю та спостережень.

Державний Комітет України по земельних ресурсах

Мережа складається з підрозділів обласних управлінь землекористування (агрохімічні лабораторії), які ведуть спостереження за станом і якістю ґрунтового та рослинного покриву земель і забрудненням ландшафтів викидами та скидами промислового і сільськогос­подарського виробництва; ерозійними та екзогенними процесами; поверхневими та підземними водами, станом берегової лінії річок, озер, водосховищ, морів; станом зрошуваних та осушених земель.

Спостереження та контроль здійснюють 40 стаціонарних пунктів, які виконують комплексні дослідження сільськогосподарських угідь і земель державного фонду.

 

Вихідні дані:

Аварійні забруднення довкілля та надзвичайні
екологічні ситуації у 2010 р.

Табл.1

№	Об’єкти навколишнього середовища	Кількість випадків	Заподіяні збитки
Нараховано, тис. грн.	Відшкодовано, тис. грн.
1.	Забруднення:		8923,8	804,1
1.1.	- водних ресурсів		29,4	8,7
	поверхневих		16,4	2,1
	підземних		8878,0	793,3
	морських		52,3	1,0
	стаціонарними джерелами		8825,7	792,3
	з кораблів, суден та інших плавучих засобів		110,4	32,4
1.2.	- атмосферного повітря		929,2	24,5
1.3.	- земельних ресурсів		2001,0	25,8
2.	Надзвичайні екологічні ситуації:		1,5	1,5
	- масова загибель або забруднення ресурсів рослинного світу	-	-	-
	- масова загибель ресурсів тваринного світу		1998,9	23,7
	- масова загибель риби		0,6	0,6
	- забруднення або пошкодження об’єктів території природно-заповідного фонду		-	-
3.	Радіаційні аварії		8923,8	804,1

Питання для cамоконтролю:

1. Управління екологічною діяльністю, здійснене Державним Комітетом України по водному господарству, спрямоване на ….

2. Управління екологічною діяльністю, здійснене Державним Комітетом України по земельних ресурсах, спрямоване на ….

3. Які шляхи зниження випадків виникнення аварійного забруднення чи надзвичайної екологічної ситуації Ви можете запропонувати як майбутній еколог?

Література

1. Андрєйцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996.

2. Державні стандарти України. Система управління навколишнім середовищем ДСТУ ISO 14001-97, ДСТУ ISO 14004-97. – К.: Держстандарти України, 1998.

3. Рейтерс Н.Ф. Экология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы). – М.: Россия молодая, 1994.

4. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.Н., Навроцький В.М. Екологічний аудит. – К.: Вища школа, 2000.

5. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.Н.Екологічне управління. – К.: Либідь, 2004.

6. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. – Санкт-Петербург, 1995.

7. Белов С.В., Барбинова Д.А. и др. Охрана окружающей среды.- М.: Высшая школа, 1991.

8. Горев Л.Н., Дорогунцов С.И., Хвесик М.А. Оптимизация экосред. Книга 1.- К.: Наукова думка, 1997.

9. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень.- К.: Лікей, 1995.

10. Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища.- Л.: Афіша, 2000.

11. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології.- К.: Вища школа, 2004.

12. Дяков А.К., Игнатьев Ю.В., Кошкин Е.П. Екологическая безопастность транспортних потоков. -М.: Транспорт, 1989.

13. В.М. Шмандій, І.О. Солошич. Управління природоохоронною діяльністю.- Київ, 2004.

14. Н.В. Максименко, В.В. Задніпровський, О.М. Клименко. Організація управління в екологічній діяльності. – Харків, 2007.

15. Шматько В.Г., Нікітін Ю.В. Екологія і організація природоохоронної діяльності.- Київ: КНТ, 2008.

16. М.П. Петрик. Управління природоохоронною діяльністю.- Луцьк, 2007.

 

ДЛЯ НОТАТОК