Кіровоградської облдержадміністрації

Управління освіти і науки

Кіровоградської облдержадміністрації

Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс

гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа мистецтв)

Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

(на допомогу слухачам Малої академії наук учнівської молоді)

 

 

 

 

Кіровоград

 

Управління освіти і науки

Кіровоградської облдержадміністрації

Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс

гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа мистецтв)

Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

(на допомогу слухачам Малої академії наук учнівської молоді)

 

 

Кіровоград-2011

Методичні рекомендації щодо організації дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт(на допомогу слухачам Малої академії наук учнівської молоді) / відп. за випуск Філянт С.В. – Кіровоград,2011, 44 с.

 

У виданні містяться методичні матеріали для учнів-слухачів Малої академії наук учнівської молоді щодо організації процесу дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт. Розкриваються основні етапи наукової праці, наводяться поради щодо написання та представлення роботи, зазначаються умови проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Матеріали видання узгоджені з чинними нормативними документами ВАК України.

Методичні поради розраховані на учнів, які працюють над дослідницькою роботою та їхніх керівників, а також для кожного, хто хоче підвищити культуру своєї наукової праці.

 

УПОРЯДНИК:

Щербина Альона Григорівна – методист Малої академії наук учнівської молоді.

 

 

©Кіровоградський обласний комплекс (гімназія-інтернат-школа мистецтв)

Юний друже!

Завершальним етапом кожного навчального року в даному закладі є проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Основними завданнями конкурсу є виявлення та підтримка обдарованих дітей, залучення інтелектуально та творчо обдарованої учнівської молоді до науково-дослідницької та експериментальної роботи.

Конкурс проводиться у три етапи: І етап – районний; II – обласний; ІІІ – Всеукраїнський, що проводиться в м. Києві.

Програмою конкурсу передбачено:

- заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

- оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін;

- захист науково-дослідницьких робіт.

Контрольна робота є важливим моментом конкурсу. До її написання слід поставитися серйозно і відповідально. Тут допоможуть і шкільні знання, і отримані додаткові відомості від наукових керівників секцій.

Більш детально ми зупинимося на вимогах щодо написання наукової роботи, адже часто, через незнання елементарних правил, учні втрачають велику кількість балів на конкурсі.

Ти повинен знати, що метою наукового дослідження є всебічне, об’єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв’язків на підставі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності.

Під час наукового дослідження важливо враховувати все, концентруючи увагу на основних, ключових питаннях теми. Не можна не враховувати побічні факти, які на перший погляд здаються малозначимими.

Тому перед початком дослідження пропонуємо перевірити свою готовність до виконання наукової роботи. У цьому тобі допоможуть підібрані нами завдання і тести, які ти знайдеш у додатках даного посібника.

І пам’ятай, наукова творчість є надзвичайно складним видом людської діяльності.

У кожній науковій праці вчений повинен намагатися зробити хоча б невеликий крок уперед, порівняно з раніше виконаними роботами. Готовність до самопожертви заради наукової істини є найвищим проявом вольового характеру вченого - рішучості, настійливості, чесності.

 

 

ЗМІСТ

Розділ 1. Методика виконання науково-дослідницької роботи.. 5

1.1. Поняття про методологію досліджень, види та функції науково-методичного дослідження. 5

1. 2. Основні етапи виконання наукової роботи. 6

1.2.1. Підготовчий етап роботи над дослідженням.. 7

1.2.2. Робота над змістом наукової роботи. 9

1.2.3. Заключний етап. 13

РОЗДІЛ 2. Методичні вказівки щодо оформлення.. 15

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКої РОБоТи УЧНІВ-СЛУХАЧІВ МАН.. 15

2.1. Загальні вимоги щодо оформлення наукової роботи. 15

2.2. Нумерація. 15

2.3. Ілюстрації 16

2.4. Таблиці 17

2.5. Формули. 18

2.6. Правила цитування та посилання на використані джерела. 19

2.7. Оформлення списку використаних джерел. 20

2.8. Вимоги до оформлення додатків. 23

РОЗДІЛ 3. Підготовка до захисту наукової роботи.. 23

3.1. Як писати тези?. 23

3.2.Культура публічного виступу. 24

3.2.1. Підготовка до виступу. 24

3.2.2. Принципи публічного виступу. 25

3.2.3. Рухи, поза, жести й міміка. Інтонація. 26

3.2.4. Власне виступ. 27

РОЗДІЛ 4. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ науково-дослідницьких робіт УЧНІВ-СЛУХАЧІВ МАН.. 28

4.1. Основні положення конкурсу. 28

4.1.1. Програма конкурсу. 28

4.1.2. Учасники ІІ етапу конкурсу. 29

4.1.3. Документація II етапу конкурсу. 29

4.1.4. Умови визначення результатів конкурсу. 30

4.1.5. Визначення переможців і нагородження учасників. 33

4.2. Правила написання, оформлення і представлення роботи на конкурсі. 33

Додатки.. 35

Вибір теми роботи

При виборі теми необхідно враховувати два критерії:

1) суб’єктивний – тема повинна відповідати інтересам дослідника;

2) об’єктивний – тема повинна бути актуальною, тобто недостатньо вивченою і важливою в науковому і (або) практичному відношеннях; тема повинна бути реально здійсненною, треба мати умови для успішного проведення роботи (література, матеріальне забезпечення).

Радимо обирати теми, дослідження яких можна здійснювати на основі місцевого матеріалу (див. додаток 2).

Заключний етап

Титульний аркуш.

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком (додаток 3).

Тези.

У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАН; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності науковий ступень, вчене звання) наукового керівника. (додаток 4).

Зміст.

Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Зміст фактично має бути планом науково-дослідницької роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження.

Вступ.

У вступі коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи і зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів.

У випадку використання у роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід відмітити цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також вказуються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за наявності).

Обсяг вступу — 2-3 сторінки.

Основна частина.

Основна частина науково-дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.

В основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка.

Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

Висновки.

Висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел.

Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.

Відомості про джерела складаються відповідно до вимог.

Додатки.

У додаткахмістяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

 

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини наукової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Не можна друкувати: „1. ВСТУП” або
„Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: „1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках наукової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” „Мал.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Ілюструють наукову роботу, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

ü найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом „Рис” („Мал.”);

ü порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

ü тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

ü експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Приклад: Фотознімки розміром меншим за формат А4. наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

 

Таблиці

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „ Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2”.

Якщо в розділі наукової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовж. табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовж. табл. 1.2”.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

Назва таблиці
Головка				Заголовки граф
				Підзаголовки граф
Рядки
Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „ Таблиця” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати в тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту наукової роботи. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те саме”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

Формули в науковій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Найбільші, а також довгі й громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище й нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Як писати тези?

Тези (від thesis – положення, твердження) – це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці.

Тези доповіді – це опубліковані на початку наукової конференції (з’їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Це стислий виклад основних думок, публікація яких передбачає попереднє ознайомлення учасників конференції, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів з результатами проведеного дослідження. Їх зміст у більш повному обсязі повідомляється автором-доповідачем в усній формі.

Тези складаються з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження.

Основна вимога до написання тез – чіткість формулювань принципових позицій автора, які він планує обґрунтувати у публічному виступі з доповіддю або повідомленням.

Обсяг тез може бути в межах 1-1,5 сторінки машинописного тексту.

Алгоритм тези можна подати так:

теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспектива.

Вимоги до оформлення тез

v Назва тез доповіді коротко відображує головну ідею, думку, положення (2-5 слів), розташовується посередині рядка (перше слово з великої букви, без крапки): шрифт Times New Roman, 14, жирний.

v Нижче, через один інтервал, праворуч – прізвище, ім’я по-батькові автора, повна назва установи, де навчається автор; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь, вчене звання: шрифт Times New Roman,12.

v Через один інтервал текст тез, який повинен відповідати таким вимогам: формат А-4, поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см, шрифт Times New Roman, 14, міжрядковий інтервал 1,5.

Послідовність викладу змісту може бути наступна: актуальність проблеми; стан розробки проблеми в науці і практиці; основна ідея, мета та завдання, які ставив перед собою автор, положення, висновки дослідження; матеріали та методи досліджень, основні результати та їх практичне значення.

В тезах зазвичай не використовують цитати, цифровий матеріал.

Не допускається наявність у тексті нерозшифрованих абревіатур та скорочень. Усі скорочення (за винятком загальноприйнятих одиниць виміру) можуть бути використані лише після згадування повного терміну;

Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях

Підготовка до виступу.

Для того, щоб підготуватись до конкретного виступу потрібно пройти такі етапи:

1) визначити тему і її назву;

2) сформулювати мету;

3) підібрати матеріал;

4) вивчити і осмислити відібрану літературу;

5) записати прочитане.

Підготовка до виступу починається із визначення й уточнення теми. Будь-яка тема є частиною великої проблеми і являє собою одну з її частин. Важливо усвідомити це і не прагнути в одному виступі осягнути неосяжне.

Щоб ваш виступ був результатним, ставте перед собою три запитання:

– кому я буду говорити?

– навіщо? з якою метою?

– що повинні засвоїти слухачі?

Якщо оратор не подумає про призначення виступу, він не матиме успіху у підготовці його і виголошенні.

У залежності від різноманітних факторів мета може визначатися так:

– поінформувати;

– пояснити;

– зацікавити;

– переконати, запевнити;

– закликати до дії;

– надихнути.

Важливий етап підготовки ораторського виступу – вивчення відібраної літератури. Ораторові необхідно вибрати з літератури те, що можна буде використати у виступі, тобто прочитати відповідні розділи і зробити потрібні записи.

Після того як матеріал до промови підібраний, записуючи його, інформацію потрібно правильно систематизувати. Систематизація промови залежить від кількості використаних джерел.

Щодо запису інформації для майбутньої промови, то найбільш простий вид запису – це виписки. Їх рекомендується робити на окремих картках. Вони не завжди повинні бути дослівними.

Існує декілька видів конспектування:

Фактографічне конспектування необхідне, коли важливо передати слово в слово зміст постанови, нового закону, рекламної інформації і т.п.

Вільне конспектування – передача змісту тексту своїми словами. При творчому конспектуванні думки автора доповнюють, розвивають, узагальнюють.

Лекторське конспектування – це представлення матеріалу на папері так, як він звучатиме в аудиторії.

Власне виступ.

Лектор-початківець повинен запам’ятати текст виступу в процесі кількаразового його повторення. При цьому потрібно спробувати відтворити умови, в яких відбуватиметься виступ, тобто тримати рукопис в руці або поставити стілець на стіл чи на другий стілець, імітуючи кафедру. Причому, зручніше, коли рукопис лежить на кафедрі або на столі, бо тоді обидві руки вільні і ними можна жестикулювати.

Дехто не радить тренуватися перед дзеркалом. Проте, для спостереженнями за мімікою, жестикуляціями та рухами тіла цей метод цілком виправдує себе. Мета тренувальних виступів полягає в тому, щоб лектор міг протягом лекції якомога більше часу дивитися на слухачів, підтримуючи з ними контакт.

Під час виступу (тренувального чи справжнього) тримайте голову прямо і дивіться на уявних слухачів. Коли треба заглянути в рукопис, опустіть очі, але голови не нахиляйте. Після викладу окремих думок, не забувайте робити короткі паузи.

Як побороти хвилювання?

Стримати хвилювання під час виходу на трибуну або повністю його позбутися просто неможливо. Хвилювання виникає через страх. Проаналізуйте свої дії і встановіть причину страху. Чого ви власне боїтеся? Якщо зрозумієте, чим спричиняється страх, то вам легше буде усунути будь-яку з причин.

Подолайте страх і оберніть схвильованість у натхнення, з яким ви говоритимете про предмет свого виступу. Ця порада ґрунтується на сучасних досягненнях психологічної науки. Якщо ви добре знатимете тему, то говоритимете з запалом і натхненням, які ви необмінно передасте своїм слухачам.

Якщо ви хочете позбутися страху і хвилювання, використовуйте кожну нагоду взяти участь у публічному виступі, тільки тоді ви зможете досягти бажаного результату.

Бажаємо успіхів!

Основні положення конкурсу.

Конкурс-захист проводиться у три етапи:

І етап проводиться безпосередньо у районних, міських наукових товариствах учнів;

II (обласний) етап проводиться Кіровоградською Малою академією наук учнівської молоді для переможців І етапу конкурсу;

III етап проводиться у м. Києві для переможців обласного етапу.

Програма конкурсу.

II етап конкурсу проводиться у таких секціях наукових відділень КМАНУМ з урахуванням навчальних досягнень учнів з відповідних базових дисциплін:

Назва відділення	Секція	Базова дисципліна
І. Історико- географічне	1. Історія	Історія України
2.2.Археологія	Історія України
3. Етнологія	Історія України
4. Право	Історія України
5. Географія	Географія
ІІ. Фізико- математичне	1. Математика	Математика
2. Прикладна математика	Математика
3. Економіка	Математика
4. Менеджмент	Математика
5. Фізика	Фізика
ІІІ. Обчислювальної техніки	1. Програмування	Математика
2. Інформатика	Математика
ІV. Філології та мистецтвознавства	1. Українська література та фольклористика	Українська мова та література
2. Зарубіжна література	Українська мова та література, зарубіжна література (за вибором)
3. Українська мова	Українська мова та література
4. Мистецтвознавство	Українська мова та література
5. Англійська мова	Англійська мова
6. Німецька мова	Німецька мова
V. Хіміко-біологічне	1. Біологія	Біологія, хімія (за вибором)
2. Психологія	Біологія, історія України (за вибором)
3. Хімія	Хімія
4. Екологія	Біологія, хімія, українська мова (за вибором)
VІ. Техніко-технологічне	1. Конструювання	Фізика, математика (за вибором)
2. Авіація та космонавтика	Фізика, математика (за вибором)
3. Радіотехніка та приладобудування	Фізика, математика (за вибором)

Учасники ІІ етапу конкурсу.

Þ У конкурсі беруть участь, як правило, учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учні, вихованці, слухачі (відповідного віку) позашкільних, професійно-технічних, вищих І-ІІ рівня акредитації навчальних закладів, які активно займаються науково-дослідницькою діяльністю та стали призерами і зайняли перші місця (як виняток другі, треті) у І етапі конкурсу.

Þ У конкурсі як виняток можуть брати участь учні 7-8 класів за умов виконання ними випробувань із базових дисциплін за програмами 9 класу.

Þ У ІІ етапі конкурсу в кожному науковому відділенні беруть участь команди із районів Кіровоградської області, міст Кіровограда, Знам’янки, Олександрії, Світловодська.

Þ До місця проведення конкурсу учасники прибувають організовано у супроводі керівника команди, що призначається з числа керівників гуртків, секцій, вчителів, викладачів закладів освіти, активних учасників підготовки учнів до конкурсу, які не є членами журі або оргкомітету І та ІІ етапу конкурсу.

Додатки

Додаток 1

Текст опитувальника

1а. Доглядати за тваринами	1б. Обслуговувати машини, прилади (оглядати, регулювати)
2а. Допомагати хворим	2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин
3а. Обробляти якість книжкових ілюстрацій, плакатів, грамплатівок	3б. Стежити за станом, розвитком рослин
4а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу тощо)	4 б. Доводити товари до споживача, рекламувати, продавати
5а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті	5б. Обговорювати художні книжки (п’єси, концерти)
6а.Вирощувати молодняк (тварин будь-якої породи)	6б. Тренувати товаришів (або молодших) у виконанні певних дій (трудових, навчальних, спортивних)
7а.Копіювати малюнки, зображення, настроювати музичні інструменти	7б. Керувати вантажним або транспортним засобом
8а.Повідомляти, пояснювати людям необхідну інформацію	8б. Оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці концертів, п’єс)
9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку), житло	9б. Знаходити і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках
10а. Лікувати тварин	10б. Виконувати обчислення, підрахунки
11а. Виводити нові сорти рослин	11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машин, одягу, осель, продуктів харчування тощо)
12а. Розв’язувати суперечки між людьми, переконувати, пояснювати, наказувати, заохочувати	12б. Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати, упорядковувати)
13а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності	13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів
14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати	14б. Надавати людям медичну допомогу у випадку поранень, опіків тощо
15а. Художньо описувати, зображати події (спостереження)	15б. Складати точні описи-звіти щодо явищ, спостережень
16а. Робити лабораторні аналізи в лікарні	16б. Оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування
17а. Фарбувати або розмальовувати стіни приміщень, поверхню виробів	17б. Складати машини, прилади
18а. Організовувати походи до театрів, екскурсії до музеїв тощо	18б. Грати на сцені, брати участь у концертах
19а. Виготовляти вироби, деталі (машин, одягу), будувати будинки	19б. Займатися кресленням, копіюванням
20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, шкідниками лісу, саду	20б. Працювати на клавішних машинах (друкарська машинка, комп’ютер тощо)

 

Бланк для відповідей

1а	1б	2а	2б	3а
3б	4а	4б	5а	5б
6а		6б		7а
	7б	8а		8б
	9а		9б
10а			10а
11а	11б	12а	12б	13а
13б	14а	14б	15а	15б
16а		16б		17а
	17б	18а		18б
	19а		19б
20а			20б

 

Бланк для відповідей складено так, щоб можна було легко підрахувати кількість знаків „+” у кожному з п’яти стовпчиків. Кожний з п’яти стовпчиків відповідає певному типу наукової спрямованості. Виберіть той тип, який отримав максимальну кількість знаків „+”.

Назви наукової спрямованості подані нижче:

Людина - природа	Людина - техніка	Людина –людина	Людина - знак	Людина – художній образ
Усі напрями наукової діяльності, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством	Усі технічні напрями діяльності	Усі напрями, пов’язані з обслуговуванням людей, спілкуванням з ними	Усі напрями, пов’язані з підрахунками, цифровими та буквеними знаками, музичні спеціальності	Усі творчі напрями діяльності

Додаток 2

Теми наукових робіт з хімії

1. Використання методів аналітичної хімії для контролю забруднення атмосфери токсичними викидами дорожнього транспорту (на основі місцевих аналізів)

2. Тест-методи визначення концентрації нітрит-іонів у природних водах Кіровограда

3. Екологія міст: проблема забруднення міст автотранспортом та АЗС (на прикладі місцевого дослідження)

4. Екологічний моніторинг стану питної води міста Новоукраїнки

Додаток 3

Зразок оформлення титульної сторінки

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації

Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді

(14 шрифт Times New Roman)

 

Відділення: хіміко-біологічне

Секція: хімія

(14 шрифт Times New Roman)

 

Кіровоград - 2011

(14 шрифт Times New Roman)

Додаток 4

Зразок оформлення тез

Свистов Владислав: слухач секції „Географія ” Кіровоградської МАНУМ, учень 10 класу обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв).

Науковий керівник: кандидат географічних наук, старший викладач кафедри географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Онойко Ю.Ю.

Педагогічний керівник: методист Кіровоградської малої академії наук учнівської молоді Шеремет П.М.

Особисті селянські господарства (ОСГ) є одними з основних виробників продукції сільського господарства в багатьох регіонах нашої країни. Особливо значна їх роль у лісостеповій та степовій зонах, на стику яких і розташована Кіровоградська область. Однак на сучасному етапі розвитку особисті селянські господарства українців зіткнулися з рядом економічних труднощів, оперативне вирішення яких стане запорукою зміцнення продовольчої безпеки країни в цілому та окремих її регіонів. З огляду на це, тема науково-дослідницької роботи є надзвичайно актуальною.

Метою даної науково-дослідницької роботи є дослідження економіко-географічних особливостей розвитку особистих селянських господарств Кіровоградській області, проблем і перспектив їх трансформації в сучасних економічних реаліях, галузевої та територіальної структури, розробка напрямів підвищен