Туберкульоз сечостатевих органів

Туберкульоз нирок Первинний і вторинний. Повільно прогресуюче захворювання з утворенням каверн, вторинним ураженням сечоводу, сечового міхура і потім іншої нирки. Може виникнути туберкульозний піонефроз, вторинна атрофія нирки. Клініка: Загальні симптоми туберкульозної інтоксикації. Загальна слабкість, схуднення. Субфебрильна Т, пітливість. Скарги на тупі болі в попереку. Часте болісне сечовипускання. В сечі білок, лейкоцити, еритроцити, мікобактерії туберкульозу. При цистоскопії – туберкульозні горбки на слизовій оболонці сечового міхура. При хромоцистоскопії – порушення видільної функції нирки.

При контрастній R-графії – каверни. Лікування: лікування туберкульозу, сан. кур. лікування. При значному ураженні нирки – резекція або нефректомія. Туберкульоз яєчка і його придатка Частіше у віці 20-40 років. Гематогенним шляхом, із нирки, простати. Клініка: Безсимптомний непомітний початок. Утворюються вогнища казеозного розпаду і фістули в ділянці мошонки. Хворі скаржаться на біль у ділянці яєчка. При пальпації – бугристий, хрящової консистенції малоболісний придаток, потім разом з яєчком утворюється один цільний бугристий конгломерат, потім казеозний розпад, утворення фістул з гнійним творожистим вмістом. Лікування: протитуберкульозна терапія. Операція – видалення яєчка з придатком.

 

ІV. Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою з теми: «Захворювання та ушкодження сечостатевих органів».

№ з/п	Назва теми або її фрагменту	Кіл. год.	Рекомендована література	Зміст роботи	Форма контролю
	Захворювання ушкодження сечових і статевих органів		С.Д.Хіміч «Хірургія» Стор. 416-432	Вивчити самостійно запальні захворювання сечостатевих органів. Скласти ситуаційну задачу	Усне опитування на практичному занятті

VМатеріали для самоконтролю

Питання для самоконтролю

• Методи діагностики урологічних захворювань?
• Основні ознаки урологічних захворювань?
• Метод і ціль двох склянкової проби?
• Стерилізація цистоскопів?
• Лікарські засоби, які застосовуються при лікуванні запальних захворювань сечостатевих органів?
• Догляд за хворими з запальними захворюваннями сечостатевих органів?
• Як і чим промивають сечовий міхур?
• Догляд за цистостомою?
• Техніка пункції сечового міхура при гострій затримці сечі?

Задачі для самоконтролю

1. У хворого 30 років 4 дні тому виник приступ сильного болю в лівому боці. Після гарячої ванни і грілки гострий біль змінився тупим, але постійним. Через 2 дні темпе-ратура тіла підвищилася до 38,6^0С, двічі були потряс ні озноби. Три роки тому – видалення каменю із лівої нирки. Ділянка лівого підребер’я напружена, болісна, симптом Пастернацького зліва різко позитивний. Яке захворювання можна запідозрити? Куди треба направити хворого?

2. У жінки 22 років на 24 неділю вагітності з’явився тупий біль у правому боці, підвищення температури тіла до39^0С. Одноразово був озноб. Хворіє хронічним тонзилітом. Симптом Пастернацького справа позитивний. Який діагноз? Лікувальна тактика?

3. Чоловік40 років через 6 днів після випадкового полового зв’язкувідмітивнезначні виділення з сечовидільного каналу, почуття свербіння і печії у ньому, ріжучу біль при сечовипусканні. При огляді: бідні слизово-гнійні виділення із сечовидільного каналу. При двох склянковій пробі перша порція сечі каламутна. Яке захворювання може бути? Куди треба направити хворого?

4. У хворого 46 років біль у крижі, паховій ділянці, проміжності, яєчках, незначне утруднення сечовипускання, яке зробилося частим, зниження потенції. Працює шофером. Зовнішні статеві органи не змінені. При двох склянковій пробі друга порція сечі каламутна. Яке захворювання може бути? Куди треба направити хворого?

5. У хворого 19 років сильний біль у лівій половині мошонки, іррадіює у пахову і поперекову ділянки, підвищення температури тіла до39^0С. Захворів після купання у холодній воді. При огляді: ліва половина мошонки значно збільшена, гіперемійована, пальпація мошонки різко болісна. Діагноз? Лікувальна тактика?

6. Хвора 36 років звернулась зі скаргами на постійний біль тупий у правому боці, часте і болісне сечовипускання, каламутність сечі, періодично кров у неї. Захворіла 3 місяця тому після других пологів. Симптом Пастернацького справа позитивний. Яке захворювання можна запідозрити? До якого спеціаліста направити?

7. У жінки 23 років після застуди через 2 дні з’явилось часте і болісне сечовипускання, кров у сечі у кінці сечовипускання. Температура тіла в нормі. Симптом Пастернацького негативний. Діагноз? Лікувальна тактика?

Відповідь студента до теми

Тема № 3

«Ушкодження та захворювання кінцівок, хребта і таза.

Синдром тривалого роздавлювання»

І. Науково-методичне обґрунтування теми

Синдром тривалого роздавлювання – дуже важка травма. Постраждалі можуть померти від

Ускладнення – гострої ниркової недостатності. Дуже важливо, щоб була надана правильно і своєчасно

перша медична допомога постраждалим. А для цього майбутнім фельдшерам треба знати цю травму і

вміти надавати невідкладну допомогу.

ІІ. Конкретні цілі

Ознайомитися:

· з синдромом тривалого роздавлювання.

Засвоїти:

· клініку, діагностику, лікування синдрому тривалого роздавлювання.

Вміти:

· розпізнавати, лікувати хворих з синдромом тривалого роздавлювання.

Оволодіти технікою виконання:

· надавати невідкладну допомогу і лікувати постраждалих з синдромом тривалого

роздавлювання;

· доглядати за хворими з синдромом тривалого роздавлювання.

ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

Синдром тривалого стиснення (СТС)

/Травматичний токсикоз, Краш – синдром, синдром

тривалого роздавлювання, синдром визволення/

Розвивається в результаті порушення кровообігу частин тіла із-за тривалого (більше 4-6 годин) здавлювання м’яких тканин землею, обломками порушених домів, споруд.

Стиснення вагою свого тіла – при тривалому постійному положенні – називається синдромом позиційного стиснення.

Патогенез

1.Шокоподібні гемодинамічні реакції.

2.Токсичне ураження паренхіматозних органів (печінка, нирки).

3.Типові зміни в стисненому органі, частіше кінцівці)

В основі шокових реакцій – сильний біль.

При тривалому стисненні:

– порушення тканин – виділяються токсичні речовини (гістамін, серотонін, креатинін, міоглобін та інші біологічно активні речовини) – в судинах – тяжка інтоксикація.

Розвивається токсемія, плазмовтрата (в результаті набряку ушкодженого органу), ацидоз, випадіння кристалів міоглобіну (через 30 хвилин після визволення) в сечі, плазмі, які закупорюють отвір канальців нирок – прогресуюча ниркова недостатність – анурія – смерть.

В зоні, де йде стиснення:

• різкий набряк тканин,
• вогнищевий некроз м’язів,
• часто приєднання інфекції.

Клінічні форми

В залежності від тривалості стиснення кінцівки.

1. Легка форма (стиснення до 4 годин) Переважають місцеві зміни. Слабко виражені гемодинамічні і ниркові розлади. Симптоматика виражена нечітко.

Прогноз благодійний.

2. Середня форма – (до 6 годин). Функція нирок порушена помірно. Виражені розлади гемодинаміки відсутні.

3. Тяжка форма (більше 7-8 годин). Виражені симптоми гострої ниркової недостатності. Летальність 25-30%.

4. Крайнє тяжка форма (стиснення двох кінцівок (більше 8 годин).

Смерть наступає в перші 2 дня.

Клінічна картина СТС

1 період – Шоковий – 24-48 годин після визволення.

Період гемодинамічних розладів.

• Частий пульс, зниження АТ.
• Загальна загальмованість, слабкість.
• Повторна блювота.

В ушкодженій кінцівці

• Блідість, прогресуючий набряк.
• Крововиливи, з’являються на шкірі пухирі з серозним або геморагічним вмістом.
• Кінцівка холодна на дотик, пульсація артерій відсутня.

При тяжких формах

• Признаки гемоконцентрації.
• В крові остаточний азот, в сечі білок, еритроцити, циліндри.

Після подання допомоги наступає деяке покращення (в основному суб’єктивне) – світлий проміжок, - однак через 3-4 дня починає формуватися клінічна картина 11 періоду.

11 період – Проміжковий – 3-4, 8-12 днів – період гострої ниркової недостатності токсичного походження.

• В’ялість, апатія, блювота.
• Анемія, ацидоз, гіперкаліємія, остаточний азот, знижується діурез до анурії.
• Гинуть від анурії.

На постраждалій кінцівці:

- набряк, пухирі, нерідко розвивається значний некроз м’язів.

111 період – Пізній – з 3-4 неділі до 3-4 місяців – період відновлення.

Нормалізуються гемодинамічні показники, функція нирок.

Зміни з боку ушкоджених тканин залишаються вираженими:

• значні рани, некроз ділянок м’яких тканин,
• контрактури суглобів, м’язів,
• остеомієліт, ушкодження сухожилків, нервових стволів та інш.

Лікування СТС

І. Загальне лікування

1. Інфузійна терапія:

- переливання поліглюкіну, реополіглюкіну, 5% розчину глюкози,

- серцеві засоби (корглікон, строфантин 0,5-1 мл),

- гормони (преднізолон, гідрокортизон 1-2 мл),

- вітаміни «С», групи «В»,

- сольові розчини, 4% розчин соди, трисамін, гемодез,

- плазми крові, білкових препаратів, желатиноль, - спазмолітики (еуфілін 2,4% - 10 мл, папаверин та інш.),

- десенсибілізуючі засоби (димедрол, пипольфен, супрастин, тавегіл).

2. При збереженні сечовидільної функції нирок – форсований діурез (в/в-15 л рідини, у кінці лазикс 20-40-60 мг).

3. Екстракорпоральні методи активного виведення з організму токсинів.

А) Гемосорбція – перфузія крові хворого через колонку – детоксикатор, яка вмістить активоване вугілля.

Б) Плазмаферез – поділення крові на плазму і формені елементи центрифужним методом. Плазма хворого заміщується свіжозамороженою плазмою, а формені елементи знову вводять хворому.

В) Гемодіаліз – за допомогою апарату «штучна нирка» при гострій нирковій недостатності.

ІІ. Місцеве лікування

1.Вище місця накладання джгута:

– футлярна новокаїнова блокада поперечного січення кінцівки 0,25% розчином новокаїну – 30 мл.

Проводять двобічну колониркову, внутрішньотазову новокаїнову блокаду.

Джгут, бинт знімають після охолодження кінцівки (20-30 хвилин).

2. Холод 5-6 днів до зникнення набряку (обкладають кінцівку міхурами з льодом) з перервою 1-2 години через кожні 4-5 годин.

3. Для попередження інфекції: в/м антибіотики, сульфаніламіди.

4. Місцево пов’язки з антисептичними розчинами (діоксидин, фурацилін).

5. При значному набряку:

– фасціотомія – розтин фасцій – м’язових футлярів вдовж кінцівки («лампасні розтини»).

На рану асептичні пов’язки, тампони, змочені 10% розчином хлориду натрію.

6. Некректомія – висічення некротичних тканин.

7. Гіпербарична оксигенація кінцівки.

8. Ампутація кінцівки при розвитку гангрени. Показана рання ампутація, якщо стиснення на протязі 15 годин.

9. Профілактика правця.

10. Фізіотерапія.