РОБОЧА навчальна програма дисципліни

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(ДИПЛОМАТИЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ)

 

РОБОЧА навчальна програма дисципліни

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.030202 «МіжнароднЕ ПРАВО»

Київський національний університет

Імені Тараса Шевченка

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

І ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ

Укладач(і): д.і.н., проф. Матвієнко В.М.,

Член-кор. НАНУ, д.і.н., проф. Солдатенко В.Ф.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДИПЛОМАТИЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ)

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030202 – "Міжнародне право"

 

Затверджено

на засіданні кафедри:

протокол № 1 від „31” серпня 2010 р.

Завідувач кафедри

________________ В.М. Матвієнко

Директор Інституту

________________ В.В. Копійка

 

КИЇВ – 2010

 

Робоча навчальна програма з дисципліни

«Історія України (Дипломатична історія України»

 

 

Укладач(і):

д.і.н., проф. В.М. Матвієнко;

член-кореспондент НАН України, д.і.н., проф. В.Ф. Солдатенко

Лектор: член-кореспондент НАН України,

д.і.н., проф. В.Ф. Солдатенко

Викладач (і): _______________________

_____________________________________

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2010 р.

 

_______________ д.і.н., проф. О.А. Коппель

Підпис голови НМК Інституту

 

Вступ

Навчальна дисципліна "Історія України (Дипломатична історія України)" є нормативним курсом для студентів спеціальності 6.030202 " Міжнародне право". Викладається на І курсі у 1 семестрі в обсязі 108 годин, з них: лекцій – 37 год., (в т.ч. 3 год. – модульних контрольних робіт), семінарських занять – 14 год., самостійної роботи – 57 год. Форма підсумкового контролю – іспит.

У процесі викладання посилена увага надається аспектам юридичного забезпечення дипломатичних зусиль, міжнародних домовленостей представників України у світовому політичному просторі.

Мета і завдання навчальної дисципліни:

· якомога предметніше ознайомити студентів з досвідом дипломатичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності на міжнародній арені державних утворень, які існували в різні часи на теренах України, практикою налагодження і використання дипломатичних контактів (переговорів, конференцій тощо), персональною роллю окремих діячів у дипломатичних зносинах, спираючись на шкільні знання, органічно доповнюючи, поглиблюючи вивченням історії України на вузівському рівні, використовуючи новітні наукові досягнення в даній галузі;

· озброїти студентів знанням кращих традицій української дипломатії, підготувати їх до роботи в державних органах, інших структурах по реалізації дипломатичними засобами інтересів України в світі.

Предмет і об’єкт навчальної дисципліни

Відтак центральним об’єктом вивчення пропонованої навчальної дисципліни „Історія України (Дипломатична історія України)” є відтворення й оцінка зусиль вітчизняної дипломатії щодо забезпечення сприятливих умов всебічного розвитку національної держави.

А домінантою її предмету є аналіз діяльності інститутів дипломатичної служби, окремих найяскравіших її представників в різних ситуаціях і в різні часи.

Вимоги до знань та вмінь

Навчальна дисципліна „Історія України (Дипломатична історія України)” забезпечує поглиблення й розширення знань в галузі вітчизняної історії і на цій базі засвоєння:

Ø основних подій та фактів дипломатичної історії України;

Ø спільних рис та особливостей організації дипломатичної справи державних утворень України, налагодження механізмів функціонування вітчизняних дипломатів;

Ø досвіду дипломатичної боротьби за розв’язання українського питання на різних історичних етапах;

Ø характерних рис і специфіки дипломатичного забезпечення вироблення і здійснення зовнішньополітичних орієнтацій і завдань України;

Ø оцінки джерел та загального стану історіографії дипломатичної історії України.

Навчальна дисципліна „Історія України (Дипломатична історія України)” забезпечує вміння:

Ø виявляти основні тенденції і закономірності історичного поступу України;

Ø працювати з документальними джерелами та науковою літературою про дипломатичну історію України;

Ø аналізувати тексти міжнародних договорів та угод, укладених Україною;

Ø здійснювати порівняльну оцінку сутності та методів української дипломатії в різні історичні періоди;

Ø застосовувати прогностичну функцію щодо перспектив здійснення конкретних дипломатичних кроків і акцій.

.

Контроль і оцінювання знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою (за результатами двох змістових модулів та екзаменаційної (письмової) роботи).

Максимально за два модулі – 60 балів:

1) поточний контроль:

· робота на семінарських заняттях – до 40 балів (за 7 семінарів): виступи, доповнення по темі семінару, виступи і доповіді за результатами самостійної роботи і т.д.

2) модульний контроль:

3 модульні контрольні роботи – до 20 балів (10+5+5).

3) Підсумковий контроль:

- екзаменаційна (письмова) робота – до 40 балів.

________________________________________________________________________

 

Відпрацювання пропущеного семінару – до 4 балів.

Екзаменаційна оцінка є сумою двох оцінок за модулями і екзаменаційної (комплексної) контрольної роботи, при цьому кількість балів відповідає оцінці:

1 – 59 – “незадовільно”

60 – 74 – “задовільно”

75 – 89 – “добре”

Відмінно”.

Шкала відповідності має наступний вигляд:

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 - 100		відмінно
75 - 89		добре
60 - 74		задовільно
1 - 59		незадовільно

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва теми	лекції	семінари	сам. робота
1.	Вступ. Предмет і метод, завдання курсу.
Змістовий модуль 1
2.	Витоки, зародження і розвиток традицій вітчизняної дипломатії.
3.	Боротьба за козацько-гетьманську державність та її дипломатична складова.
4.	Українське питання в Російській та Австро-Угорській імперіях та пошук шляхів його розв’язання дипломатичними засобами в кінці XVIII – перших десятиліттях ХХ століття.
5.	Детермінанти зовнішньополітичних орієнтацій Української Народної Республіки і дипломатична боротьба на Брестській мирній конференції
Модульний контроль 1 (модульна контрольна робота 1)
ВСЬОГО (за змістовий модуль 1)
Змістовий модуль 2
6.	Гетьманська держава П.Скоропадського і налагодження її дипломатичних зносин із зарубіжжям
7.	Дипломатичні аспекти досвіду українських державних утворень кінця 1918 – 1920 рр.
8.	Радянська Україна та перші кроки її дипломатичної діяльності на міжнародній арені.
9.	Українство і його міжнародні проблеми та пошук дипломатичних шляхів їх розв’язання в міжвоєнну добу.
10.	Дипломатична активність навколо українських проблем напередодні та в роки Другої світової війни.
Модульний контроль 2 (модульна контрольна робота 2)
11.	Повоєнна доба і місце в міжнародних процесах Української РСР.
12.	Головні сфери та пріоритети дипломатії сучасної України.
Модульний контроль 2 (модульна контрольна робота 3)
ВСЬОГО (за змістовий модуль 2)
ВСЬОГО ЗА СЕМЕСТР

 

 

Загальний обсяг 108 год., в тому числі: лекцій – 37 год. (в т.ч. – 3 год. – МКР 1, МКР 2, МКР 3); с емінарів – 14 год.; самостійної роботи – 57 год.

Тема 1. Вступ. Предмет, метод, завдання та історіографія курсу.

 

Лекція 1. Вступ до курсу "Історія України (Дипломатична історія України)" - (2 год.)

 

1. Предмет курсу, його основні параметри і особливості побудови.

2. Методологічні засади й головні завдання навчальної дисципліни.

3. Короткі історіографічні відомості й проблемні аспекти оволодіння програмовим матеріалом.

Змістовий модуль 1

 

Тема 2. Витоки, зародження і розвиток традицій національного державотворення та вітчизняної дипломатії

Тема 3. Боротьба за козацько-гетьманську державність та її дипломатична складова.

Лекція 4 - 5. Козацько-гетьманська доба та її дипломатія. (4 год.)

1. Дипломатичні аспекти оформлення й розвитку Русько-Литовського князівства.

2. Польський період української історії. Виникнення козацтва. Дипломатичні акції Запорозької Січі.

3. Пошук зовнішньополітичних пріоритетів Української революції. Дипломатія Б. Хмельницького.

4. Чинники зовнішньої політики й дипломатії гетьманської України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

 

Питання для підсумкового контролю

1. Предмет, завдання і значення курсу "Історія України (Дипломатична історія України).

2. Формування уяв про дипломатію додержавної України.

3. Міжнародні обставини формування державного об’єднання "Русь" та дипломатичні складові його зміцнення.

4. Норманська теорія та дипломатичні акції перших князів Рюриковичів.

5. Договори давньоруських князів із Візантією.

6. Дипломатія Святослава.

7. Розквіт дипломатичної активності України – Руси за часів Володимира Великого.

8. Ярослав Мудрий і його дипломатичні зусилля щодо зміцнення міжнародного становища Київської Русі.

9. Прийняття Руссю християнства та його міжнародні наслідки.

10. Стадія роздробленості Київської Русі та зменшення її дипломатичної ваги в світі.

11. Галицько-Волинське князівство та його дипломатія.

12. Різновекторна дипломатія Данила Галицького.

13. Династичні зв’язки України – Руси з суміжними державами і країнами Західної Європи.

14. Дипломатія Володимира Мономаха.

15. Феномен Литовсько-Руської держави.

16. Литовсько-польське зближення і доля українських земель.

17. Становище українців в Речі Посполитій.

18. Формування козацтва й паростки дипломатії Запорізької Січі.

19. Дипломатична боротьба за козацьку автономію.

20. Зовнішньополітичні пріоритети Української революції середини XVII ст.

21. Формування козацько-гетьманської дипломатії Б. Хмельницького.

22. Переяславська Рада, її історичні наслідки й оцінка.

23. Березневі статті Б. Хмельницького.

24. Пошуки Б. Хмельницьким політичних комбінацій для забезпечення самостійності й незалежності Української козацької держави після Переяславської ради.

25. Дипломатична практика українських гетьманів доби "Руїни" 1657-1687 рр.

26. Дипломатія І. Виговського. Гадяцький трактат 1658 р.

27. Чинники зовнішньої політики й дипломатії гетьманської України другої половини XVIII ст.

28. Дипломатична історія формування українсько-шведського союзу 1708-1709 рр. І. Мазепа.

29. Державотворча й дипломатична діяльність П. Орлика.

30. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії. Ліквідація автономії України.

31. Поділи Польщі й перерозподіл українських земель між Російською та Австро-Угорською імперіями.

32. Великодержавна політика російського самодержавства щодо України й загострення українського питання.

33. Становище українців в Австро-Угорщині й проблема соборності українських земель.

34. Національно-визвольний рух і активізація дипломатичної активності навколо України на зламі XIX і XX ст.

35. Національні проблеми в програмах українських партій – пошук моделей перебудови міжнародних відносин у Східній і Центральній Європі.

36. "Українська карта" в планах і дипломатії Троїстого союзу та Антанти.

37. Перша світова війна і долі українства.

38. Дипломатична діяльність "Союзу визволення України".

39. Українська революція й пошук її зовнішньополітичних орієнтацій.

40. Дипломатія Центральної Ради в реалізації автономістсько-федералістського курсу. Стосунки з Тимчасовим урядом.

41. Створення УНР і початки її дипломатичної діяльності.

42. Природа і сутність конфлікту Центральної Ради з РНК: пошук дипломатичних варіантів врегулювання.

43. Розвиток подій у західноукраїнському регіоні в контексті міжнародного життя 1917-1918 рр.

44. УНР і дипломатична активність країн Антанти наприкінці 1917 р. – на початку 1918 р.

45. Міжнародні чинники прийняття IV Універсалу Центральної Ради, набуття УНР статусу самостійної, суверенної держави.

46. Україна і Брестська мирна конференція.

47. Брестський мирний договір і його наслідки для України.

48. Міжнародні чинники державного перевороту 29 квітня 1918 р. і утвердження гетьманату П. Скоропадського.

49. Вплив українсько-німецьких відносин на зовнішньополітичне і внутрішнє становище Української Держави (1918 р.).

50. Проблема ратифікації Брестського мирного договору з Австро-Угорщиною.

51. Переговори Української Держави з РСФРР 1918 р.

52. Україна у взаєминах з Доном, Кубанню і Кримом у 1918 р.

53. Дипломатія України щодо окраїнних держав, які виникли на теренах колишньої Російської імперії в 1917-1921 рр.

54. Відновлення УНР і суперечності в Директорії з приводу зовнішньополітичних орієнтацій.

55. Створення ЗУНР і Польща.

56. Акт злуки 22 січня 1919 р. і міжнародні аспекти діяльності соборної України.

57. Місія С. Мазуренка до Москви.

58. Українсько-французькі переговори в Одесі й Бірзулі на початку 1919 р.

59. Війна за незалежність УНР у кільці фронтів 1919 р. Пошук союзників.

60. Україна і Паризька мирна конференція 1919 р. Діяльність соборної української делегації.

61. Воєнно-політичний союз радянських республік, місце і роль в ньому УРСР.

62. УНР і "білий рух": проблеми стосунків.

63. Україна і Польща в 1920 р.: союз і війна.

64. Ризький мирний договір 1921 р.

65. Проблема статусу УСРР як суб’єкта міжнародного життя в 1917-1920 рр.

66. Дипломатична діяльність УСРР в 1920-1922 рр.

67. Входження УРСР до складу СРСР і звуження можливостей для зовнішньополітичної діяльності.

68. Міжнародна, дипломатична діяльність державного центру УНР в екзилі.

69. Український національно-визвольний рух в Польщі, Румунії та Чехословаччині в контексті міжнародного життя.

69. Українське питання в дипломатичній практиці міжвоєнної Європи.

70. Україна в стратегічних планах європейських держав напередодні Другої світової війни.

71. Мюнхенська угода 1938 р. і Карпато-Українська держава.

72. Вплив радянсько-німецьких угод 1939 р. на долю українців.

73. Входження Північної Буковини й Бессарабії до складу СРСР – важливий крок на шляху реалізації ідеї українського соборництва.

74. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.

75. Нацистський окупаційний режим і Україна. Оцінка діяльності ОУН-УПА.

76. Радянсько-польські суперечності щодо західноукраїнських земель в ході Великої Вітчизняної війни.

77. Питання про Україну на Ялтинській конференції (лютий 1945 р.).

78. Україна – співзасновниця ООН.

79. Україна і розв’язання проблеми кордонів у післявоєнній Європі.

80. Досвід розв’язання проблеми Закарпаття між УРСР і Чехословаччиною.

81. Україна і Паризька мирна конференція 1946 р.

82. Українське питання в період "холодної війни" і дипломатія УРСР.

83. УРСР в міжнародних організаціях (50-ті – 80-ті рр.).

84. Національно-дисидентський рух в Україні 60-х – 80-х рр. і його вплив на міжнаціональні, міждержавні стосунки.

85. Назрівання суперечностей всередині СРСР і формування передумов завоювання Українською державою суверенітету, перетворення на повноправного суб’єкта міжнародних відносин.

86. Декларація про державний суверенітет України та її роль у зміні статусу України на міжнародній арені.

87. Проголошення незалежності України та його міжнародне значення.

88. Процес міжнародного визнання незалежної України в 1991-1992 рр.

89. Теоретичні засади сучасної зовнішньої політики України.

90. Проблеми стосунків України з державами СНД.

91. Комплекс сучасних українсько-російських відносин. Проблеми Криму, Чорноморського флоту та Севастополя.

92. Чорнобильська катастрофа та її зовнішньополітичні аспекти.

93. Україна і проблема ядерної зброї.

94. Екологічні проблеми України у дипломатичному контексті.

95. Проблеми і перспективи стосунків України з НАТО.

96. Європейські вектори зовнішньої політики сучасної України.

97. Проблеми стосунків України з сусідніми державами на сучасному етапі.

98. Розбудова зовнішньої політики України з країнами Західної Європи.

99. Стосунки України з США в ретроспективі й нині.

100. Двосторонні відносини незалежної України з державами континентів і регіонів.

101. Підготовка дипломатичних кадрів у сучасній Україні.

102. Здобутки української дипломатії останнього часу (2005 – 2010 рр.).

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(ДИПЛОМАТИЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ)

 

РОБОЧА навчальна програма дисципліни

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.030202 «МіжнароднЕ ПРАВО»