Як будувати Лінію Аргументації?

Побудова Лінії Аргументації залежить від формулювання інтерпретації. Інтерпретація, як правило, повинна бути побудована у вигляді „морального та практичного імперативу”, тобто зобов’язання вчинити певну дію. Розглянемо побудову Лінії Аргументації для подібних інтерпретацій.

Лінію Аргументації можна будувати за „принципом квадрата”.

 

Блок 1. Через що слід вчинити дію, зазначену в інтерпретації (негативні явища, які може усунути дія)?	Блок 2. Заради чого слід вчинити дію, зазначену в інтерпретації (що позитивне принесе дія)?
Блок 3. Чому слід вчинити саме таку дію, а не альтернативну?	Блок 4. Які морально-філософські орієнтири виправдовують вчинення дії?

 

Побудова Лінії Аргументації за даним принципом означає, що вона буде утворюватися 2-4 блоками аргументації. Кожен блок, у свою чергу, може складатися з одного чи кількох аргументів.

 

Побудова кейсу за „принципом квадрата” на прикладі інтерпретації „Чорноморський флот РФ повинен бути негайно виведений з території України”

Блок 1 має на меті довести необхідність вчинення певної дії з огляду на негативні ефекти, які існують через не вчинення відповідної дії.

Приклад: а) перебування Чорноморського флоту РФ на території України призводить до техногенного забруднення Криму та завдає шкоду унікальним рекреаційним ресурсам; б) перебування ЧФ РФ на українській території є фактором, що перешкоджає повноцінній інтеграції Криму в українське суспільство та призводить до виникнення сепаратистських настроїв.

Блок 2 має на меті проілюструвати необхідність вчинення певної дії з огляду на позитивні ефекти, до яких призведе вчинення відповідної дії.

Приклад: а) виведення ЧФ РФ з території України зменшить техногенне забруднення Криму; б) виведення ЧФ дозолить Криму повноцінно інтегруватися в українське суспільство.

Блоки 1 та 2 корелюють між собою. Усунення явищ, які в Блоці 1 позначені як негативні, є позитивним явищем, яке слід відобразити в Блоці 2. Звичайно, команда може, на власний розсуд, з метою економії часу не будувати свою аргументацію настільки механістично. Наприклад, вчинення дії може буде обґрунтоване існуванням 3 негативних явищ, однак у Блоці 3 можуть фігурувати 3 позитивні ефекти, які являють собою вирішення 3 негативних явищ, які не згадувалися в Блоці 1. Тобто, для того, щоб не будувати механічно 12 аргументів (6 негативних явищ+6 позитивних ефектів у вигляді їхнього усунення), Уряд може побудувати 6 аргументів. Варто звернути увагу, що в Блоці 2 можуть відображатися як прямі позитивні ефекти, так і опосередковані (напр., поліпшення побутових умов ув’язнених не лише призведе до приведення умов їхнього утримання до світових стандартів, але й стимулюватиме їх до активної виправної праці, що у свою чергу позитивно відобразиться на розвитку економіки держави).

Блоки 1 та 2 утворюють „базову частину” квадрата (на малюнку вона заштрихована). Блоки 3 та 4 утворюють „факультативну сторону” (незаштрихована) квадрата. Це означає, що Блоки 1 та 2 Уряд повинен намагатися представити за будь-яких умов, а Блоки 3 та 4 – за можливості.

У межах Блоку 3 команда Уряду може проілюструвати доцільність вчинення відповідної дії у порівнянні з іншими альтернативними діями.

Приклад: проблема з сепаратистськими в Криму є настільки гострою, що виведення ЧФ у строки, передбачені чинними міжнародним угодами, буде запізнілим.

Блок 4 призначений для обґрунтування вчинення відповідної дії з точки зору певних ціннісних орієнтирів.

Приклад: з точки зору такої політико-правової доктрини як „реальна політика у міжнародних відносинах” єдиною цінністю, яка повинна зумовлювати дії держави, є її національні інтереси. Перебування ЧФ на території України створює загрозу для її національної безпеки. Тому ЧФ повинен бути виведений з території України до завершення строку, передбаченого чинними договорами України та РФ.

 

Як вже відзначалося вище, інтерпретація Першого Уряду може бути побудована і не у вигляді „морального та практичного імперативу”. У таких ситуаціях, залежно від особливостей їй побудови, Лінія Аргументації Уряду може бути спрямована на доведення оцінки певного явища, доведення існування певного явища або співвідношення між певними явищами. У подібних ситуаціях Лінія Аргументації будується просто, без яких-небудь складних схем.

Яка роль моделі у Британському форматі Парламентських дебатів?

Лінія Аргументації – це основна частина кейсу Першого Уряду. Її викладення повинна займати 5-6 хвилин промови першого промовця з Лінії Уряду. Дебатування повинна відбуватися навколо Лінії Аргументації Уряду. Опозиція повинна їй опонувати, а Другий Уряд – розширювати.

 

СТРАТЕГІЇ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ОПОЗИЦІЙ

Завдання Опозиції полягає в тому, щоб створити т.зв. зіткнення в грі. Опозиція повинна будувати гру таким чином, щоб суперечність між її позицією та позицією Уряду була очевидною.

„Ієрархія” стратегій Опозиції (від найсильнішої до найслабшої):

І. „Статус-кво” – сутність даної стратегії полягає в тому, що Опозиція намагається довести доцільність не-вчинення дії, яку пропонує Уряд, порівнюючи систему, яка буде утворена внаслідок вчинення дії Уряду, та систему, що існує на момент її вчинення, і доводячи, що існуюча система (статус-кво) не потребує змін, оскільки а) жодної проблеми в існуючій системі не існує, б) проблема вирішиться сама по собі, в) проблема вже вирішується, а Уряд не пропонує нічого нового.

ІІ. „Шкідливі наслідки” – використовуючи дану стратегію, Опозиція демонструє, що реалізація пропозиції Уряду призведе до негативних наслідків. Чим більше таких наслідків назбирає Опозиція, тим гірше для Уряду.

ІІІ. „Тотальне руйнування” – дана стратегія є простішою за дві попередні і полягає в руйнуванні („атаках”) аргументів Уряду. Вона вимагає від Опозиції двох речей – уваги і дуже критичного мислення. Конкретними проявами цієї стратегії є:

А) виявлення логічних суперечностей в Моделі та Лінії Аргументації;

Б) „Уряд використовує хибні докази (факти, статистику і т.д.)”;

В) „Уряд робить висновки, виходячи з наданих доказів”;

Г) „Твердження А не зумовлює твердження Б”...

„Не підтверджено”, „не доведено”, „не випливає” – у цьому суть тотального руйнування.

ІV. „Атака на модель” – дана стратегія є дуже популярною в Україні. Вона полягає в звинуваченні Уряду в тому, що він сформулював нечіткий механізм. Будьте обережні, використовуючи цю стратегію!!! Модель у британському форматі не повинна бути надмірно конкретною і деталізованою. У британському форматі Уряд доводить, що потрібно бомбити Ірак, а не те, що 5 ескадрилья повинна завдати по Багдаду удар через 15 хвилин після 17-ої. Тому у 80% випадків претензії до моделі Уряду будуть необґрунтованими. Для того, щоб не потрапити у пастку „не-створення” зіткнення з позицією Уряду, обов’язково поєднуйте її з іншими стратегіями.

Чому перші дві стратегії є більш сильними за дві останні?

Вони вимагають від Опозиції не лише вміння доскіпуватися до Уряду, але й вміння будувати свою конструктивну позицію.

 

Як атакувати позицію Уряду, якщо інтерпретація не є „практичним та моральним імперативом”?

Залежно від того, що доводить Уряд, Опозиція має спробувати довести протилежну оцінку іншого явища; відсутність певної події; відсутність зв’язку між подіями. Звичайно, свої конструктивні аргументи Опозиція може поєднувати з руйнівними атаками на аргументи Уряду.

 

Що має робити Друга Опозиція?

Ключове завдання Другої Опозиції – відбиття розширення, яке буде надано Другим Урядом. Оскільки Другий Уряд розширює кейс Першого Уряду, Друга Опозиція може атакувати кейс Першого Уряду. Це особливо актуально, коли Перша Опозиція є слабкою. Друга Опозиція не повинна просто дублювати ідеї Першої Опозиції.

 

ДРУГИЙ УРЯД ТА „ПОЗИТИВНЕ РОЗШИРЕННЯ”

 

Ключовим завданням Другого Уряду є розширення позиції (кейсу) Першого Уряду. У дебатах це називається „позитивне розширення”. Другий Уряд не може просто дублювати ідеї Першого Уряду.