Що не можуть робити команди по відношенню до резолюції та інтерпретації?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Що не можуть робити команди по відношенню до резолюції та інтерпретації?



РЕЗОЛЮЦІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Резолюція (тема) – теза, що оголошується за 15 хв. до початку раунду, та є „містком” до дебатів

Типи Резолюцій:

 

a. відкриті („Ця палата повинна вкрутити лампочку”);

b. напівзакриті („Ця палата повинна реформувати енергетичну сферу в Україні”);

c. закриті („Ця палата повинна заборонити рекламу алкоголю на українському ТБ”);

 

Інтерпретація – ключова теза, яку упродовж гри захищає Уряд та спростовує Опозиція.

 

Правила побудови інтерпретації:

1) при побудові інтерпретації Перший Уряд повинен відштовхуватись від резолюції раунду, інтерпретація тлумачить або конкретизує резолюцію.

2) за загальним правилом інтерпретація повинна бути сформульована у вигляді т.зв. „морального та практичного імперативу” – зобов’язання вчинити певну дію. Конкретним проявом „морального та практичного імперативу” є використання модальних слів ”повинен”, „має”, „зобов’язаний” (наприклад, „Передвиборча контрагітація повинна бути заборонена”, „Загальний військовий обов’язок має бути скасований” і т.п.). Однак, в окремих випадках, резолюція раунду може бути сформульована таким чином, що команда 1 Уряду може сформулювати свою інтерпретацію не у вигляді „морального та практичного імперативу”. Наприклад, резолюція може бути сформульована як констатація певного факту („ЦП вважає, що Конституційний Суд України потребує реформування”), співвідношення між певними фактами („ЦП вважає, що автовиробники відповідальні за глобальне потепління”), ствердження певної цінності („ЦП вважає смертну кару виправданою”), співвідношення між кількома цінностями („ЦП вважає, що національна безпека важливіша за міжнародний правопорядок”). У таких випадках Уряд може сформулювати свою інтерпретацію як у вигляді „морального та практичного імперативу”, так і без звернення до нього.

3) ступінь впливу резолюції на зміст інтерпретації різниться залежно від типу теми:

a. при відкритій темі інтерпретація формулюється за допомогою асоціативних зв’язків, які виникають у гравців стосовно всієї резолюції чи окремих її слів (наприклад, рез. „Ця палата повинна споживати більше води” – можливі інт. „ООН має запровадити програму допомоги країнам, що страждають від нестачі питної води”; „Україна має активізувати дослідження моря”);

b. при напівзакритій темі інтерпретація здійснюється за допомогою тлумачень окремих слів у рамках резолюції (наприклад, рез. „Ця палата повинна полегшити життя незаможних верств населення” – можлива інтерпретація утворюється шляхом тлумачення словосполучень „полегшити життя” та „незаможні верстви населення” – перше може бути витлумачене, наприклад, як „звільнення від податків”, а друге – як „особи, чиї сукупний щомісячний дохід менший за прожитковий мінімум доходів громадян” – таким чином, інт. у даному випадку є сумою цих двох тлумачень);

c. при закритій темі інтерпретація як така не здійснюється; у даному випадку сама резолюція є інтерпретація.

4) інтерпретація повинна бути сформульована максимально чітко, недвозначно та стисло.

 

Заборонені („нечесні”) інтерпретації

1) інтерпретація не може бути трюїзмом, тобто твердженням, яке відображає закони природи або загальновизнані у суспільстві ідеї, оскільки таким чином Перший Уряд фактично позбавляє Опозицію можливості для рівної гри (напр., „Яблуко, кинуте вгору, впаде на землю”, „Громадяни повинні дотримуватись законів”, „Корупція – це негативне явище”);

2) інтерпретація не повинна вимагати від Опозиції володіння спеціальними знаннями. Спеціальними є знання, володіння якими можливе за умови наявності в особи спеціальної освіти чи певних професійних навичок;

3) інтерпретація не повинна стосуватися майбутнього або минулого;

4) інтерпретація не повинна бути тавтологічною („ЄС повинен відмовити Туреччині у вступі, оскільки це право ЄС”);

5) інтерпретація повинна мати логічний та чіткий зв’язок з нею, на команду 1 Уряду покладено завдання довести зв’язок між резолюцією та інтерпретацією;

6) інтерпретація не повинна бути „сквіррелом”, тобто якщо резолюція є закритою чи напівзакритою, то інтерпретуючи її команда не може приписувати словам з резолюції зміст, якому вони явно не відповідають.

 

Що не можуть робити команди по відношенню до резолюції та інтерпретації?

1) Уряд не повинен доводити резолюцію. Він повинен доводити інтерпретацію.

2) Опозиція не повинна спростовувати резолюцію.

3) Опозиція не може критикувати зв’язок між резолюцією та інтерпретацією, окрім випадку, якщо інтерпретація є „сквіррелом” або не має чіткого та логічного зв’язку з резолюцією (для закритих та напівзакритих інтерпретацій).

4) Опозиція може замінити інтерпретацію лише у випадках прямо передбачених правилами.

 

Заміна інтерпретації

Інтерпретація може бути замінена виключно Лідером Першої Опозиції, якщо інтерпретація Першого Уряду є забороненою („нечесною”). Лідер Першої Опозиції повинен заявити про заміну інтерпретації на початку своєї промови та запропонувати для дебатування власну інтерпретацію, яка не повинна бути забороненою („нечесною”). Висунувши власну інтерпретацію Перша Опозиція повинна опонувати їй.

У випадку заміни інтерпретації Перший Уряд має довести, що заміна інтерпретації є необґрунтованою.

Другі команди мають чітко заявити про те, яку інтерпретацію вони підтримують, та грати за нею.

 

ОБОВ’ЯЗКИ ГРАВЦІВ

У БРИТАНСЬКОМУ ФОРМАТІ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕБАТІВ

ПЕРШИЙ УРЯД ПЕРША ОПОЗИЦІЯ
Прем’єр-міністр · представлення інтерпретації · представлення кейсу Лідер Опозиції · заміна інтерпретації Першого Уряду (у разі необхідності) · представлення стратегії заперечення (контраргументів)
Член Уряду · відбиття контраргументів Першої Опозиції та відновлення кейсу · доповнення кейсу (у разі якщо про це було застережено Прем’єр-міністром) Член Опозиції · реакція на відбиття Членом Уряду контраргументів Першої Опозиції · представлення додаткових контраргументів

 

ДРУГИЙ УРЯД ДРУГА ОПОЗИЦІЯ
Прем’єр-міністр · представлення розширення кейсу Першого Уряду · відбиття контраргументів Першої Опозиції (якщо відбиття Першого Уряду було слабким) Лідер Опозиції · відбиття розширення Другого Уряду · представлення додаткових аргументів проти кейсу Першого Уряду
Член Уряду · відбиття контраргументів, висунутих Другою Опозицією проти розширення Другого Уряду · підведення підсумків (аналіз) гри Член Опозиції · підведення підсумків (аналіз) гри

 

КЕЙС ПЕРШОГО УРЯДУ

 

Кейс – це сукупність „конструктивного матеріалу” (аргументів, фактичного матеріалу, уточнюючих тверджень), спрямованих на доведення інтерпретації

Структура кейсу

І. Модель (механізм, законопроект, пропозиція Уряду)

ІІ. Лінія Аргументації

І. Модель

Що таке модель?

Модель – це частина кейсу, спрямована на уточнення інтерпретації.В окремих випадках, коли в інтерпретації закладено одноактну дію („дозволити”, „заборонити”, „скасувати” тощо), вона не потребує додаткових пояснень та уточнень. Однак, у переважній більшості випадків в інтерпретацію закладаються, дії які можуть набувати різноманітних проявів (наприклад, „реформувати”, „змінити”, „реорганізувати” і т.д.). У таких ситуаціях Перший Уряд має два можливих варіанти поведінки: а) захищати дію в цілому, незалежно від її окремих проявів (напр., Уряд може захищати необхідність реформування української енергетики незалежно від того, в чому полягатиме таке реформування); б) конкретизувати дію, закладену в інтерпретації за допомогою моделі (напр., Уряд може уточнити, що він пропонує здійснити реформування енергетики, яке полягатиме у збільшенні частки ядерної енергетики). Очевидно, другий варіант більш простий та прийнятний.

 

Якою може бути модель?

Модель залежно від інтерпретації Уряду може відповідати на одне чи кілька з наступних питань: хто?, як (у який спосіб)? коли? У наведеному вище випадку з реформуванням енергетики для Уряду було надзвичайно важливим відповісти на питання „як буде відбуватися реформування?”. Для інтерпретації „Україна не повинна вступати в НАТО” на рівні моделі важливо відповісти на питання „коли?” (зараз, у майбутньому, ніколи). Для інтерпретації „Україна повинна вдосконалити механізм боротьби з наркотрафіком” важливо чітко артикулювати спосіб боротьби (як?) та суб’єктів, які мають вчиняти відповідні дії (хто?).

 

ІІ. Лінія Аргументації

 

Що таке Лінія Аргументації?

Лінія Аргументації – це сукупність тверджень, які команда Першого Уряду висуває на підтримку своєї інтерпретації.

 

РЕЗОЛЮЦІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Резолюція (тема) – теза, що оголошується за 15 хв. до початку раунду, та є „містком” до дебатів

Типи Резолюцій:

 

a. відкриті („Ця палата повинна вкрутити лампочку”);

b. напівзакриті („Ця палата повинна реформувати енергетичну сферу в Україні”);

c. закриті („Ця палата повинна заборонити рекламу алкоголю на українському ТБ”);

 

Інтерпретація – ключова теза, яку упродовж гри захищає Уряд та спростовує Опозиція.

 

Правила побудови інтерпретації:

1) при побудові інтерпретації Перший Уряд повинен відштовхуватись від резолюції раунду, інтерпретація тлумачить або конкретизує резолюцію.

2) за загальним правилом інтерпретація повинна бути сформульована у вигляді т.зв. „морального та практичного імперативу” – зобов’язання вчинити певну дію. Конкретним проявом „морального та практичного імперативу” є використання модальних слів ”повинен”, „має”, „зобов’язаний” (наприклад, „Передвиборча контрагітація повинна бути заборонена”, „Загальний військовий обов’язок має бути скасований” і т.п.). Однак, в окремих випадках, резолюція раунду може бути сформульована таким чином, що команда 1 Уряду може сформулювати свою інтерпретацію не у вигляді „морального та практичного імперативу”. Наприклад, резолюція може бути сформульована як констатація певного факту („ЦП вважає, що Конституційний Суд України потребує реформування”), співвідношення між певними фактами („ЦП вважає, що автовиробники відповідальні за глобальне потепління”), ствердження певної цінності („ЦП вважає смертну кару виправданою”), співвідношення між кількома цінностями („ЦП вважає, що національна безпека важливіша за міжнародний правопорядок”). У таких випадках Уряд може сформулювати свою інтерпретацію як у вигляді „морального та практичного імперативу”, так і без звернення до нього.

3) ступінь впливу резолюції на зміст інтерпретації різниться залежно від типу теми:

a. при відкритій темі інтерпретація формулюється за допомогою асоціативних зв’язків, які виникають у гравців стосовно всієї резолюції чи окремих її слів (наприклад, рез. „Ця палата повинна споживати більше води” – можливі інт. „ООН має запровадити програму допомоги країнам, що страждають від нестачі питної води”; „Україна має активізувати дослідження моря”);

b. при напівзакритій темі інтерпретація здійснюється за допомогою тлумачень окремих слів у рамках резолюції (наприклад, рез. „Ця палата повинна полегшити життя незаможних верств населення” – можлива інтерпретація утворюється шляхом тлумачення словосполучень „полегшити життя” та „незаможні верстви населення” – перше може бути витлумачене, наприклад, як „звільнення від податків”, а друге – як „особи, чиї сукупний щомісячний дохід менший за прожитковий мінімум доходів громадян” – таким чином, інт. у даному випадку є сумою цих двох тлумачень);

c. при закритій темі інтерпретація як така не здійснюється; у даному випадку сама резолюція є інтерпретація.

4) інтерпретація повинна бути сформульована максимально чітко, недвозначно та стисло.

 

Заборонені („нечесні”) інтерпретації

1) інтерпретація не може бути трюїзмом, тобто твердженням, яке відображає закони природи або загальновизнані у суспільстві ідеї, оскільки таким чином Перший Уряд фактично позбавляє Опозицію можливості для рівної гри (напр., „Яблуко, кинуте вгору, впаде на землю”, „Громадяни повинні дотримуватись законів”, „Корупція – це негативне явище”);

2) інтерпретація не повинна вимагати від Опозиції володіння спеціальними знаннями. Спеціальними є знання, володіння якими можливе за умови наявності в особи спеціальної освіти чи певних професійних навичок;

3) інтерпретація не повинна стосуватися майбутнього або минулого;

4) інтерпретація не повинна бути тавтологічною („ЄС повинен відмовити Туреччині у вступі, оскільки це право ЄС”);

5) інтерпретація повинна мати логічний та чіткий зв’язок з нею, на команду 1 Уряду покладено завдання довести зв’язок між резолюцією та інтерпретацією;

6) інтерпретація не повинна бути „сквіррелом”, тобто якщо резолюція є закритою чи напівзакритою, то інтерпретуючи її команда не може приписувати словам з резолюції зміст, якому вони явно не відповідають.

 

Що не можуть робити команди по відношенню до резолюції та інтерпретації?

1) Уряд не повинен доводити резолюцію. Він повинен доводити інтерпретацію.

2) Опозиція не повинна спростовувати резолюцію.

3) Опозиція не може критикувати зв’язок між резолюцією та інтерпретацією, окрім випадку, якщо інтерпретація є „сквіррелом” або не має чіткого та логічного зв’язку з резолюцією (для закритих та напівзакритих інтерпретацій).

4) Опозиція може замінити інтерпретацію лише у випадках прямо передбачених правилами.

 

Заміна інтерпретації

Інтерпретація може бути замінена виключно Лідером Першої Опозиції, якщо інтерпретація Першого Уряду є забороненою („нечесною”). Лідер Першої Опозиції повинен заявити про заміну інтерпретації на початку своєї промови та запропонувати для дебатування власну інтерпретацію, яка не повинна бути забороненою („нечесною”). Висунувши власну інтерпретацію Перша Опозиція повинна опонувати їй.

У випадку заміни інтерпретації Перший Уряд має довести, що заміна інтерпретації є необґрунтованою.

Другі команди мають чітко заявити про те, яку інтерпретацію вони підтримують, та грати за нею.

 

ОБОВ’ЯЗКИ ГРАВЦІВ



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 121; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.173.217 (0.008 с.)