Термінологічний мінімум з курсу «основи пр-діяльності»

1. агітація

2. акція ПР

3. біографія

4. благодійність

5. бренд, брендинг

6. брифінг

7. бекграундер

8. виставка

9. громадськість

10. громадськість латентна

11. громадськість активна

12. громадськість обізнана

13. громадськість внутрішня

14. громадськість зовнішня

15. громадськості пріорітетні групи

16. громадська думка

17. «джинса»

18. журналістика

19. імідж, іміджмейкінг

20. інтерв’ю

21. інформаційний привід

22. інформаційно-комунікативна технологія

23. кампанія виборча

24. кампанія ПР

25. кейс-історія

26. комунікація

27. контент-аналіз

28. концепція ПР

29. конфлікт

30. корпоративна культура

31. криза

32. криза природна

33. криза навмисна/ненавмисна

34. криза неочікувана

35. криза назріваюча

36. криза безперервна

37. круглий стіл

38. лобіювання

39. маркетинг

40. мас-медіа

41. медіа-рилейшнз

42. меценат

43. менеджмент

44. моніторинг

45. негромадськість

46. паблік рилейшнз

47. паблісіті

48. ПР-пропозиція

49. ПР-фірма

50. ПР-відділ (служба)

51. ПР галузеві

52. презентація

53. прес-кит

54. прес-клуб

55. прес-конференція

56. прес-кліпінг

57. прес-реліз

58. прес-секретар

59. прес-тур

60. промоушн

61. пропаганда

62. псевдоконфлікт

63. реклама

64. репутація

65. семінар

66. спіндокторинг, спіндоктор

67. спонсорство

68. стаття розважальна

69. стаття авторська (іменна)

70. стаття оглядова

71. стратегія ПР

72. управління проблемами

73. чутки

Завдання 2. Основи ПР-діяльності: формування пакету тестових завдань. Студент формує пакет тестових завдань, відмічаючи правильні відповіді. Тести подаються викладачеві в роздрукованому та електронному вигляді. Пакет складається із 110 тестових завдань (по 10 на кожну із зазначених нижче тем):

1. Поняття та сутність паблік рілейшнз.

2. Хронологія та динаміка розвитку «паблік рилейшнз» у світовому просторі.

3. Управління процесом паблік рілейшнз.

4. Підрозділи паблік рілейшнз: принципи побудови та роботи.

5. Громадськість у сфері public relations.

6. Спеціальні заходи в системі зв’язків з громадськістю. Форми подачі інформаційно-новинних матеріалів.

7. Управління інформацією та конструювання новин.

8. Зв'язки з громадськістю в кризових ситуаціях.

9. Створення іміджу.

10. Любіювання.

11. Спеціалізавані паблік рилейшнз.

Завдання 3. Громадськість у ПР. Дослідження цільової аудиторії. Метод – анкетування. Студенту надається анкета для дослідження медіа-вподобань шкільної молоді. Завдання полягає у проведенні анкетування серед школярів старших класів м. Маріуполя та інших населених пунктів Донецької області та кількісного і якісного аналізу їх відповідей з метою виявлення основних каналів впливу на молодь при позиціонуванні освітнього фаху.

 

Завдання 4. Медіарилейшнз в системі ПР: моніторинг ЗМК. Студенти розподіляють між собою засоби масової комунікації міста, регіону, країни та проводять моніторинг матеріалів про кафедру з 2003 по 2013 роки.

Засоби масової комунікації для моніторингу (студенти можуть запронувати власні):

1. Газета «Приазовский рабочий» (http://www.pr.ua)

2. Газета «Мариупольское время» (http://www.martime.com.ua)

3. Газета «Азовский машиностроитель» (http://www.azovmash.info)

4. Газета «Ильичевец» (сайт http://ilich.in.ua)

5. Газета «Новый азовсталец»

6. Газета «Вечерний Мариуполь»

7. Газета «Эллины Приазовья» (http://greeks.ua/content/gazeta-elliny-ukrainy_ru/ru)

8. Газета «Донбасс» (http://donbass.ua)

9. Сайти Маріуполя http://www.0629.com.ua, http://mariupol-life.com.ua, http://www.mariupolnews.com.ua,

10. Інші сайти, які знайде студент.

 

Приклад оформлення газетних та інтернет-публікацій:

Дударь А. МГГУ выпустил первых магистров журналистики// Мариупольское время. – 2010. – №9. – С. 5

Мариупольский госуниверситет будет просвещать своих студентов за счет Ахметова [Електронний ресурс] // 0629. com.ua.. – 27.06.2012. – Режим доступу: http://www.0629.com.ua/news/241905

Приклад оформлення телевізійних та радіоматеріалів:

Громова Д. МГУ посетил ведущий «Свободи слова» на центральном канале // ТРО «Маріупольське телебачення»: События недели. – ефір: 21.07.2012 року

 

 

Завдання 10. Хронологія та динаміка розвитку «паблік рилейшнз» у світовому просторі.

Тематика рефератів

1. Основні періоди у розвитку ПР-комунікацій.

2. Історичні причини та передумови розвитку зв’язків з громадськістю.

3. Передісторія паблік рілейшнз.

4. Зародження та розвиток ПР: Америка.

5. Зародження та розвиток ПР як професії.

6. Зародження та розвиток ПР: Європа.

7. Зародження та розвиток ПР: Росія.

8. Зародження та розвиток ПР: Україна.

9. Особистості в історії ПР: Семюель Адамс.

10. Особистості в історії ПР: Амос Кендал.

11. Особистості в історії ПР: Айві Лі.

12. Особистості в історії ПР: Джордж Криль.

13. Особистості в історії ПР: Едуард Бернайз.

14. Особистості в історії ПР: Артур У.Пейдж.

15. Особистості в історії ПР: українські спеціалісти зі зв’язків з громадськістю.

16. Перші ПР-агентства: зародження, розвиток, особливості роботи.

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

Загальні вимоги.

Реферат друкують машинописним способом або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) від двадцяти п’яти до тридцяти рядків на сторінці і не менше сорока знаків в рядку.

Обсяг (без бібліографії та без додатків) реферату: 25-30 сторінок (відповідно: вступ — до 3 стор., висновки — 2-3 стор.).

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий — не менше 30 мм, правий — не менше 10 мм, верхній — не менше 20 мм, нижній — не менше 20 мм.

Шрифт: Times New Roman. Розмір шрифту — 14. Інтервал — 1,5.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин реферату друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу у розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Нумерація.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють уверху справа сторінки без крапки в кінці.

Підпитання нумерують у межах кожного питання. Номер підпитання складається з номера питання і порядкового номера підпитання, між якими ставлять крапку. В кінці номера підпитання повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третє підпитання другого питання). Потім у тому ж рядку йде заголовок підпитання.

Посилання.

При написанні реферату необхідно здійснювати посилання на джерела, матеріали або окремі результати або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Особливу увагу при написанні наукової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформленихпосилань.

Посилання на джерела робляться згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, “… давши визначення терміну “репутація”, Р. О. Стефанчук вказує, що воно походить від латинського слова reputatio, яке означає обдумування … [30, c. 17]”.

Відповідний опис у переліку посилань:

30. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. — К.: Науковий світ, 2001. — 303 с.

 

Цитати.

Сильною стороною наукової праці є вміння автора на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що і відповідному джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (при викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє — знижує наукову цінність роботи здобувача.

В обов’язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, будь то монографія або стаття, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу реферат до викладачем не допускається.

 

Список використаних джерел.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін.

Допускаються різні способи складання бібліографічних списків:

ü алфавітний спосіб групування літературних джерел за прізвищами перших авторів або заголовків;

ü по мірі згадування у тексті роботи.

Студенту пропонується складати бібліографічний список за алфавітом.

Джерела описуються відповідно до державного стандарту.

Методи контролю

Контроль виконання навчального плану з дисципліни «Соціальна інформатика» включає поточний та модульний види. Поточний контроль – це контроль успішності на семінарських та практичних заняттях, виконання самостійної роботи, виконання індивідуального навчально-дослідного завдання. Модульний контроль проводиться у формі модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота містить запитання різного рівня складності: 1 – тестовий рівень, 2 – термінологічний (дати визначення терміну із словника у розділі 7 «Самостійна робота» + термінологічний мінімум до семінарських занять), 3 – творчий (виконати запропоноване викладачем завдання).

 

Питання для підготовки до МКР

1. Визначення «Зв’язків з громадськістю». Альтруїстичний, компромісний та прагматичний підходи до їх класифікації.

2. Суть ПР-діяльності.

3. Функції та завдання PR.

4. Спільні та відмінні риси ПР і суміжних сфер діяльності: реклама.

5. Спільні та відмінні риси ПР і суміжних сфер діяльності: журналістика.

6. Спільні та відмінні риси ПР і суміжних сфер діяльності: маркетинг.

7. Спільні та відмінні риси ПР і суміжних сфер діяльності: пропаганда.

8. Спільні та відмінні риси ПР і суміжних сфер діяльності: інформаційно-комунікаційні технології.

9. Загальні принципи і правила діяльності по зв’язках з громадськістю.

10. Історичні передумови та причини розвитку зв'язків з громадськістю.

11. Історичні етапи розвитку ПР як професійної діяльності.

12. Глобалізація PR-діяльності. Міжнародні і національні організації зі зв’язків з громадськістю.

13. Нормативно-правова база ПР-діяльності.

14. Етичні засади ПР-діяльності.

15. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення ПР-діяльності.

16. Засоби реалізації завдань паблік рілейшнз.

17. Загальна характеристика засобів PR.

18. Загальна характеристика методів PR.

19. Загальна характеристика технологій PR.

20. Сучасний стан паблік рілейшнз в Україні та світі.

21. Складові етапи процесу управління.

22. Рівні реалізації ПР-заходів.

23. Об’єкти і суб’єкти ПР.

24. Діяльність, цілі і завдання спеціалізованої структури / фірми зі зв’язків з громадськістю.

25. Переваги і недоліки використання власного PR-підрозділу і звернення до незалежної організації із зв’язків з громадськістю.

26. Принципи побудови підрозділу по зв’язках з громадськістю.

27. Підрозділи по зв’язках з громадськістю в комерційних структурах, її цілі, завдання.

28. Місце, цілі, завдання, принципи організації підрозділу по зв’язках з громадськістю в органах державної влади. PR-структури в установах влади України.

29. Поняття громадськості. Типологія груп громадськості.

30. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи громадськості.

31. Суть громадської думки. Установка і громадська думка. Мотивація зміни установки.

32. Внутрішня громадськість і імідж організації.

33. Вивчення громадської думки. Типи досліджень громадської думки.

34. Основи взаємовідносин з пресою при організації зв’язків з громадськістю.

35. Спеціальні заходи у відносинах зі ЗМІ.

36. Матеріали для поширення в процесі організації та проведення новинних подій.

37. Управління засобами масової інформації та інформацією.

38. Створення та посилення новини.

39. Основна і додаткова вага новини

40. Поняття і типологія криз.

41. Управління проблемами з метою запобігання кризовим ситуаціям.

42. Управління в умовах кризи.

43. Комунікації в кризових ситуаціях.

44. PR-проект і PR-кампанія. Креативність у PR-кампанії.

45. Основні типи і різновиди PR-кампаній.

46. Моделі та загальна структура проведення PR-кампанії.

47. Імідж і його природа.

48. Формування іміджу.

49. Найважливіші завдання PR у процесі корекції, модифікації іміджу.

50. Суть лобізму.

51. Технології лобіювання.

52. Правові основи лобіювання. Зміст роботи лобістів.

53. Спеціалізовані ПР: ПР в галузі економіки та фінансів.

54. Спеціалізовані ПР: ПР в галузі страхування.

55. Спеціалізовані ПР: ПР в політичній галузі

56. Спеціалізовані ПР: урядові ПР.

57. Спеціалізовані ПР: ПР в бізнес-організації.

58. Спеціалізовані ПР: ПР громадських організацій.

59. Спеціалізовані ПР: ПР міжнародних організацій.

60. Спеціалізовані ПР: ПР в освіті

61. Спеціалізовані ПР: ПР в спорті.

62. Спеціалізовані ПР: ПР в медицині та фармакології.

63. Спеціалізовані ПР: ПР медіа-організацій.

64. Спеціалізовані ПР: роль ПР у підтримці ринку праці.

65. Спеціалізовані ПР: екологічні ПР.

66. Спеціалізовані ПР: ПР та сприяння розвитку культури.

67. Спеціалізовані ПР: ПР в шоу-бізнесі.

68. Спеціалізовані ПР: ПР в галузі транспорту.