Приймально-контрольні прилади.

Приймально-контрольні пристрої (ПКП) призначені для контролю стану датчиків, ліній зв'язку, формування сигналу тривоги, сигналу оповіщення про тривожну подію, формування архіву тривог і подій, які відбуваються у системі, управління виконуючими пристроями. Сучасні ПКП виконуються на базі мікропроцесора, який визначає всі функції системи. Основні параметри програми задає установник (інсталятор) системи. Додаткові параметри, (зміна паролів доступу, обхід несправних датчиків, корегування системного часу, тестування режимів роботи, роздруківка архіву тривог та подій і т.і.) може змінювати користувач системи, залежно від поставленого завдання та логіки побудови всієї системи в цілому.

Виконуючі пристрої.

Виконуючі пристрої підключаються до ПКП за допомогою дротового або бездротового (радіо) зв'язку і являють собою практично будь-які електротехнічні прилади: акустичні сирени, телефонні автодозвони по телефонних лініях або по каналах стільникового зв'язку, керування освітленням, системи відеоспостереження та архівації зображень, системи оповіщення, принтери для друку протоколу подій, системи управління доступом.

 

Охоронна сигналізація.

Охоронна сигналізація (ОС) поділяється на

- сигналізацію периметра, відкритих майданчиків;

- сигналізацію внутрішніх приміщень.

Сигналізація периметра, відкритих майданчиків.

Такі системи призначені для раннього визначення вторгнення правопорушників на територію об'єкта, що охороняється

Сигналізація внутрішніх приміщень.

Система охорони внутрішніх приміщень, призначена для забезпечення охорони особливо важливих об'єктів.

Особливо важливими прийнято вважати об'єкти, де зберігаються:

· фінансові кошти (установи банків, каси підприємств та організацій, обмінні пункти);

· зброя та боєприпаси (стрілецькі тири, кімнати зберігання зброї, мисливські та спортивні магазини, склади вибухових речовин);

· наркотичні засоби (бази й склади, аптеки, лікувально-профілактичні та наукові медичні установи і т.і.);

· дорогоцінні метали і камені, ювелірні вироби (ювелірні крамниці та майстерні, ломбарди, бази й склади, сховища, виробничі цехи та лабораторії підприємств, організацій і установ, які використовують у своїй діяльності дорогоцінні метали та камені);

· предмети старовини, мистецтва та культури (музеї, картинні галереї, виставки, наукові бібліотеки, культові будинки і т.і.).

Головною особливістю обладнання засобами ОС особливо важливих об'єктів є поняття першого, другого й третього рубежів ОС.

Самостійними рубежами ОС вважаються незалежні один від одного об'єктові системи сигналізації, кожна з яких виведена на окремий номер (зону) ПКП.

Першим рубежем захищаються зовнішні елементи будівельних конструкцій об'єкта. Уразливі місця 1-го рубежу: віконні, дверні пройоми, люки, місця введення комунікацій, воздуховодів, некапітальні стіни, стельові перекриття, підлоги або їхні ділянки.

Другим рубежем захищаються внутрішні обсяги та площі приміщень. Уразливі місця: підходи до місць зберігання цінностей (місця зберігання цінностей).

Третім рубежем захищаються локальні об'єкти та матеріальні цінності, тобто стелажі, сейфи, металеві шафи, які використовуються для зберігання коштів, зброї, боєприпасів, наркотиків і т.і. Уразливі місця - місця зосередження зберігання цінностей.

У складі третього рубежу ОС рекомендується використовувати для додаткового блокування сейфів, металевих шаф комплекти нестандартних датчиків (відкриття, перекидання, прожог), які підключають послідовно з виходом типових датчиків.

Тривожна сигналізація.

Тривожна сигналізація (ТС) призначена для попередження розбійних нападів на обладнані охоронною сигналізацією об'єкти.

ТС встановлюється в складі ОС на наступних об'єктах:

– банки;

– кімнати зберігання зброї;

– кімнати зберігання наркотичних речовин;

– об'єкти у виправно-трудових закладах;

– об'єкти в ізоляторах тимчасового утримання.

Відмінність ТС від ОС полягає в тому, що ТС призначена для включення сигналу тривоги вручну, а ОС формує сигнал тривоги автоматично, при надходженні відповідного повідомлення від датчиків.

Пожежна сигналізація, системи пожежегасіння.

Пожежна сигналізація.

Система пожежної сигналізації (ПС) призначена для цілодобового пожежного контролю охоронюваного об'єкта для раннього оповіщення власника про виявлення ознак пожежі або задимлення.

Як правило, система ПС складається з центрального контролера, об’єктових ПКП, пожежних датчиків, ліній зв’язку та виконавчих пристроїв.

Оптимальний вибір обладнання ПС визначається такими характеристиками, як площа території, що захищається, призначення об'єкта і т.і.

Існують такі типи протипожежних датчиків, як теплові, димові та сполучені. Сучасні теплові датчики можуть реагувати на підвищення до визначеної температури, так і на її перепад. Як показує статистика, економія на системі ПС далеко не кращий засіб підвищення добробуту, адже при своєчасному виявленні загоряння збиток від пожежі може бути скорочений до мінімуму.

Системи пожежегасіння.

Автоматичні системи пожежегасіння дозволяють безпосередньо впливати на пожежу на самому її початку. Сучасні системи пожежегасіння являють собою сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння вогнищ пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини.

Для автоматичного пожежегасіння використовуються водяні, пінні, порошкові, газові й аерозольні засоби гасіння. Кожен з них характеризується своєю областю застосування.

Системи водяного пожежегасіння найчастіше застосовуються для ліквідації пожеж поверхневим способом на різних об'єктах: складах, універмагах, у готелях і т.і. Незаперечною перевагою таких систем є те, що вони не наносять ніякої шкоди людині але подача великої кількості води в приміщення здатна нанести значний збиток матеріальним цінностям.

Системи пінного пожежегасіння використовують в основному в хімічній та нафтохімічній промисловості для гасіння загорянь легкозаймистих і пальних рідин, у резервуарах пальних речовин і нафтопродуктів і т.і. Недоліки даних систем схожі з недоліками водяних систем, крім того, вони вимагають додаткових матеріальних і організаційних витрат для збереження, перевірок і заміни піноутворювачів.

Системи газового пожежегасіння є ефективними й у ряді випадків єдиними засобами ліквідації пожеж. Вони практично не наносять збитку об'єкту, тому їх використовують для захисту обчислювальних центрів і телефонних вузлів, бібліотек, архівів, музеїв, банків, складів і т.і. У якості вогнегасної речовини в даних системах використовуються різні типи газів – хладонів. Але при використанні таких систем дуже важливо, щоб своєчасно було проведено евакуацію людей.

Системи порошкового пожежегасіння можна використовувати при гасінні пожеж різних класів, а також електрообладнання під напругою. Вони відрізняються високою ефективністю та низькою вартістю. Вогнегасний порошок міститься в касеті, з якої він викидається при спрацьовуванні спеціального пристрою. У результаті утворюється хмара порошку, що рухається з великою швидкістю і, крім звичайної вогнегасної дії, ефективно зриває полум'яне горіння. Запуск системи можливий як у ручному, так і автоматичному режимі.

Системи аерозольного пожежегасіння використовують вогнегасну аерозоль. Дана речовина володіє високою вогнегасною здатністю. Такі системи можуть застосовуватися в широкому діапазоні кліматичних умов, зручні в експлуатації та монтажі, не завдають руйнівного впливу озоновому шару Землі, мають порівняно малу вартість та тривалий термін експлуатації. Аерозоль не скоює шкідливого впливу на одяг і тіло людини, корозійного впливу на більшість конструкційних та електроізоляційних матеріалів. Такі системи можуть застосовуватися для гасіння пожеж електротехнічного обладнання та інших енергетичних об'єктів, для захисту транспортних засобів, моторних відсіків судів і т.і. Недоліками даних систем є підвищення температури і тиску газового середовища в приміщенні та різке зменшення видимості.