Способи і правила організації радіозв'язку в ОВС. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Способи і правила організації радіозв'язку в ОВС.



Незалежно від використовуваного діапазону, але з урахуванням обставин, приналежності сил і засобів, радіозв'язок в ОВС організовують двома діючими постійно або тимчасово способами:

· радіонапрямок;

· радіомережа.

Радіонапрямок - спосіб організації радіозв'язку між двома абонентами, радіостанції яких працюють на одних радіоданих.

Радіомережа - спосіб організації радіозв'язку між трьома і більш абонентами, радіостанції яких працюють на одних радіоданих.

Таблиця 3.

Радіонапрямок Радіомережа
Переваги Недоліки Переваги Недоліки
- висока стійкість радіозв'язку; - більша кількість радіостанцій; - менша кількість радіостанцій; - низька стійкість радіозв'язку;
- велика пропускна здатність. - більша кількість каналів зв'язку. - менша кількість каналів зв'язку; - низька пропускна здатність.
    - можливість циркулярного зв'язку.  

Радіонапрямкита радіомережі бувають постійними або тимчасовими.

Постійні радіомережі та радіонапрямки створюють для служб і підрозділів, діяльність яких вимагає систематичного зв'язку.

Тимчасові радіомережі та радіонапрямки створюють і використовують для проведення операцій по охороні громадського порядку (мітинги, демонстрації, спортивні змагання, концерти і т.і.), а також на період підготовки і проведення окремих оперативно-розшукових заходів або слідчих дій.

У кожну радіомережу (радіонапрямок) незалежно від її приналежності і терміну дії, можуть входити стаціонарні, мобільні, носимі, а для служб кримінального розшуку, ДСБЕЗ (державна служба боротьби з економічними злочинами) – потайноносимі радіостанції.

Радіодані.

Для роботи радіостанцій ОВС оперативно-технічними відділами МВС, УМВС України розробляються і призначаються радіодані на період до 5 років. Під радіоданими прийнято розуміти наступні постійні відомості:

1) порядкові номери радіомережі (радіонапрямку), які діють в УМВС;

2) позивні та порядкові номери (індекси) абонентів;

3) робочі і запасні частоти (канали);

4) тип і потужність використовуваної стаціонарної апаратури, її місце перебування (географічні координати місцевості, поштова адреса, висота антени від рівня моря) і т.і;

5) частоти тональних викликів;

6) час роботи радіостанцій і зміни позивних.

В ОВС для організації радіозв'язку використовуються 3 інтервали частот УКХ діапазону: А, Б, Х. Для навчальних закладів МВС виділений 19 канал інтервалу А, частота 148,925 МГц.

Головна радіостанція та її функції.

Одна з радіостанцій у радіомережі призначається головною, всі інші радіостанції є підлеглими. Як правило, стаціонарна (радіостанція чергової частини ОВС) використовується в якості головної.

Функції оператора головної радіостанції:

1. Контроль дисципліни зв'язку і правил радіообміну.

2. Регулювання процесу радіообміну.

3. Виявлення радіоабонентів, які розкривають зміст оперативних заходів ОВС і конкретну обстановку при їх проведенні.

 

4. Видача дозволу на встановлення зв'язку підлеглих радіостанцій.

5. Допомога у встановленні зв'язку між підлеглими радіостанціями.

6. Вживання заходів для найшвидшої зупинки роботи радіостанцій, позивні яких відсутні в таблиці радіоданих.

7. Виявлення та усунення причин радіоперешкод.

Усі розпорядження головної радіостанції повинні негайно, точно та безпомилково виконуватися.

 

Правила організації радіозв'язку в ОВС.

Встановлення радіозв'язку - це процес визначення і розпізнавання радіостанцій для проведення між ними радіообміну.

Процес радіообміну складається з наступних операцій:

· підготовка радіостанції до роботи;

· включення радіостанції;

· виклик абонента;

· передача радіограми;

· закінчення радіообміну.

Радіообмін - це передача і прийом радіограм, сигналів, команд і ведення переговорів по радіо.

За змістом радіообмін поділяється на:

· оперативний;

· службовий.

Оперативний радіообмін включає передачу радіограм, сигналів, команд і оперативних повідомлень.

Службовий радіообмін проводиться з питань, пов'язаних зі встановленням зв'язку, регулюванням радіоапаратури та забезпеченням роботи радіостанцій.

Радіообмін повинен бути лаконічним, містити мінімальну кількість слівіфраз, при цьому важлива інформація (наприклад номер автомобіля) повторюється двічі, передавати особисту (неслужбову) інформацію – заборонено.

Радіограми можуть бути вихідними, вхідними і транзитними.

Радіограми, передані абонентам називаються вихідними.

Радіограми, прийняті від абонентів, називаються вхідними.

Радіограми, прийняті від абонентів, для їхньої подальшої передачі на інші радіостанції (іншим абонентам), називаються транзитними.

Черговість передачі та прийому повідомлень і радіограм визначається їх категорийністю. Радіограми однакової категорії передаються в порядку надходження.

Категорично забороняється передавати відкритим текстом

по радіоканалу наступну інформацію:

1) повідомлення, які містять дані, що не підлягають оголошенню або розкривають зміст оперативних заходів і конкретну обстановку при їх проведенні;

2) назви закладів ОВC;

3) прізвища та звання посадових осіб;

4) таємну інформацію.

Для передачі цієї інформації потрібно застосовувати кодові таблиці, які розробляються та затверджуються на місцях.

Порядок встановлення, перевірки якості зв'язку і передачі радіограм:

- встановити перемикачем каналів необхідний робочий канал зв'язку;

- встановити відповідним перемикачем тональний виклик;

- включити радіостанцію, (після включення радіостанція знаходиться в режимі “Черговий прийом”);

- встановити необхідний рівень гучності та шумозаглушення;

- шляхом прослуховування каналу зв'язку переконатися, що в даний момент радіообмін між іншими радіостанціями відсутній;

- переключити радіостанцію в режим роботи “Посилка тонального виклику” та здійснити посилку тонального виклику протягом 2-3 сек;

- переключити радіостанцію в режим “Передача” та викликати абонента голосом, наприклад, “Буквар 102, Буквар 102, я Буквар 101. Як мене чуєте? Прийом.”;

- абонент, повинен відповісти: “Буквар 101, Буквар 101, я Буквар 102. Чую Вас добре (якість зв'язку можна оцінювати по п'ятибальній системі). Прийом.”;

Після цього зв'язок вважається встановленим і далі виконується передача радіограм. Передача радіограм повинна вестися неквапливо. Кожне слово слід вимовляти чітко, розбірливо, з правильними закінченнями та поставленим наголосом. Говорити треба голосно, але не кричати, тому що від галасу погіршується розбірливість, ясність і чіткість передачі.

Закінчує радіообмін, той абонент, який першим вийшов на зв'язок. Ознакою закінчення сеансу радіообміну служить фраза: "Буквар 102, Буквар 102, я Буквар 101. До зв'язку, відбій."

Після цього усі радіостанції, які беруть участь у радіообміні переходять у режим “Черговий прийом”.

При передачі по радіозв'язку команд, вказівок, розпоряджень використовуються наступні способи перевірки отримання переданих повідомлень:

· квитанційний (приймаючому абоненту необхідно підтвердити факт прийому команди);

· безквитанційний (циркулярний – підтвердження не потрібно);

· зворотної перевірки (приймаючому абоненту необхідно повторити прийняту радіограму).

Заважати радіообміну і перебивати їхню роботу дозволяється тільки головним радіостанціям, іншим радіостанціям – лише у виняткових випадках, якщо цього вимагає оперативна обстановка.

 

В ОВС для організації УКХ радіозв'язку використовуються 3 інтервалу частот УКХ діапазону:

1. інтервал А - 148 (149 МГц;

2. інтервал Х - 171,150 (171,9875 МГц;

3. інтервал Б - 172 (173 МГц.

 

Циркулярний радіообмін

Циркулярні повідомлення починаються фразою: “Я, < Позивний>. Усім < Позивним> ” (або: “Увага всім! < Позивним> ”). Закінчується циркулярне повідомлення проханням підтвердити отримання інформації: “Хто прийняв? я < Позивний!>”. Важливу інформацію під час передачі по радіоканалу, повторюють кілька разів, наприклад, державний номер автомобіля, що розшукується, особливі прикмети правопорушника.

Таблиця “БУКВА-СЛОВО”

При необхідності точної передачі голосом маловідомих слів або власних імен, їх передають роздільно по літерах, причому кожну замінюють певним словом, що починається на цю літеру.

Таблиця 4.

                 
А Анна Антон К Константин киловатт Х Харитон  
Б Борис   Л Леонид   Ц цапля центр
В Василий   М Михаил Мария Ч человек  
Г Григорий Галина Н Николай   Ш Шура  
Д Дмитрий   О Ольга   Щ щука  
Е Елена   П Павел   Ъ твёрдый знак знак
Ё Елена ёлка Р Роман радио Ы еры игрек
Ж Женя жук С Семён Сергей Ь мягкий знак знак
З Зинаида Зоя Т Татьяна Тамара Э эхо Эмма
И Иван   У Ульяна   Ю Юрий  
Й Иван краткий йот Ф Фёдор   Я Яков  

Інструкції з безпеки.

- НЕ МОЖНА тримати радіостанцію зантеною припередачі дуже близько до незахищених частин тіла, особливо до обличчя та очей. Радіостанція буде працювати краще, якщо вона перебуватиме у вертикальному положенні на відстані 5 - 8 см від губ.

- НЕ МОЖНА тримати кнопку передачі у натиснутому положенні, якщо немає необхідності робити передачу.

- НЕ МОЖНА використовувати передавач поблизу незахищених електродетонаторів або у вибухонебезпечній атмосфері.

- НЕ МОЖНА використовувати радіостанцію з головним телефоном або звуковим приладдям з високим рівнем звуку.

- НЕ МОЖНА робити підзарядку акумулятора при температурі нижче 10°С чи вище 40°С, тому що це може зменшити термін служби акумулятора.

- НЕ МОЖНА використовувати зарядний пристрій, якщо він вологий чи ушкоджений. Необхідно дотримуватись стандартних запобіжних заходів для підключеного до електромережі обладнання.

- НЕ МОЖНА розбирати акумулятор. Акумулятори містять кадмій,токсичнийметал.

- НЕ МОЖНА кидати акумулятори у вогонь. Вони можуть вибухнути.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-25; просмотров: 1151; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.185.180 (0.022 с.)