Основні принципи променевої терапії непухлинних захворювань

1.Променеве лікування непухлинних захворювань повинно застосовуватися тільки за наявності обґрунтованих до нього показань.

2.Променева терапія є методом вибору і застосовується як правило тоді, коли імовірність соматичних, генетичних і променевих уражень виключається повністю і не був досягнутий позитивний ефект від уже застосованих лікувальних заходів.

3.Променеве лікування непухлинних захворювань не повинно застосовуватися у дітей і підлітків та вагітних жінок.

4.Основною методикою опромінення є безпосередній вплив на патологічно змінені органи і тканини.

5.Променеве лікування повинно проводитися з використанням методів опромінення, що максимально зменшують опромінення життєвоважливих органів, особливо гонад, а оточуючі патологічний осередок здорові тканини повинні бути захищені від дії іонізуючих випромінювань.

Джерела іонізуючих випромінювань для променевої терапії.

В залежності від просторового розташування джерела випромінювання по відношенню до тіла хворого здійснюють зовнішнє опромінення — з боку шкіри, або внутрішнє — джерело випромінювання розташовують в тілі хворого. Для променевої терапії використовують закриті (⁶⁰Co, ¹³⁷Cs, ¹⁸²Tа, ²⁰⁴Tl, ¹⁹²Ir та ін.) і відкриті (³²Р, метастрон (⁸⁹Sr-chloride), ¹³¹I, ¹⁹⁸Au та ін.) радіонуклідні джерела гама- і бета-випромінювань.

Для зовнішнього опромінення використовуються закриті джерела випромінювань в гама-терапевтичних апаратах (АГАТ-Р, АГАТ-С, РОКУС) та електрофізичні установки.

Гама-установка складається з радіаційної головки, штатива та стола для укладки хворого (див. мал. 4.1, 4.2). В радіаційній головці у захисному свинцевому корпусі знаходиться джерело ⁶⁰Со активністю до 250 ТБк, з періодом напіврозпаду 5,3 роки. Спеціальні конструкції апаратів дозволяють здійснювати статичне та рухоме опромінення. Вихід пучка випромінювання можливий тільки через вікно у корпусі, яке закривається затулкою.

 

Мал. 4.1. Гама-терапевтичний апарат РОКУС Мал. 4.2. Схема радіаційної головки

1 – радіаційна головка; 2 – штатив; 3 – стіл.

Електрофізичні установки – прискорювачі елементарних частинок і рентгенівські апарати, медичні лінійні прискорювачі (див. мал. 4.3.) здатні генерувати пучки фотонів чи електронів виских енергій, прискорювачі нейтронів (див. мал. 8.3.), протонів і ін. елементарних частинок (синхроциклофазотрони).

Мал. 4.3. Лінійний прискорювач електронів: а) схема прискорювача електронів; б) зовнішній вигляд лінійного прискорювача.

Крім перерахованих джерел зовнішнього опроміненння використовують також ядерні реактори малих розмірів, які дозволяють отримати потік повільних нейтронів з енергією 10-25 кеВ для здійснення нейтронзахватної променевої терапії (див.мал. 4.4.).

Мал.4.4. Схема виконання нейтронзахватної променевої терапії.

Для отримання терапевтичного ефекту попередньо насичують тканини, що підлягають опроміненню, елементами, які легко захоплюють нейтрони (нейтрон захватна терапія), наприклад, ¹⁰В. При ядерній реакції, що відбувається внаслідок захоплення нейтронів атомами бору, викидаються альфа-часточки, які створюють високу щільність іонізації. Це дає можливість підвести високу дозу опромінення до пухлини.

Для внутрішнього опромінення використовуються відкриті та закриті джерела іонізуючих випромінювань(див. розділ „Контактні методи променевої терапії”).

Види променевої терапії

В основу класифікації видів променевої терапії взято поділ їх за видами іонізуючих випромінювань: гама-терапія, рентгенотерапія, бета-терапія, мегавольтна терапія джерелами іонізуючих випромінювань високих енергій.

Методи променевої терапії

І. Дистанційні методи опромінення:

- близькодистанційні здійснюють при відстані джерело – шкіра (ВДШ) від 1,5 до 25 см;

- далекодистанційні здійснюють при ВДШ від 30 см до 4 м.

1. Дистанційна гама-терапія.

а) статична: відкритими полями, через свинцеву решітку, через свинцевий клиноподібний фільтр, через свинцеві екрануючі блоки;

б) рухома: ротаційна, маятникова (секторна), тангенційна або ексцентрична, ротаційно-конвергентна, ротаційна з керованою швидкістю.

Мал. 4.5. Схеми статичного і рухомого дистанційного опромінення.

1 – однопільне; 2 - багатопільне; 3 – ротаційне; 4 – секторне; 5 – дотичне.

При статичному опроміненні джерело випромінювання протягом всього часу опромінення залишається у фіксованому положенні по відношенню до хворого. Рухоме опромінення характеризується переміщенням джерела відносно хворого під час опромінення (див. мал. 4.5). Переваги рухомого опромінення над статичним: більша точність центрації пучка променів, значне зниження та рівномірний розподіл променевого навантаження на шкіру, що дозволяє підвести більш високі дози до патологічного осередка. Недоліком рухомого опромінення є опромінення значних об’ємів здорових тканин та життєво важливих органів, що розташовані в зоні опромінення.

2. Терапія гальмівним випромінюванням високої енергії:

а) статична: відкритими полями, через свинцеву решітку, через свинцевий клиновидний фільтр, через свинцеві екрануючі блоки

б) рухома: ротаційна, маятникова, тангенційна, ротаційна з керованою швидкістю

3. Терапія швидкими електронами:

а) статична: відкритими полями, через свинцеву решітку, клиновидний фільтр, екрануючі блоки

б) рухома: ротаційна, маятникова, тангенційна

4. Терапія прискореними нейтронами, протонами і ін. елементарними частинками;

5. Рентгенотерапія (див. главу 6).

а) статична: відкритими полями, через свинцеву решітку

б) рухома: ротаційна, маятникова, тангенційна

ІІ. Контактні методи опромінення:

1. Внутрішньопорожнинний метод;

2. Внутрішньотканинний метод: внутрішньотканинна гама-терапія, внутрішньотканинна бета-терапія.

3. Радіохірургічний метод.

4. Аплікаційний метод.

5. Близькодистанційна рентгенотерапія.

6. Метод вибіркового накопичення радіонуклідів (терапія інкорпорованими РФП).

ІІІ. Поєднані методи променевої терапії — поєднання дистанційного і контактного методів опромінення.

ІV. Комбіновані методи лікування злоякісних пухлин – це поєднання променевої терапії з іншими методами лікування (хірургічним, хіміотерапією та гормонотерапією).

Варіанти поєднання променевого і хірургічного методів лікування: передопераційне опромінення (для профілактики рецидивів та метастазів пухлини, переведення пухлини в операбельний стан внаслідок зменшення її розмірів), субопераційне опромінення (проводиться під час оперативного втручання для попередження розвитку імплантаційних метастазів та руйнування можливих залишків пухлини) та післяопераційне опромінення (для профілактики рецидивів, руйнування регіонарних та віддалених метастазів проводять через 3 – 4 тижні після операції).

Методи променевої терапії можуть бути використані як самостійні методи лікування по радикальній (повне виліковування хворого при раку шкіри, губи, шийки матки І-ІІ стадії та ін.), паліативній (тимчасове припинення злоякісного росту або зменшення здавлювання середостіння для поліпшення якості життя при неоперабельних випадках) чи симптоматичній (зменшення больового синдрому, попередження патологічних переломів кісток при наявності в них метастазів, для зупинки кровотечі при генералізації процесу та ін.) програмах.