Норми переміщення вантажів вручну.

Кодексом законів про працю України встановлені граничні норми піднімання та переміщення вантажів однією людиною вручну, в залежності від статі та віку.

Для чоловіків	Старших 18 років	50 кг (допускається перенесення вантажу вагою до 80 кг на відстань по горизонталі не більше ніж 25 м за умови, що вантаж піднімають на спину і знімають інші вантажники).
Для жінок	Старших 18 років	10 кг (при чергуванні з іншою роботою) 7 кг (при постійній роботі 3 вантажами протягом зміни).
Для юнаків та дівчат	16 - 17 років 17- 18 років	14 - 7 кг 16-8кг (при короткочасних роботах).

 

Ці норми захищають працівника від надмірної втоми і перевтоми при виконанні тяжких вантажних робіт.

Також, при переміщенні вантажів вручну необхідно дотримуватися певних правил безпеки: впевнитися в безпеці встановленого шляху з вантажем, перевірити, чи вільний шлях і чи не має слизьких місць. Не дозволяється переносити вантажі в неміцній тарі, яка має певні пошкодження, в деяких випадках при вантажно-розвантажувальних роботах треба користуватися засобами індивідуального захисту (рукавицями, спецодягом тощо). Вантажні і розвантажувальні роботи в процесі будь-якого виробництва займають досить вагомий обсяг. Переміщення вантажів часто супроводжується необхідністю застосовувати важку фізичну працю, тому при проведенні робіт треба бути особливо обережними та ретельно дотримуватися правил безпеки.

 

Електробезпека.

План:

1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.

2. Види електричних травм.

3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.

4. Засоби безпечної експлуатації електроустановок.

5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

 

Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.

З кожним роком зростає виробництво та споживання електроенергії, а відтак і кількість людей, які в процесі своєї життєдіяльності використовують електричні пристрої. Тому питання електробезпеки набувають особливої ваги.

Електробезпека - це система заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму.

У даний час важко уявити собі роботу любого підприємства без використання електричної енергії. Будучи гарним помічником у виробництві, в той же час вона при порушенні вимог безпеки може призвести до електротравм.

Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві.

Електротравматизм - це результат порушення вимог правил техніки безпеки та інструктажів, відсутності технагляду та аварійного режиму роботи електроустановок.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань, недотримання правил технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок; причиною електротравматизму в багатьох випадках є непродумані, помилкові дії оперативного обслуговуючого персоналу та інше.

В порівнянні з іншими видами травматизму, електротравматизму характерні такі особливості:

- людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначити наявність напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою, і захисна реакція організму проявляється тільки після потраплянні під напругу;

- струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в місцях контакту зі струмопровідними частинами і на шляху протікання, але й рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може призводити до порушення функціонування життєво важливих систем організму - нервової, серцево-судинної систем, дихання тощо;

- електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин -внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між струмовідними частинами, або між струмовідними частинами і людиною, чи землею;

- розслідуванню, обліку і аналізу, в основному, доступні тяжкі електротравми та електротравми зі смертельними наслідками, що негативно впливає на профілактику електротравм.

Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканин; проявляється опіками окремих ділянок тіла; нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходження струму та часу проходження.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Подразнення тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму.

Види електричних травм.

Електротравма - це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.

За наслідками електротравми умовно підрозділяють на два види:

- місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму;

- загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.

Приблизний розподіл електротравм за їх видами має такий вигляд: місцеві електротравми - 20%; електричні удари - 25%; змішані травми (сукупність місцевих електротравм та електричних ударів) - 55%. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.

Електричний опік - найбільш поширена місцева електротравма (близько 60%), яка, в основному, спостерігається у працівників, що обслуговують діючі електроустановки. Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: Струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється в теплову, та дугові, які виникають внаслідок дії на тіло людини електричної дуги.

Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також і розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і заживають досить довго.

Електричні знаки (електричні позначки) являють собою плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами. Зазвичай, знаки мають круглу чи овальну форму, або форму струмовідного елементу, до якого доторкнулася людина, розміром до 10 мм з поглибленням в центрі. Іноді електричні знаки можуть мати форму мікро блискавки, яка контрастно спостерігається на поверхні тіла.

Електричні знаки можуть виникати як в момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідними елементами. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.

Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Над дрібні частки металу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони не здатні проникнути через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій ділянці тіла при цьому відчувається біль від опіку за рахунок тепла занесеного в шкіру металу і напруження шкіри від присутності в ній сторонньої твердої речовини - часток металу. З часом уражена ділянка шкіри набуває нормального вигляду, і зникають больові відчуття. Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з виникненням електричної дуги, для органів зору. При електрометалізації очей лікування може бути досить тривалим, а в окремих випадках - безрезультатним. Тому при виконанні робіт в умовах вірогідного виникнення електричної дуги необхідно користуватися захисними окулярами.

Механічні ушкодження - це ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.

Електроофтальмія - це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги. Електроофтальмія, зазвичай, розвивається через 2-6 годин після опромінення і проявляється у формі почервоніння і запалення шкіри та слизових оболонок повік, сльозоточінні, гнійних виділеннях, світло болях і світлобоязні. Тривалість захворювання 3-5 днів. Профілактика електроофтальмій при обслуговуванні електроустановок забезпечується застосуванням окулярів зі звичайними скельцями, які майже не пропускають ультрафіолетових променів.

Електричний удар - відноситься до загальних електричних травм. Це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:

1 - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;

2 - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;

3 - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);

4 - клінічна смерть (тобто відсутність дихання і кровообігу).

Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває 6-8 хвилин, доки не загинуть клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняється біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло. Якщо при клінічній смерті негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя.

Електричний шок - тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоку виникають значні розлади нервової системи і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому, а життєві функції організму поступово затухають. Такий стан організму може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитися або одужанням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.

Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція (хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза); припинення дихання внаслідок судомного скорочення м'язів грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання; електричний шок. Можлива також одночасна дія двох або навіть усіх трьох вищеназваних причин. Слід зазначити, що шоковий стан може тривати від кількох десятків хвилин до діб. При тривалому шоковому стані, зазвичай, настає смерть.