Територія об'єкта і обладнання поста

5.1. Територія, на якій розташовані об'єкти, що охороняються, як правило, має бути обнесена парканом.

Територія, на якій розташовані об'єкти центрального підпорядкування, а також інші важливі об'єкти (склади з озброєнням, боєприпасами, пальним тощо), обгороджують зовнішньою і внутрішньою огорожею. Відстань між цими огорожами визначають залежно від місцевих умов, вона може бути 10 метрів чи більше. Висота огорожі - не менш як 2 метри, а відстань між дротинами – не більш як 15 сантиметрів.

Технічні засоби охорони встановлюють між внутрішньою та зовнішньою огорожами з урахуванням місцевих умов і технічних характеристик апаратури.

Для зручності спостереження за підступами до об'єкта, що охороняється, у проміжках між огорожами встановлюють спостережні вишки, обладнані куленепробивними щитами, з дверцями, що зачиняються зсередини, засобами зв'язку, сигналізації та прожекторами (див. малюнок до цього додатка).

Висота спостережної вишки має забезпечувати чатовому огляд території поста й підступів до нього.

На підходах до території з об'єктами, що охороняються, де немає огорожі, встановлюють добре видимі вдень і вночі покажчики з написом, наприклад: "Прохід (проїзд) заборонено (закрито)", "Об'їзд (обхід) праворуч (ліворуч)" і позначають стрілкою.

5.2. Навколо об'єктів, розташованих поза територією військової частини, у разі необхідності, у встановленому порядку може бути відведено заборонену для сторонніх осіб зону.

Межі забороненої зони мають бути позначені покажчиками з написом "Заборонена зона, прохід (проїзд) заборонено (закрито)".

Про встановлення забороненої зони начальник гарнізону (командир військової частини, начальник об'єкта, що охороняється) має своєчасно оповістити населення.

5.3. На території поста залежно від місцевих умов чатовому має бути забезпечений якомога більший огляд та обстріл (не менш як 50 метрів), для чого територію навколо поста очищають від кущів, проріджують дерева, нижні сучки та гілки обрізують до висоти 2,5 метра, траву скошують, зайві предмети прибирають. Межа, за яку заборонено наближатися до поста стороннім особам, має бути позначена помітними чатовому вдень і вночі покажчиками.

Чатовому мають бути створені всі умови для несення служби на посту безперешкодним обходом території поста або спостереженням із місця.

На території об'єктів, що мають кілька постів, межі кожного поста позначають на місцевості покажчиками.

5.4. Для оборони найважливіших постів і вартових приміщень копаються та обладнуються окопи.

5.5. У нічний час підступи до поста і об'єкта, що охороняється, освітлюють.

Освітлення влаштовують так, щоб чатовий, стоячи на посту або рухаючись територією поста, перебував увесь час у затінку.

5.6. Пост обладнують засобами зв'язку, які забезпечують чатовому (не менш як із двох точок, а під час охорони об'єктів шляхом патрулювання - через кожні 250 метрів просування) негайний виклик начальника варти, його помічника або розвідного.

5.7. Внутрішні пости, а також пост біля Бойового Прапора огороджують гратами заввишки 0,7-1 метр й освітлюють.

5.8. На кожному зовнішньому (а в необхідних випадках і на внутрішньому) посту, безпосередньо біля складу, що його охороняють, сховища тощо мають бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, відра та інвентар (лопати, сокири, ломи, гаки).

5.9. На зовнішньому посту має бути постовий грибок для зберігання постового одягу. Постовий грибок зафарбовують під колір об'єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості

6. Вартова форма одягу 1. Вартову форму одягу складає: польова утеплена куртка(куртка утеплена або кожух); комплект чистого й непошкодженого обмундирування; взуття; головний убір; пояс; сумка для магазинів. Як постовий одяг застосовують: для зимового часу - кожух і валянки, для літнього - брезентовий плащ із капюшоном або плащ-намет чи плащ-накидку. Постовий одяг, крім кожуха, отримують із двох комплектів на кожний пост, один з яких зберігають у вартовому приміщенні. Крім того, у вартовому приміщенні мають бути брезентові плащі або плащ-намети, плащ-накидки для начальника варти, його помічників і розвідних. 2. У літній час варти прибувають до місця розводу з польовими утепленими куртками (куртками утепленими), крім офіцерів, прапорщиків і мічманів, а за температури повітря нижче +10 (град.) С, холодного вітру та дощів - у польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених у рукави. У спеку за вказівкою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) варти можуть з'являтися на розвід без польових утеплених курток (курток утеплених). Порядок носіння польової утепленої куртки (куртки утепленої) може бути змінений під час розводу черговим варт (військової частини), а під час прямування варти після розводу до місця свого призначення та під час несення вартової служби – начальником варти. 3. У літній час при холодному вітрі й дощі зміни вирушають на пости в польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених в рукави. За температури повітря вище +15 (град.) С у затінку змінам дозволено залишати польові утеплені куртки (куртки утеплені) на вішалці у вартовому приміщенні. 4. Постовий кожух одягають і скидають лише під час зміни на посту. 5. У разі негоди зміни виходять на пости в плащах (плащ-наметах, плащ-накидках). Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) на постах чатові скидають (одягають) у разі потреби. Валянки взувають у вартовому приміщенні. Кожухи й валянки дозволено носити за температури нижче -5 (град.) С і при холодному вітрі. 6. Кожух одягають поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої), а плащ (плащ-намет, плащ-накидку) - поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої) або кітеля. Скинуті кожухи й плащі (плащ-намети, плащ-накидки) вішають під грибком (на спостережній вишці). 7. Чатові всередині опалюваних приміщень за температури не нижче +18 (град.) С мають бути завжди без польових утеплених курток (курток утеплених). На час перебування на постах польові утеплені куртки (куртки утеплені) вішають на вішалку або в шафу. 8. Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) та валянки після повернення з постів скидають і просушують.

Заключна частина

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині). Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпорядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих начальників.

Основні питання контролю:

− Охорона та оборона об’єктів. Озброєння варт.

− Пароль.

− Наряд і підготовка варт.

− Приблизне обладнання вартового приміщення.

− Територія об’єкта і обладнання поста.

− Вартова форма одягу. Положення зброї у чатового на посту

 

Тема 3. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України

Заняття 3.2. Несення вартової служби.

Навчальні питання:

1. Розвід варт. Зміна варт. Зміна чатових.

2. Внутрішній порядок у вартах.

3. Допуск до вартового приміщення та до об’єкта.

4. Дії варти у разі нападу на об’єкти, які охороняються, під час стихійного лиха та пожежі.

5. Застосування фізичної сили та зброї складом варти.

Методичне забезпечення і література:

1. Статут гарнізонної та вартової служб ЗС України. – К.: "Варта", 2010.

2. Методичний посібник з основних питань організації повсякденної діяльності військ (сил). –К.: "Варта", 2003.

3. Наказ Міністра оборони України від 21.04.05 р. №235 «Про впорядкування службової діяльності у Збройних Силах України».

Вступ