Митні платежі: особливості нарахування і сплати

Тема 5

Митні платежі: особливості нарахування і сплати

 

1. Сутність та класифікація митних платежів.

2. Митна вартість товарів та методи її визначення для товарів, які імпортуються (експортуються) в Україну

3. Порядок нарахування і сплати мита

4. Оподаткування акцизним податком товарів, що переміщуються через митний кордон України

5. Особливості нарахування і сплати ПДВ при переміщенні товарів через митний кордон України

6 Плати, які справляються митними органами

7. Основні правила Інкотермс

 

Сутність та класифікація митних платежів

Митні платежі - обов'язкові платежі (податки та збори), що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України та нараховуються в установленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і інших випадках передбачених законодавством України.

Митні платежі нараховуються митним органом України зазвичай у ВМД відповідно до положень законодавчих норм, чинних на день подання митної декларації. При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день митного оформлення товару.

До митних платежів в Україні відносять наступні:

Мито (ввізне, вивізне), акцизний податок, ПДВ, Єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів та плата за зберігання товарів і ТЗ на складах митних органів.

Всю сукупність митних платежів можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

1. За значенням:

ü основні – сплачуються у більшості випадків, не потребують від митних органів спеціальних дій;

ü додаткові митні платежі – сплачуються за додаткові послуги митниці (за оформлення, за зберігання).

2. За каналом надходження:

ü сплачуються до Державного бюджету України – мито, ПДВ, акциз;

ü надходять до ДМСУ – плата за зберігання товарів і ТЗ на складах;

3. За напрямом:

ü Ввізні;

ü Вивізні.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

Митна вартість товарів, що вивозяться з України

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

Декларування митної вартості

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої декларантом митної вартості товарів або у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням надати йому товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори згідно з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом. Гарантією також може виступати простий вексель, виданий декларантом митному органу та авальований уповноваженим банком, або депозит у банку.

При наданні декларантом гарантії уповноваженого банку митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов'язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.

Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант.

Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари

 

Порядок нарахування і сплати мита

Мито - це непрямий податок на товари та інші предмети, що пере­міщуються через митний кордон України.

Платниками мита є фізичні і юридичні особи, тобто суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному обкладанню згідно чинного законодавства.

Об’єктом митного оподаткування є митна вартість чи фізична одиниця імпортованих товарів або інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень ЗУ "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України і сплачуються у валюті України.

Мито повністю вноситься до Державного бюджету України.

Сума надмірно стягненого мита підлягає поверненню власнику товарів та інших предметів.

Особливістю стягнення мита є те, що контроль за правильністю і своєчасністю сплати цього податку в бюджет здійснюється митними органами України, а не податковими адміністраціями.

 

База оподаткування АП

У разі обчислення АП із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

§ вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

§ вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.

Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається відповідно ДПСУ або ДМСУ, не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати встановлення максимальних роздрібних цін. У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

У разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до умов визначення величини АП для адвалерних ставок та специфічних ставок описаних вище

При визначенні бази оподаткування та суми АП перерахунок іноземної валюти на національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на дату подання до митного органу митної декларації до митного оформлення.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством

Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.

При визначенні податкового зобов’язання на сигарети одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання (див. табл..2)

Таблиця 1

Ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:

 

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Ставки податку
специфічна	адвалорна
одиниці виміру	ставка	одиниці виміру	ставка
	Тютюнова сировина Тютюнові відходи	гривень за 1 кілограм (нетто)
2402 10 00 00	Сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну	гривень за 1 кілограм (нетто)	149,66
2402 20 90 10	Сигарети без фільтра, цигарки	гривень за 1000 штук	43,03	відсотків
2402 20 90 20	Сигарети з фільтром	гривень за 1000 штук	96,21	відсотків
2403 (крім 2403 99 10 00, 2403 10)	Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції	гривень за 1 кілограм (нетто)	53,45
2403 10	Тютюн для куріння, з вмістом або без вмісту замінників у будь-якій пропорції	гривень за 1 кілограм (нетто)	74,83
2403 99 10 00	Жувальний і нюхальний тютюн	гривень за 1 кілограм (нетто)	21,38

 

Таблиця 2

Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби:

 

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Мінімальне акцизне податкове зобов’язання
одиниці виміру	сума
2402 20 90 10	Сигарети без фільтра, цигарки	гривень за 1000 штук	61,47
2402 20 90 20	Сигарети з фільтром	гривень за 1000 штук	160,35

 

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

 

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби

Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи

Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

 

 

Основні принципи Інкотермс

Базові умови поставок – це сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування та страхування товарів на шляху їх переміщення від експортера до імпортера. Упродовж тривалої міжнародної торговельної практики склались певні умови обміну товарами, а також відповідно до цих умов обов’язки сторін здійснювати певні заходи, сукупність яких формує торгові звичаї. З метою уникнення суперечностей між торговими партнерами Міжнародна торгова палата розробила і в 1936 році вперше опублікувала збірник тлумачень найпоширеніших торгових звичаїв, що дістав назву “Інкотермс”. Згодом поправки і доповнення вносились у них у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 р. 2000 і останні – у 2010 році(вступили в дію з 1 січня 2011 року) для приведення цих правил у відповідність до сучасної практики міжнародної торгівлі

У комерційній діяльності зовнішньоторгових організацій постійно постає потреба детального розгляду взаємних обов’язків продавців і покупців, що випливають з базових умов поставок. Для цього використовують збірник “Інкотермс”.

Інкотермс – офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торгових термінів, які полегшують міжнародну торгівлю. Посилання на Інкотермс-2010 у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов’язки сторін і зменшує ризик юридичних ускладнень.

У базових умовах поставок визначено обов’язки продавця щодо забезпечення доставки вантажу за встановлену в контракті ціну в певну географічну точку, завантаження товару на транспортний засіб чи передання його транспортній організації.

Базові умови визначають й інші обов’язки продавців і покупців, зокрема:

- хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами;

- обов’язки продавців у частині пакування та маркування товарів;

- обов’язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів;

- місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів.

З моменту створення в 1936 р. правил Інкотермс Міжнародною торговою палатою вони регулярно коригуються, щоб бути на рівні розвитку міжнародної торгівлі.

Зауважимо, що сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, пов’язаними з правами й обов’язками сторін договору купівлі-продажу щодо постачання проданих товарів (під товарами тут розуміються і матеріальні, і нематеріальні товари, такі як комп’ютерне програмне забезпечення).

Умови Інкотермс стандартизовані. Ці умови регламентують момент передачі прав на товар і усі пов’язані з цим ризики.

Правила Інкотермс-2010 спрямовані для використання як у випадку міжнародної, так і у випадках внутрішньої торгівлі. Правила Інкотермс-2010 містять 11 термінів. Для полегшення розуміння усі терміни згруповано у 4 категорії відповідно до розподілу зобов’язань між продавцем і покупцем: E, F, C, D

Категорія Е. КатегоріяЕ (від слова Ех, термін - EX WORKS) охоплює варіанти з мінімальною відповідальністю для продавця і максимальною - для покупця. У цій групі продавець відповідає тільки за виробництво товарів, доступних для покупця за узгодженою ціною, які отримує покупець на підприємстві продавця.

Категорія F. Категорія F (від слова free, ("F" - терміни - FCA, FAS і FOB)) об'єднує варіанти, для яких характерна відсутність відповідальності у продавця на основній ділянці транспортування. Іншими словами, продавець зобов'язується тільки доставити товари до перевізника, вказаного покупцем. При цьому він не несе відповідальності за основне перевезення і оплачує тільки частину витрат, потрібних для доставки продукції, — тільки на початковому її етапі.

Категорія С. КатегоріяС (від cost — витрати або carnage ~ перевезення, терміни CFR, CIF, CPT і CIP) включає варіанти, при яких продавець організовує та оплачує перевезення без прийняття на себе пов’язаних з ним ризиків. Тобто продавець несе відповідальність за укладення контракту з основним перевізником і оплату його послуг, але не приймає на себе ризик збитків або псування продукції, а також не оплачує додаткові витрати, що відбулися після транспортування вантажу або його відправки.

Категорія D. КатегоріяD (від delivery –доставка, терміни DAТ, DАР і DDP) охоплює 5 варіантів доставки на умовах INCOTERMS, при яких продавець несе відповідальність за всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товарів в країну призначення. Продавець зобов’язаний надати товари у розпорядження покупця в обумовленому місці призначення (забезпечити прибуття).

Крім того усі терміни Правил Інкотермс 2010 згруповані у 2 групи:

- терміни, що використовуються при перевезенні будь-яким видом транспорту (EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP, DDP);

- терміни, що використовуються при морських і внутрішніх водних перевезеннях (FAS, FOB, CFR, CIF)

E	Категорія E	Відвантаження
EXW	перевезення будь-яким видом транспорту	Франко завод (... назва місця) EX Works (...named place)
F	Категорія F	Основне перевезення не оплачено продавцем
FCA	перевезення будь-яким видом транспорту	Франко перевізник (... назва місця) Free Carrier(...named place)
FAS	морські і внутрішні водні перевезення	Франко вздовж борта судна (... назва порту відвантаження) Free Alongside Ship (...named port of shipment)
FOB	морські і внутрішні водні перевезення	Франко борт (... назва порту відвантаження) Free On Board (...named port of shipment)
C	Категорія C	Основне перевезення оплачено продавцем
CFR	морські і внутрішні водні перевезення	Вартість і фрахт (... назва порту призначення) Cost and Freight (...named port of destination)
CIF	морські і внутрішні водні перевезення	Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) Cost, Insurance and Freight (...named port of destination)
CIP	перевезення будь-яким видом транспорту	Перевезення і страхування оплачено до (... назва місця призначення) Carriage and Insurance Paid To (...named place of destination)
CPT	перевезення будь-яким видом транспорту	Перевезення оплачено до (... назва місця призначенння) Carriage Paid To (...named place of destination)
D	Категорія D	Доставка
DAT	перевезення будь-яким видом транспорту	Поставка на термінал (... назва терміналу) Delivered At Terminal (...named terminal of destination)
DAP	перевезення будь-яким видом транспорту	Поставка в пункт(... назва пункту) Delivered At Piont(...named point of destination)
DDP	перевезення будь-яким видом транспорту	Поставка з оплатою мита (... назва місця призначення) Delivered Duty Paid (...named place of destination)

 

Тема 5

Митні платежі: особливості нарахування і сплати

 

1. Сутність та класифікація митних платежів.

2. Митна вартість товарів та методи її визначення для товарів, які імпортуються (експортуються) в Україну

3. Порядок нарахування і сплати мита

4. Оподаткування акцизним податком товарів, що переміщуються через митний кордон України

5. Особливості нарахування і сплати ПДВ при переміщенні товарів через митний кордон України

6 Плати, які справляються митними органами

7. Основні правила Інкотермс