Фіксація та обробка бібліографічної інформації

Знайдену бібліографічну інформацію можна фіксувати за допомогою картотеки та робочого списку літературних джерел. В першому випадку кожне джерело записується на окремій картці. Картотека ведеться за предметним принципом, тобто за розділами досліджуваної теми. Якщо знайдене літературне джерело відноситься до декількох розділів теми дослідження, робиться декілька копій карток і кожна розміщується у відповідній рубриці. Разом із предметною картотекою доцільно паралельно вести картотеку за алфавітом. Це дозволяє знайти літературне джерело за прізвищем автора. На картках разом з точним описом літературного джерела робиться анотація його змісту.

Інший спосіб фіксації бібліографічної інформації – це робочий список літератури за темою дослідження. Цей спосіб найбільш вдалий з точки зору написання огляду літератури. Робочий список доцільно вести за видами джерел: 1) монографії, підручники; 2) статті; 3) автореферати дисертацій та дисертації.

Головне при читанні наукової літератури – це пошук в книгах і статтях потрібної інформації за досліджуваною темою, а не вивчення змісту літе-ратурного джерела. Студенту потрібно пам’ятати, що він вивчає книгу (або статтю) не для здачі іспиту, а для написання наукової роботи. Аналіз літера-тури не має на меті визначення невирішених та дискусійних питань, а спря-мований на критичне обмірковування теми.

Аналізуючи літературні дані, слід розглянути різні погляди на проблему та висловити власне ставлення до тих чи інших положень. Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань. Бажано закінчити цей підрозділ коротким резюме стосовно доцільності проведення досліджень у цій галузі.

У другому підрозділі теоретичної частини, зазвичай, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методологічну базу проведення дослідження, будують теоретичну модель розв’язання поставленої проблеми або досліджуваного феномену.

1.3.7. У підрозділах практичної частини дослідження описують власне емпіричні чи експериментальні дослідження та їхні результати.

Основна частина роботи – це аналіз отриманих у процесі дослідження результатів.

Недостатня увага до цієї частини бакалаврської роботи є типовою помилкою. Це може бути зумовлено відсутністю часу внаслідок неоптимальної організації роботи і нерозумінням суті бакалаврської роботи. Саме організація дослідження, методологічна його розробка й аналіз отриманих даних відображають здатність оперувати теоретичними знаннями, застосовувати їх на практиці та робити самостійний аналіз.

1.3.8. Аналіз отриманих результатів виконують із застосуванням методів статистичного опрацювання результатів, які обирають згідно з метою, завданнями і специфікою дослідження. Якщо неможливо застосувати засоби статистики, виконують змістовний аналіз даних. Адекватність застосованих методів статистичного аналізу відображає рівень теоретико-методологічної підготовки студента.

В аналітичній частині роботи порівнюють отримані результати із аналогічними літературними даними й аналізують збіги і відмінності або негативні результати, оцінюючи, чи вдалося виконати завдання дослідження і досягнути мети і наскільки підтвердилися гіпотези. Послідовність опису проведених статистичних обрахувань визначають логікою доведення (чи спростування) положень, що містять гіпотези дослідження.

Кожен підрозділ необхідно завершити короткими висновками.

В кінці розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів, що дозволяє систематизувати загальні висновки та вивільнити їх від загальних подробиць.

1.3.9. Загальні висновки дають змогу підвести підсумок виконаної роботи. Потрібно співставити висновки із завданнями роботи і співставити повноту їх вирішення. При їх формулюванні потрібно виконувати таке правило: кожний висновок присвячено певному аспекту теми; всі вони розміщуються в певній логічній послідовності (відповідно до послідовності поставлених завдань). Висновки слід розглядати як відповіді на поставленні завдання. Висновки (заключну частину роботи називають «Висновки» або «Висновки та рекомендації»; обсяг 2–4 стор.). У висновках коротко описують результати, отримані у процесі роботи, наводять головні наукові та практичні результати досліджень, аргументуючи кількісними та якісними показниками. Висновки повинні інформувати про досягнення мети дослідження й виконання конкретних поставлених завдань. Доцільно висловити власне бачення подальших перспектив дослідження проблеми.

Список використаних джерел ( або Література) подають за алфавітним принципом: український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський для літератури латинських абеток. Мінімальна кількість найменувань у списку – 15 позицій (монографії, статті, збірники, тощо), серед них мінімум 1 – іноземними мовами. Бажано підручники та довідкову літературу не вказувати. Посилання мають бути на роботи авторів, названих у тексті: не бажано цитувати думки авторів по переповіданню, яке містили статті і монографії інших авторів.

У тексті посилання позначається цифрою у квадратних дужках відповідно до номера джерела у списку використаних джерел, наприклад [5] чи [35; 123]. Якщо в тексті вжито цитату, необхідно, окрім посилання на літературне джерело, зазначити сторінку, наприклад [123, С. 24].

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено у додатку В.

Додатки бакалаврської роботи містять:

• методики, застосовані в процесі виконання роботи;

• список скорочень;

• результати досліджень (у зведених таблицях);

• ілюстрації;

• нотні приклади;

• аудіо- та відеозаписи

1.3.10. Технічне оформлення роботи виконують згідно з існуючими нормами та правилами (див. нижче «Загальні вимоги до оформлення бакалаврської роботи»).

Оскільки бакалаврська робота є науковим дослідженням, мовне оформлення тексту має відповідати головним вимогам наукового викладу. Для наукового тексту притаманний формально-логічний спосіб викладу матеріалу, смислова завершеність, цілісність і зв’язність. Об’єктивність викладення матеріалу забезпечується також і вказівками на джерело повідомлення чи певної думки. Під час написання тексту слід дотримуватися смислової точності та ясності викладу, правил і законів логіки та граматики, чітко аргументувати кожне твердження.

Структура роботи повинна відповідати її змісту. Виділення розділів, підрозділів, пунктів спрямоване на висвітлення головної ідеї та підпорядковане внутрішній логіці роботи. Слід стежити, щоб стрижнева ідея роботи не губилася десь у хащах розділів та підрозділів, а головна думка червоною ниткою пронизувала увесь текст.

У сучасній науковій літературі особовий стиль викладення матеріалу змінюється на безособовий: займенник «Я» не вживається, а займенник «ми» поступово виходить із ужитку. Безособовий стиль полягає у таких формулюваннях: «Можна вважати..., виявлено..., доведено..., розроблений комплексний підхід...». Не рекомендується вживати слова та вислови «очевидно», «загальновідомо», «само собою розуміється», які не відповідають науковому стилю мовлення.

1.3.11. Підготовка до захисту та захис т є логічним завершенням виконання бакалаврської роботи.

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ

 

Робота оформляється за допомогою комп’ютера. Роздруковується матеріал на одній стороні стандартного аркуша паперу А4 (210 х 297 мм) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього і нижнього – по 25 мм, лівого – 30 мм, правого – 10 мм. Кількість рядків на сторінці не більше 30. В кожному рядку повинно бути 60–65 знаків, враховуючи інтервали між словами, інтервал між рядками 1,5, шрифт – 14, Times New Roman. Сторінки нумерують у верхньому правому кутку аркуша без крапок і літерних знаків. Першою сторінкою вважається титульний лист (на ньому цифра 1 не ставиться). Титульний аркуш залічують до загальної нумерації сторінок. Цифра 2 проставляється на сторінці зі змістом. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, рисунків подають цифрами без знака №.

Розділ починається з нової сторінки. Це ж правило відноситься і до інших структурних частин роботи: змісту, вступу, висновків, списку літературних джерел, додатків. Назву розділу друкують великими буквами жирним шрифтом посередині рядка, крапку після номера розділу і назви розділу не ставлять.

 

Наприклад: