Етапи процесу виконання бакалаврської роботи

 

Логічна схема наукового дослідження наочно відображає його послідовність:

Ø мотивація;

Ø відшукання та формулювання проблеми;

Ø пошук теоретичної основи розв’язання проблеми;

Ø формулювання гіпотез;

Ø перевірка гіпотез;

Ø розв’язання проблеми (створення теорії).

 

Відповідно виконання бакалаврської роботи можна поділити на такі етапи:

>обрання та формулювання теми;

> пошук літератури за темою, її аналіз, підготовка бібліографії;

> складання особистого календарного плану роботи;

> визначення вихідних параметрів роботи:

а) обґрунтування актуальності обраної теми;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об’єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методик) дослідження;

> написання теоретичної частини: опис досліджень, вироблення власної теоретичної моделі розв’язання поставленої проблеми;

> проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження;

> аналіз отриманих результатів дослідження;

> формулювання висновків та інтерпретація одержаних результатів;

> підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень ке-рівника. Подання остаточного варіанта роботи на кафедру;

> підготовка до захисту;

> захист.

Зазвичай, консультації наукового керівника необхідні на першому, четвертому та сьомому етапах: керівник допомагає у визначенні теми роботи, консультує щодо оптимізації понятійного та категоріального апарату, з питань опрацювання результатів досліджень, перевіряє виконання роботи загалом.

1.3.1. Обрання теми бакалаврської роботи відбувається довільно: кафедри щороку до 1 жовтня формулюють орієнтовний перелік тем бакалаврських робіт, проте студент має право запропонувати і власну тематику, обґрунтувавши її доцільність. Тема роботи має бути обрана та узгоджена з науковим керівником до 1 жовтня.

Обрання теми роботи є першим і надзвичайно важливим кроком, оскільки на тривалий час (як мінімум на час виконання бакалаврської роботи) визначає спрямованість думок та інтересів студента. Окрім того, під час обрання теми часто розглядається можливість продовження досліджень у подальших дослідженнях студента (дипломній чи магістерській роботі).

Вибір теми бакалаврської роботи – одне із складних та відповідальних завдань. Від правильності вирішення цього завдання значною мірою залежить успіх виконуваної роботи. На вибір теми дослідження впливають актуальність даної проблематики, відносна наукова новизна, практична значимість та власні наукові інтереси студента, можливість проведення запланованих досліджень у конкретних реальних умовах за час, відведений на виконання роботи. Обрання теми визначається насамперед тим, чи може автор організувати дослідження: проаналізувати літературу з обраної проблеми, підібрати методики. Необхідно ретельно проаналізувати, що потрібно для дослідження за обраною темою, та чи реально виконати роботу в запланований термін. Непродуманість часових можливостей та можли-востей пошуку досліджуваних часто є перешкодою для своєчасного виконання бакалаврської роботи.

Вибір теми повинен бути результатом власних роздумів та ідей, що можуть виникати в процесі навчання та читання мистецтвознавчої літера-тури. Тільки в цьому випадку можна чекати, що виконання роботи зіграє важливу роль у професійному становленні студента.

Формулювання теми відображає предмет роботи і відіграє важливу роль під час вибору теорії та методу, тож повинно бути конкретним. Назва має бути інформативною, лаконічною, відображати суть досліджуваної проблеми, містити предмет дослідження, вказувати на мету та завершеність досліджень. Не бажано формулювати назву «Деякі питання...», «Дослідження деяких аспектів....», «До питання....»: надмір узагальнені формулювання ніскільки не відображають суті проблеми.

Бакалаврська робота може бути логічним продовженням наукової студентської роботи.

Тематика бакалаврських робіт формується науковим керівником, затверджується рішенням кафедри, на якій виконується робота, та вченою радою інституту у листопаді. Уточнення чи зміна теми, при необхідності, відбувається не пізніше березня. Студент може окреслити коло власних наукових інтересів, згідно яких може бути сформована тема дослідження.

1.3.2. Пошук літератури за темою є досить копіткою справою, оскільки визначає ступінь інформованості в досліджуваній галузі. Зазвичай, обрання теми дослідження відбувається тоді, коли студент уже має певні знання у певній галузі дослідження. Пошук повинен охоплювати як літературу попередніх років, так і публікації періодичних видань останніх років. Пошук у мережі Інтернет дає змогу отримати найновішу інформацію про стан вивченості проблеми та про головні останні напрямки сучасних досліджень. Під час пошуку й аналізу літературних джерел слід заздалегідь потурбуватися про підготовку бібліографії та про коректність посилань у процесі написання роботи. Тому, роблячи виписки, слід зазначати дані про літературні джерела. Доцільно із самого початку готувати список використаних джерел згідно з вимогами до його оформлення на окремих аркушах паперу, записуючи прізвище автора, назву книги, рік видання та сторінку, це полегшує процес написання й оформлення роботи і гарантує коректність посилань.

1.3.3. Складання індивідуального календарного плану підготовки бакалаврської роботи сприяє своєчасності і якості її виконання, дає змогу уникнути ситуації браку «останньої ночі» перед поданням роботи, а отже, і зайвих переживань. План допомагає встановити логічну послідовність та терміни виконання окремих етапів наукової роботи.

Доцільно скласти план роботи із зазначеними термінами виконання головних етапів (див. додаток А). Кожний студент розробляє план разом із науковим керівником.

 

Вимоги до змісту бакалаврських робіт

Структура і зміст робіт.

Логіка викладу наукового матеріалу в бакалаврській роботі передбачає таку послідовність частин і розділів:

• титульна сторінка;
• зміст роботи;
• вступ;
• Розділ 1

1.1.

1.2.

1.3.

1.4.

• Висновки;
• Список використаних джерел;
• Додатки (якщо є).

 

Робота розпочинається з титульної сторінки, на якій вказується Міністерство, до якого відноситься ВНЗ, назва вищого навчального закладу, кафедра, на якій виконувалась робота, прізвище, ім’я, по батькові студента (повністю), назва, і вид роботи (бакалаврська), дані про наукового керівника, місто і рік виконання роботи (див. додаток Б).

Зміст – перелік всіх без винятку заголовків роботи з вказівкою сторінок. Слід його розмістити на початку роботи (зразу за титульною сторінкою). Заголовки повинні бути написані так, щоб за їх розташуванням можна було б зробити судження про їх співвідношення між собою за значимістю (розділ, підрозділи, пункти і т. п.). Зміст зручно оформляти у вигляді таблиці з двох колонок, одна із яких містить назви розділів, підрозділів, а інша – нумерацію сторінок; зовнішні межі (рамки) таблиці не відображають.

У вступі бакалаврської роботи повинні бути висвітлені такі питання:

> актуальність теми;

> об’єкт дослідження;

> предмет дослідження;

> мета дослідження;

> завдання дослідження;

> теоретична основа;

> комплекс методів для проведення дослідження;

> практичне значення роботи.

Обсяг вступу обмежується 2–3 сторінками.

Актуальність теми (шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими дослідженнями в даній галузі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Вказують прізвища дослідників, які уже працювали у даному напрямі. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання). Формулювання актуальності теми та її соціальної й наукової значимості визначає рівень розуміння автором суті та важливості досліджуваної проблеми. Варто перерахувати авторів, що займалися вивченням досліджуваної проблеми або певних її аспекті. Важливо вказати, які аспекти не вивчені достатньо, зазначити, чому важливо дослідити саме обраний аспект проблеми. Ознаками актуальності теми можуть бути: загальний інтерес до проблеми зі сторони суспільства та учених; потреба навчальних та мистецьких закладів, вищих навчальних закладів (ВНЗ) в практичних результатах наукової роботи; виконання роботи як складової кафедральної тематики. Для бакалаврських робіт достатнє висвітлення даного питання в межах однієї сторінки.

Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Проте об’єкт дослідження слід формулювати не досить широко, а так, щоб можна було прослідкувати явища об’єктивної реальності.

Предмет міститься в межах об’єкта, це певна частина чи аспект об’єкта, які безпосередньо досліджуються. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співставляються між собою як загальне і часткове і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Саме предмет дослідження визначає тему бакалаврської роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Наприклад:

Об ’ єкт дослідження: хорова музика українських композиторів ХХ ст.

Предмет дослідження: еволюція великої форми у хоровій творчості українських композиторів ХХ ст.

Виходячи з теми бакалаврської роботи формулюють мету і завдання. Мета формулюється коротко і точно, висловлюючи те основне, що хоче зробити автор, який результат він має одержати.Мета як запланований результат відображає спрямованість досліджень і за змістом відповідає темі роботи. Формулюючи мету, не слід повторювати тему роботи, варто зазначити практичну спрямованість дослідження. Загальна мета повинна бути чітко сформульована і зрозуміла студенту. Вона може бути деталізована шляхом виділення декількох завдань.

Таких завдань як правило може бути 2–3. Більшу кількість завдань в межах виконання бакалаврської роботи виконати практично не можливо. Хоча в бакалаврських роботах одержати відносно нові результати важко, проте вирішення нових положень (завдань) бажано ставити.

Завдання дослідження мають включати як теоретичний, так і практичний аспекти роботи, мають чітко показувати що має бути зроблене (які теоретичні аспекти проаналізовані, які теоретичні підходи будуть порівнюватися, як будуть отримані емпіричні дані, які способи аналізу повинні бути застосовані для опрацювання отриманих даних, які рекомендації мають бути розроблені на основі отриманих даних).

Ставляться завдання щодо емпіричного вивчення питання, обґрун-тування практичних рекомендацій, які визначаються результатами даної роботи тощо. Завдання слід формулювати чітко і лаконічно. Послідовність їх визначає послідовність викладу основного змісту наукової роботи. Як правило, кожне завдання формулюється у вигляді доручення: наприклад, «Вивчити...», «Розробити..,», «Виявити...», «Встановити...», «Обгрунтувати...» і т. п.

Студент повинен розуміти зв’язок між метою та завданнями. Наприклад, тема дипломної роботи – «Еволюція великої форми у хоровій творчості українських композиторів ХХ ст.»

Мета – дослідити еволюцію великої форми у хоровій творчості українських композиторів ХХ ст.

Завдання: а) виокремити …; б) визначити роль …; в) накреслити шляхи…".

Наприклад:

– з’ясувати стан та розробку питання стосовно великої форми у хоровій творчості українських композиторів ХХ ст. у науково-теоретичних студіях;

– на основі джерельної бази дослідження (наукових розвідок та публі-цистики) реконструювати еволюцію великої форми у хоровій творчості українських композиторів ХХ ст.;

– встановити типологізацію великої форми у хоровій творчості україн-ських композиторів ХХ століття;

– охарактеризувати найбільш яскраві зразки великої форми у хоровій творчості українських композиторів ХХ століття;

– визначити особливості великої форми у хоровій творчості україн-ських композиторів ХХ століття.

Методи дослідження. Комплекс методів для проведення дослідження – перелік методів і методик, застосованих у дослідженні.

Усі дослідницькі методи можна розділити на: теоретичні методи та методи збору емпіричної інформації (спостереження, експеримент, опитування, аналіз продуктів людської діяльності тощо).

Від цих двох груп наукових методів слід відрізняти методи обробки наукових даних (якісні і кількісні, серед останніх – спеціальні методи математичної статистики). У Вступі слід перерахувати назви методів, використавши їхні «офіційні» назви.

Обґрунтований вибір методів спирається перш за все на розуміння специфіки об’єкту і предмету дослідження. Обґрунтування вибору методів дослідження наводиться в програмі дослідження (початок емпіричного розділу роботи).

В бакалаврській роботі актуальним є питання практичної значимості роботи в зв’язку з тим, що вони в основному повинні носити емпіричний характер. Хоча можливим є і теоретичне узагальнення в роботі, а звідси визначення теоретичної значимості дослідження.

Основна частина бакалаврської роботи складається з розділу, підрозділів, пунктів, підпунктів. Розділ починають з нової сторінки.

Розділ включає в середньому три-чотири підрозділи. Кожен підрозділ слід закінчити коротким резюме стосовно проведення досліджень з даної теми.

В першому підрозділі студент характеризує основні наукові думки за своєю проблемою. Стисло аналізуються і співставляються думки різних авторів, дається особиста інтерпретація даних фактів. Доречно студенту напрацювати схеми, рисунки, в яких відображено основні тенденції проаналізованого матеріалу. В огляді цифрами (наприклад, [5; 7]) робляться зноски на використані літературні джерела.

В другому-четвертому підрозділах здійснюється виклад основних положень дослідження.

Кожен підрозділ слід закінчити коротким резюме стосовно проведення досліджень з даної теми.

Загальний обсяг теоретичного підрозділу складає 20–30% від усього обсягу роботи (не враховуючи змісту, літературного переліку, додатків).

В підрозділах подають:

• огляд літератури з досліджуваної проблеми;

• виклад методологічного підходу;

• опис основних методів досліджень і організації та ходу дослідження;

• опис результатів досліджень;

• аналіз результатів.

Основна частина бакалаврської роботи складається з теоретичної та практичної складових наукового дослідження, викладених у кількох підрозділах. Ці підрозділи повинні мати змістовні назви. Назвати підрозділ «Теоретична частина» або «Емпірична частина» не можна.

Аналіз науково-методичної літератури. У першому підрозділі теоретичної частини роботи подають огляд літератури (до 20–30% обсягу роботи) із досліджуваної проблеми та теоретичні міркування автора бакалаврської роботи. Заголовок цього підрозділу повинен змістовно відображати сутність проблеми, яка розглядається в бакалаврській роботі. Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло й лаконічно висвітлити ступінь розкриття проблеми в сучасній українській та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які слід вивчити.

Даний розділ роботи передбачає бібліографічний пошук, фіксацію та обробку одержаної інформації.

Бібліографічний пошук може здійснюватись шляхом перегляду як спеціальних бібліографічних видань, так і первинних наукових документів (статей, монографій, навчальних посібників, підручників).