Основні вимоги до курсових, дипломних

І МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Магістерську (дипломну, курсову) роботу друкують і захищають державною мовою.

Назва магістерської (курсової, дипломної) роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету курсових і магістерських робіт даного дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4–6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...» тощо, в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.

При написанні магістерської (курсової, дипломної) роботи студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

Використовуючи в магістерській (курсовій, дипломній) роботі ідеї або розробки, що належать також і співавторам, разом з якими були написані наукові праці, студент повинен відзначити цей факт у магістерській (курсовій, дипломній) роботі.

У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело робота знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

У магістерській (курсовій, дипломній) роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Магістерську (дипломну) роботу подають на кафедру у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні – 1 примірник та його електронну версію на носії типу DWD-RW у форматі *.PDF. Курсові роботи подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису на зшитих (чи зброшурованих у папці для ділових паперів) аркушах формату А4 у одному примірнику.

2. СТРУКТУРА МАГІСТЕРСЬКОЇ (КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ 2.1. Магістерська (курсова, дипломна) робота повинна містити:

титульний аркуш;

зміст;

перелік умовних позначень (при необхідності);

вступ;

основну частину;

висновки;

список використаних джерел;

додатки (при необхідності).

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ (КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ

 

Титульний аркуш магістерської (курсової, дипломної) роботи (Форми 1-3)

Титульний аркуш магістерської (курсової, дипломної) роботи містить найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;

прізвище, ім'я, по батькові автора; назву магістерської (курсової, дипломної) роботи;

найменування спеціальності; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік.

Зміст

Зміст подають на початку магістерської (курсової, дипломної) роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в магістерській (курсовій, дипломній) роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в магістерській (курсовій, дипломній) роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування.

Якщо в магістерській (курсовій, дипломній) роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику магістерської (курсової, дипломної) роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження

Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу спів­відносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему курсових і магістерських робіт даної праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослід­ження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів (обов’язкове для магістерських робіт)

Подають короткий виклад нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській (курсовій, дипломній) роботі зроблено те й те. а сутності і новизни із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найпоши­ренішою помилкою при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т.д. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку дослідника.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в магістерській (курсовій, дипломній) роботі наукової задачі чи наукової проблеми.

Практичне значення одержаних результатів (обов’язкове для магістерських робіт)

У магістерській (курсовій, дипломній) роботі, треба подати відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форми реалізації та реквізитів відповідних документів.

Апробація результатів дослідження (обов’язкове для магістерських робіт)

Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені у магістерській роботі

Публікації (обов’язкове для магістерських робіт)

Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати роботи.

Наприкінці вступу розкривають структуру магістерської (курсової, дипломної) роботи, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг магістерської (курсової, дипломної) роботи в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань).

Основна частина

Основна частина магістерської (курсової, дипломної) роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від друго­рядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

· огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

· виклад загальної методики й основних методів досліджень;

· експериментальну частину і методику досліджень;

· відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

· аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників. студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини магістерської (курсової, дипломної) роботи.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення курсових і магістерських робітних досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експеримен­тальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки

На початку викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в магістерській (курсовій, дипломній) роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики.

Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в магістерської (курсової, дипломної) роботи наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти реко­мендації щодо їх використання.

Додатки (за необхідності)

До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал:

— проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

— таблиці допоміжних цифрових даних;

— протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки
економічного ефекту;

— інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблених у курсових і магістерських роботах;

— допоміжні ілюстрації.

Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:

а) у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсових і магістерських робіт);

б) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

в) у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (дивись Додаток 1).

Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов'язкові чи обов'язкові та факультативні елементи. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. їх наводять у будь-якому описі.

Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.