Тема 9. Ціноутворення на ринках ресурсів

 

Необхідні для виробництва ресурси фірми купують на специфічних ринках, які називаються ринками факторів виробництва або ресурсів. Ринки ресурсів, як і всі інші, регулюються попитом і пропозицією. Попит на будь-який ресурс є похідним від продукту, який виготовляють за його допомогою. Попит на ресурси залежить від: попиту на готову продукцію; технології, яку фірма обирає для виробництва продукції; співвідношення продуктивності і ціни ресурсу.

Граничний продукт у грошовому виразі, або гранична дохідність ресурсу (МRР) – це приріст загального виторгу внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного вхідного фактора.

Граничнині витрати на ресурси (МRС) – це витрати на придбання кожної додаткової одиниці ресурсу.

Правило використання ресурсів: фірма буде мати прибуток при застосуванні додаткових одиниць ресурсу до тієї точки, в якій граничний продукт у грошовому виразі цього ресурсу дорівнює граничним витратам на ресурс, тобто МRР = МRС.

В умовах досконалої конкуренції крива МRР є кривою попиту на ресурс. Положення цієї кривої залежить від граничної продуктивності ресурсу і ціни продукту. Крива попиту на ресурс переміщуватиметься внаслідок змін у попиті на продукт, змін продуктивності ресурсу і змін у цінах інших ресурсів.

Еластичність попиту на ресурсбуде тим нижчою, чим швидше зменшується граничний продукт; менша кількість замінників; нижча еластичність попиту на продукт; менший відсоток загальних витрат, що припадає на ресурс.

Пропозиція виробничих ресурсів на ринку залежить від рішень їх власників. Якщо ціна ресурсу вища від альтернативних витрат, то ресурси продаються на ринку.

У пошуку оптимальної комбінації вхідних ресурсів фірми повинні розв’язати дві взаємопов’язані проблеми: знайти таке співвідношення вхідних ресурсів, яке дозволило б виробляти заданий обсяг продукції з найменшими витратами; знайти таке співвідношення ресурсів, яке дозволило б одержати максимальний прибуток.

Правило мінімізації витрат: мінімальні витрати на будь-який обсяг фірма забезпечує за такого співвідношення ресурсів, для якого відношення граничних продуктивностей ресурсів до їхніх цін є однаковим для всіх видів ресурсів: MP_L/P_L = MP_K/P_K = … = MP_N/P_N.

Існує багато рівнів виробництва, для яких можна мінімізувати витрати, але лише один з них дозволяє максимізувати прибуток.

Правило оптимального використання ресурсів:

MRP_L = P_L; MRP_K = P_K; … MRP_N = P_N.

У загальному вигляді це правило називається правилом оптимального співвідношення ресурсів:

.

За цієї умови фірма досягає максимально можливої величини прибутку з мінімальними витратами.

Ринок праці – це сфера взаємовідносин продавців і покупців трудових послуг. Заробітна плата - це ціна, яку виплачують за одиницю часу послуг праці. На конкурентному ринкурівноважна ставка заробітної плати та рівень зайнятості визначаються у точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Економічна рента - це ціна, яку платять за використання землі та інших природних ресурсів, сукупна пропозиція яких незмінна. Диференціація у розмірі земельної ренти пояснюється відмінностями у продуктивності земельних ділянок, що зумовлено їх родючістю, кліматичними умовами та місцем розташування.

Орендна плата - це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою. Ціна землі як форма доходу є похідною від величини ренти, що є ціною за право на тимчасове використання природних ресурсів. Ціна землі залежить від поточної вартості її граничного продукту і від вартості її граничного продукту у майбутньому. Це означає, що ціна землі є дисконтованою поточною ціною ренти.

Отже, ціна землі визначається за формулою:

Ц_з=(Р/БВ)*100 %,

де Р - рента; БВ - банківський відсоток.

Норма процентної ставки - це та сума грошей, яку треба заплатити із кожної позиченої грошової одиниці.

Рівноважна процентна ставка впливає на рівень інвестицій і допомагає розподіляти фінансовий та фізичний капітал між конкретними фірмами й галузями. Реальна процентна ставка є основою при ухваленні інвестиційних рішень.

Прибуток - це винагорода підприємця за його організаційні здібності, управління виробництвом, інновації і ризиковий характер діяльності.

Бухгалтерський прибуток - це різниця між валовим доходом, отриманим від реалізації товарів і послуг, і сумою бухгалтерських (явних) витрат на виробництво і реалізацію цих товарів і послуг.

Економічний прибуток - це різниця між валовим доходом і сумою усіх економічних (явних і неявних) витрат виробництва.

Нормальний прибуток - це мінімальний дохід, який дає можливість підприємцю здійснювати виробництво без збитків і залишитися в галузі.

Балансовий прибуток -прибуток, одержаний за всіма видами господарської діяльності фірми.

Чистий прибуток - це та частина прибутку, що залишається після сплати обов'язкових платежів. Чистий прибуток є джерелом розширення і розвитку виробництва, поповнення страхових і резервних фондів, виплати дивідендів за акціями та процентів за облігаціями, задоволення соціальних потреб і стимулювання праці працівників.

Нерозподілений прибуток залишається в розпорядженні підприємства і використовується для інвестування виробництва, тобто є джерелом розширення, вдосконалення, оновлення виробництва.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Макконнелл К., Брю С. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Ч. 2.: Мікроекономіка. – Львів: Просвіта, 1999.

2. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1998.

3. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка. – Москва, СПб.: Питер, 2002.

4. Поплавська Ж.В. Мікроекономіка: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Ж. В. Поплавська, О. Й. Криса; - К.: Алерта, 2009. – 224 с.

5. Лісовий А.В. навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Мікроекономіка» (видання третє, виправлене). – К: Дія, 2007. – 136 с.

6. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна М.В. Мікроекономіка. – К., 1999.

7. Ястремський О.І., Грищенко О.Т. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1998.

8. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: учебник для вузов. – 2-е изд. – М.: Норма, 2001.

9. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. – СПб., 1994.

10. Микроэкономика / Под ред. Е.Б. Яковлевой. – М. – СПб.: Поиск, 2001.

11. Ватаманюк О. Мікроекономіка. – Львів: Інтелект-Захід, 2004.

12. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 248 с.

13. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во «Знання», 2000. – 176 с.

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………….....   ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ………………………....   ТЕМА 1. ВСТУП. РИНОК ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ………………………………………………………... ТЕМА 2. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА………………………… ТЕМА 3. ТЕОРІЯ ВИРОБНИЦТВА………………………………………..   ТЕМА 4. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА…………………………………….. ТЕМА 5. МОДЕЛЬ РИНКУ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ…………. ТЕМА 6. МОДЕЛЬ РИНКУ МОНОПОЛІЇ………………………………... ТЕМА 7. МОДЕЛЬ РИНКУ ОЛІГОПОЛІЇ………………………………... ТЕМА 8. МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ………………………. ТЕМА 9. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКАХ РЕСУРСІВ………………... СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

МІКРОЕКОНОМІКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до вивчення дисципліни

для студентів спеціальностей

0201 „Культура” та 1004 „Транспортні технології”

 

Укладачі Скорик Галина Іванівна

Пушак Галина Іванівна

Ковальчук Мирослава Богданівна

Сенів Лідія Анатоліївна

Скребець Ірина Володимирівна

 

Редактор

 

 

Комп’ютерне складання