У зв’язку з прийняттям нової Конституції СРСР були створені екскурсії, присвячені цій важливій події в житті країни: “Конституція в дії”, “Наші депутати”, “Бережіть мир” та ін.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

У зв’язку з прийняттям нової Конституції СРСР були створені екскурсії, присвячені цій важливій події в житті країни: “Конституція в дії”, “Наші депутати”, “Бережіть мир” та ін.



Активна робота в екскурсійних установах була розгорнута у зв’язку з підготовкою та проведенням 110-ої річниці від дня народження В.І.Леніна.У постанові ЦК КПРС “Про 110-річницю від дня народження Володимира Ілліча Леніна” (1980 р.) зазначалось, що необхідно звернути особливу увагу на виховання трудящих на прикладах життя і діяльності В.І.Леніна, на бойових, революційних і трудових традиціях Комуністичної партії і радянського народу.

Керуючись цією постановою, Центральна рада з туризму та екскурсій надіслала до всіх підвідомчих екскурсійних установ методичний лист “Про підготовку екскурсійних установ профспілок до 110-ої річниці від дня народження Володимира Ілліча Леніна”.

Екскурсійні установи розробили спеціальні залізничні, теплохідні, автобусні і авіаційні маршрути по ленінських місцях.

У1980 році екскурсійні установи профспілок проводили екскурсії історико-революційного змісту з 1400 тем. Близько 400 з них були присвячені життю і діяльності В.І.Леніна, його соратників, історії Комуністичної партії Радянського Союзу.

На піднесення і вдосконалення форм і методів туристського і екскурсійного обслуговування населення була спрямована постанова ВЦРПС “Про заходи щодо розвитку місцевого туризму і екскурсій серед трудящих” (1977 р.),в якій було поставлено найважливіше завдання Центральній раді з туризму та екскурсій: подальше вдосконалення активного відпочинку трудящих і учнівської молоді, масовий розвиток місцевого туризму і екскурсій, організація подорожей та екскурсій для трудівників села. Розвитку і вдосконаленню екскурсійної справи в СРСР сприяла також участь Центральної ради з туризму та екскурсій у підготовці та проведенні у Москві Ігор XXII Олімпіади (1980 р.).

Постановою бюро Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 28 серпня 1978 року було затверджено “Комплексний план заходів з підготовки до Олімпіади-80 на 1978-1980рр.” У VII розділі “Інформаційно-пропагандистська робота і реклама” визначалась спрямованість екскурсій: “У ході екскурсій і в спеціальних екскурсіях на спортивну тематику, а також у лекціях (бесідах) пропагувати турботу партії та уряду про розвиток фізичної культури і спорту в країні, розповідати про хід підготовки до “Олімпіади-80”, про радянський спосіб життя в умовах розвинутого соціалізму”.

Київська міська рада по туризму та екскурсіях розробила окремий план заходів з ідейно-політичної роботи серед радянських та іноземних туристів у період Олімпіади-80. До Олімпіади-80 були розроблені нові екскурсії “Київ-Олімпійський”, “Старти Олімпійських перемог”, “Олімпіада-80 – свято миру і дружби”.

Спільно з Київською організацією товариства “Знання” у червні 1978 року був створений лекторій для інтуристів іноземними мовами. Лекторами товариства були прочитані лекції для інтуристів із суспільно-політичної тематики: “Ленінські принципи зовнішньої політики СРСР і нової Радянської Конституції”, “Роль радянських профспілок у житті радянського суспільства” та ін.

За станом на 31 липня тобто за сім місяців 1980 року, у місті Києві для радянських туристів було організовано 2 899 екскурсій, для іноземних – 906 екскурсій.

У жовтні 1980 року ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС прийняли постанову “Про подальший розвиток і вдосконалення туристсько-екскурсійної справи в країні”,у якій зазначалось, що «внаслідок заходів, вжитих у роки дев’ятої та десятої п’ятирічок (1970-1980 рр. – авт.), туристсько-екскурсійна справа перетворилась на значну галузь обслуговування населення, надійно увійшла в побут радянських людей, стала дійовою формою пропаганди завоювань Великого Жовтня, успіхів комуністичного будівництва, важливим засобом виховання трудящих, зміцнення їх здоров’я”.

Постановою було визначено конкретні заходи щодо подальшого розвитку туристсько-екскурсійної справи, зростання обсягів і підвищення якості обслуговування, вказано на необхідності більш повного використання можливостей туризму та екскурсій з метою поліпшення ідейно-політичного, трудового і морального виховання трудящих і учнівської молоді.

Було рекомендовано посилити контроль з боку партійних органів за ідейним змістом туристської і екскурсійної роботи, більше уваги приділяти підбору, розстановці та ідейно-політичному вихованню кадрів туристсько-екскурсійних закладів.

У постанові ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ, прийнятій у липні 1985 року “Про заходи щодо розвитку туризму і вдосконалення обслуговування населення на 1986-1990-і на період до 2000 року” підкреслювалась особлива роль туризму та екскурсій в ідеологічному вихованні трудящих, у широкій пропаганді досягнень країни, її економіки, науки і культури.

Втілюючи в життя рішення з’їздів КПРС, постанов ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ, туристсько-екскурсійні заклади розробляли нові цикли екскурсій, присвячених визначним подіям, що відбувались у країні, вдосконалювали форми і методи диференційованого підходу до екскурсійного обслуговування.

Помітних успіхів набули зрушення в теорії та методиці екскурсійної справи.Вдосконалювались форми і рівень підготовки екскурсоводів. Питання теорії та методики екскурсійної справи постійно обговорювались на Всесоюзних та республіканських методичних конференціях.

Березня 1976 року Президія Центральної ради з туризму та екскурсій ухвалила постанову “Про подальше поліпшення роботи з кадрами туристсько-екскурсійних установ”, яка націлювала на підвищення вимог до екскурсоводів.

У відповідь на цю постанову туристсько-екскурсійні організації України розгорнули активну роботу.

Так, за ініціативою Київської міської ради по туризму та екскурсіях, 21 жовтня 1976 року було прийнято постанову Секретаріату Київського міського комітету Компартії України “Про створення курсів підвищення політичної освіти і ділової кваліфікації екскурсоводів” на базі Будинку Політосвіти Київського міського і Київського обласного комітетів партії. Набули поширення і такі форми роботи з екскурсоводами, як науково-методичні конференції, усні журнали.

Упродовж 1978-1979рр. були проведені конференції: “60 полум’яних літ” (присвячена 60-річчю комсомолу), “Олімпіада 80-х – свято миру і дружби”; усні журнали: “Країна моя – доля моя”, “Співаю про тебе, моє місто”.

Щорічно при бюро подорожей та екскурсій працювали курси з підготовки нових екскурсоводів. Перевага віддавалась людям з вищою історичною або філологічною освітою.

Існувала система прослуховування і взаємопрослуховування екскурсоводів.

14-15 лютого 1976 року була проведена республіканська методична конференція “Актуальні завдання екскурсійної роботи у світлі рішень ХХV з’їзду КПРС”. У рекомендаціях конференції зазначалось, що в екскурсійному обслуговуванні трудящих провідною постаттю є екскурсовод.

Від нього, в першу чергу, залежить ідейна спрямованість і наукова достовірність екскурсії, глибинне висвітлення матеріалу, форма його подання. Екскурсовод – це пропагандист ідей партії. Він покликаний яскраво і переконливо розповідати радянським людям про досягнення соціалістичного суспільства, розривати радянський спосіб життя, надихати їх на активну творчу працю в ім’я комунізму.

Все це вимагає прискіпливої уваги до підбору, підготовки і виховання кадрів екскурсоводів.

Кожний екскурсовод повинен повсякденно підвищувати свої ідейно-політичні знання, вдосконалювати ділову кваліфікацію, бути на рівні сучасних завдань, які ставить партія перед робітниками ідеологічного фронту.

У постанові президії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 30 травня 1978 року “Про підсумки роботи Республіканських зональних туристських курсів у 1977-1978 навчальному році”, зазначалось, що перепідготовку пройшли понад 7,5 тис. працівників різних категорій. Підготовку екскурсоводів здійснювали також виші навчальні заклади на факультетах громадських професій.

Всю ідейно-політичну, методичну і тематичну роботу екскурсоводів проводили методичні відділи бюро подорожей та екскурсій.

З метою визначення ідейно-політичного рівня екскурсоводів проводились суспільно-політичні атестації.

З року в рік зростали вимоги до професійної майстерності екскурсоводів. Міжвідомча рада з туризму та екскурсій (створена у 1980 р.) 29 листопада 1983 року ухвалила пропозиції, підготовлені ЦРТЕ, з підвищення професійної майстерності екскурсоводів. Був введений порядок підготовки і підвищення кваліфікації екскурсоводів. Система навчання і вдосконалення знань екскурсоводів передбачала три ступені навчання: навчання на курсах підготовки нових екскурсоводів, підвищення кваліфікації екскурсоводів, перепідготовка екскурсоводів на цільовому семінарі. Були визначені терміни, тривалість і періодичність навчання.

Упродовж кожного п’ятиріччя всі екскурсоводи мінімум двічі проходили навчання: на курсах підвищення кваліфікації (216 год.) і на одному з цільових семінарів (72 год.).

 

2.2.Серед важливих завдань діяльності туристсько-екскурсійних організацій Української РСР була робота з молоддю, що проводилась спільно з комсомольськими та іншими органами, її основна мета полягала у формуванні майбутнього покоління людей політично активних, працелюбних, здатних і готових до захисту своєї Батьківщини.

27 вересня 1974 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову “Про заходиз подальшого розвитку молодіжного туризму в Українській РСР”, яка забезпечила сприятливі умови для піднесення молодіжного туристсько-екскурсійного руху.

Важливою формою ідейно-політичного і патріотичного виховання радянської молоді були Всесоюзний похід комсомольців і молоді по місцях революційної, бойової та трудової слави Комуністичної партії і радянського народу і Всесоюзна туристська експедиція радянської молоді “Моя Батьківщина – СРСР”,у проведені яких брали активну участь комсомол і туристські організації.

Всесоюзний похід і експедиція перетворились на масовий патріотичний рух радянської молоді. Щорічно в них брали участь близько 30 млн. чол.

У липні 1981 року було затверджено нове Положення про Всесоюзний похід комсомольців і молоді по місцях революційної, бойової та трудової слави Комуністичної партії і радянського народу, що визначило його цілі та завдання. До основних напрямів діяльності можна віднести наступні:

· виховання молоді на революційних традиціях Комуністичної партії ірадянського народу;

· виховання на бойових традиціях радянського народу та його Збройних Сил;

· виховання на трудових традиціях робітничого класу і колгоспного селянства.

Важливим напрямом туристсько-екскурсійної діяльності у справі патріотичного виховання молоді була Всесоюзна туристська експедиція “Моя Батьківщина – СРСР”, яку проводило понад 15 років (до 1987 року) Бюро міжнародного молодіжного туризму “Супутник” ЦК ВЛКСМ спільно з туристсько-екскурсійними і громадськими організаціями, органами народної освіти. На території України тільки у 1985 року було прокладено 15 нових маршрутів цієї експедиції. Загальна кількість її учасників становила 2,3 млн. юнаків і дівчат. Серед них робітників – 9%, сільської молоді – 5%, службовців – 3%, учнів шкіл – 38% , ПТУ – 18%, студентів вузів – 15%, учнів технікумів – 12%.

Як правило, туристські організації республіки присвячували проведення експедиції “Моя Батьківщина – СРСР” визначними датами в історії республіки. У 1985 році спільно зорганами освіти, культури, охорони пам’яток історії та культури проводились туристські заходи, присвячені 40-річчю Великої Перемоги, створювалися обласні героїко-патріотичні клуби, розширювалися мережі маршрутів вихідного дня і об’єктів експедиції. Тематичні зустрічі відбулися під гаслами: “Салют, Перемого!” і “Фестиваль. Мир. Праця”.

Із року в рік зростала мережа туристських баз для прийому і обслуговування учнів шкіл і ПТУ. Для учасників Всесоюзного походу по місцях революційної, бойової та трудової слави Комуністичної партії і радянського народу було розроблено понад 17 тис. маршрутів – походів рідним краєм з відвідуванням історичних місць.

Застосувався і такий вид екскурсійної роботи як виробничі екскурсії для школярів.Учні відвідували заводські музеї, зустрічались із ветеранами праці, переможцями соціалістичного змагання.

Наприклад, Миколаївське бюро подорожей та екскурсій спільно з міським відділом народної освіти здійснювали “Комплексну програму екскурсійного обслуговування школярів”. Школярам (з першого по десятий клас) пропонувався цикл із 3-4 екскурсій, який враховував вікові особливості учнів та завдання навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Учні професійно-технічних училищ м. Запоріжжя починали навчальний рік із ознайомлення з історією міста. Традиційними були тематичні автобусні екскурсії “Від з’їзду до з’їзду” та інші.

Радянська влада надавала належної уваги розвитку і дитячого туризму.

Усередині 1950-х рр. дитячий туристсько-краєзнавчий рух вилився у Всесоюзні експедиції піонерів і школярів.Ними керували ЦК ВЛКСМ і Центральна ДЕТС. Експедиції очолювалися спеціальними штабами, що публікували в “Піонерській правді” конкретні завдання, систематично висвітлювали діяльність школярів у цих експедиціях. Експедиції мали явно політизований напрям і були присвячені визначним датам в історії радянської держави – 40-річчю радянської влади, 90-річчю від дня народження В.І.Леніна тощо.

1951-1955 рр. для дитячо-юнацького туризму були періодом його масового розповсюдження та розвитку. Здійснювалася велика кількість екскурсій та походів по рідному краю. У цей час почали виникати профільні туристські табори. У 1955 році у Москві пройшла Всесоюзна конференція юних туристів.

Все більша кількість учителів у ці роки використовує туризм як ефективний засіб виховання. Саме на цих засадах будував свою туристсько-краєзнавчу та екскурсійну роботу В.О.Сухомлинський. Він вважав одним з найголовніших завдань учителя відкрити перед вихованцями всі джерела, якими живиться велике почуття любові до Батьківщини. Це – природа рідного краю, рідне село, місто, колгосп, де працюють батьки. Пізнання Батьківщини здійснювалося на уроках, екскурсіях, в уявних подорожах по країні, походах по рідному краю, маршрути яких з кожним роком розширювалися (від околиць села до Москви, Ленінграда, Білорусії, Молдавії). Ідеї всебічного розвитку особистості в туристсько-краєзнавчій діяльності все більше проникали усередовище творчо працюючих вчителів і вихователів.

У 1960 році Міністерство освіти СРСР затвердило “Положення про обласні, крайові, республіканські дитячі екскурсійно-туристські станції”,яким було визначено цілі, завдання та сфера їх діяльності. На станції покладався обов’язок разом з інститутами вдосконалення вчителів, палацами та будинками піонерів проводити семінари, підготовку турорганізаторів, наради, навчальні походи, конференції, консультації для піонервожатих, вчителів, керівників туристсько-краєзнавчих гуртків.

У результаті активізації туристсько-краєзнавчої роботи в школах та позашкільних закладах утворювалися краєзнавчі гуртки й музеї, роль яких у навчально-виховній роботі з учнями значно зросла. Зібраний туристами і краєзнавцями матеріал широко використовувався вчителями на уроках історії і суспільствознавства, літератури, географії, біології.

Учні ряду шкіл та гуртківці позашкільних закладів брали активну участь у масових геологічних походах, проводили пошук нових родовищ корисних копалин і місцевих будівельних матеріалів, а також обстежували водні ресурси, допомагали в закладанні нових садів, ягідників, парків, оберігали історичні пам’ятки.

Наприкінці 1970-х на початку 1980-х рр. у ряді регіонів країни активізується туристсько-краєзнавча робота в початковій школі, що ґрунтується на реалізації комплексного підходу у виховному процесі. Набуває широкого розповсюдження така форма туристських зльотів-змагань, як контрольно-комбінований маршрут (ККМ), де активний туризм сполучається з пізнавальною діяльністю та елементами морального виховання.

Значну роль у розвитку дитячо-юнацького туризму у 1970-80-х рр. відіграло розроблене в 1977 році Міністерством освіти СРСР “Положення про республіканські, крайові, обласні та окружні станції юних туристів”,у якому зазначалося, що вони є інструктивно-методичними та організаційними центрами туристської, краєзнавчої та екскурсійної роботи зі школярами.

На початку 1980-х років значне місце в туристсько-краєзнавчій роботі займає військово-патріотична тематика (експедиція “Літопис Великої Вітчизняної війни”, операції “Обов’язок”, вахта Пам’яті тощо).

Ретроспективний огляд розвитку молодіжного і дитячого туризму в колишньому Радянському Союзі в цілому і Радянській Україні зокрема доводить, що впродовж усього розвитку радянської системи народної освіти туристсько-екскурсійна діяльність розглядалася як один з ефективних засобів виховання, займала чільне місце в системі виховної роботи, була покликана виховувати свідомих будівників комуністичного суспільства.

 

2.3.Розвиток масового туристсько-екскурсійного руху в Україні в 70-80-х роках XX ст. обумовлювався комплексом соціально-економічних, культурно-освітніх, природно-географічних та інших чинників.

Хрущовська “відлига” створила передумови для певного піднесення соціально-економічного рівня життя, підвищення реальної заробітної плати. Причому, зростання заробітної плати відбувалося на фоні штучно створюваної стабільності цін на продукти харчування та предмети першої необхідності.

Безумовно, все це стало однією з найважливіших передумов організації ефективного дозвілля населення, зокрема, залучення до туристського руху. Неабияку роль у цьому відігравало зростання суспільних фондів споживання, а саме надання безкоштовних і пільгових соціальних послуг: оплата путівок на туристсько-екскурсійні маршрути, відпочинок у туристсько-спортивних таборах, проведення самодіяльних походів та ін.

Виміром суспільного багатства є не тільки сукупність матеріальних благ, але й наявність вільного часу, який люди можуть використовувати для задоволення своїх фізіологічних і духовних потреб. Скорочення робочого дня (перехід на шести – та семигодинний робочий день) та робочого тижня (п’ятиденний), збільшення тривалості відпустки (в середньому на 3,1 дня) помітно вплинуло на зростання фонду вільного часу громадян. Однією з важливих передумов, що безпосередньо сприяють розгортанню туристсько-екскурсійного руху, є транспорт. У 70-х – першій половині 80-х рр. він зазнав докорінної технічної реконструкції, що створило відносно комфортабельні умови для перевезення значної кількості туристів.

Розвитку туризму також сприяли істотні зміни, яких зазнала служба сервісу, що перетворилася на окрему галузь обслуговування населення. Ще одним важливим чинником, який обумовлював розгортання масового туристсько-екскурсійного руху, слід вважати зростання культурно-освітнього рівня насе­лення, прагнення людей глибше пізнати історію свого краю і інших країн.

21 листопада 1966 року було створене Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, яке відіграло значну роль у виявленні, охороні, збереженні та пропаганді історико-культурних пам’яток. Були створені історико-архітектурні заповідники в Києві, Чернігові, Львові, Кам’янець-Подільському, Каневі, Луцьку, Острозі, Переяслав-Хмельницькому, Полтаві, Слов’яногорську та інших містах. На їх базі виникали цілі туристські комплекси, що ставали центрами формування туристсько-екскурсійних потоків.

Початок 70-х рр. характеризувався значним піднесенням і вдосконаленням екскурсійної роботи в Українській РСР,зміцнен­ням зв'язків екскурсійних установ із профспілковими організаціями, організацією широкої екскурсійної програми сімейного відпочинку на маршрутах вихідного дня, місцевих і всесоюзних маршрутах, поліпшення культури обслуговування.

Організацією туризму та екскурсій в Україні в цей період займалися Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях (УРРТЕ), Державний комітет СРСР з іноземного туризму, Міністерство оборони СРСР, Бюро міжнародного молодіжного туризму “Супутник”, Міністерство освіти УРСР і ряд інших міністерств і відомств колишнього СРСР. Держава виділила певні кошти, фонди, матеріали, транспорт для створення в республіці індустрії туристсько-екскурсійного обслуговування населення. У 70-х – першій половині 80-х років особливо швидко зростала кількість підприємств індустрії туризму.

Так, якщо в 1960 році в Україні було 26 туристських баз, їх філій і притулків, у 1970 – 58, то в 1983 – 25 готелів, 75 турбаз, 4 туркомплекси, 11 притулків, 6 кемпінгів, 36 стоянок і наметових приютів, всього - 156.

Найбільш повно екскурсійна діяльність розкрилась саме в рамках внутрішнього туризму, організацію якого займались переважно туристсько-екскурсійні організації системи Центральної ради з туризму та екскурсій при ВЦРПС. Саме у цій системі було започатковано методичні служби, що стали осередками професійної майстерності та творчого пошуку багатьох тисяч екскурсійних працівників, копіткою працею яких було створено близько 5 тис. оглядових і тематичних екскурсій.

Туристсько-екскурсійні організації системи Центральної ради з туризму та екскурсій проводили активну роботу по залученню різних верств населення до екскурсій. Партійно-урядові постанови «надихали» на постійний пошук нових форм. Неабияку стимулюючу роль відігравало щорічне соціалістичне змагання за виконання і перевиконання планових завдань. Також існувала практика укладання угод з галузевими радами професійних спілок і фабрично-заводськими місцевими комітетами (ФЗМК) підприємств, організацій і установ на туристсько-екскурсійне обслуговування.

При комітетах профспілкових організацій діяли ініціативні групи з екскурсійної роботи.Заохочували до участі в екскурсіях і шляхом надання пільг за рахунок суспільних фондів споживання.

Така діяльність туристсько-екскурсійних організацій позитивно позначалась на темпах зростання кількості учасників екскурсій.

Про піднесення в 70-80-ті роки масового туристсько-екскурсійного руху в СРСР в цілому і в Україні зокрема переконливо свідчать обсяги діяльності Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, якій було підпорядковано 139 екскурсійних бюро.

Якщо в 1980 році в УРСР було обслуговано більше 36 млн. екскурсантів, то за роки XI п’ятирічки (1981-1985 рр.) по лінії даної організації було залучено майже 30 млн. туристів і 200 млн. екскурсантів, що видно з наведеної нижче таблиці.

 

Табл.1



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 93; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.227.97.219 (0.01 с.)