Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів

“Намисто Славутича”

На туристській карті України виділяють сім регіонів, сприятливих для розвитку туризму:

1. Карпатський (західний): Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області;

2. Волинсько-Тернопільський (північно-західний або поліський): Волинська, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська області;

3. Житомирсько-Вінницький (буферний): Житомирська, Вінницька області;

4. Київський (центральний): Чернігівська, Київська, Черкаська, Кіровоградська області;

5. Харківський (північно-східний): Сумська, Полтавська, Харківська, Луганська області;

6. Дніпровсько-Донецький (південно-східний): Дніпропетровська, Донецька, Запорізька області;

7. Причорноморський (південний): Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим.

Розвиток туристської діяльності у цих регіонах зумовлюється наявністю багатих туристських ресурсів: природно-рекреаційних та історико-культурних у поєднанні з відповідними соціально-економічними умовами.

У зазначених туристських регіонах України найцінніші пам’ятки історії та культури знаходяться поряд із різноманітними природними рекреаційними та лікувальними ресурсами. Високий рівень розвитку матеріальної бази та інфраструктури туризму мають області, що географічно знаходяться у Середньому Подніпров’ї: Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська і Чернігівська. Це дало поштовх до розробки у 1980-1984 рр. системи туристсько-екскурсійних маршрутів під назвою “Намисто Славутича”, яка охоплювала ці п’ять областей. Вона стала базовою у створенні туристських маршрутів України в цілому.

Подальша практика виявила, що для кращого висвітлення історичного минулого країни, культурних та духовних надбань українського народу доцільно розширити туристські маршрути регіону “Намисто Славутича” з метою створення суцільної загальнодержавної мережі маршрутів і турів різного спрямування та тривалості, найповнішого задоволення потреб різних категорій вітчизняних та іноземних туристів та екскурсантів.

Новий варіант Національної системи туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” охоплює всі області України та Автономну Республіку Крим.

Представлений інформаційно-аналітичний матеріал переконливо доводить доцільність активізації туристської діяльності у регіоні “Намисто Славутича” на базі значних природно-рекреаційних ресурсів, цінного історико-культурного потенціалу, розвинутої туристської інфраструктури за умови їх збереження та ефективного використання.

Запропоновано основні напрями створення системи туристсько-екскурсійних маршрутів, що має сприяти розвитку туризму в регіонах. У межах цієї системи передбачено поновлення традиційних і розробка нових маршрутів по Україні з урахуванням її багаторічної історії, великих культурних і духовних надбань. Такий підхід має за мету визначення перспективних напрямів роботи працівників туристичної галузі, надання їм практичної допомоги при створенні нових маршрутів і турів для різних категорій туристів та екскурсантів.

Значна матеріальна база туризму (готелі, мотелі, туристські комплекси та бази, кемпінги), підприємства харчування, численні туристичні організації, створюють сприятливі умови для впровадження цієї системи в життя.

Багатий історико-культурний потенціал регіону “Намисто Славутича” покликаний відігравати велику роль у відновленні духовності та історичної пам'яті українського народу, відродженні його культури та вікових традицій, патріотичному вихованні громадян, утвердженні незалежності та державності України.

Важливими туристсько-екскурсійними об’єктами у регіоні є численні та різноманітні історико-культурні пам’ятки: археології, історії, архітектури, мистецтва та меморіальні, а також па­лацово-паркові ансамблі, музеї та картинні галереї.

Пам’ятки археології представлені у регіоні “Намисто Славутича” досить широко. Це залишки давніх городищ, курганів, поселень, укріплень тощо. Найвідоміші серед них – заповідники “Кам’яна Могила” на Запоріжжі та “Ольвія” на Миколаївщині.

Пам'ятки історії – місця, де відбувались певні історичні події, а також пам’ятники, монументи та меморіали, створені на їх відзнаку. Вони відображають багаторічну історію нашої країни, її окремих міст і селищ: Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Канева, Новгорода-Сіверського, Путивля, Білої Церкви, Любеча, Галича, Володимира-Волинського та інших, що збереглися від часів Київської Русі та були свідками зародження і формування України як держави, становлення національної свідомості українського народу.

Поряд із давньоруськими пам’ятками, що є золотим фондом як української, так і світової історії та культури, епоха Київської Русі постає в пам’ятниках і монументах, таких як пам’ятник Володимиру-Хрестителю та пам’ятний знак на честь заснування Києва (м. Київ); меморіал “Слово о полку Ігоревім” (м. Новгород-Сіверський); монумент до 1000-річчям. Лубен та багато інших.

Визначними віхами в історії України були козацька доба та період визвольної боротьби українського народу в XVII ст.

Історія українського козацтва широко представлена у регіоні “Намисто Славутича”. Значним туристським об’єктом є острів Хортиця, де у 50-ті роки XVI ст. український магнат, князь Дмитро Вишневецький заснував фортецю, яка довгі роки була опорним пунктом і столицею козацтва, Державний історико-меморіальний заповідник “Поле Берестецької битви” (с. Пляшева, Рівненська обл.).

Експозиції музеїв міст Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького, Новгорода-Сіверського, Полтави, Черкас, Ніжина, Білої Церкви висвітлюють героїчну боротьбу українських козаків з польсько-шляхетськими військами. Туристські маршрути прокладено по місцях, пов’язаних із життям і діяльністю уславлених героїв – гетьманів України: Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Петра Сагайдачного, Івана Виговського, Петра Дорошенка, чернігівського полковника, наказного гетьмана України Павла Полуботка, останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського.

Подвиги героїв визвольної війни, народних ватажків-соратників Б.Хмельницького – С.Наливайка, І.Богуна, М.Кривоноса, Д.Нечая – відображено у пам'ятках міст Києва, Чернігова, Чигирина, Переяслава-Хмельницького, Корсуня-Шевченківського, Черкас, Полтави, Жовтих Вод, с. Суботова.

Туристсько-екскурсійні маршрути проходять і по місцях, де у XVIII ст. прокотився гайдамацький рух, на чолі якого стояв Максим Залізняк. Похід, що почався на Черкащині в Мотрониному лісі та селі Медведівці, пройшов через Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянку, Умань. Побувати в цих місцях – значить краще пізнати славне минуле України, віддати шану її героям.

Глибокий слід в історії України залишила Друга світова війна. Численні пам'ятники, монументи, меморіали, музеї розповідають про оборону Києва, Корсунь-Шевченківську битву, бої за Канів, Запоріжжя, Житомир, Коростень, розкривають інші сторінки героїчної боротьби за визволення України. У регіоні створено також величні меморіальні ансамблі: комплекс пам’ятних знаків на місці, де відбулася Корсунь-Шевченківська битва; парк Вічної Слави у м. Києві; діарама “Битва за Київ. Лютізький плацдарм” в с. Нових Петрівцях Київської області; Пояс Слави та обеліск Невідомому матросу в м. Одесі; Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі на Сумщині; пам'ятник легендарному командиру партизанського загону С.А.Ковпаку в м. Путивлі Сумської області; монументи Вічної Слави в мм. Житомирі, Запоріжжі, Сумах, Черкасах; діарама “Битва за Дніпро” в м. Дніпропетровську, меморіальний комплекс жертвам фашизму в с. Кортеліси (Волинська область), музей партизанської слави у м. Яремчі (Івано-Франківська обл.) тощо. Ці місця скорботи та пошани відіграють велику роль у патріотичному вихованні громадян України.

Про історичне минуле регіону розповідають також численні краєзнавчі, історичні та воєнно-історичні музеї, включені в систему туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”.

Пам’ятки архітектури різних часів і стилів – культові, оборонні, інженерні, житлові та громадські споруди – кам’яний літопис історії України, в якому відображено художній геній народу. Регіон “Намисто Славутича” – осередок таких пам’яток. Найбагатшими в архітектурному відношенні є міста Київ, Чернігів, Одеса, Ніжин, такі видатні заповідники, як Збаразький історико-архітектурний заповідник (Тернопільська обл.), Луцький історико-архітектурний заповідник, Львівський історико-архітектурний заповідник, фортеця (ХІП-ХУШ ст.) у м. Хотин (Чернівецькаобл.)та інші.

Всесвітню славу мають давньоруські храми: Софія Київська, Києво-Печерська лавра, Видубицький монастир; неповторні архітектурні ансамблі міст, створені руками народних майстрів, нова архітектура сучасних міст і сіл. Ця велика культурна спадщина – важлива складова туристських ресурсів регіону.

Найціннішими в регіоні “Намисто Славутича” є пам’ятки давньоруської архітектури або їхні фрагменти (X – XIII ст.). Більшість з них – високохудожні твори. Це залишки фундаменту Десятинної церкви (X ст.), Софійський собор, Золоті ворота, Успенський собор, Ближні та Дальні печери, Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (XI ст.), церква Спаса на Берестові, Кирилівська церква (XII ст.) ум. Києві; Спаський собор (XI ст.), Борисоглібський собор і Успенський собор Єлецького монастиря, Іллінська церква (XII ст.), П’ятницька церква (XII – XIII ст.), Антонієві печери (ХІ – ХVШ ст.) у м. Чернігові; фрагмент храму Спасо-Преображенського монастиря (XII ст.) у м. Новгороді-Сіверському; залишки валів (X ст.), фрагменти Спаськоїта Михайлівської церков (XI ст.) ум. Переяславі-Хмельницькому, Манявський скит (ХVП ст.) у Івано-Франківській області, Святогі-рський печерський монастир (ХVІІ – ХVІІІ ст.) у Донецькій області; Юр’єва божниця (XI ст.) у м. Острі; фрагмент Юріївської церкви (XII ст.) у м. Каневі; Василівська церква (XII ст.) у м. Овручі; залишки Любецького замку (XI – XII ст.) у смт. Любечі, залишки фортифікаційних споруд (X – ХІІІ ст.) у с. Білогородці. Наявність цих пам’яток у регіоні надає широких можливостей для розвитку туристсько-екскурсійної діяльності.

Шедеврами національної архітектури є пам’ятки, споруджені у другій половині XVII – на початку XVIII століть у стилі українського бароко. Це переважно храми: Георгіївський собор у Видубичах і Всіхсвятська церква над Економічною брамою Києво-Печерської лаври в м. Києві, Катерининська церква в м. Чернігові, Миколаївський собор ум. Ніжині, костьоли кармеліток босих і домініканський собор святого Юра у Львові, а також цивільні споруди у цих та інших містах України: корпуси Києво-Могилянської академії, бурси, колегіуми, магістрати, ратуші, будинки канцелярій козацьких полків тощо. Характерними рисами таких пам’яток є яскрава декоративність, пластичність, динамізм і патетичність образів.

У регіоні «Намисто Славутича» збереглися споруди, створені видатними українськими та російськими архітекторами XVIII – XIX ст. І.Г.Григоровичем-Барським, С.Д.Ковніром, І.Ф.Мічуріним, В.В.Растреллі, Й.Г.Шеделем, А.В.Квасовим.

Широко представлені також архітектурні стилі XIX – XX століть: модерн (найоригінальніший зразок в Україні – житловий будинок по вулиці Банковій – будинок Городецького у м. Києві), класицизм (Галицький сейм у м. Львові), неокласицизм (будинки банків на вулицях Хрещатик та Інститутській, Педагогічного музею, а також житлові будинки на вулицях Банковій і Чкалова у м. Києві; будинки банків і житлові в м. Одесі), неоукраїнський (будинок губернського земства у м. Полтаві, житлові та адміністративні споруди у містах Києві, Одесі, Херсоні, Дніпропетровську, Миргороді та інших). Ці пам’ятки – цікаві туристсько-екскурсійні об’єкти системи маршрутів “Намисто Славутича”.

Палацово-паркові ансамблі – рідкісні пам’ятки культури, що своєрідно поєднують архітектуру та паркове мистецтво. Серед них найвизначнішими туристськими об’єктами у регіоні “Намисто Славутича” є палацово-паркові ансамблі в селищі Качанівці та селі Сокиринцях Чернігівської області.

Пам’ятки мистецтва у регіоні “Намисто Славутича” – це, насамперед, шедеври монументального образотворчого мистецтва, що створюють гармонію та витонченість архітектурних ансамблів: давньоруські фрески та мозаїки Софії Київської, фрагменти фресок і мозаїк Михайлівського Золотоверхого собору, фрески Кирилівської церкви, а також широко відомі монументальні розписи Володимирського собору та Кирилівської церкви у м. Києві художників В.М.Васнецова, М.О.Врубеля, М.В.Нестерова.

Дзеркалом душі та творчої сили українського народу є невмируще народне мистецтво. Воно яскраво представлене в музеях містах Полтави, Миргорода, Києва, Василькова, Коломиї традиційними вишиванками, мереживом, різьбою по дереву, живописом, керамікою тощо. Твори народного мистецтва несуть великий естетичний і патріотичний виховний потенціал.

Поряд із музеями, осередками історико-культурного потенціалу регіону “Намисто Славутича”, важливими екскурсійними об’єктами є картинні галереї. Через сприйняття шедеврів образотворчого мистецтва вони дають уявлення про історичні події, національні культурні надбання та мають велике естетичне значення.

Численні меморіальні пам’ятки регіону – місця, пов’язані з іменами видатних людей України: поетів, письменників, вчених, педагогів, політичних діячів, акторів, серед яких К.В.Білокур, В.З.Бородай, С.І.Васильківський, Марко Вовчок, М.В.Гоголь, М.С.Грушевський, О.П.Довженко, М.К.Заньковецька, І.К.Карпенко-Карий, І.С.Козловський, С.П.Корольов, І.П.Котляревський, М.М.Коцюбинський, М.В.Лисенко, А.С.Макаренко, Лесь Мартович, Є.О.Патон, М.І.Пирогов, О.А.Пструсенко,Л.П.Симиренко, В.А.Симоненко, Г.С.Сковорода, В.О.Сухомлинський, Леся Українка, Богдан Хмельницький, Т.Г.Шевченко, І.Я.Франко та багато інших. Вони – цвіт і гордість нації, їхній життєвий приклад має велике виховне значення, сприяє формуванню національної свідомості та піднесенню духовності українського народу. їхні імена вшановують меморіальні музеї, пам’ятники та меморіальні дошки.

До меморіальних пам’яток належать також меморіальні ансамблі, комплекси, монументи на честь воїнів-визволителів у багатьох населених пунктах регіону.

Система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” передбачає вичерпну презентацію історико-культурного потенціалу регіону під час туристських подорожей та екскурсій. З цією метою складено детальний перелік історико-культурних пам’яток регіону “Намисто Славутича” за географічним принципом відомості про наявність екскурсійних об’єктів надаються по населених пунктах туристського регіону з урахуванням часу творення. Такий підхід наочно виявляє туристські можливості цих населених пунктів, що є важливим при створенні та детальній розробці туристсько-екскурсійних маршрутів. Перелік наведе­но по областях та окремо по місту Києву, зважаючи на його значний історико-культурний потенціал.

В Україні приділяється велика увага охороні пам’яток історії та культури. Важливу роль у їх використанні відіграє туризм, що зумовлює необхідність проведення підприємствами та організаціями галузі ефективної роботи із збереження та відтворення національного історико-культурного потенціалу, особливо в зонах його концентрації, до яких належить і регіон “Намисто Славутича”. Зважаючи на це, туристична діяльність має носити регульований характер, що передбачає здійснення комплексу заходів з відновлення, реконструкції, реставрації історико-культурних об'єктів, а також догляду за ними.

Великого значення в зв’язку з цим набувають заповідники – національні, державні та місцевого значення. Нині в Україні існує 7 національних заповідників, з яких на регіон “Намисто Славутича” припадає 5: Києво-Печерський історико-культурний, “Софія Київська”, “Хортиця”, “Чигирин” і Шевченківський у м. Каневі. У регіоні також створено 22 державні заповідники, серед яких найвідомішими є:

· історико-археологічні – “Кам’яна Могила” на Запоріжжі та “Ольвія” на Миколаївщині;

· історико-архітектурні – “Стародавній Київ” і Чернігівський;

· історико-культурні – у мм. Вишгороді, Глухові, Корсуні-Шевченківському, Переяславі-Хмельницькому, Путивлі, а також “Батьківщина Тараса Шевченка” (сс. Шевченкове, Моринці, Будище, Вільшана), “Гетьманська столиця” (смт. Батурин), “Качанівка”, “Поле Полтавської битви” (м. Полтава), “Слово о полку Ігоревім” (м. Новгород-Сіверський), “Трахтемирів”;

· історико-меморіальний – “Лук’янівське кладовище” (м. Київ);

· літературно-меморіальний – М.М.Коцюбинського (м. Чернігів);

· музеї-заповідники: М.В.Гоголя (с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області), І.К.Карпенка-Карого (Тобілевича) «Хутір Надія» (Кіровоградський район), А.С.Макаренка (с. Ковалівка Полтавської області), українського гончарства (смт. Опішня Полтавської області).

Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” задовольнить пізнавально-рекреаційні потреби вітчизняних та іноземних туристів і екскурсантів, збільшить туристські потоки, забезпечить ефективне використання природно-заповідного фонду, пам'яток історії та культури у регіоні, сприятиме активному розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, оздоровленню та духовному збагаченню народу України, збереженню її природно-рекреаційних ресурсів і культурної спадщини для майбутніх поколінь.

Висновки

· 3 90-х років XX ст. екскурсійна діяльність в Україні розвивається як складова туристичної галузі самостійної незалежної держави.

· Зазнала кардинальних змін тематика екскурсійних маршрутів, спрямованих на вивчення історико-культурної спадщини українського народу.

· 3 метою створення цілісного комплексу екскурсійних маршрутів розроблено Національну систему туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”.

· Проте екскурсійна діяльність у сучасній Україні ще не набула обсягів колишніх радянських часів.

· Недостатньо залучаються до екскурсій школярі, студенти, сільські трудівники. Туристські фірми у більшості орієнтуються на виїзний туризм, більш прибутковий.

Потребує вдосконалення система підготовки та перепідготовки кадрів екскурсоводів.