Тема 2. 3. Об’єктивна сторона злочину

Питання до семінару:

1. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину.

2. Суспільно небезпечне діяння, його ознаки та форми.

3. Суспільно небезпечні наслідки, їх види та значення.

4. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Особливість причинного зв’язку при бездіяльності.

5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину (місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину), їх кримінально-правове значення.

 

Завдання до практичних занять:

 

1. Н. на легковому автомобілі їхав ділянкою дороги зі швидкістю 72 км/год., у той час як швидкість руху на ній була обмежена до 50 км/год., про що повідомляв відповідний знак. Коли у 10 метрах перед автомобілем на вулицю вибіг 7-річний хлопчик, Н. не встиг зупинити автомобіль, стався наїзд. Ударом автомобіля потерпілому було заподіяно забій головного мозку, від якого настала смерть. За висновками судової автотехнічної експертизи, гальмівна система автомобіля була в несправному стані (відсутні гальмівні колодки задньої осі). Окрім того, встановлено, що Н. самовільно встановив на автомобілі державний номерний знак, який виготовлено не фабричним способом, а також у його автомобілі не працювало електроосвітлення.

Що таке об’єктивна сторона злочину? Зверніться до ст. 286 КК, опишіть, які ознаки характеризують об’єктивну сторону цього злочину. Чи є в описаному об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК? Якщо так, у чому вони виражаються в даному випадку? До якого виду діянь належить те, що вчинене Н.?

 

2. К. засуджено за ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК за те, що він під час розбійного нападу на Г. намагався з корисливих мотивів убити її і зґвалтувати, проте довести злочинний намір до кінця не зміг, оскільки його дії було припинено громадянами.

У справі встановлено, що К., маючи умисел заволодіти індивідуальним майном шляхом убивства потерпілої з корисливих мотивів, у лісосмузі напав на Г. іззаду, вихопив з її рук господарську сумку й заволодів останньою, заподіявши при цьому потерпілій ударами металевої труби по голові, обличчю і грудях перелом кісток черепа, забій головного мозку, численні рани голови. Крім того, К. повалив потерпілу на землю, намагаючись зґвалтувати, проте не зміг цього зробити, оскільки його дії було перепинено К-м і А.

Місцевий суд указав, що К. вчинив замах на зґвалтування, що спричи­нило особливо тяжкі наслідки.

Апеляційний суд зазначив, що тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала інвалідність потерпілої, було заподіяно їй під час розбою і у зв’язку із замахом на її вбивство з корисливих мотивів, а не в процесі вчинення дій, спрямованих на її зґвалтування, тому останні необхідно кваліфікувати як замах на зґвалтування без обтяжуючих обставин.

Дослідіть об’єктивну сторону вчинених К. злочинів. Що таке причинний зв’язок, яке його значення? Вивчивши ситуацію, з’ясуйте, чи припустився місцевий суд помилки при дослідженні причинного зв’язку? Які є види при­чинного зв’язку?

 

3. Класний керівник технікуму Д. звільнила від навчання кількох студентів технікуму у зв’язку зі святкуванням дня народження її дочки й запросила їх до додому. Там студенти вживали спиртні напої, а після цього вони з клас­ним керівником пішли купатися на ставок, і під час купання студент К. під час невдалого стрибка у воду пошкодив собі шийний відділ хребта. Рішенням медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) йому встановлено 100 % втрати працездатності та визнано інвалідом I групи.

Що таке причинний зв’язок? Яке значення він має серед ознак, що характе­ризують об’єктивну сторону злочину? Визначте, чи є причинний зв’язок між діянням класного керівника Д. та тяжким тілесним ушкодженням, отриманим К.? Якщо це так, який вид цього причинного зв’язку?

 

4. Н. та К. вживали спиртні напої у квартирі Н. Пізно вночі К., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, почав збиратися додому. Н. вимагав продов­жити пити, не дозволяв іти, зачинив двері. На цьому ґрунті між Н. та К. виникла сварка, що перейшла в бійку, під час якої К. упав на долівку, почав кашляти й блювати. Н. переконався, що той живий та дихає, підклав йому під голову згорнуту ковдру «щоб не захлинувся» і пішов.

Вранці дружина знайшла К. мертвим. Судово-медична експертиза констатувала, що смерть настала від асфіксії: від пошкодження органів черевної порожнини, яке сталося внаслідок ударів твердим тупим предметом, уночі в нього почалося блювання, він захлинувся. Н. було засуджено за умисне вбивство.

Що таке причинний зв’язок? Яке його значення у складі злочину? Чи є причинний зв’язок між діями К. і смертю Н.? Чи правильний висновок зробив суд?

 

5. Г. скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за таких обставин: о 8 год. ранку вихопив з рук 65-річної О. господарську сумку, в якій були продукти харчування вартістю 22 грн., гаманець із грішми (75 грн.), медичний препарат (гель) «Диклофенак натрію» (вартістю 1 грн. 80 коп.) та деякі інші речі, загальною вартістю 14 грн. 60 коп., і з викраденим утік. Щодо Г. було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 186 КК. Потерпіла О. стверджувала, що грабіж заподіяв їй значну шкоду, оскільки вона хворіє на радикуліт, а без викраденої злочинцем лікувальної мазі в неї могло б настати ускладнення хвороби, бо придбати лікувальну мазь вона не могла аж до дня отримання наступної пенсії.

Що таке суспільно небезпечні наслідки як ознака, що характеризує об’єктивну сторону злочину? Зверніться до ст. 186 КК України. З’ясуйте, чи є підстави вважати заподіяні вчиненим Г. грабежем суспільно небезпечні наслідки О. «значною шкодою» та кваліфікувати злочин за ч. 3 ст. 186 КК? До якого виду наслідків належить шкода, заподіяна злочином О.?

 

6. Д., яка сиділа у кафе, зненацька стало зле. Вона прийняла пігулку та заплющила очі, щоб перепочити. Це побачив Г., що сидів за сусіднім столиком. Вважаючи, що Д. втратила свідомість, він раптово підійшов до неї іззаду та швидко зняв з її шиї золотий ланцюжок, вартістю 565 грн. Заволодівши прикрасою, він швидко сховався за рогом і втік з кафе. Д. відчула, як щось різко здавило їй шию, але коли озирнулася, то злочинця не побачила.

При розслідуванні злочину між слідчим та начальником слідчого відділу виникла суперечка. Слідчий вважав, що Г. скоїв викрадення майна таємним способом, а тому його дії слід кваліфікувати як крадіжку. На думку начальника слідчого відділу, злочин є грабежем, бо спосіб викрадення був відкритим.

Що таке спосіб як ознака, що характеризує об’єктивну сторону злочину? Яке його місце серед ознак об’єктивної сторони?

 

7. Знайдіть у Кримінальному кодексі й випишіть у робочий зошит по дві статті, в яких обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є:

1) місце вчинення злочину; 2) час вчинення злочину. Поясніть свій вибір. Яке значення в об’єктивній стороні злочину відіграють ці ознаки?

 

8. Знайдіть у Кримінальному кодексі й випишіть у робочий зошит по дві статті, в яких обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є:

1) спосіб учинення злочину; 2) знаряддя та засоби учинення злочину. Поясніть свій вибір. Яке значення в об’єктивній стороні злочину відіграють ці ознаки?

 

9. Зверніться до Особливої частини КК України та знайдіть по 2-3 приклади, які ілюструють злочини, що можуть учинятися:

а) лише шляхом дії;

б) лише шляхом бездіяльності;

в) як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Випишіть у робочий зошит диспозиції відповідних статей (частин статей). Обґрунтуйте свій вибір.

 

10. У Розділах II, VI Особливої частини КК України вкажіть злочини, які можуть учинятися шляхом бездіяльності. Обґрунтуйте свій вибір.

 

11. Зверніться до розділів І та XVII Особливої частини КК України. Визначте, які зі злочинів, описаних у них, мають матеріальний склад, а які – формальний склад. Обґрунтуйте зроблений вибір.

 

12. Керівник спортивних змагань з фехтування С. перед початком поєдинку між спортсменами В. та А. не перевірив їх спорядження, як того вимагали правила проведення подібних заходів. Під час бою рапіра А., яка до початку змагань уже була пошкоджена, зламалася, залишивши гострий край, але він не встиг зупинити удар і заподіяв В. проникаюче поранення, пошкодивши артерію. Від масивної крововтрати В. помер через кілька хвилин.

Чи є об’єктивна сторона злочину в діяннях С. та А.?

 

13. Повертаючись увечері додому через парк, Л. побачив, що на землі лежить обірваний електричний дріт. Л. зрозумів, що дріт під напругою. Він огородив місце обриву гілками дерев і з мобільного телефону зателефонував диспетчеру електромережі. Старший диспетчер Д., прийнявши повідомлення, вирішив, що вночі в парку виключена поява людей, а тому аварійну бригаду електромонтерів на місце обриву можна направити лише вранці. Почекавши годину, Л. з місця аварії пішов додому. Вночі компанія підлітків ішла парком і один з них був смертельно травмований електричним струмом від контакту з обірваним дротом.

Зверніться до ст.ст. 119, 367 КК України. Чи є у вчиненому Л. або Д. ознаки об’єктивної сторони зазначених злочинів? Проаналізуйте ситуацію з точки зору відповідальності за злочинну бездіяльність.

 

14. П. дізнався, що його дружина зраджує його із Л. Він звернувся до Л. з проханням припинити цей зв’язок, однак Л. вигнав його зі своєї квартири. П. розмовляв також з цього приводу зі своєю дружиною, але та повідомила, що не кохає його більше. Під впливом цих подій П. вирішив покінчити з собою і вистрілив собі в голову з мисливської рушниці.

Що таке об’єктивна сторона злочину і які ознаки її характеризують? Зверніться до ст. 120 КК. У чому полягає об’єктивна сторона цього злочину? Чи є її ознаки в поведінці Л. та дружини П.? Матеріальним чи формальним є склад злочину, передбачений даною статтею?

 

15. Студенти університету З. та К. ішли вулицею. Раптом вони почули крики про допомогу. До них підбігла дівчина, яка сказала, що незнайомий чоловік вихопив у неї сумочку й тікає. Дівчина вказала на грабіжника, що швидко віддалявся і попросила З. і К. наздогнати його. Однак хлопці відмовилися, сказавши, що це справа міліції.

Зверніться до ст.ст. 135, 136, 367 КК. Чи є у вчиненому З. або К. ознаки об’єктивної сторони зазначених злочинів? Проаналізуйте ситуацію з точки зору відповідальності за злочинну бездіяльність. Чи змінюється відповідь, якщо К. був студентом, а З. сержантом міліції?

 

16. Ш. на власному автомобілі «Мерседес-190» їхав у колоні легкових автомобілів, які утворювали весільний кортеж. Оскільки надворі стояла спека, автомобілі кілька разів зупинялися з різних причин, від чого повітря в салоні дуже нагрілося. Від цього у Ш., який мав хворе серце, стався серцевий напад. Він втратив свідомість, не встигнувши зупинити автомобіль, внаслідок чого сталося зіткнення з іншим легковиком. В аварії загинуло два пасажири.

Зверніться до ст. 286 КК та до Правил дорожнього руху. Визначте, чи є у цьому випадку об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК? Що таке непереборна сила? Яким чином вона враховується при оцінці об’єктивної сторони злочину і впливає на кримінальну відповідальність? Чи підлягає кримінальній відповідальності Ш.?

 

17. К. вночі віз на автомобілі знайомих дівчат – Л. та І. Узбіччям дороги йшов Р. Не помітивши пішохода, К. збив його автомобілем. Внаслідок наїзду О. було заподіяно численні ушкодження, він втратив свідомість. Вийшовши з машини, К., Л., І. побачили закривавлену людину і, злякавшись відповідальності, сіли в автомобіль і поїхали з місця пригоди. О. перебував на місці пригоди кілька годин і помер від масивної втрати крові.

Ознайомтеся зі ст. 286, 135, 136 КК та Правилами дорожнього руху. Що таке суспільно небезпечна бездіяльність і які умови відповідальності за неї? Чи підлягають кримінальній відповідальності К., Л., І.?

 

18. Перебуваючи в нічному клубі, Ф. посварився з раніше незнайомим йому Б., оскільки йому здалося, що останній умисно штовхнув його. Запросивши Б. «для чоловічої розмови» до вбиральні, Ф. три рази ударив його в обличчя й вийшов з приміщення, побачивши, що з носа потерпілого сочиться кров. Оскільки Б. мав хронічну хворобу – гемофілію (порушення у згортанні крові), то зупинити кровотечу він не зміг і помер від втрати крові. За висновками судово-медичної експертизи, удари Ф. заподіяли потерпілому лише легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров’я.

Що таке об’єктивна сторона злочину? Зверніться до ст. 115 КК та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи». Визначте, чи є об’єктивна сторона вбивства в діях Ф.? Що таке причинний зв’язок і яке його значення? Який вид причинного зв’язку має місце в даному випадку?

 

Література:

1. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М., 1960.

2. Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб., 2004.

3. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х., 1982.

4. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. - Ростов-на-Дону, 1977.

5. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). - Х., 2003.

 

Тема 2.4. Суб’єкт злочину

Питання до семінару:

 

1. Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину.

2. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві.

3. Суб’єкт злочину та особа злочинця.

4. Загальний та знижений вік кримінальної відповідальності.

5. Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину.

6. Поняття, критерії неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.

7. Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб.

Завдання до практичних занять:

 

1. О 2-й годині ночі 13-річний З. та 15-річний Л-ко, діючи з хуліганських мотивів, облили бензином і підпалили двері до квартири, в якій мешкала родина Н. У пожежі, яка почалася внаслідок цього, згоріла квартира Н., її мешканці дістали опіки (які за висновками судово-медичної експертизи є легкими тілесними ушкодженнями).

Чи можуть бути визнані З. та Л-ко суб’єктами злочину? Хто є суб’єктом злочину? Які ознаки характеризують цей елемент складу злочину?

 

2. О 22-й год. 15-річний Р. зупинив таксі й домовився з водієм про перевезення його за певною адресою. Таксист П. під’їхав до кіоску придбати сигарети, залишивши ключі в замку запалювання. Скориставшись цим, Р., що мав навички водіння, викрав автомобіль (ВАЗ-2103, вартість якого не перевищувала 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Чи є Р. суб’єктом злочину, передбаченого ст. 289 КК? Як зміниться рішення, якщо вартість автомобіля перевищує у 250 разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян?

 

3. А., Р., Д. заснували підприємство «Конвалія», на якому виготовляли парфумерно-косметичні вироби, а також деякі медичні препарати (хоча ані ліцензії на цей вид діяльності, ані сертифікатів якості вони не отримували). А. домовився з У., керівником державного підприємства «Облфарм», яке займалося постачанням ліків до аптек області, що це підприємство закуповуватиме у них медпрепарати. За два роки діяльності «Конвалії» за сприяння У. «Конвалія» отримала близько 100 тис. грн. державних коштів за неякісні ліки.

Стосовно У. було порушено кримінальну справу за ст. 191, 365 КК України.

Визначте, яким видом суб’єкта злочину є в даному випадку У. Які ознаки характеризують цей вид суб’єкта?

 

4. В Особливій частині КК знайдіть по 3 статті, які передбачають відповідальність різних суб’єктів злочину:

а) загальний суб’єкт;

б) суб’єкт зі зниженим віком, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

в) суб’єкт – військовослужбовець;

г) суб’єкт – службова особа.

 

5. Зверніться до розділу VII Особливої частини КК України. Визначте, які з них можуть учинятися лише спеціальним, а які – загальним суб’єктом. Обґрунтуйте свої висновки.

 

6. У складі групи підлітків, які вчинили низку крадіжок з магазинів та дачних будинків, було затримано й Л. Оскільки він не мав постійного місця проживання та документів, що підтверджували б особу, слідчий зазначив у кримінальній справі його вік лише з його слів – п’ятнадцять років. Однак під час судового засідання, в якому розглядалася кримінальна справа, Л. заявив, що насправді йому виповниться чотирнадцять років лише через три місяці.

Що таке вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність? Які є його види? Як визначити вік Л. у цьому випадку?

 

7. Учень Д., 3.11.1989 року народження, К., 5.07.1989 року народження, та Е., 23.12.1989 року народження, домовилися між собою помститися своєму однокласнику У., якого вони вважали винним у тому, що той повідомляє класному керівнику про вчинювані ними порушення дисципліни (паління тощо). З цією метою ввечері 4.07.2005 р. вони затягли У. до підвалу покинутого будинку й зачинили двері. Випустили У. лише через 2 дні.

Чи підлягають указані особи кримінальній відповідальності за злочин проти волі особи?

 

8. Г.А., маючи умисел на виготовлення підробленого документа, до пенсійного посвідчення, виданого на ім’я її чоловіка, що був інвалідом ІІ групи, вклеїла свою фотокартку. Кілька місяців вона використовувала цей документ для безоплатного проїзду в транспорті. Під час перевірки документів контролерами трамвайного депо підробку було виявлено. Стосовно Г.А. було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 358 КК України – підробка документа і використання підробленого документа.

Проведеною судово-психіатричною експертизою було виявлено, що Г.А. на момент учинення інкримінованих їй діянь хворіла на шизофренію.

Яке рішення повинен прийняти суд стосовно Г.А.?

 

9. Під час сварки зі своїм батьком, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, Ш.Р., ударив його кілька разів кухонним ножем, заподіявши колото-різані рани голови, грудної клітки, правого передпліччя. Його дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. За висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, Ш.Р. під час учинення зазначених діянь виявляв ознаки помірної розумової відсталості (хвороба Дауна).

Чи може Ш.Р. підлягати кримінальній відповідальності за скоєне діяння?

Література:

 

1. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. – Л., 1968.

2. Ломако В.А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекції. – Х., 1993.

3. Михеев Р.И.Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.

4. Назаренко Г.В. Невменяемость: Уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.

5. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М., 1958.

6. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб., 2000.

7. Трубников В.М. Нове про суб’єкт злочину // Вісник Національного університету внутрішніх справ, 2002. – Спецвипуск. – С. 110-117.

8. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х., 1983.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».