Загальні методичні показання щодо психолого-педагогічного обстеження

При обстеження дітей в умовах психолого-медико-педагогічних комісій (ПМПК) необхідно спочатку чітко ознайомитись із відповідною медичною і педагогічною документацією. До неї відносяться дані лікарів-спеціалістів про фізичне і психічне здоров'я дитини; стан його аналізаторів; типу нервової системи, особливостей поведінки; характеристика із школи або дитячого садка (навики спілкування дитини із однолітками, дорослими і т.п.); продукти діяльності самої дитини (шкільні зошити, малюнки і т.п.).

Аналіз отриманих даних позволяє проводити обстеження дітей з урахуванням його індивідуальних можливостей і особливостей. Так, наприклад, дітей з вираженою розумовою відсталістю та мало контактних можливо обстежувати за допомогою ігрового матеріалу. Даний матеріал можливо широко допускати і при обстеженні дітей з порушенням мовлення та слуху дошкільного віку. Важливо, щоб подані завдання були зрозумілими та виповненими ними без значимої участі мовлення і можливого напруження.

Школярам, які погано відносяться до окремих учбових предметів із-за постійного відставання, потрібно пропонувати завдання в ігровій формі. При обстеженні дітей з підвищеною втомою необхідно використовувати ті завдання, з допомогою яких особливості психіки можуть бути розкриті в максимально короткі строки.

Вивчення дитини починається з моменту, коли вона входить в кімнату, де відбувається обстеження. Його реакція на нову обстановку(інтерес, страх і т.п.), бажання або небажання вступити у контакт, адекватність поведінки і т.п. полягають аналізу при співставленні заключення членами психолого-медико-педагогічної комісії.

Одним із найбільш дієвих засобів зняття напруження э вільна гра за час такої гри з дитиною налагоджуються необхідні для подальшої роботи контакти. В цей же час члени комісії отримують перші уявлення про особливості його психіки, поведінки, моторики. Важливо прослідкувати характер емоційної реакції на запропоновані дитині іграшки, беручи до уваги при цьому вік обстежуваного. Одні діти, побачивши іграшку проявляють велику радість, інші поводять себе більш стримано. Деякі діти одразу ж починають займатися іграшками, які їм сподобалися, а інші просто перебирають їх перекладаючи з місця на місце.

Необхідно вияснити чи постійний інтерес дитини до іграшок та чи розумні його дії з ними. Необхідно також прийняти до уваги чи супроводжує дитина гру мовленням, чи звертається до дорослих із питаннями.

Для установлення контакту з дитиною та можливості для нього адаптуватися э продуктивною образотворчою діяльністю. Процес малювання проходить більш природно втому випадку, коли дослідники роблять вигляд, що зайняті своєю справою. Дитині потрібно надати можливість відчути, що вона знаходиться наодинці із собою. Бесіду з дитиною потрібно починати лише після того, як вона заспокоїться, або сама почне задавати питання. Розпочавши бесіду, можна запитати, що вона малює зараз, якого кольору олівцями при цьому користується та т.п. необхідно відмітити, чи вміє дитина малювати на самостійно обрану тему та чи э постійною зацікавленість до розпочатої діяльності. Спеціальні дослідження показують, що аналіз малюнка дитини може дати цінний додатковий матеріал, як при установленні його інтелектуальних можливостей, так і при диференційної діагностиці деяких станів особистості (особливості малюнків при епілепсії, шизофренії та т.п.). дослідники відмічають різний характер малюнків в залежності від ступеня інтелектуального зниження у дитини. Так, наприклад, було встановлено, що діти легкого ступеня розумової відсталості в змозі малювати на самостійно обрані теми, але в них часто мають місце неадекватні відхилення в процесі малювання від попередньо обраної теми малюнка та доповнення цього малюнка різними об’єктами, які не мають до нього відношення. В малюнка даної категорії розумово відсталих дітей відмічається порушення логіки зображення. Іноді діти за час виконання малюнка користуються олівцями різних кольорів. В інших випадках увесь малюнок малюється олівцем одного кольору. Ці діти відносяться до своїх малюнків більш критично, ніж ті в яких відмічена розумова відсталість більш вираженого ступеня. За час занять малюванням діти легкого ступеня розумової відсталості можуть відчувати позитивні емоції.

Діти тяжкого ступеня розумової відсталості малюють на вузьке коло тем. Вибрана ними тематика в більшій мірі обумовлена тим, що вони малювали до цього. Діти відволікаються за час малювання. Зображені ними об’єкти не зв'язані один з одним. При виконанні малюнка ними використовується один або два кольори. Розумово відсталі, даної групи мало критичні до результатів своєї діяльності.

Ці діти не в змозі виконати предметних зображень. За час малювання вони переключають свою увагу на інші предмети, забувають інструкцію. Як правило, вони використовують олівець, який потрапив до них першим.

Засобом зняття напруження та встановлення контакту може слугувати ще й бесіда з дитиною. Необхідно пам'ятати, що за час бесіди можна отримати низку цінної інформації відносно причин відхилень у розвитку та поведінці досліджуваного. Тому бесіда повинна носити продуманий, цілеспрямований характер. За час бесіди рекомендується виявити:

а) точність уявлення дитини про себе, свою сім'ю, родичів, друзів (прізвище, ім'я, по-батькові, вік) та здібність диференціювати поняття «сім'я», «сусіди», «родичі» та т.п.;

б) характер уявлення про час (вміння орієнтуватися по годиннику), здібність розпізнавати пори року по їх основних признаках (дощ, сніг, вітер та т.п.);

в) здібність орієнтуватися в просторі (практичне оволодіння поняттями «далі», «ближче», «праворуч», «ліворуч», «з верху», «з низу»,);

г) володіння інформацією про оточуюче (про батьківщину, видатних людей,).

Порядок, в якому дитині задаються питання може бути вільним. Самі питання, їх послідовність залежать від віку та індивідуальних особливостей дитини.

В порядку випадків (при порушенні слуху, мовлення) усні питання можуть бути замінені картиною, яка дозволить виявити ті ж свідчення. Наприклад, картина з зображенням безглуздих ситуацій викликає у дітей сміх, неконтрольоване висловлювання з приводу безглуздості зображеного, що уже являється показником розуміння побаченого ними.

Після установлення з обстежуваною дитиною необхідного контакту з допомогою вище вказаних засобів (вільна гра, бесіда) можна приступити до обстеження особливостей його сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, мови уявлення, моторики, емоціонально-вольової сфери, особистості в цілому і стану шкільних знань. Все це можна виявити, використовуючи різноманітне діагностичне обладнання (іграшки, таблиці), та психологічні методики. В процесі проведення обстеження потрібно звертати увагу на ряд наступних моментів.

Розуміння інструкції і цілі завдання. Перед тим, як показати дитині те чи інше завдання дається інструкція. Важливо встановити, чи сприймає дитина інструкцію і чи робить спроби її зрозуміти. Інтелектуально збережені діти уважно вслухуються в інструкцію, а якщо їм щось незрозуміло, то перепитують. Діти розумово відсталі, а також діти з порушенням уваги або просто недостатньо працездатні не звертають на інструкцію потрібної уваги, і не дослухавши її до кінця, приймаються до роботи.

Важливо виявити, якого типу інструкція зрозуміла дітям: мовленнєва, супроводжуюча наглядним показом; без мовленнєва.

Діти з нормальним інтелектом і збереженим слухом виконують доступні їх віку завдання по усній інструкції. Цим дітям достатньо пояснити завдання без всяких усних вказівок. Приведемо приклад. Дитині показують картинку з вкладеними в неї закладками (див. табл. 26,27), потім витягують закладки та кладуть перед дитиною поряд з картинкою. Взагалі діти розуміють, що потрібно вставити закладки на потрібне їм місце. В іншому випадку перед дитиною кладуть картинку (див. табл. 43,44), на якій зображено декілька безглуздих ситуацій. Інтелектуально збережені дитина зазвичай розуміє, що потрібно назвати зображені об’єкти. Розумово відсталим дітям зазвичай потрібно давати інструкції та задавати питання. В першому випадку: «Поклади на місце», а в другому – «Що невірно намальовано?». Діти із значним зниженням інтелекту починають розуміти інструкції тільки після того, як дорослий покаже, як потрібно виконувати завдання. Важливо встановити чи в змозі дитина утримувати в пам'яті запропоновану інструкцію. Діти розумово відсталі частіше не запам'ятовують інструкцію і тому не можуть закінчити розпочату роботу. Так само можна сказати і про дітей із порушенням працездатності, браком пам'яті та уваги.

Характер діяльності при виконанні завдань. У всіх випад важливо встановити, чи виконує дитина запропоноване йому завдання із захопленням або формально. Крім того необхідно звернути увагу на рівень стійкості захоплення.

Важливо також встановити наскільки продумано виконується запропонована дитині робота. Найкращих результатів досягають цілеспрямовано працюючі діти. Недоліки можуть виражатися у безсистемності, хаотичності всієї діяльності або «зісковзуванні» із правильно розпочатого рішення. Такі недоліки зустрічаються і у інтелектуально збережених дітей, а також у дітей із затримкою психічного розвитку. Однак у розумово відсталих ці прояви зустрічаються частіше та більш виразніше.

Необхідно звертати увагу на те, якими засобами дитина вирішує запропоновані йому задачі. Діти із нормальним інтелектом намагаються знайти оригінальні та економні засоби дій. Розумово відсталі зазвичай діють шаблонно, або навіть неадекватним способом.

Важливо вияснити наскільки зосереджено працює дитина та яка її працездатність. Э діти, які увесь час уважні, інші постійно відволікаються та швидко втомлюються. У другому випадку потрібно визначити, що більше впливає на характер діяльності: невміння зосередитися чи швидка втомленість.

Необхідно також встановити, чи вміє дитина у випадку необхідності користуватися запропонованою їй допомогою. Чим більш вираженіша така здатність, тим вище навчання дитини. Рівень та характер допомоги може бути різним. Наведемо приклад. Дитині зачитують текст та просять передати словами його зміст. Іноді потрібно повторити читання, в інших випадках можна задавати питання по змісту, показати картинку та т.п.

Інтелектуально збережені діти приймають допомогу та в змозі використати запропонований їм засіб дії при виконанні аналогічних завдань. Розумово відсталі потребують більшої допомоги. Але вона не дає значного ефекту. Ці діти з низьким рівнем навчання.

Важливою рисою діяльності є здатність дитини здійснювати контроль на кожному етапі виконання завдання, а також вольові зусилля, які потрібні від неї при вирішенні завдань.

Реакція дитини на результати роботи. Як правило, діти з нормальним інтелектом здатні дати оцінку проробленій ними роботі. Вони радіють своїм успіхам та засмучуються з приводу невдач.

Деякі діти із труднощами поведінки роблять вигляд, що їх не цікавить відсутність необхідних досягнень.

Розумово відсталі діти не завжди в змозі вірно зробити оцінку результатам своєї праці. Але вони не байдужі до думки оточуючих.

Загальна емоційна реакція на факт обстеження. Розумово повноцінні діти за час обстеження відчувають сором'язливість та настороженість.

Байдужість до обстеження, а іноді і агресивне відношення до членів комісії частіше всього зустрічається у розумово відсталих дітей.

Деякі діти проявляють підвищену ейфорію (радість). Подібна поведінка може бути симптомом психічного захворювання і повинна насторожувати. Такі діти повинні стати об’єктом особливої уваги з боку психіатра.

У всіх випадках необхідно потурбуватися про створення спокійної обстановки. Дослідники дитини члени ПМПК повинні розмовляти з нею доброзичливим, рівним голосом, щоб дитина з самого початку відчувала себе впевненою. Починати потрібно з легких завдань, які заздалегідь зрозумілі дитині. Тільки після того, як вона зуміла виконати завдання, можна починати запропоновувати завдання більш складніші відповідні її віку. Цієї умови бажано дотримуватися в процесі всього обстеження. Як тільки дитина не може вирішити запропоновану задачу і починає хвилюватися, повинна бути запропонована більш легка задача, після чого необхідно знову повернутися до невирішеної. Необхідно заохочувати дитину в процесі роботи.

Важливим методичним принципом психолого-педагогічного обстеження э черговість завдання вербального та невербального характеру: діти менше втомлюються, при такій методиці роботи. При цьому необхідно придати всьому процесу обстеження ігровий характер, а завдання підбирати такі, що викликають інтерес та бажання займатися.

Частина 2

Практичний матеріал та методика його використання в процесі психолого-педагогічного обстеження.

Для психолого-педагогічного обстеження дітей ми радимо приблизний перелік матеріалів, які можуть бути використані в залежності від мети обстеження, індивідуальних особливостей дітей та їх віку. Необхідно відмітити, що експериментально-психологічні методики та тестовий матеріал використовуються, як правило психологом. Завдання, які подані у таблицях а також ігровий матеріал застосовуються дефектологом в психолого-педагогічному обстеженні.

Приблизний перелік матеріалів

Для дослідження уваги.

1. Бланки «Коректурних проб» (методики Бурдона, Пьерона-Рузера, кодирування Векслера).
2. Таблиці для підрахунку різнокольорових кружків в секторах кола (методика Рибакова).
3. Таблиці для одночасного підрахунку фігур двох видів (00+0++0…) (методика Рибакова).
4. Таблиці Шульте (5 таблиць з свавільно розкладеними цифрами од 1 до25).
5. Таблиці на яких зображені предмети на яких не вистачає деталів (з методики Векслера).
6. Бланки до методики «счет по Крепелину».
7. Бланки по методиці Мюнстерберга.
8. Матеріали з даного посібника (додаток).

Для дослідження сприймання

Таблиці з зображенням контура, силуета, частин знайомих предметів. «Зашумленные» зображення (предмети вимальовані, наложені один на один – фігури Поппельрейтора).

1. «Почтовий ящик» (коробка форм).

2. Достки Сегена різних варіантів складності.

3. Кубики Кооса.

4. Таблиці з зображенням предметів, які потрібно домалювати (методика Т.Н Головиной).

5. Набір предметних картинок, розрізаних на 2-3-4 частини.

6. Картинки для визначення правої та лівої сторони, поняття «верх», «низ», «посередині».

7. Методика «еталони».

8. Методика «Прогресивні матриці Равена».

9. Матеріали із даного посібника (додаток).

Для обстеження мислення

1. Таблиці з зображеннями предметів, один з яких не підходить по тих чи інших признаках (величині, формі, кольору, родовій категорії).

2. Таблиці з завданнями на виключення понять, не підходящого іншим.

3. Таблиці з логічними задачами та пошуком закономірностей.

4. Бланки по методиці «Виділення істотних признаків».

5. Бланки по методиці «прості аналогії», «складні аналогії».

6. Таблиці з прислів'ями та приказками.

7. Сюжетні картинки для порівняння; таблиці з завданням на порівняння слів-понять.

8. Набір сюжетних картинок різного ступеня складності (прості, з закритою суттю; безглуздим змістом, серія з зображенням послідовності подій.

9. Таблиці з текстами різної складності (прості описові, складні, з конфліктним змістом.

10. Набір карток з зображенням предметів різних родових категорій для обстеження операцій класифікації.

11. Таблиці з загадками.

12. Бланки з словами для обстеження асоціацій(один з варіантів – підбір слів, які не відповідають за значенням).

13. Таблиці та картки для проведення «вивчаючого експерименту» (методика А. Я. Іванової).

14. Таблиці з завданнями на «схематизацію» (методика Венгера).

15. Матеріали із даного посібника (додаток).

Для обстеження пам'яті.

1. Таблиці з зображенням знайомих предметів для запам'ятовування (можливі різні варіанти: запам'ятовування цифр, букв, слів, геометричних фігур, предметних зображень та т.п.).
2. Бланки по методиці для запам'ятовування 10 слів.
3. Картинки для запам'ятовування слів з зображенням предметів (методика А.Н. Леонтьева).
4. Піктограма (методика А.Р. Лурія).
5. Бланки з текстами для озвучення.
6. Матеріали із даного посібника (додаток)

Для обстеження емоціонально-вольової сфери, якості особистості.

1. Таблиці з набором задач до методики обстеження рівня домагання.

2. Бланки для обстеження самооцінки по методиці Дембо-Рубінштейн.

3. Таблиці з варіантами завдань для обстеження вольових зусиль.

4. Набори сюжетних картин з зображенням різних ситуацій, які підлягають оцінці (моральній та естетичній та т.п.).

5. Методика вивчення фрустраційних реакцій («Методика рисуночной фрустрации» Розенцвейга).

6. Бланки з методикою незакінчених прикладів.

7. Таблиці до методики Рене-Жиля.

8. Серія картин (із методики ТАТ) для обстеження особистості, інтересів, внутрішніх переживань та т.п.

9. Малюнки із стимульним матеріалом з тесту Роршаха.

10. Матеріали з даного посібника (додаток).