Лекція 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-XIІ ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.)

Східні слов’яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов’янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Мезамира і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи.

Вітчизняні та іноземні літературні пам’ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності.

Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики. Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності.

Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди.

Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація.

Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші.

Боротьба східнослов’янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Галицько-Волинське князівство - центр об’єднання українських земель.

Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення.

Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.

 

Семінарське заняття 1. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ століть і Галицько-Волинського князівства (2 год.)

1. Суспільний лад Київської Русі. Права та обов’язки окремих верств населення.

2. Організація влади і управління Київської Русі

а) вищі ограни влади та управління;

б) місцеві органи влади.

3. Судові органи та судовий процес.

4. Система права Київської Русі.

5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV ст.ст.

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Розселення східних слов»ян.

2. Перше визнання державності русичів.

 

Контрольні завдання та запитання:

1. Місце народного віче в системі державної влади Київської Русі.

2. Міжнародні відносини Галицько-Волинського князівства.

3. Розвиток ремесла в князівський період.

Рекомендована література:

Джерела

1. Антологія української юридичної думки. В 6 томах. Історія держави і права України: Руська правда. - К., 2002.- Т. 3.

2. Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. О.О.Шевченка. – К., 1996.

3. Літопис руський. - К., 1990.

4. Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К., 1992.

5. Україна. Антологія пам’яток державотворення. – К.: Основи, 2008. - Тт. І – VІ.

Література

1. Грушевський М. Ілюстрована історія України. –К-Л., 1913. Репринтне відтворення. –К., 1990.

2. Історія держави і права України (з найдавніших часів до кінця XIX ст.) // Історія держави і права Української РСР. (1917 - 1960 рр.). - К, 1960

3. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст..).- Львів, 1992.

4. Історія української культури: У 5 т. – Т. 2: Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – К.: Наукова думка, 2001.

5. Нагаєвський І. Історія української державності. – К., 1994.

6. Окиншевич Л. Лекції з історії українського права. - Мюнхен, 1954.

7. Падох Я. Суди і судовий процес старої України.- Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто – Львів, 1990.

8. Субтельний О. Україна: Історія. –К., 1991.

9. Українська культура. Лекції за редакцією Д. Антоновича. –К., 1993.

10. Чубатий М. Огляд історії українського права: Історія джерел та державного права.- Мюнхен – Київ, 1994.

Тема 3. Державність на землях України в Литовсько-Польську добу (8 год.)

Лекція 3. Політично-правові інститути в українських землях, що перебували в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

Подолання феодальної роздробленості і поява централізованих держав. Соціально-економічні та політичні передумови подолання феодальної роздробленості на території України. Виникнення та розповсюдження назви "Україна".

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Королівства Польського та зміна їх політико-правового становища.

Особливості суспільного устрою. Творення замкнених суспільних верств - станів. Феодали: магнати та шляхта. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Натуральні і грошові податки селян. Стан чорного та білого духовенства. Бояри, проміжна верства між шляхтою та селянами. Правове становище похожих та непохожих селян. Види земельної ренти. Чиншові, тяглі та службові селяни.

Тяглові селяни. Службові селяни. Розвиток феодально-кріпосницької фільваркової системи сільського господарства. Початок правового оформлення кріпацтва: встановлення панщини та втрата громадянських прав. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи (плебс). Правове становище міського населення в залежності від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне).

Державний лад. Найвищі органи Польського королівства: король, королівська рада і сейм. Найвищі органи Великого князівства Литовського: великий князь (господар), Пани - Рада і Сейм. Найвищі органи Речі Посполитої: король, Великий вальний сейм - сенат і посольська ізба. Органи центрального управління: маршалки, канцлери, підскарбії, гетьмани та інші урядовці. Адміністративно-територіальний поділ: ліквідація удільних князівств і земель, запровадження воєводств, повітів і волостей; міста і села; староства. Місцеве управління. Воєводи. Старости і каштеляни. Воєводські і повітові сеймики. Системи управління містами і містечками. Магістрат - адміністративний та судовий орган міського самоврядування. Палата ради (бурмістри і радці) та палата лави (війт і лавники). Юридики. Братства церковні та братства цехові. Церква та монастирі. Берестейська унія 1596. Військова організація. Судові установи.

Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її військова і територіальна та політико-правова організація. Роль Запорозької Січі в історії української державності. Органи козацького самоврядування. Ординація Війська Запорозького реєстрового 1638 р. Запорозька Січ у міжнародних відносинах.

 

 

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII ст.

2. Національне й культурно-релігійне життя:

а) роль православної церкви і її братств в розвитку духовного життя українського народу;

б) діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький, Львівський, Київський;

в) внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань: діяльність К. Острозького, А. Курбського, П. Могили, Г. та М. Смотрицьких, П. Беринди та ін.

Контрольні завдання та запитання:

1. Вплив української правничої традиції на розвиток Великого Князівства Литовського.

2. Місце української мови в державному житті Великого Князівства Литовського.

3. Роль Кревської унії в історії України.

 

Рекомендована література:

Джерела

1. Жерела до історії України-Руси.- Львів, 1913.- Т. VІ; 1908.- Т. VІІІ.

2. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII в.в. -Л, 1936.

3. Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. О.О.Шевченка. – К., 1996.

4. Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К., 1992.

5. Україна. Антологія пам’яток державотворення. – К.: Основи, 2008. - Тт. І – VІ.

Література

1. Грушевський М. Ілюстрована історія України. –К-Л., 1913. Репринтне відтворення. –К., 1990.

2. Історія держави і права України (з найдавніших часів до кінця XIX ст.) // Історія держави і права Української РСР. (1917 - 1960 рр.). - К, 1960

3. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст..).- Львів, 1992.

4. Історія української культури: У 5 т. – Т. 2: Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – К.: Наукова думка, 2001.

5. Нагаєвський І. Історія української державності. – К., 1994.

6. Окиншевич Л. Лекції з історії українського права. - Мюнхен, 1954.

7. Падох Я. Суди і судовий процес старої України.- Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто – Львів, 1990.

8. Субтельний О. Україна: Історія. –К., 1991.

9. Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку (Матеріали республіканських читань). –К., 1991.

10. Українська культура. Лекції за редакцією Д. Антоновича. –К., 1993.

11. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993.