Тема 5. Визначення ефективності використання автопарку

 

Завдання для виконання

1. Визначити зміни показників забезпеченості і ефективності автопарку за вивчаємий період.

 

Методика виконання завдання

Головний критерій оцінки роботи вантажного автотранспорту своєчасність виконання транспортних перевезень, а також зберігання продукції і матеріалів, скорочення їх втрат при транспортуванні та мінімальні витрати на одиницю виконуваних робіт.

Показники використання автотранспорту поділяються на три групи: інтенсивності, продуктивності і економічності.

 

До показників інтенсивності відносять:

1. Коефіцієнт використання автопарку (Ка), який розраховують діленням автомобілі – днів в роботі (АДр) на автомобілі – дні перебування в господарстві (АДг):

Ка = АДр/АДг

 

2. Коефіцієнт технічної готовності (Кт), який розраховують діленням різниці між автомобілем – днями перебування в господарстві (АДг) і автомобілі – днями в ремонті (АДрм) на автомобілі – дні перебування в господарстві:

 

Кт = (АДг - АДрм)/ АДг

 

3. Коефіцієнт використання робочого часу (Кч), Який розраховують діленням часу перебування транспорту в русі (Чр) на час перебування в наряді (Чн):

 

Кч = Чр/Чн

 

4 Коефіцієнт використання пробігу (Кп), який розраховують діленням обігу автомобілів з вантажем (Пв) на загальний пробіг (Пз):

 

Кп = Пв/Пз

 

5. Коефіцієнт використання вантажопідйомності (Кв), розраховують за формулою:

 

Кв = ((Вов - Воп) х АДр)/ (Пв х АТДр)

 

де: Вов – виконано робіт (вантажооборот) – всього;

Воп – виконано робіт (вантажооборот) автопричепами;

АДр – автомобілі – дні перебування в роботі;

Пв – загальний пробіг з вантажем;

АТДр – автомобілі – тонно – дні в роботі.

6. Середню технічну швидкість (Шт), яку визначають діленням загального пробігу автомобілів (Пз) на час перебування в русі (Чр):

Шт = Пз/Чр

 

7. Середню експлуатаційну швидкість (Ше), яку визначають діленням загального пробігу автомобілів (Пз) на перебування в наряді (Чн):

 

Ше = Пз/Чн

 

8. Середню відстань перевезення вантажу (Вп), яку визначають діленням вантажооборота (Вов) на загальну кількість перевезеного вантажу в тоннах (П):

 

Вп = Вов/ П

 

До показників продуктивності відносять:

1. Середній виробіток на 1 авто тонну (Вт), тонн:

 

Вт – (П х АДг) / (АТДв х Ч)

 

де: П – перевезено вантажу, всього;

АДг – автомобілі – дні перебування в господарстві, всього;

АТДв – автомобілі – тонни – дні, всього;

Ч – середньорічна чисельність автомобілів, шт.

2. Середній виробіток на 1 автотонну (Вт), тонно-кілометрів:

 

Втк = (П х АДг) / (Вов х Ч)

 

де: Вов – виконано робіт (вантажооборот), всього.

До показників економічності відносять:

1. Собівартість 1 т-км (С), яка визначається діленням затрат по вантажоперевезенням (З) на вантажооборот (Вов):

 

С = З / Вов

 

2. Витрати пального на 100 км пробігу (В):

 

В = Вп / Пз

 

де: Вп – витрати пального по автопарку

Пз - загальний пробіг, всього.

 

Основні показники і поняття

1. Критерій оцінки роботи вантажного автотранспорту.

2. Показники інтенсивності, продуктивності і економічності роботи автотранспорту.

Таблиця 1

Забезпеченість і ефективність використання автопарку

Показники	Умовні позначення	Варіанти	Відхилення
базовий	заданий
Вихідні дані
Середньорічна чисельність автомобілів, шт	Ч
Автомобілі – дні перебування у господарстві, всього, тис. в т. ч.	АДг
в роботі, тис.	АДр
в ремонті і очікуванні його, тис.	АДрм
Автомобілі – тонна – дні, всього, тис.	АТЛв
в т. ч. в роботі, тис.	АТДр
Загальний пробіг, всього, тис. км	Пз	3127,4
в т. ч. з вантажем, тис. км	Пв
Час перебування у наряді, тис. год.	Чн
в т. ч. в русі, тис. год.	Чр
Перевезено вантажу, всього, тис. т	П
Виконано робіт (вантажооборот), всього, тис. ткм	Вов
теж автопричепами, тис. ткм	Воп
Затрати по вантажоперевезенням, тис. грн.	З
Витрати пального по автопарку, л	Вп
Рішення
Показники інтенсивності:
1. Коефіцієнт використання автопарку	Ка	0,82
2. Коефіцієнт технічної готовності	Кт	0,91
3. Коефіцієнт використання робочого часу	Кч	0,96
4. Коефіцієнт використання пробігу	Кп	0,78
5. Коефіцієнт використання вантажопідйомності	Кв	0,38
6. Середня технічна швидкість, км/год.	Шт	40,0
7. Середня експлуатаційна швидкість, км/год.	Ше	39,3
8. Середня відстань перевезень вантажу, км	Вп	66,2
9. Середній виробіток на 1 авто тонну:
- тонн, тис.	Вт	0,53
- тонна – кілометрів, тис.	Вк	5,56
Показники економічності:
1. Собівартість 1 т-км, грн.	С	1,13
2. Витрати пального на 100 км пробігу, л	В	32,0

Вихідні дані в таблиці 3.

Додатковий материал

Таблиця 2

Нормативні техніко-економічні показники використання автопарку

Показники	Норматив
Коефіцієнт використання автопарку	0,70-0,75
Коефіцієнт технічної готовності	0,81-0,85
Коефіцієнт використання пробігу	0,50-0,55
Коефіцієнт використання вантажопідйомності	0,85-0,90
Середня технічна швидкість, км/год.	22-26
Середня експлуатаційна швидкість, км/год.	13-16
Середня відстань перевезень вантажу, км	18-23
Середній виробіток на 1 авто тонну: тонн, тис.	900-1200
тонно-кілометрів, тис.	15-25

Таблиця 3

Вихідні данні до таблиці 1

 

Показники	Варіанти
базовий
Середньорічна чисельність автомобілів, шт.
Автомобілі – дні перебування у господарстві, всього
в т. ч. в роботі
в ремонті і очікуванні його
Автомобілі – тонно-дні, всього, тис.
в т. ч. в роботі, тис.
Загальний пробіг, всього, тис. км	3127,4	2365,0	1540,9	7256,6	2912,8	5037,2	7489,7	309,1	4116,4	2722,7	3379,6
в т. ч. з вантажем, тис. км
Час перебування у наряді, год.
в т. ч. в русі, год.
Перевезено вантажу, всього, тис. т
Виконано робіт (вантажооборот), всього, тис. ткм
теж причепами
Затрати по вантажоперевезенням, грн
Витрати пального по автопарку, л

Тема 6. Ефективність використання енергії

 

Завдання для виконання

1. Визначити зміни структури енергетичних потужностей, енергопотужноозброєності і електроозброєності праці робітників за аналізуємий період.

2. Визначити зміни показників ефективності використання енергії за вивчаємий період.

 

Методика виконання завдання

Енергетична ефективність виробництва продукції показує кінцевий корисний ефект від використання енергії. Вона може визначаться за допомогою прямих та обернених показників.

Прямим показником є вихід продукції на одиницю затрат енергії, а оберненим – відношення витрат енергії у розрахунку на одиницю продукції.

Процес вимірювання енергетичної ефективності виробництва продукції зводиться, по-перше, до вивчення її абсолютного рівня в розрахунку на одиницю продукції і порівняні з нормативним значенням, а, по-друге, до вивчення цього рівня за певний період часу (у динаміці).

При розрахунку енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції відзначають слідуючи види енергії, які використовують у технологічних процесах:

- енергію виробничих потужностей (енергетичні потужності), к.с.

- енергію використаних ресурсів (енергетичні ресурси), ум. п.

- енергію сукупних затрат на виробництво продукції (сукупні затрати енергії), Дж.

Енергозабезпеченість підприємств визначають за показниками:

- енергопотужноозброєності (визначається відношенням сумарної потужності усіх джерел енергії (к. с.) у розрахунку на середньорічного робітника, який зайняти у сільському господарстві);

- електроозброєності (визначається відношенням кількості електроенергії, яка витрачена на основне виробництво з розрахунку на середньорічного робітника, який зайнятий у сільському господарстві).

Таблиця 1

Розрахунок показників енергооснащеності підприємства

Показники	Варіанти	Відхилення
базовий	заданий
Вихідні дані
1. Тракторні двигуни, к. с.
2. Двигуни автомобілів, к. с.
3. Електродвигуни і електроустаткування, к. с.
4. Інші механічні двигуни, к. с.
5. Усього двигунів, к. с. (1+2+3+4)
6. Середньорічна чисельність робітників, люд.
7. Витрати електроенергії на основне виробництво,тис.кВт-год.
Рішення
Питома вага механічних двигунів, % ((5-3)/5)*100
Енергопотужноозброєність, к. с. / люд. ((5/6)
Електроозбрєність кВт – год./люд. (7/6)

Вихідні дані в таблиці 3.

Крім цього, розраховують структуру використаних енергетичних потужностей, ресурсів і совокупних витрат енергії.

 

Таблиця 2

Розрахунок показників ефективності використання енергії

Показники	Варіанти	Відхилення
базовий	заданий
Вихідні дані
1. Енергетичні потужності, к. с.
2. Витрати енергетичних ресурсів, тис. грн.
2.1. в т. ч.: електроенергії, тис. грн.
2.2. нафтопродуктів, тис. грн.
3. Виручено від реалізації продукції, тис. грн.
Рішення
1. Енергопотужноємкість, к. с. / грн. (1/3)	1,57
2. Енергоресурсоємкість, грн./грн. (2/3)	0,25
3. Електроємкість, грн./грн. (2.1/3)	0,08
4. Витрати нафтопродуктів на 1 грн. вартості реалізованої продукції, грн./грн. (2.2/3)	0,17

Вихідні дані в таблиці 3.

 

Короткі висновки:

 

Основні показники і поняття

1. Енергетична ефективність виробництва продукції.

2. Види енергії, які використовують у технологічних процесах.

3. Енергопотужноозброєність.

4. Електроозброєність.

5. Енергопотужноємкість.

6. Енергорусурсоємкість.

7. Електроємкість.

 

 

 

Таблиця 3

Вихідні данні до таблиці 1,2

 

Показники	Варіанти
базовий
Тракторні двигуни, к. с.
Двигуни автомобілів, к. с.
Електродвигуни і електроустаткування, к. с.
Інші механічні двигуни, к. с.
Середньорічна чисельність робітників, люд.
Витрати електроенергії на основне виробництво, тис. кВт – год.
Енергетичні потужності, к. с.
Витрати енергетичних ресурсів, тис. грн.
в т. ч.: електроенергії, тис. грн.
нафтопродуктів, тис. грн.
Виручена від реалізації продукції, тис. грн.

Тема 7. Поточні витрати виробництва і собівартість продукції

 

Завдання для виконання

Ознайомитись із витратами виробництва і їх класифікацією, основами методики обчислення собівартості.І визначить точку беззбитковості.

 

Методика виконання завдання

Собівартість продукції – це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які виражені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія включає усі поточні затрати, які необхідні для здійснення простого відтворення.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання потрібне для: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов’язані з виробництвом продукції. В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Елементи витрат – це витрати однорідні за свої економічним змістом. Статті витрат показують на що були витрачені кошти. Виділять такі елементи операційних витрат:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

За способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються на прямі й непрямі. Прямі витрати безпосередньо зв’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю. Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, бо вони зв’язані не з виготовленням конкретних виборів продукції, а з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого й управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, споруд, машин тощо.

На підставі зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.

Для визначення беззбитковості об’єму виробництва і реалізації продукції (Nкр) необхідно постійні виробничі витрати (Вп) поділити на маржинальний доход (МД) який розраховується як різниця між ціною реалізації (Ц) і змінними витратами у повній собівартості одиниці продукції (Зв) за формулою:

Nкр= Вп / МД = Вп / (Ц-Зв)

Для визначення запасу фінансової міцності (ЗФМ)застосовують наступні формули:

абсолютний – ЗФМ = ВР-МР

де ВР- фактична (планова) виручка від реалізації;

МР – межа безпеки.

МР= Nкр Х Ц

відносний – ЗФМ% = (ВР-МР)/ ВР х 100% = ЗФМ/ х 100 %

Запас фінансової міцності показує, настільки може скористатися обсяг реалізації (в абсолютному та відносному виразі), перш ніж будуть нанесені реальні збитки.

Основні показники і поняття

1. Собівартість продукції.

2. Виробнича собівартість.

3. Повна собівартість.

4. Калькулювання.

5. Елементи витрат.

6. Елементи операційних витрат.

7. Статті витрат.

8. Прямі витрати.

9. Непрямі витрати.

10. Постійні витрати.

11. Змінні витрати.

12. Беззбитковий об’єм виробництва.

13. Запас фінансової міцності.

14. Номенклатура калькуляційних статей повної собівартості

Таблиця 1

Визначення структури витрат на виробництво продукції переробного підприємства

Статті витрат	Розмір витрат, тис. грн.	Структура, %	Відхилення
базовий	заданий	базовий	заданий
1. Сировина та основні матеріали	7819,0
2. Допоміжні матеріали	268,0
3. Паливо та енергія на технологічні цілі	250,0
4. Зворотні відходи (віднімаються)	400,0
5. Основна заробітна плата виробничих робітників	155,0
6. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	70,0
7. Відрахування на соціальні потреби	86,2
8. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування	286,8
9. Цехові витрати	279,0
10. Загальнозаводські витрати	155,0
11. Інші виробничі витрати	134,5
Разом: виробнича собівартість	9103,5
12. Адміністративні витрати	455,2
13. Витрати на збут	910,4
14. Інші операційні витрати	182,1
Разом: повна собівартість	10651,2

Таблиця 2

Вихідні данні до таблиці 1

Статті витрат	Варіанти
базовий
1. Сировина на основні матеріали	7819,0	7177,0	9610,4	8927,0	9459,9	8197,4	7367,4	9357,9	7652,7	10704,5	9542,9
2. Допоміжні матеріали	268,0	436,2	310,0	306,2	574,9	282,0	237,7	320,9	250,3	650,0	327,1
3. Паливо та енергія на технологічні цілі	250,0	168,8	334,6	310,8	222,2	300,0	256,9	360,2	270,0	252,0	400,0
4. Зворотні відходи (віднімаються)	400,0	280,0	500,0	470,0	550,0	430,0	375,0	500,0	450,0	600,0	510,0
5. Основна заробітна плата виробничих робітників	155,0	208,0	186,0	176,0	275,0	162,0	142,6	185,2	148,1	310,0	190,0
6. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	70,0	80,0	62,0	55,0	82,0	81,0	42,4	92,8	74,9	99,0	57,0
7. Відрахування на соціальні потреби	86,2	38,3 % від загального фонду заробітної плати
8. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування	286,8	185 % від основної заробітної плати виробничих робітників
9. Цехові витрати	279,0	180 % від основної заробітної плати виробничих робітників
10. Загальнозаводські витрати	155,0	100 % від основної заробітної плати виробничих робітників
Разом	8969,0
11. Інші виробничі витрати	134,5	1,5 % від вище згаданих статей
Разом: виробнича собівартість	9103,5
12. Адміністративні витрати	455,2	5-7 % виробничої собівартості
13. Витрати на збут	910,4	5-10 % від виробничої собівартості
14. Інші операційні витрати	182,1	1-3 % від виробничої собівартості
РАЗОМ: ПОВНА СОБІВАРТІСТЬ	10651,2

 

Подібним образом розраховуються згадані витрати тільки в навчальних цілях. В практичної діяльності згадані витрати розраховуються відповідно фактично понесеним витратам.

 

Таблиця 3