Тестові завдання до теми 10.

1. З якого віку може бути усиновлена дитина, залишена у пологовому будинку:

а) з 6 місяців;

б) з 2 місяців;

в) з 1 року.

2. Усиновленою може бути:

а) дитина;

б) повнолітня особа;

в) недієздатна особа.

3. За загальним правилом рідні брати та сестри, що перебувають на обліку для можливого усиновлення, при усиновленні роз’єднаними бути:

а) можуть;

б) не можуть.

4. Усиновлювачем можуть бути особа, яка старша за дитину на:

а) 10 років;

б) 5 років;

в) 15 років.

5. Чи допускається Сімейним кодексом подача позову про усиновлення через представника:

а) так;

б) ні.

6. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи. Яка була її усиновлювачем на строк:

а) не більше як 2 роки;

б) не більше як 6 місяців;

в) не більше як на 1 рік.

7. Чи можливе усиновлення дитини іноземцем:

а) так;

б) ні.

8. З якого моменту уиновлення вважається здійсненим:

а) з дня видачі свідоцтва про усиновлення;

б) у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення;

в) з моменту згоди дитини на усиновлення.

9. Продовжить перелік. Формами влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є:

а) Усиновлення;

б) _______________________;

в) _______________________;

г) _______________________;

д) _______________________.

10. Усиновлення:

а) юридичний факт, внаслідок якого між усиновлювачем, усиновленою дитиною та родичами виникають права та обов’язки;

б) юридичний акт, в результаті якого між усиновлювачем і його родичами, з одного боку, і усиновленою дитиною – з іншого, виникають такі ж права та обов’язки, як між батьками та дітьми, іншими родичами за походженням.

11. Усиновлення здійснюється недійсним, якщо воно було проведене:

а) без згоди дитини та батьків;

б) без згоди органів опіки і піклування;

в) без згоди відділу освіти;

г) на підставі підроблених документів.

 

12. Умови скасування усиновлення:

а) якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейне виховання;

б) допускається тільки після досягення повноліття дитиною;

в) дитина страждає на недоумств, що з’ясувалося після прийняття судом рішення про усиновлення.

13. В результаті усиновлення між усиновлювачем і усиновленим виникають такі ж права та обов’язки як:

а) між батьками та дітьми;

б) між опікуном та підопічним;

в) між вихователем прийомної сім’ї та підопічним.

14. Особи, які не можуть бути усиновлювачами:

а) родичі дитини;

б) чоловік матері (дружина батька) усиновленої дитини;

в) хворі на захворювання, перелік яких встановлений Міністерством охорони здоров’я України;

г) були усиновлювачем іншої дитини і усиновлення було скасовано або визнано недійсним.

 

Тестові завдання до теми 11.

1. Не може бути опікуном (піклувальником) особа, котра:

а) позбавлення батьківських прав;

б) зловживання спиртними напоями;

в) не має власного житла;

г) досягла 18 років.

2. Особа, яка може бути опікуном (піклувальником) дитини:

а) Особа, яка зловживає спиртним напоями за згодою дитини;

б) Особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини, за згодою дитини та органу опіки та піклування;

в) Повнолітня дієздатна особа за згодою дитини;

г) Особа позбавлена батьківських прав за згодою дитини.

3. Піклування встановлюється над дитиною у віці:

а) від 10 до 14 років;

б) від 14 до 20 років;

в) від 15 до 18 років;

г) від 14 до 18 років.

 

Тестові завдання до теми 12.

1. Альтернативна форма влаштування дитини в сім’ю іншої особи з метою сімейного виховання за плату на підставі договору:

а) усиновлення;

б) патронат;

в) піклування.

2. Договір про патронат припиняється:

а) за згодою сторін;

б) за рішенням суду в разі невиконання патронатним вихователем своїх обов’язків;

в) якщо між патронатним вихователем та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов’язків за договором;

г) у разі відмови від договору вихователя або дитини, яка досягла 14 років.

3. Плата за виховання дитини патронатному вихователю встановлюється:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) за домовленістю між патронатним вихователем та органом опіки і піклування;

в) рішення виконавчого комітету місцевої ради.

 

Тестові завдання до теми 14.

1. Прийомні діти проживають та виховуються в прийомній сім’ї до:

а) 21 року;

б) 16 років;

в) 18 років;

г) до закінчення навчання, але не більше як до 23 років.

 

ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА.

Письмова індивідуальна робота складається із завдань щодо складання процесуальних документів, модифікованих стосовно до потреб навчального процесу та майбутньої юридичної практики. Індивідуальна робота виконується по одному з трьох варіантів в наступному обов'язковому порядку.

Студенти, номери прізвищ яких у журналі академічної групи:

=> "1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 " - виконують перший варіант;

=> "2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29" - виконують другий варіант;

=> "3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30 " - виконують третій варіант;

Роботи, виконані з порушенням зазначеного порядку на рецензію прийматися не повинні.

Орієнтований обсяг усієї роботи повинний бути в межах 1-3 сторінок аркушів формату А4. Достатньо вказати номер варіанта і номер завдання. Наприкінці роботи необхідно указати використані при виконанні роботи літературу та нормативні джерела. На обкладинці роботи варто вказати прізвище, ім'я, по батькові студента, номер навчальної групи, та номер індивідуального завдання.

Перш ніж приступити до вирішення завдання, необхідно уважно ознайомитися з його умовою, вивчити теоретичний матеріал і законодавство. У випадку виникнення труднощів при вирішенні варто звернутися за консультацією до викладача. Роботу необхідно виконувати по наступній логічній схемі:

1. Насамперед, варто вивчити теоретичний матеріал відповідної тематики курсу та визначити перелік законодавчих джерел, що можуть допомогти розв’язанню завдання;

2. Вказати, якими саме нормами врегульовані дані правовідносини і розкрити стисло їхній зміст;

3. Потім провести юридичний аналіз викладених у завданні обставин;

4. На підставі вищевикладеного зробити висновки за даними обставинам про права й обов'язки сторін.

Рішення повинне бути лаконічним, містити досить аргументований аналіз обставин, зазначених в умовах. Роботу варто оформляти чітким і розбірливим почерком, грамотною літературною мовою. Допускається виконання роботи друкованим текстом.

Виконана і належним чином оформлена робота повинна бути представлена на рецензію у семінарське заняття з відповідної тематики.

Робота не може бути зарахована в наступних випадках:

1. Використання (або заповнення) шаблонних процесуальних документів.

2. Відсутність ознак самостійності при її вирішенні, тобто виявлення ідентичних за змістом робіт. При цьому не зараховуються всі тотожні індивідуальні роботи.

3. Виконання роботи не по своєму варіанту.

4. Наявність протиріч і логічної неузгодженості при складанні змісту процесуального документу.

Індивідуальне завдання №1

до теми 4

Варіант 1. Скласти позовну заяву про визнання шлюбу недійсним на підставі ч.1 ст. 40 СК України.

Варіант 2. Скласти позовну заяву про визнання шлюбу недійсним на підставі п. 3 ч.1 ст. 41 СК України.

Варіант 3. Скласти позовну заяву про визнання шлюбу недійсним на підставі ч.2 ст. 40 СК України.

 

Індивідуальне завдання №2

до теми 6

Варіант 1. Скласти позовну заяву про право на утримання одного з подружжя на підставі ч.2 ст. 75 СК України.

Варіант 2. Скласти позовну заяву про право на утримання одного з подружжя на підставі ч.5 ст. 75 СК України.

Варіант 3. Скласти позовну заяву про право на утримання одного з подружжя на підставі ч.2 ст. 76 СК України.

Методи навчання

 

Проблемні лекції — направлені на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються.

Міні-лекції — передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження.

Семінари-дискусії — передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Мозкові атаки — це метод розв'язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити як найбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити Їх селекцію.

Рольові ігри — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати повий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.

Форми індивідуальної роботи студентів.

Реферат (від лат. refero – повідомляю) – найбільш складний продукт компресії тексту. Реферат відповідає на питання: “Що, яку конкретно нову інформацію містить текст”. Студенту необхідно обрати тему, з зазначеного в методичних рекомендаціях переліку тем рефератів; скласти план, опрацювати необхідні психолого-педагогічні джерела (монографії, учбові посібники, спеціалізовані журнали і т. ін.) з обраної теми. Безпосередньо сам реферат повинен містити в собі: план; актуальність проблеми, викладання проблеми, враховуючі основні напрямки її дослідження, різні підходи і точки зору до даної проблеми, власні висновки і рекомендації щодо використання матеріалу в учбовому процесі; перелік використаних джерел, можливо (але не обов’язково, в залежності від теми) додатки. В рефераті можуть бути застосовані схеми, графіки, таблиці, але з обов’язковим посиланням на джерело. Посилки на першоджерела, схеми, таблиці, малюнки, графіки, загальне оформлення реферату здійснюється відповідно до вимог, які прийняті у ВНЗ.

Реферат повинен мати стандартне оформлення: титульний лист, план, основну частину, заключну частину, висновки. Об’єм реферату повинен бути не більше 15 сторінок.

Ділова гра як фактор активізації самостійної роботи студентів. Передбачається, що дане практичне заняття готують і проводять самі студенти. Викладач здійснює на підготовчому етапі консультування по підготовці та проведенню гри. Метою гри є вироблення вмінь та навичок майбутньої діяльності на практиці, а також ознайомлення майбутніх спеціалістів з права з реальними умовами та деякими завданнями, які їм доведеться вирішувати при виконання своїх обов’язків. Ділова гра включає слідуючи основні етапи: організаційно-підготовчий, ігровий, заключний. Ділова гра повинна мати план-сценарій.

Учбова конференція мобілізує сили студентів, розвиває пізнавальні інтереси, забезпечує повноцінне повторення і закріплення учбового матеріалу. В період підготовки до конференції студенти включаються у самостійну роботу, яка націлена на пошук та творчість. Викладач своєчасно повідомляє студентів про конференцію по вивченому розділу програми і пропонує окремим студентам на вибір узяти добровільно тему для повідомлення або доповіді. Уся група готується до обговорення; кожен повинен бути готовий виступити як опонент. Студенти, які готують доповіді, отримують консультації у викладача та у спеціалістів по змісту питання і по підбору літератури. Конференція проводиться у відведений розкладом час, на протязі 1 – 2 академічних годин. Обговорюється 3 – 4, 5 – 7 докладів, що послідовно розкривають тему і не перевищують 5-7 хвилин. Студенти – слухачі ставлять питання студентам, які виступають з доповіддю, висловлюють критичні зауваження і доповнення. Під кінець викладач підводить підсумки, робить узагальнення, оцінює роботу студентів, які підготували доповідь, і слухачів, які найбільш активно і творчо виступили. Підготовка та виклад конференції виховує у студентів самостійність, закріплює навички та вміння самостійної роботи, впевненість у своїх силах. Підготовка та виклад доповіді, критичні виступи розвивають мислення, інтерес і перетворює повторення та закріплення на семінарах в цікаве співставлення точок зору, відстоювання своїх позицій та переконань у вільній дискусії

Доповідь – це усне повідомлення за науковим текстом. Захист положень доповіді здійснюють один або два студента, які займаються даною проблемою. Студенти, які готують доповідь, отримують консультації викладачів або спеціалістів з даної проблеми. Студенти групи готуються до обговорення поставленої теми, знайомляться з рекомендованою літературою. Зі складу групи призначаються офіційні критики-опоненти. При захисті, студенти, які підготували доповіді, відповідають на зауваження критиків і питання присутніх. У обговоренні приймають участь усі бажаючі. У кінці викладач підводить підсумки дискусії. Він оцінює зміст доповідей, виступи критиків і учасників дискусії.

Учбовий симпозіум готується і проводиться на заключному етапі вивчення розділу або спеціальної теми. Це своєрідна форма організації підведення підсумків і закріплення знань студентів. Усі студенти отримують тему для коротких виступів, які готуються ними у письмовому вигляді. На симпозіумі спочатку виступає викладач, який формулює загальну проблему. Потім йдуть доповіді, виступи усіх бажаючих і відповіді на питання учасників. У кінці викладач підводить підсумки, робить узагальнення по темі, оцінює виступи, активність студентів, виставляє оцінки.

Диспут допомагає посилити проблемний, творчий характер навчання. Його організують у випадку необхідності поглибленого вивчення питань, які органічно пов’язані із вивченими та пройденими темами, з метою подальшого творчого осмислення фактів, законів, подій. Диспут може починати або завершувати вивчення теми. Точки зору студентів стають для викладача або відправн6им пунктом у викладенні нового матеріалу, або предметом критичної оцінки. Підготовка до диспуту починається з постановки проблеми. Студенти знайомляться з додатковою літературою, консультуються з викладачем. Вступні повідомлення студентів виражають протилежні позиції і оцінки, підштовхують студентів до викладання і відстоювання своєї точки зору. Полеміка завершується оцінюючим виступом викладача. Викладач робить висновки, враховує для подальшої учбової діяльності рівень мислення та позиції своїх студентів.

Колоквіум – це бесіда викладача зі студентами з метою оцінювання та підвищення їх знань. Викладач своєчасно повідомляє студентів про колоквіум; оголошує тему, питання; список необхідної та рекомендованої літератури. Колоквіум проводиться як правило для поглибленого вивчення студентами декількох тем або цілого розділу, певної проблеми. Колоквіум може проводитися як із групою чи потоком, так і індивідуально. Може бути як в усній, так і у письмовій формі.

 

Методи контролю.

Контроль знань є складовою багатогранного навчального про­цесу і являє собою організацію зворотного зв'язку як за­собу управління навчально-виховним процесом. Показники кон­тролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь опанування навчальною програмою, переведення на наступний курс, призна­чення стипендії, випуск з вищого навчального закладу і видача диплому. Результати контролю знань слугують основним показ­ником, за яким оцінюється робота окремого студента, академіч­ної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладаць­кого складу.

За умови правильної організації контроль знань слугує навча­льним, виховним, організаційним, розвитковим, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

перевірка і оцінка знань студентів мають відображати рівень засвоєння знань та заохочувати студентів до нових ус­піхів;

перевірка і оцінка знань мають проводитися систематич­но, планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і мето­дики;

перевірка та оцінка знань здійснюються з урахуванням ін­дивідуальних особливостей і особистих успіхів студента;

диференціація оцінок повинна здійснюватися за об'єктив­ними заздалегідь визначеними критеріями;

оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості і кількості засвоєних знань, умінь і навичок.

Контроль знань здійснюється у вигляді:

поточного контролю знань студентів;

підсумкового контролю знань студентів.

Поточний контроль знань студента є невід'ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеню засво­єння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль ро­боти студента протягом семестру повинен:

допомагати студентові в організації його роботи;

привчати студента до систематичного опрацювання матері­алу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисци­пліни;

виявити ступінь відповідальності студента та його ставлен­ня до роботи, причини, що заважають виконувати навчальну про­граму;

заохочувати активність студента та його інтерес до вивчен­ня дисципліни;

виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом ма­теріалу, який вивчається;

виявити недоліки і прогалини у знаннях та способи їх усу­нення;

—виявити рівень опанування навичками самостійної роботи.

Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямами:

систематичність та активність роботи на лекційних та семінарських за­няттях;

виконання завдань для самостійного опрацювання та індивідуальної роботи;