Для підприємств, що подають Консолідовану звітність. Звіт матиме ту ж структуру, але з врахуванням наступного:

При проходженні виробничої практики на підприємствах, що формують фінансову звітність у вигляді консолідованого звіту сліду дотримуватися встановленого змісту практики, однак із врахуванням специфіки консолідації фінансових показників. Така звітність формується і подається материнськими підприємствами, що мають дочірні підприємства і зводять власні фінансові показники та показники дочірніх компаній.

Консолідована звітність – це звітність групи підприємств та юридичних осіб, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Група як господарське утворення – це сукупність взаємопов’язаних організацій, які утворюють єдине ціле на основі комерційних або невиробничих відносин. Коли головне підприємство контролює діяльність підлеглих йому підприємств.

Порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств, їх злиття регламентується ПСБО 19 «Об’єднання підприємств», формування консолідованої звітності – ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність».

ПСБО 19 визначає можливість контролю головного підприємства, який передбачає:

- переважну частку інвестора у статутному капіталі дочірнього

- право участі в управлінні та визначенні фінансової та господарської політики

- право визначення або заміни членів ради директорів дочірнього підприємства

- право більшості голосів на зборах правління

Консолідована звітність не є звітністю юридично самостійного підприємства. Це інформаційна база для проведення економічного аналізу. Мета її складання – отримання загального уявлення про діяльність корпоративного утворення. Вона призначена для узагальнення показників звітності підприємств однієї галузі. Загальні Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”. Розкриття інформації про об’єднання підприємств у фінансовій звітності. Загальні Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Консолідована фінансова звітність”. Порядок складання консолідованої фінансової звітності. Принципи і процедури консолідації фінансової звітності (висвітлюється тільки тоді, якщо досліджуване підприємство заповнює даний вид звітності).

Для підприємств, що подають Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

У світовій практиці виділяють 3 критерії віднесення СГД до числа малих та середніх:

· Величина активів

· Виручка від продажу

· Чисельність працюючих

Суб’єктами малого підприємництва незалежно від форм власності можуть бути:

- фізичні особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності. Вони облік не зобов’язані вести, тому звітність не складають.

- юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у яких середня кількість працюючих за рік не більше 50 чоловік. До них включають сумісників, підрядників, працюючих у філіях та представництвах.

Не належать до СМП довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, підприємства грального бізнесу, виробники та імпортери підакцизних товарів, пункти обміну валют, підприємства, в статутному фонді яких частка вкладів юридичних осіб-засновників та учасників більша 25%.

Якщо СМП за результатами звітного періоду не відповідає обмеженням законодавства відносно чисельності та валового доходу, то підприємство з першого дня наступного за звітним періоду перестає вважатися СМП.

На даному етапі необхідно розглянути: Склад суб’єктів малого підприємництва; Структуру і зміст “Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва”.; Порядок формування даних для складання балансу за формою № 1-м/ № 1-мс і Звіту про фінансові результати за формою № 2-м/ № 2-мс; Алгоритм визначення чистого прибутку (збитку) суб’єкта малого підприємництва (пункт розглядається за умови, якщо досліджуване господарство є СМП).

Фінансова звітність за МСФЗ (стосується ПАТ та інших підприємств, що перейшли на МСФЗ)

При проходженні виробничої практики на підприємствах, що формують фінансову звітність за МСФЗ (ПАТ та ін.) слід дотримуватися встановленого змісту практики, однак із врахуванням специфіки міжнародних стандартів.

Студентам необхідно ознайомитися із МСФЗ та зокрема із МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності». При першому застосуванні МСФЗ підприємства мають здійснити ряд додаткових заходів і розкрити додаткову інформацію. Цей процес детально регламентований МСФЗ.

Повний комплект звітності за МСФЗ включає (має бути прикріплений в додатках до Звіту з виробничої практики для підприємств, що складають звітність за МСФЗ):

· Звіт про фінансовий стан на кінець звітного періоду (За ПСБО це Баланс)

· Звіт про сукупні прибутки та збитки за звітний період (За ПСБО це Звіт про фінансові результати)

· Звіт про зміни у власному капіталі за звітний період

· Звіт про рух грошових коштів за звітний період

· Примітки, що містять короткий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснюючі примітки

· Звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду, якщо СГД застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своїх фінансових звітів або якщо СГД перекласифіковує статті своїх фінансових звітів.

Перший звіт підприємства за МСФЗ містить як мінімум:

· Три баланси

· Два звіти про сукупні прибутки та збитки

· Два окремих звіти про прибутки та збитки

· Два звіти про рух грошових коштів

· Два звіти про зімни у власному капіталі

· Два розкриття інформації у вигляді приміток

У підприємств, які вирішили звітувати за МСФЗ є 2 варіанта дій:

1. вести паралельний облік за МСФЗ і за національними стандартами

2. здійснювати трансформацію національної звітності в МСФЗ формат на кожну звітну дату

Перевага першого варіанта в тому, що у менеджерів є можливість отримувати показники МСФЗ-звітності протягом всього періоду, а не лише на звітну дату, тому для більшості великих СГД доцільно проводити трансформацію щомісячно.

Студенти обов’язково мають розглянути трансформаційні таблиці, в яких проводять коригування, що зумовлені наступними факторами:

· рекласифікацією статей фінансової звітності

· різними підходами до визнання та оцінки окремих статей звітності у відповідності до ПСБО

· помилками, допущеними внаслідок порушення вимог ПСБО

Початкові дані в таблиці мають форму оборотно-сальдової відомості. Після розноски початкових даних здійснюються коригувальні проводки, які заносяться в журнал коригувань. Потім проводки розносяться по трансформаційних таблицях (дані таблиці бажано представити у вигляді додатків до Звіту з практики).

 

Податкова звітність

Податкова звітність – це документація (податкові декларації, розрахунки, звіти), яка містить інформацію про розрахунок податкових зобов’язань, на підставі яких здійснюється нарахування та сплата податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджету та цільових фондів у встановлені терміни, яка подається платником податків у податкові органи.

Податкова звітність подається підприємствами відповідно до Податкового кодексу України, який визначає перелік податків, належних до сплати бюджету. Для різних підприємств цей перелік різний.

Функції податкової звітності:

· Попереднього контролю правильності нарахування податків та аналізу звітних даних органами ДПА (кабінетний аудит);

· Інформування щодо нарахування податкових зобов’язань

Закон визначає принципи оподаткування, які повинні лежати в основі податкової звітності:

Ø Стимулювання НТП;

Ø Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності (введення підбіг на розвиток виробництва);

Ø Обов’язковість (встановлення норм щодо сплати податків та зборів, відповідальність за порушення норм податкового законодавства);

Ø Рівнозначність та пропорційність (сплачується у певній частці від прибутку, обсягу продажу);

Ø Соціальна справедливість (забезпечення соціальної підтримки незабезпечених верств населення);

Ø Стабільність (незмінність податкових ставок і переліку податків);

Ø Економічна обґрунтованість

Ø Рівномірність сплати (встановлення строків сплати виходячи з потреб наповнення бюджету);

Ø Єдиний підхід (забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням податку, об’єкта оподаткування, платника, джерела сплати);

Ø Доступність (забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і з борів).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій декларації, крім випадків, коли згідно із законодавством величину податку нараховує податковий орган (плата за землю).

Студент розглядає під час виробничої практики: Склад податкової звітності підприємства, правила та періодичність її подання; Структуру та зміст Декларації про прибуток підприємства; Порядок складання декларації та джерела інформації; Структура та зміст Податкової декларації з податку на додану вартість; Порядок складання декларації та джерела інформації; Особливості побудови і подання Податкової декларації з ПДВ за спрощеною формою. Правила складання і подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1-ДФ. Інші форми податкової звітності. Особливості податкової звітності підприємств, які сплачують єдиний податок.