Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

Оцінювання здійснюється за допомогою середньозваженого бала (оцінка ЕСТ8).

Запропонована система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне правове мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, виконання тестових завдань та письмових робіт, доповіді, реферати, виступи в дискусіях, написання контрольних та курсових робіт.

Основними критеріями оцінювання є:

- розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними правовими явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати правові факти;

- самостійність мислення;

- використання різноманітних джерел та документів, з розумінням їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

- чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків та власних оцінок;

- мовна та термінологічна грамотність.

Оцінка “ відмінно ” (А) – студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно та творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, вміє узагальнити матеріал, формулює власні висновки; відповідь чітка і завершена.

Оцінка “ добре ” (В) – студент в цілому володіє програмовим матеріалом, при викладенні його допускається незначних помилок; застосовує документи та першоджерела, але допускає правові помилки при їх трактуванні, висловлює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації трапляються окремі недоліки.

Оцінка “ добре” (С) – студент у цілому володіє програмовим матеріалом, але допускає цілий рід помилок; користується не досить впевнено нормативно-правовими актами, не може швидко віднайти потрібну статтю при відповіді; не може чітко аргументувати свої висновки.

Оцінка “ задовільно ” (Д) – студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, виявляє неповне знання документів та першоджерел, затрудняється в їх інтерпретації; порушує логіку викладу, мова спрощена.

Оцінка “ задовільно“ (Е) – студент виявляє фрагментарне розуміння та репродуктивно відтворює частину програмового матеріалу; показує вкрай слабке знання першоджерел; відповідь плутана, мова спрощена.

Оцінка “ незадовільно ” (FX) – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає правові явища; не може правильно застосовувати правові поняття, але деякі ази знань у нього можна віднайти шляхом постановки логічних запитань.

Оцінка “ незадовільно“ (F) – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не може орієнтуватися у нормативно-правовій базі, не розпізнає правові явища, не може правильно застосовувати правові поняття.

 

ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

З курсу Сімейне право

1. Правовий статус сім’ї за Сімейним кодексом України.

2. Джерела сімейного права України.

3. Розвиток сімейного законодавства в Україні з часів Київської Русі.

4. Принципи сімейного права України, їх характеристика.

5. Поняття та види суб’єктів сімейних правовідносин.

6. Право на шлюб. Фактичний та фіктивний шлюб. Церковний шлюб.

7. Порядок реєстрації шлюбу в органах РАЦСу.

8. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.

9. Майнові права та обов’язки подружжя.

10. Сутність шлюбного договору.

11. Аліментні правовідносини між подружжям.

12. Підстави припинення шлюбу.

13. Розірвання шлюбу в органах РАЦСу та у судовому порядку. Фіктивне розірвання шлюбу.

14. Недійсність шлюбу. Інститут санації.

15. Встановлення походження дитини (загальні правила).

16. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.

17. Оспорювання батьківства (материнства).

18. Немайнові права та обов’язки дітей і батьків.

19. Майнові права та обов’язки дітей і батьків.

20. Діяльність органів опуки та піклування по охороні інтересів дитини.

21. Позбавлення та поновлення батьківських прав. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

22. Морально-етичні та правові обов’язки дітей щодо батьків.

23. Права та обов’язки неповнолітніх батьків.

24. Сімейні юридичні відносини між дідом (бабою) та онуками, братами і сестрами, мачухою (вітчимом) і пасинком (падчеркою).

25. Право неповнолітньої дитини на аліменти від “інших осіб”.

26. Порядок та умови усиновлення. Права усиновлюваного та усиновлювача.

27. Скасування усиновлення, його підстави та наслідки.

28. Поняття опіки і піклування.

29. Порядок встановлення опіки та піклування.

30. Права та обов’язки опікунів (піклувальників).

31. Припинення опіки та піклування.

32. Усиновлення дітей іноземцями.

33. Договірне регулювання сімейних відносин за Сімейним кодексом України.

 

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

Лекційний курс – тексти лекцій автора НМК.

Семінарські заняття – методичні рекомендації до занять; Токарева Т. Сімейне право. Практикум. – К., 2007. – 339с.

 

Самостійна робота студентів – література до кожної теми, методичні рекомендації до занять.

 

15. ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

1. Конституція України. – К., 2011. – 128 с.

2. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам 1993 г.// Законодавство України про шлюб, сім’ю та спадкування/ Упорядник М.І. Хавронюк. – 2-ге вид., допов. – К.: А.С.К., 2000. – С. 90-103.

3. Конвенция о гражданстве замужней женщины 1958 г.// Законодавство України про шлюб, сім’ю та спадкування/ Упорядник М.І. Хавронюк. – 2-ге вид., допов. – К.: А.С.К., 2000. – С. 89-90.

4. Конвенция о правах ребенка 1989 г.// Законодавство України про шлюб, сім’ю та спадкування/ Упорядник М.І. Хавронюк. – 2-ге вид., допов. – К.: А.С.К., 2000. – С. 79-88.

5. Конвенція МОП № 156 “Про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі з сімейними обов’язками”, ратифікована Верховною Радою України у 1999 р.// Комп’ютерна програма.

6. Сімейний кодекс України. Станом на 1 вересня 2011 р. – Х.: ПП «ІГВІНІ», 2011. –104с.

7. Кодекс законів про шлюб та сім’ю. – К., 2001.

8. Цивільний кодекс України. – К., 2011.

9. Декларація про загальні засади державної політики стосовно сім’ї та жінок: Постанова ВР України від 5 березня 1999 р. №475 – XIV // zakon.rada.gov.ua

10. Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства та дитинства: Постанова КМУ від 28 липня 1992 р.//Там же.

11. Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”// Там же.

12. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 р.// ВВРУ. – 1991. – №48. – С. 15

13. Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001// Там же.

14. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001// Там же.

15. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.06.2001//Там же.

16. Про органи реєстрації актів громадянського стану: Закон України від 24.12.1993// Там же.

17. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2005 р. //Там же.

18. Про концепцію сімейної політики: Постанова Верховного Ради України від 17 серпня 1999 р.// Там же.

19. Про підвищення соціального статусу жінок в Україні: Указ Президента України від 25 квітня 2001 р. №283/2001 // Там же..

20. Комплексні заходи щодо заохочення народжуваності на 2002 – 2007 рр.: Розпорядження КМУ від 1 липня 2002 р. №355-р // www.kmu.gov.ua.

21. Концепція безпечного материнства. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2002. - №161-р // Там же.

22. Національна програма планування сім’ї. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.1995// Там же.

23. Національний план дії щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності в суспільстві на 2001 – 2005 рр.: Постанова КМУ від 6 травня 2001 р. №479 // Там же.

24. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету у справах сім’ї та молоді України, Міністерства освіти України, МОЗ України, Міністерства праці від 26.05.1999// Офіційний вісник України. – 1999. – №26. – Ст. 1252.

25. Правила реєстрації актів громадянського стану: Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000// www.portal.if.ua.

26. Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 р.:Постанова КМУ від 16.01.2003// www.kmu.gov.ua.

27. Про практику розгляду судами справ про розірвання шлюбу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 березня 1988 р. №4// Право України. – 1994. – №7-8.

 

 

ДОДАТКОВА

28. Аніщук Н. Правове становище українських жінок в історичному минулому// Право України. – 2002. - № 3.- С. 55-59.

29. Антошкіна В. Договірне регулювання майнових відносин подружжя // Право України. – 2005. – № 3. – С. 95-98.

30. Антошкіна В. Договір про поділ майна подружжя, що є об»єктом права спільноі сумісної власності // Право України. – 2005. - № 8. – С. 75-78.

31. Безсмертна Н., Демченко Н. Особливості здійснення права власності подружжя в нотаріальному процесі // Право України. – 2006. - № 8. – С. 135-138.

32. Бичкова С., Федосєєва Т. Представництво інтересів заявника у справах про надання права на шлюб// Право України. – 2008. - № 6. – С. 13-18.

33. Васильківська І. Сімейне виховання: правовий аспект проблеми// Право України. – 1998. – №6. – С. 25.

34. Галянтич М., Комаровська-Чуркіна Ю. Спільна власність подружжя на житло за нормами Сімейного та Цивільного кодексів України // Право України. – 2004. - № 5. – С-112.

35. Глиняный В.П. Улучшение правового положения русской замужней женщины в результате раздельности имущества супругов по древнерусским законам// Юридический вестник. – 2002. – №1. – С. 123 – 125.

36. Головченко В. Правові засади виховання та захисту прав дитини // Право України. – 2008. - № 5. – С. 88-91.

37. Гримич М.В.Звичаєве цивільне право українців Х1Х – початку ХХ ст. - К.: Арістей, 2006. – 560 с.

38. Гурська Т. Охорона здоров’я та репродуктивні права жінок// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №2. – С. 23.

39. Дзера О. Деякі проблеми врегулювання власності подружжя у новому Сімейному кодексі України// Юридична Україна. – 2003. – №1. – С. 56-58.

40. Дякович М.М. Сімейне право: навчальний посібник. – К.: Правова єдність, 2009. – 512 с.

41. Жилінкова І. Проблема визначення часток у праві спіної часткової власності // Право України. – 2005. - № 5. – С. 115-118.

42. Заіка Ю. Підстави визнання шлюбу недійсним за Сімейним кодексом України// Юридична Україна. – 2003. – №2.

43. Індиченко С.П., Гопанчук В.С., Дзера О.В., Савченко Л.А. Сімейне право України. – К.: Вентурі, 1997. – С. 11 – 14, 17 – 40.

44. Кидалова А. Особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей: характеристика окремих їх видів// Право України. – 2002. – №8.

45. Кожухов А. Усыновление по-новому. Изменения в институте усыновления в Семейном кодексе Украины// Юридическая практика. – 2002. – 17 сентября.

46. Кондратьєва О. Особливості правомочності справ, що виникають із сімейних правовідносин з участю неповнолітніх// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №9. – С. 37.

47. Кондратьєва Н. Правові проблеми виділу у натурі частки із майнаЮ, що є у спільній частковій власност// Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 6.

48. Короткова Л., Віхров О. Шляхи правового захисту сім’ї державою// Право України. – 1997. – №1.

49. Кузьменко О. Правовые аспекты предупреждения насилия в семье// Юридическая практика. – 2002. – 17 сентября.

50. Кутиркін А. Правове виховання дітей дошкільного віку // Право України. – 2009. - № 4. – С. 164-170.

51. Лисенко Х. Право дитини, позбавленої батьківського піклування на особливий захист і допомогу держави: міжнародно-правовий аспект// Право України. – 2008. - № 6. – С. 9-13.

52. Маломуж О. Шлюбний договір // Право України. – 2005. - № 1. – С. 73-75.

53. Мікуліна М. Особисті немайнові права фізичних осіб: мозаїка класифікації // Право України. – 2011. - № 1. – С. 11-15.

54. Москалюк В. Щодо поняття «відмова від дитини»та суміжних понять у Сімейному кодексі України // Право України. – 2008. - № 5. – С. 78-81.

55. Миронова Г. Еволюція моральних стандартів шлюбної поведінки за Сімейним кодексом України // Право України. – 2004. - № 10.

56. Мирский К. Право на усыновление. Механизм осуществления усыновления: зарубежный опыт// Юридическая практика. – 2002. – 1 мая.

57. Москалюк В. Щодо поняття «відмова від дитини» та суміжних понять у Сімейному кодексі України // Право України. – 2008. - № 5. – С. 78-81.

58. Ніколаєва Т. Європейські цінності Сімейного кодексу// Юридичний вісник України. – 2003. – 15 серпня.

59. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу// Право України. – 2002. – №4.

60. Павлик П.М. Процесуальна документація: навч.посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 464 с.

61. Потапенко В. Имущество семьи// Юридическая практика. – 2002. – №18. – С. 11-12.

62. Примак В. Підстави й умови виникнення аліментних зобов’язань за новим Сімейним кодексом України// Юридична Україна. – 2003. – №1. – С. 66-74.

63. Прокопенко М. Сім’я і шлюбно-сімейні відносини в Україні в 20-30-х рр. XX ст.// Історія в школі. – 2001. – №7. – С. 34-38.

64. Пунда О. Система немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи у законодавстві України// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №9. – С. 14.

65. Пушкарева Н.Л. Женщины Древней Руси. – М., 1989. – 286 с.

66. Рабець А.М. Юридические обязанности супругов по предоставлению содержания. – Томск, 1992.

67. Райчук А. Основні сучасні тенденції розвитку законодавства розвинених країн у сфері припинення шлюбу // Право України. – 2008. - № 9. – С. 130-135.

68. Романчук Л.В. Правовий захист сім’ї державою. Новий Сімейний кодекс України// Бюлетень Мінюсту України. – 2003. – №1.

69. Ромовская З. Новый Семейный кодекс Украины// Юридическая практика. – 2003. – №1. – С. 5.

70. Ромовская З.В. Алиментные обязательства. – М., 1973.

71. Ромовская З.В. Права и обязанности родителей и детей. – Л., 1975.

72. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: видавничий дім «Іе Юре», 2006. – 532 с.

73. Ромовська З.В. Українське сімейне право: підручник. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

74. Рубець І. Застосування репродуктивних технологій:суб»єктний склад і його законодавче обмеження // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 8.

75. Рудалєва Л. Функції органів опіки і піклування за новим Сімейним кодексом України// Юридична Україна. – 2003. – №3.

76. Семидеркин Н.А. Создание первого брачно-семейного кодекса. – М.: Моск. ун-тет, 1989.

77. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Гопанчука В.С. – К., 2002. – С.5-43.

78. Співак В.М., Гопанчук В.С. Законодавство про шлюб та сім’ю. – К.: Наукова думка, 1998. – 236 с.

79. Стасюк Г. Охорона дітей, позбавлених батьківського піклування в історичному розвитку // Право України. – 2005. - № 2. – С. 108-111.

80. Сташків Б. Види матеріального забезпечення непрацездатних за Сімейним кодексом України// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №7. – С. 28-32.

81. Темченко О. Зміст соціальної функції держави щодо прав дитини в умовах євро інтеграції // Право України. – 2007. - № 5. – С. 24-27.

82. Токарєва В.І. Сімейне право України: Практикум. – К.: Знання, 2007. – 284 с.

83. Українська минувшина. Історико-етнографічний довідник. – К., 1997. – 335 с.

84. Ульяненко О. Порядок і умови укладання шлюбного договору// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №4. – С. 85.

85. Фединяк В.І. Міжнародне приватне право. – К., 1998.

86. Фурса С. Нотариальная деятельность с момента вступления в силу Семейного кодекса// Юридическая приктика. – 2002. – 10 сентября. – С.10.

87. Фурса С. Шлюбний контракт у нотаріальному процесі// Право України. – 2002. – №5.

88. Фурса С., Драгневич Л. Деякі аспекти регулювання сімейних відносин// Юридична Україна. – 2003. – №1. – С. 59-65.

89. Фурса С., Драгневич Л., Фурса Є. Нотаріальне оформлення утримання батьками їх дітей// Юридична Україна. – 2003. – №4. – С. 50-60.

90. Хараджа Н. Зміст, структура й ознаки принципів сімейно-правововго регулювання: теоретико-правовий аспект// Підприємництво, госпоадрство і право. – 2011. - № 4.

91. Харитонов Е. Семейное право Украины: между Европой и Византией// Юридическая практика. – 2001. – №2. – С.11.

92. Харитонов Є. Новий Сімейний кодекс України: перехрестя правових традицій// Юридична Україна. – 2003. – №1. – С. 54-55.

93. Черняк Ю. Правила міжнародного співробітництва у сфері захисту прав дітей // Право України. – 2008. - № 5. – С. 92-98.

94. Чеханюк Л. Вдосконалення законодавства України щодо захисту жертв насильства у сім»ї// Право України. – 2007. - № 6. – С.119-122.

95. Шевченко Я.Н. Совершенствование законодательства о семье. – К., 1986.

96. Шейфер С.А., Безверхов А.Г. Имущественные преступления в семье: материально-правовой и уголовно-процесуальный аспекты// Государство и право. – 2001. – №6. – С. 50-57.

97. Яковлів А. Українське право// Українська культура: Лекції за редакцією Д.Антоновича/ Упоряд. С.В.Ульяновська. – К.: Либідь, 1993. – С. 222-235.

98. Ясенок М. Режим окремого проживання подружжя – новий вид справ у окремому провадженні // Право України. – 2008. - № 5. – С. 114-117.