Висновок про звичаєвий рівень свідомої й несвідомої діяльності персонажа.

Й) Юридично-правова характеристика

ü знання й розуміння сутності бодай основних законів персонажем: конституція, конкретні статі конкретних законів, цілі закони, кодекси і т. ін..

ü правове осмислення свого місця в суспільстві:

ü дотримання всіх чи бодай основних законів (статей, пунктів тощо);

ü свідоме чи неосмислене порушення персонажем законів;

ü наскільки персонаж осмислює свої основні громадські права й обов'язки.

Висновок про свідоме ставлення персонажа до права, юриспруденції в цілому.

І) Політична характеристика

ü розуміння персонажем сутності влади: людини над собою, людини над іншими людьми, над родиною, родом, класом, нацією, народом, людством...; групи людей над собою, іншою групою, класом, народом і т.п.;

ü розуміння форм влади;

ü підтримка влади (свідома чи інстинктивна);

ü протистояння владі (свідоме чи інстинктивне);

ü ігнорування влади (свідоме чи інстинктивне);

ü розуміння сутності й інтересів своєї нації і народів (національна самосвідомість і свідомість);

ü ставлення до інших націй і народів;

ü визначення своєї ролі в системі владних і підвладних, в міжнаціональних та між­народних стосунках;

ü осмислення персонажем суті, змісту, шляхів та засобів виконання свого громад­ського обов'язку.

Висновок про політичну грамотність, свідомість, активність та дієвість пер­сонажа та про те, на що спрямована його політична діяльність.

Ї) Філософська характеристика

ü які світоглядні позиції має персонаж: ідеалістичні, матеріалістичні, дуалістичні чи ще якісь інші;

ü як цей світогляд виявляється в житті й діяльності персонажа;

ü чи знає (осмислює) персонаж закони виникнення, розвитку, розквіту і занепаду природи й суспільства;

ü якими філософськими поняттями й категоріями володіє і керується персонаж:

ü людина і свідомість, особа і особистість, закон і закономірність, особистість і маса (натовп), простір і час, рух і розвиток, еволюція і революція, природний і суспільний інстинкти.

Висновок про свідому діяльність персонажа на філософському рівні, оцінка цієї діяльності.

Й) Ідеологічна характеристика

ü чи розуміє людина, що ідея виникає як спосіб (пошук) вирішення певних про­блем;

ü чи розуміє людина сутність, зміст і функції абстрактного поняття «ідея»;

ü які ідеї знає персонаж і як він їх тлумачить;

ü чи бореться персонаж за (проти) реалізацію якоїсь ідеї:

ü чи вдосконалює відомі ідеї інших людей:

ü чи висуває людина свої ідеї (коли, які, як. для чого).

Висновок про діяльність персонажа на ідеологічному рівні свідомості. Її оцін­ка.

К) Педагогічна характеристика

ü як персонаж розуміє процес виховання та освіти;

ü якими бачить персонаж цілі виховання й освіти;

ü яку участь бере у процесі виховання та навчання;

ü чи знає теорію і практику виховання та навчання.

Висновок про педагогічні погляди персонажа.

Л) Естетична характеристика

ü чи має персонаж систему (вісь) критеріїв, думок;

ü як оцінює персонаж себе і навколишні предмети, явища, процеси, інших людей за критеріями чи підсвідоме;

ü чи має персонаж власні тлумачення категорій добро і зло, ідеал і антиідеал, пре­красне і огидне, красиве і потворне, високе і низьке, трагічне-драматичне-комічне, гармонія і дисгармонія;

ü чи стійкий у всіх цих позиціях персонаж.

Висновок про естетичну зрілість і стійкість персонажа.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК про образ (чи характер) персонажа в цілому, про рівень довершеності (повноцінності) та майстерності його зображення.

Характеристика інших персонажів (за такою ж схемою)

5.5. Система образів (характерів) твору

ü Повноцінна система образів твору передбачає:

ü наявність у творі позитивних і негативних чи нейтральних сил або діючих осіб (персонажів): героя і антигероя...

ü наскільки чітко поділені персонажі на так звані «табори»...

ü окреслити характер співвідношення між позитивними й негативними силами й началами...

ВИСНОВОК про систему образів: складна (проста), як збудована.

5. 6. Конфлікт і сюжет твору

ü визначити й охарактеризувати початок боротьби (першу колізію) між основними протидіючими силами - ЗАВ'ЯЗКУ: де саме, чому, як;

ü визначити й охарактеризувати ряд таких наступних колізій («подієвий ряд»), який засвідчує, що боротьба між героєм і антигероєм. основними позитивними й нега­тивними силами поступово загострюється – РОЗВИТОК ПОДІЙ:

ü виявити й охарактеризувати вирішальну колізію (зіткнення) між основними про­тидіючими силами, які сили будуть переможеними, а які переможуть і чому — КУЛЬМІНАЦІЮ.

ü виявити, довести й охарактеризувати таку останню колізію (зіткнення) між про­тидіючими силами, у процесі протікання (і особливо внаслідок) якої стає зрозумілим, на чиєму боці остаточна перемога, – РОЗВ'ЯЗКУ;

ü зіставивши ще раз співвідношення позитивних і негативних сил, побачити траге­дійність. драматичність чи комедійність і самої боротьби, і характерів її учасників, і особливо наслідків конфлікту — це трагедія, драма чи комедія:

ü розглянувши і ряд інших конфліктів чи конфліктних ситуацій та сюжетних ліній, виявити зміст і особливості СЮЖЕТУ ТВОРУ (як системи всіх наявних у ньому колі­зій).

ВИСНОВОК про основний і другорядний конфлікти, про основні й додаткові сюжетні лінії – в цілому про сюжет.

Теми і тематики твору

ü тема – це те, про то йде мова в основному і його визначення: в часі. просторі та суспільних координатах (масштабах): визначити провідну тему;

ü тематика – це не просто сукупність тем. це система взаємопов'язаних тем. які до­повнюють і розкривають одна одну; розкрити і склад (сукупність), і характер взаємопов'язаності та взаємодоповнюваності тематики;

ü чи вдало (майстерно) підібрані й пов'язані теми – як один із критеріїв майстерно­сті письменника;

ü наскільки важливі й актуальні (для часу написання й часу аналізу) теми.

ВИСНОВОК про важливість і актуальність теми й тематики та майстерність тематичної композиції.

Проблема і проблематика твору

ü що хвилювало письменника під час задуму й написання твору;

ü як слід сформулювати проблему твору;

ü які інші проблеми поставлені в даному творі і як саме вони формулюються;

ü через кого з персонажів чи де саме в тексті автор дає формулювання основної та другорядних проблем;

ü як виводиться не сформульована ні автором, ні персонажами проблема (головна чи другорядна) – довести;

ü важливість, масштабність, актуальність проблеми й проблематики твору в різні часи його існування.

ВИСНОВОК про багатство, важливість, актуальність та масштабність про­блеми й проблематики та про чіткість їх формулювання й майстерності втілення.

Ідея та ідейний зміст твору

ü чи дає (знайшов) автор відповідь на те питання (проблему), котре його хвилюва­ло під час написання твору:

ü яка саме та відповідь — ідея твору,

ü чи дає (знайшов) автор відповіді на інші проблеми;

ü які саме ті відповіді – ідейне багатство;

ü ступінь важливості, вагомості, виправданості й актуальності головної відповіді (ідеї) та другорядних (мотивів) твору.

ВИСНОВОК про ідейне багатство, вагомість, актуальність, масштабність провідної і додаткової відповідей (ідей) твору.

Естетика твору

ü чи с уявлення автора й персонажів про добро і зло, ідею та антиідею, високе і ни­зьке, гармонійне і дисгармонійне, трагічне-драматичне-комічне і наскільки чіткі ці уявлення;

ü наскільки чіткі критерії і визначення естетичних антиподій;

ü що всім цим хотів сказати чи довести автор – на чиєму боці він стоїть;

ВИСНОВОК про естетичну зрілість персонажів і автора в цілому.

ЖАНР ТВОРУ

ü змістові ознаки жанру – часово-просторові й суспільні масштаби тематики і про­блематики:

ü формальні ознаки жанру – ритмізація мовлення, розмір твору, композиція;

ü ідейно-тематичні ознаки — основний рівень свідомої діяльності й мислення авто­ра і персонажів:

ü ідейно-естетичні ознаки жанру — трагедія, драма, комедія, трагікомедія.

ВИСНОВОК про жанр твору.

ЦІННІСТЬ ТВОРУ

ü художня: наскільки майстерно й повноцінно виписані всі образи (характери), ка­ртини, сцени, події тощо: наскільки оригінальна поетика твору; чи виявляється у творі неповторний стиль (манера) автора; чи цікаво й доступно написано весь твір;

ü суспільна: які теми, проблеми та ідеї несе твір читачеві й суспільству; чи допома­гає письменник даним твором формувати духовність (антидуховність) або, навпаки, бездуховність читача й цілого суспільства;

ü естетична: чи формує в читача чіткі уявлення про добро і зло, ідеал і антиідеал тощо;

ü гедоністична: чи приносить саме читання твору насолоду;

ü аксіологічна: чи формує у свідомості читача чіткі критерії оцінок природних та суспільних явищ;

ü пізнавальна: чи несе цей твір у собі нову для читача інформацію (в різні часи йо­го існування).