Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.

Як показує світовий досвід, усталеної конкурентоспроможності досягають ті країни, які, по-перше, оптимально реалізують свої національні переваги та постійно підвищують продуктивність праці, а по-друге, ефективно використовують ресурси, що акумулюються на міжнародних ринках товарів, послуг, інвестицій, інновацій.

В глобальному вимірі країни конкурують для того, щоб захистити свої національні інтереси, підтримати і підвищити свої життєві стандарти. Але концепція і стратегія конкурентоспроможності кожної країни є багатофакторною, що може призводити до різних дефініцій. Зокрема, пошлемося на таку авторитетну роботу, як «Щорічник Світової Конкурентоспроможності» (видається Світовим Економічним Форумом в співдружності з Центром Міжнародного Розвитку при Гарвардському університеті). Вказане дослідження визначає такі чотири фактори конкурентоспроможності:

-економічна діяльність;

-урядова ефективність;

-бізнесова ефективність;

-інфраструктура.

Традиційно конк-жність трактується як зумовлене екон, соц і політ факторами стійке становище країни або її продуцента на внутр і зовн ринках. В умовах відкритої економіки конк-жність також може бути визначена як здатність країни протистояти міжн конкур на власному ринку і ринках 3 країн Суч етап розв МЕВ відзнач викривленнями конкуренції. Вони поляг у тому, що ефективність в-ва товарів відходить на другий план, а провідну роль починають відігравати фактори вартості ресурсів у різних екон сист і можливість отрим більшої рентабельності, не зумовленої ефективністю використ рес. Для конк-можності це означатиме руйнацію її базових засад. Суч МЕВ перебувають у стані трансформації. Для нього дедалі частіше стають характерними нові явища: *суттєві зрушення у міжн екон сист, які посилюють взаємозалеж і взаємопов’яз нац ринків;* глобальні зміни у процесах конкуренції, що впродовж останніх десяти років розвивалися під впливом усунення бар'єрів між стабільним ринковим середовищем капіталіс країн та протилежною системою країн колишнього соц табору. Тому виявляється певна неспроможність спільних заходів у подоланні наслідків стихійної інтеграції, відбувається загострення кризових явищ на різних світових ринках. Особлив суч світпроцесів, що суттєво впливають на конк-жність. 1. Посил монополіз та тиску на «слабкі країни» (сьогодні ТНК контрол до 40% світ пром в-ва та понад 50% світ торг).2. Посил цін конкуренції.3. Диспаритетність розвитку світ екон сист і прискор процесу їхнього зближення; 4. Часткова зміна якості конкур бор. 5. Структурні зрушення у світ госп. 6. Переваж факторів рентабел над факторами ефективності.Отже, протиріччя та негаразди суч етапу розвитку світ екон вносять нові корективи у класичні визначення конк-жності та методів її досягнення. Отже, у нових умовах важливим завданням уряду є вирівнювання екон і правових параметрів розвитку суб екон відносин з кр-партнерами для уникнення некерованого перетікання ресурсів, що створює їх дефіцит у межах однієї країни та надлишок – у іншій. Регулювання внутрішнього середовища та нарощення конк-жного потенціалу виявляється ефективн засобом протистояння сильн конкурентам, ніж закриття кордонів.

Парадокси фінансової глобалізації.

Парадокси фінансової глобалізації знаходяться на стику тенденцій системного стягування і локалізації, включають в себе наступні парадокси: Феномен «домашнього зміщення», парадокс Філдстайна-Хоріока і феномен низького рівня міжнародних нетто-потоків капіталу, які мають прояв на міжнародному фінансовому ринку, є логічним результатом конфронтації двох суперечливих процесів глобалізації і локалізації.

Ще М. Портер відзначив: «Глобалізація призводить до виникнення парадокса. Існує велика спокуса уявити, що країна базування вже не відіграє ключової ролі в забезпеченні міжнародного успіху її компаній.

Феномен«домашнього зміщення» (home bias phenomenon) ґрунтується на ідеї про те, що диверсифікований фінансовий портфель позначається на значно більших очікуваних прибутках у порівнянні з недиверсифікованим (за умов однакового рівня ризику). Повного пояснення феномену «домашнього зміщення» й досі не існує. Частково його можна пояснити тим фактом, що міжнародні фінансові потоки переважно пов’язані з діяльністю транснаціональних корпорацій і відображають їх виробничі операції за кордоном

Парадокс«Філдстайна-Хоріока» охоплює ту ж саму галузь поведінки міжнародних інвесторів, яка є недосяжною для пояснення з боку класичної теорії. М. Філдстайн та Ч. Хоріока звернули увагу на те, що безперешкодне функціонування міжнародного ринку капіталу дозволяє внутрішній нормі інвестицій значно відхилятися від норми заощаджень. У такому ідеалізованому світі заощадження поза залежністю від місця розташування повинні шукати шляхи власного найбільш ефективного використання на всьому ринку. В той же час внутрішні інвестиції не обмежуються тільки національними заощадженнями, оскільки джерелом інвестиційних коштів повинен бути і міжнародний ринок капіталів.

Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.

Україна є членом близько 100 мео. Сучасними пріорітетними сферами діяльності ООН для Укр є:- розробка ефективних підходів до зміцнення міжнар та регіональної безпеки;- використання досвіду ООН для розв”язання соц-ек проблем, сприяння переходу до ринк ек Укр;- використання унікальних можливостей ООН для ведення діалогу з представниками інших держав то ін. З 1992р. Укр - член МБРР і отримує фін допомогу з боку МБРР за такими напрямками: 1) реабілітаційна позика - здійснення основних ек реформ (лібераліз цін, приватизація, підтримка макроек стабільності, фін критичного імпорту); 2) Інституціональна перебудова – вдосконалення системи підготовки спеціалістів, надання консультативних послуг державним установам; 3) Розвиток виробництва фін проектів реконструкції та розвитку виробничих об”єктів; 4) фін установ фін-кред сфери. МФК - член Світового Банку, але юридично незалежна від МБРР. З початку діяльності в Укр (1992) МФК зосередила зусилля на двох основних напрямках роботи: консультаційні послуги, тхн допомога (проекти підтримки приватного підприємництва, малої приватизації, підготовки великих підприємств до приватизації та приватизації землі і реструктуризації с/г).В 1996р. Укр вступила до БАГІ (1988). Метою створення цієї організації було срияння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються. Стратегічними напрямками діяльності ЄБРР в Укр є: розвиток фін сектора, приват, с/г, інфраструктура, вибіркове фін приватного сектора. Найбільш відомі проекти ЄБРР в Укр - модернізація міжнар аеропорту “Бориспіль”, створення фонду “Україна”, поліпшення тхн якості телебачення та телекомунікацій, модернізація річкового флоту, виробництво вантажних авто “ІВЕКО-КРАЗ”, заснування КМБ, реконструкція Дніпропетровського олійно-екстрактного заводу. Україна є також членом ОБСЄ, Ради Європи, СНД та ЧЕСта СОТ.

Стратегія МВФ в Укр.

3 вересня 1992 року Україна стала членом МВФ. 1994 року з розробки укр урядом, разом з експертами МВФ, програми макроекон стабілізації та реформ екон. У вересні 1998 року Радою директорів МВФ було затверджено програму "Механізм розшир фінансув" для України заг обсягом близ 2 млрд. 266 млн. дол США. При цьому, Фонд висунув вимогу посилити екон складову своїх реформ. Зокрема, МВФ хотів би побачити реорганіз вел банків, більш активну приватиз заводів, що знаходяться у держ власності, та ліберал агропромисл сектору. В даний час Уряд обговорює з експертами Фонду нову програму співроб України з МВФ, розраховану на 1,5-2 роки. Виходячи з нинішнього стану справ, Українабажає залишити теорет можливість отримання нових кредитів МВФ, і тому віддає перевагу співпраці на основі упереджувальної (страхової) програми "стенд-бай".

Співроб Укр – СОТ

Головні позит наслідки вступу країни до СОТ: - можливе збільш надходж ПІІ; - спрощення умов доступу укр виробників до ринків переважної більшості країн світу; - можливість застосув суб'єктами підпр багатостор механізмів, передбачених нормами СОТ, при виріш торг спорів, що суттєво зміцнить їхні позиції в антидемп та спец розслід; - відвернення загрози торг-екон ізоляції не тільки від країн Зах та Центр Євр, а й від країн Сх Євр та Балтії, які нині мають статус асоційов членів ЄС; уникн перспективи витіснення з ринку ЄС укр прод аналогіч продукцією країн Цент та Сх. Євр після їх вступу до ЄС; - збільш надходж до Держ бюдж за рах скасування пільг, розшир бази справляння митних платежів, зрост обсягів в-ва і активізації зовнторг обороту; - створ відповідного законодав поля внаслідок адаптації законодав Укр до вимог СОТ; - формув передумов для створ зони вільної торгівлі Укр - ЄС; перевед відносин вільної торг та екон відносин у СНД на принципи, передбачені угодами СОТ; - забезпеч участі Укр у новому раунді багатостор переговорів у рамках СОТ; - розвиток та збільш інвест у сферу послуг Укр, передусім банк сферу, телекомї, роздр та опт торг, страх, транспорт. Негат наслідки від членства Укр у СОТ: - загостр проблеми низької конк-жності продукції нац в-ва в умовах неможливості використ вітчизн вир-ками низки пільг. Найбільших втрат зазнають окремі підпр, господ діял яких здійснюється неефективно та в пільг режимі. Однак скасув цих пільг у цілому позит позначиться на структурі та загал стані економіки Укр; - можлива втрата окрем нац вир-ами внутр ринку, що призведе до закриття збитк підпр, особливо тих, що мають обмеж фін рес для структурної перебудови. Зокрема, це стосується сектору фін послуг. Може зазнати втрат і сектор зв'язку. Серед негат наслідків вступу до СОТ на ринку праці слід відзначити: - поглибл невідповідності у структурі попиту і пропозиції роб сили; - зрост структурн безробіття; - поглибл диференціації регіон ринків праці внаслідок посил поляризації регіонів-лідерів та депресив регіонів. Отже, вступ Укр до СОТ матиме хоча й суперечливі, але в стратегічному плані позит макроекон наслідки. Пріоритетним завданням уряду є форм механізмів посилення позит впливу на екон стан країни нового торг режиму, з 1 боку, та розробка системи заходів щодо мініміз негат наслідків вступу Укр до СОТ, з другого.