Застосування вогнегасників різних типів

При необхідності застосування різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі, характерної для цього об'єкта. Для зручності здійснення такої заміни в додатку 4 наведено коефіцієнти ефективності вогнегасників, які є відносними значеннями ефективності при гасінні пожежі класів А та В.

Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В. який мас коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (маг коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Приклади визначення типу та необхідної кількості вогнегасників

ПРИКЛАД 1.

Механічний цех, в якому встановлені металорізальні верстати займає площу 3200 м² (80м х 40м).

Оскільки в цеху здійснюється механічне оброблення металів у холодному стані то приміщення цеху належить до категорії Д за вибухопожежною та пожежною небезпекою. В цеху можливе займання електродвигунів верстатів, тому клас можливої пожежі буде (Е).

Таким чином, вихідні дані для вирішення нашої задачі будуть такі:

 

Вихідні дані:

ü Площа приміщення - 3200 м^2;

ü Розміри приміщення - 80м х 40м;

ü Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою – Д;

ü Клас можливої пожежі - (Е);

ü Оснащення приміщення – верстати з електродвигунами, електрообладнання;

ü Розмір осередку можливої пожежі – незначний.

 

Розв’язок.

1. Визначаємо, якого виду вогнегасники (переносні чи пересувні) слід прийняти до установки.

Головним критерієм вибору виду вогнегасників є величина можливого осередку пожежі. Оскільки розмір осередку можливої пожежі очікується незначний, приймаємо рішення про оснащення приміщення переносними вогнегасниками.

 

Визначаємо рекомендовані типи вогнегасників.

Для цього користуємося табл.2, розділ 4. «Приміщення категорій Г; Д». Визначаємо, що для наших вихідних умов (приміщеннями категорії Д, клас можливої пожежі – (Е)) вона містить рекомендації щодо оснащення порошковими вогнегасниками.

Користуючись рекомендаціями таблиці Д5 щодо порошкових вогнегасників, визначаємо, що для захисту промислових об’єктів рекомендованими є такі типи переносних порошкових вогнегасників: ВП-5, ВП-6, ВП-9, ВП-12 (записуємо в табл. 6, строчки 1,2).

 

Визначаємо кількість вогнегасників.

Знову повертаємося до табл. 2, розділ 4. «Приміщення категорій Г; Д». Для площі нашого цеху 3200 кв. м =(3 х 1000+1 х 200) кв. м за даними таблиці 2 знаходимо необхідну кількості порошкових вогнегасників для кожного з рекомендованих типів. Результати заносимо до таблиці 6 (строчки 2, 3, 4, 5)

 

Визначаємо ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю.

Користуючись таблицею Д4 додатку 4 для вибраних типів вогнегасників визначаємо сумарний коефіцієнт ефективності для всіх вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожеж (для пожежі класу А або класу В). Результати заносимо до табл.6 (строчки 6 та 7).

 

Таблиця 6. Вибір вогнегасників для оснащення виробничих приміщень

1. 1.	Види вогнегасників	Порошкові
2. 2.	Типи вогнегасників	ВП-5,ВП-6	ВП-9	ВП-12
3.	їх кількість для площі 200 кв.м
4.	їх кількість для площі 1000 кв.м
5.	Загальна кількість вогнегасників для нашого приміщення площею 3200 кв.м	3х6+4=28 шт.	3х4+3=15 шт.	3х3+2=11 шт.
6.	Коефіцієнт ефективності вогнегасника для пожежі класу А
7.	Сумарний коефіцієнт ефективності для всіх вогнегасників	2х28=168	8х15=120	12х11=132
8.	Прийнятий тип вогнегасників			+

Остаточно прийнятий тип вогнегасників.

Враховуючи зручність експлуатації вогнегасників, та облаштування місць їх розташування, приймаємо рішення, що 24 вогнегасника для одного цеху – дещо забагато, а варіанти з 15 та 11 вогнегасниками є приблизно рівноцінними як по кількості так і по сумарному коефіцієнту ефективності вогнегасників (в цьому прикладі оцінка ефективності для пожежі класу А не є вирішальним фактором). Беручи до уваги те, що осередками можливої пожежі є електродвигуни верстатів, остаточно вибираємо з усіх можливих варіантів оснащення цеху вогнегасниками типу ВП-12 в кількості 11 шт. (строчка 8 табл. 6).

План розташування вогнегасників. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника.

Найчастіше вогнегасники розташовують біля стін приміщення (на стінах) та в проходах. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання повинна становити не більше 70 м. Цю відстань слід оцінювати на плані приміщення не по прямій, а по проходам між обладнанням. Зазвичай проходи облаштовують паралельно стінам приміщення.

Для оцінки відстані від найбільш віддаленого від вогнегасників осередку можливої пожежі до найближчого вогнегасника на плані приміщення цеху позначимо місця установки вогнегасників (рис. 1).

В нашому випадку очевидно, що відстань між вогнегасниками та найвіддаленішим від них місцем можливого займання з урахуванням розташування обладнання в цеху становить значно менше 70 метрів.

 

Висновок.

Для оснащення механічного цеху, який за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії Д, клас можливої пожежі (Е), вибрано до установки 11 порошкових вогнегасників типу ВП-12.

 

Рис. 1. Розташування вогнегасників в приміщенні цеху

 

 

ПРИКЛАД 2.

Складальний цех меблевої фабрики займає площу 720 м² (60м х 12м).

Так як в приміщенні цеху знаходяться тверді горючі матеріали (дерев'яні заготовки, з яких складають меблі), то воно належить до категорії В. Клас можливої пожежі — А.

Осередок займання – незначний.

На основі табл. 3, розділ 2 «Приміщення категорій В за відсутності горючих рідин» випливає, що для захисту даного цеху потрібно не менше 10 переносних водопінних або водяних вогнегасників місткістю по 12 л (ВВ-12 або ВВП-12). Рівноцінний захист забезпечують також 14 вогнегасників місткістю по 9 л (ВВ-9 або ВВП-9). Вибираємо водяні вогнегасники ВВ.

З табл. 3, розділ 2 «Приміщення категорій В за відсутності горючих газів і рідин» визначаємо, що аналогічний захист може бути забезпечений також порошковими вогнегасниками в такій кількості (табл. 7):

 

Таблиця 7. Вибір вогнегасників для оснащення виробничого приміщення

 

1. 1.	Види вогнегасників	Водяні	Порошкові
2. 2.	Типи вогнегасників	ВВ-9	ВВ-12	ВП-5; ВП-6	ВП-8; ВП-9	ВП-12
3.	їх кількість для площі 720 кв.м
4.	Коефіцієнт ефективності вогнегасника для пожежі класу А
5.	Сумарний коефіцієнт ефективності для всіх вогнегасників	14х4=56	10х6=60	9х6=60	7х8=56	5х12=60
6.	Прийнятий тип вогнегасників		+

Остаточно вибираємо для захисту цеху десять водяних вогнегасників типу ВВ-12.

Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання в цьому цеху не повинна перевищувати 40 м.

 

ПРИКЛАД 3.

Склад легкозаймистих речовин має площу 400 м²= 40 х 10м. Категорія приміщення складу — Б, а клас можливої пожежі — В.

Враховуючи наявність великої кількості легкозаймистих речовин, а відтак значний розмір осередку можливої пожежі, доцільно встановити для захисту даного приміщенні пересувний порошковий вогнегасник ВП-100 місткістю 100л (за рекомендаціями таблиці 2).

При цьому, оскільки в складі не передбачається постійна присутність людей, цей пересувний вогнегасник слід встановити ззовні біля вхідних дверей складу, не порушуючи вимогу стосовно того, що відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 30 м.

 

ПРИКЛАД 4.

Дільниця комп'ютерного набору видавництва займає площу 180 м2. Оскільки в приміщенні знаходяться тверді горючі матеріали (папір, полімерні плівки), то категорія приміщення — В (додаток Д1). Класи можливої пожежі — А та (Е) (табл. Д2, додаток 2), розмір осередку - незначний.

Згідно даних таблиці Д3 (додаток Д3) це приміщення можна оснастити порошковими вогнегасниками. Приймаємо за табл. 2 варіант оснащення приміщення чотирма порошковими вогнегасниками ВП-9.

 

 

ПРИКЛАД 5.

Офіс приватної фірми розміщений на окремому поверсі в 10 кімнатах площею по 20 кв.м кожна. В семи з цих приміщень розташовані по три персональних комп’ютери. Дати рекомендації щодо оснащення офісу вогнегасниками.

Для вирішення цієї задачі використаємо рекомендації щодо оснащення громадських та адміністративно-побутових приміщень.

Для захисту поверху встановлюємо 2 порошкових вогнегасника ВП-5, крім того, слід передбачати 7 вогнегасників типу ВВК-3,5, тобто по одному вуглекислотному вогнегаснику у кожній з 7 кімнат, в яких розташовані персональні комп’ютери.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке пожежа і пожежна безпека об’єкта?

2. Які категорії приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою виділяють чинні нормативи?

3. Як визначається категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою?

4. Які вимоги пожежної безпеки залежать від категорії приміщень за пожежною і
вибуховою небезпекою?

5. Класи пожежонебезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.

6. Класи вибухонебезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.

7. Які основні заходи і засоби щодо попередження утворення вибухопожежонебезпечного середовища?.

8. Якими технічними заходами обмежується поширення пожежі?

9. Що таке ступінь вогнестійкості будівель і споруд, і якими показниками оцінюється ступінь вогнестійкості?

10. Що таке межа вогнестійкості будівельних конструкцій і межа поширення вогню?

11. Яким вимогам мають відповідати протипожежні евакуаційні виходи?

12. Організаційні заходи щодо забезпечення евакуації людей на випадок пожежі.

13. Призначення систем пожежної сигналізації та їх основні елементи.

14. Які основні способи гасіння пожеж?

15. На яких принципах створюються і діють системи автоматичного пожежогасіння?

16. Первинні засоби пожежогасіння, їх види, принципи дії, правила застосування.

17. Які основні вимоги до утримання стаціонарних і первинних засобів пожежогасіння?

18. Основні складові системи організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів.

19. Які види навчання з пожежної безпеки передбачаються чинними нормативами?

 

 

Літературні джерела

1. ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні.
2. ГОСТ ССБТ 12.1.044-89 Пожаробезопасность веществ и материалов.
3. Грибан В. Г., Негодченко О. В. Охорона праці: навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закл.]/ В. Г. Грибан, О. В. Негодченко — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 280 с.(с.211-238)
4. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці.: Підручник. - 4-те вид.,перероб. і доп. – К.:Знання, 2010. – 375 с. (с.285-350).
5. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. - Суми: Видавництво ”Університетська книга”, 2001. - 339 с.(с. 263-289)
6. Сєріков Я. О. Основи охорони праці: Навч. посіб. – Харків, ХНАМГ, 2007. ‑ 227с.(с.189-199).

 

 

Додатки

Додаток 1

Таблиця Д1 Характеристика категорій приміщень і будівель