Вимоги до змісту та структури курсової роботи

 

 

Курсова робота є самостійним науковим дослідженням, тому текст роботи має містити наступні елементи:

ü титульний аркуш

ü відгук

ü зміст

ü вступ

ü основна частина (розділ 1, розділ 2, розділ 3)

ü висновки

ü література;

ü додатки

До курсових робіт з дисципліни «Гроші та кредит» пред’являють наступні вимоги:

1. Курсова робота повинна бути написана самостійно і відрізнятися критичним аналізом досліджуваних питань. Матеріал літературних джерел (підручників, монографій, статей і т.і.) повинен бути викладений словами автора.

2. Курсову роботу студент підписує, вказує дату її подання на кафедру. Курсова робота повинна містити таблиці, діаграми, схеми, а також цифрові приклади, графіки, які характеризують динаміку основних показників фінансової діяльності суб’єктів господарювання.

При виборі теми курсової роботи студент керується приблизною тематикою, затвердженою кафедрою (додаток Д).

Обираючи тему курсової роботи, необхідно враховувати наступне:

ü її актуальність;

ü ступінь розробленості в науковій літературі;

ü наявність публікацій в учбовій, науковій та періодичній літературі;

ü практичну важливість;

ü зацікавленість студента в розробці цього напряму;

ü необхідність і можливість розробки практичних рекомендацій з метою результатів.

За погодженнями з керівником студент може замінити назву теми курсової роботи (розширити, звузити її) або запропонувати для розробки іншу тему, не зазначену в приблизній тематиці кафедри.

Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу та випускаючої кафедри; тему роботи; дані про автора роботи; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім‘я, по батькові керівника та членів комісії; місто, рік (Додаток Е).

Відгук на курсову роботу студента має стандартизовану форму, наведену у додатку Е, розміщується на другому листі після титульного аркуша роботи та заповнюється керівником роботи (Додаток Е).

Зміст подають після титулу роботи та відгуку. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, висновків, літератури, додатків. Успішне написання курсової роботи здебільшого визначається вірно складеним змістом. Зміст курсової роботи складається студентом самостійно і затверджується науковим керівником.

При складанні змісту, насамперед, необхідно визначити приблизне коло питань, які будуть розібрані в окремих розділах і дати їм відповідні назви. Основна увага повинна бути сконцентрована на розгляді проблемних (перспективних) питань. Зміст курсової роботи може доповнюватися або уточнюватися студентом в ході її виконання, по узгодженню з керівником. Зміст роботи повинен відображати її основну ідею, найбільш важливі напрями і давати можливість розкрити зміст роботи в цілому.

У вступі розкривають сутність та стан наукового питання, його значущість, актуальність його розробки, формулюються мета і завдання роботи, об’єкт і предмет, обрані методи дослідження, новизна результатів та їх практичне значення. Рекомендований обсяг вступу – 2сторінки. Викладаючи вступ, необхідно дотримуватись такої послідовності:

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. При висвітленні актуальності потрібно висвітлити головне – сутність проблеми, з чого й випливає актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвинутої форми. Таким чином, проблема в науці – це суперечлива ситуація, яка вимагає свого вирішення. Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (тема розкрита лише частково, або не в тому аспекті), і тому вимагає подальшого розроблення.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Метою роботи може бути, наприклад, розробка і наукове обґрунтування методичних основ відносно підходів до управління (організації, обліку, аналізу) конкретним видом операцій. Завдання формулюються у формі переліку (вивчити…, описати…, визначити..., дослідити..., з’ясувати сутність..., показати..., узагальнити..., встановити…, виявити…, довести..., впровадити..., вивести залежність…, встановити взаємозв’язок..., проаналізувати…, розробити..., дати рекомендації та ін.). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки опис їхнього вирішення становить зміст розділів роботи.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Наприклад, при виконанні теми, пов’язаної з дослідженням формування ресурсного потенціалу банку, об’єктом може бути діяльність вітчизняних банків на ринку залучення та розміщення банківських ресурсів; предметом – теоретичні і практичні положення, методи, рекомендації з формування ресурсного потенціалу вітчизняних банків.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується. Також указуються напрямки застосування розроблених методичних рекомендацій у практичну діяльність банків.

Основна частина складається з 3-х розділів.

Перший розділ курсової роботи носить теоретичний характер. У ньому обґрунтовується теоретичні положення і основи обраної проблеми, виконується її макроекономічний аналіз, дається огляд літературних джерел, нових розробок.

У першому розділі висвітлюються основні теоретичні положення досліджуваної теми на основі вивчення сучасної наукової літератури. Особлива увага приділяється дискусійним проблемним питанням: різні точки зору необхідно критично проаналізувати, і на основі цього сформулювати і аргументувати свою думку. У цьому розділі є обов’язковими посилання на використану літературу з конкретизацією номеру сторінок.

В огляді літератури автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за поставленою проблемою. Стисло, критично висвітливши роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, які залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Обов’язковим елементом даного розділу є огляд авторських точок зору стосовно того чи іншого визначення якоїсь економічної категорії. Приклад оформлення цього матеріалу подано у додатку Ж.

У першому розділі необхідно описати технологічну складову об’єкту дослідження, якщо він є процесом, на основі системного аналізу, за допомогою якого визначається послідовність дій з встановлення структурних зв'язків між елементами досліджуваної системи. Перший розділ має бути наповнений схемами та теоретичними узагальненнями.

Інформаційною базою другого розділу, який є аналітичним, виступає фактичний цифровий матеріал із періодичних фахових видань, таких, як “Вісник НБУ”, “Банківська справа”, “Фінанси України”, “Бізнес”, “Бюллетень финансовой информации”, “Урядовий кур’єр”, “Голос України” та ін. Результати аналізу необхідно подавати у таблицях, діаграмах, графіках.

На основі аналізу дослідженого матеріалу, особистих спостережень і критичної оцінки практики студент розкриває дійсний стан банківської установи (або групи банків, банківської системи в цілому), причини недоліків, можливості покращення фінансово-господарської діяльності. Якщо ж проблема притаманна всій банківській системі, то здійснюється аналіз макро- чи мікроекономічних показників, або розглядається стан розвитку певної проблеми порівняно зі станом грошово-кредитних систем розвинутих країн.

У третьому розділі на базі теоретичного узагальнення і аналізу обраної як предмет дослідження проблеми розробляються і обґрунтовуються рекомендації з підвищення ефективності роботи банку в контексті об’єкту дослідження із застосуванням нових методик, запозиченням та адаптацією зарубіжного досвіду, використанням економіко-математичних методів в межах досліджуваної проблеми.

Рекомендації та пропозиції повинні мати наукову мотивацію та випливати з аналізу фактичного матеріалу, тобто з аналітичного розділу.

Обов’язковою складовою третього розділу є обґрунтування практичного використання запропонованих в роботі рекомендацій.

Висновки роботи виконують роль закінчення, обумовленого логікою проведення дослідження у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – послідовне, логічне викладення отриманих підсумкових результатів та їх співвідношення з загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. У висновках стисло узагальнюється виконане дослідження: визначається не тільки його наукова новизна і теоретична значущість, які випливають з кінцевих результатів, а й практична цінність.

Література (перелік використаних джерел). У цьому розділі в алфавітному порядку наводяться використані законодавчі, нормативні акти, літературні джерела з досліджуваної проблеми. У списку літератури ОБОВ’ЯЗКОВО повинні бути посилання на зарубіжну літературу, а також переважна кількість сучасної наукової літератури (статті, монографії), в тому числі провідних вчених ХНЕУ.

До написання курсової роботи треба підібрати за вибраною темою літературу і вивчити літературні джерела. Вся література підбирається студентом самостійно. Під час її вибору необхідно користуватися предметними алфавітними каталогами бібліотек, звертаючи увагу на найпізніші видання. Самостійна робота при підборі літератури передбачає систематичні консультації з науковим керівником роботи, з яким повинно бути обов’язково узгодження списку підібраної літератури.

Під час вивчення літератури рекомендується зберігати певну послідовність. Перш за все, необхідно вивчити матеріал, викладений в підручниках та учбових примірниках, потім інструктивні матеріали, потім монографії, журнальні статті і т.п.

Списування літературних джерел не дозволяється.

Рекомендована загальна кількість позицій у переліку використаної літератури має бути не менше, ніж 15 джерел.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи: використані у роботі дані про діяльність об’єкта дослідження за останні 3 – 5 років; проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи; ілюстрації допоміжного характеру.

Робота виконується державною мовою України. Виклад повинен бути літературним, чітким і ясним. Стиль роботи має бути науковим. Для наукового тексту характерними є смислова завершеність, цілісність і зв’язність. Важливим засобом вираження логічних зв’язків є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже), заперечення (проте, але, у той час як, тим не менше), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього), перехід від однієї думки до іншої (звернімося до..., розглянемо..., зупинимось на..., розглянувши..., перейдемо до..., необхідно зупинитися на...), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, усе сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати...).