Двнз «криворізький національний університет»

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ПІДГОТОВКИ, НАПИСАННЯ,

ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ

КУРСОВИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

ПО КАФЕДРІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

КПІ ДВНЗ «КНУ»

 

КРИВИЙ РІГ

2013

УДК 372: 378/001. (075.8)

ББК 74.58Я73 М 54

 

Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Ковшар О.В.

 

 

Рецензенти: кандидат педагогічних наук, доцент Недодатко Н.Г.

 

 

М 54 Методичні рекомендації з підготовки, написання, оформлення та захисту курсових і кваліфікаційних робіт по кафедрі дошкільної освіти.

 

Методичні рекомендації вміщують алгоритми виконання курсової та дипломної роботи з дошкільної педагогіки, дитячої психології та окремих методик. Особливості та вимоги до оформлення вказаних видів студентських наукових робіт детально представлений у додатках.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри дошкільної освіти (протокол №3 від 31.10.2013р.)

ЗМІСТ

Передмова
Розділ І. Підготовка, написання, оформлення та захист курсових робіт із дошкільної педагогіки, дитячої психології та окремих методик навчання і виховання дітей дошкільного віку
1.1 Загальні вимоги до курсових робіт
1.2 Структура курсової роботи
1.3 Технологія виконання курсової роботи
1.4 Керівництво курсовими роботами
1.5 Захист курсової роботи
Розділ II. Підготовка, написання, оформлення та захист кваліфікаційних робіт, навчання і виховання дітей дошкільного віку
2.1 Загальні вимоги до кваліфікаційної роботи
2.2 Алгоритм виконання кваліфікаційної роботи
2.3 Спільне та відмінне при написанні курсових і кваліфікаційних робіт
2.4 Структура кваліфікаційної роботи і зміст її розділів
2.5 Вимоги, що висуваються до оформлення кваліфікаційної роботи
2.6 Процедура підготовки документації до захисту кваліфікаційної роботи
2.7 Порядок захисту кваліфікаційної роботи
Додатки

 

ПЕРЕДМОВА

 

В умовах реформування системи освіти в Україні, окремих її ланок (дошкільної освіти як базової та обов'язкової в системі загальної освіти), реформування вищої освіти шляхом упровадження КМС ОНП та дворівневої професійної підготовки особливої значущості набуває необхідність форму­вання у майбутніх вихователів ДНЗ науково-дослідницьких умінь і навичок.

Згідно із стандартами вищої освіти України кваліфіковане виконання професійних обов'язків педагога закладів дошкільної освіти передбачає засвоєння майбутнім вихователем не лише знань із психології, педагогіки та фахових дисциплін і опанування основними професійними уміннями, але й оволодіння методами науково-педагогічного дослідження процесів, що відбуваються в системі освіти.

Формування готовності студентів до здійснення самостійного наукового дослідження проблем навчання і виховання дітей, що виникають у практичній діяльності, до прогнозування наслідків здійснюваних педагогічних впливів на дитину, вивчення та впровадження кращого педагогічного досвіду є важливим завданням професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти. Його реалізації сприяють зміст і структура навчальних планів підготовки бакалаврів та спеціалістів за спеціальністю «Дошкільна освіта», а саме вивчення таких навчальних дисциплін, як «Вступ до спеціальності», «Педагогіка дошкільна», «Основи наукових досліджень» та інших дисциплін, які стосуються фахових методик дошкільної освіти; виконання курсової роботи, що є обов'язковим ви­дом навчальної діяльності студентів; написання кваліфікаційної роботи.

Педагогічний досвід керівництва написанням курсових і кваліфікаційних робіт із дошкільної педагогіки, дитячої психології та окремих методик дає підстави зробити висновок про необхідність раціо­нальної організації такої наукової роботи студентів для забезпечення її висо­кої результативності. З цією метою навчальний план підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» відкоригований таким чином, що курсова робота виконується на 3 курсі, коли вивчаються фахові предмети – «Педагогіка дошкільна» та «Психологія дитяча» та на 4 курсі, коли вивчення базових фахових дисциплін та окремих методик завершується. Це об'єктивно створює теоретико-методологічне підґрунтя для виконання наукових досліджень різноманітних історико-теоретичних та прикладних проблем у галузі дошкільної освіти.

Вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» саме у V семестрі, паралельно з виконанням курсової роботи забезпечує їх високу результатив­ність, оскільки чітко спрямовує майбутніх фахівців у розв'язанні висунутих ме­ти і завдань дослідження на основі теоретичного обґрунтування особливостей об'єкта і предмета дослідження, системного аналізу існуючих наукових позицій дослідників, наукових шкіл і напрямків; націлює на відбір діагностичного інструментарію в разі продовження дослідження.

Беззаперечно, доцільним є продовження вивчення проблеми, що дослі­джувалась у межах курсової роботи у кваліфікаційному дослідженні. Тож проблема, яка вивчалася тільки на теоретичному рівні, продовжує досліджуватися на емпі­ричному рівнях у межах констатувального і формувального етапів експеримен­тальної роботи. Про це детальніше буде йти мова відповідно у першому та другому розділах методичних рекомендацій.

Метою написання методичних рекомендацій є детальний опис алго­ритму виконання курсових та кваліфікаційних робіт на етапі їх підготов­ки, пошуку матеріалів, виконання, оформлення, захисту із зазначенням спіль­ного і відмінного у структурному, змістовому та процесуальному аспектах.

Посібник має велику кількість додатків, які унаочнюють ті аспекти у напи­санні та оформленні наукових робіт, у межах яких зустрічається найбільша кіль­кість помилок, а саме: оформлення титульної сторінки, змісту, вступу, виступу. За окресленими критеріями (рівень виконання дослідження, компоненти наукового апарату, зміст роботи, обсяг роботи, кількість використаних джерел, терміни виконання і подання до захисту, захист, експертна оцінка і документація), у таблицях подана порівняльна характеристика особливостей виконання курсо­вої та кваліфікаційної роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

Методичні рекомендації розроблені на основі Положення про кваліфікаційні роботи по Криворізькому педагогічному інституті ДВНЗ «Криворізький національний університет» від 09.04.2013р.

Методичні рекомендації можуть бути використані студентами спеціаль­ності «Дошкільна освіта» і викладачами, що здійснюють керівництво написан­ням наукових робіт із дошкільної педагогіки, дитячої психології та окремих методик навчання дітей дошкільного віку і викладачів, що здійснюють їх керівництво.

РОЗДІЛ І. ПІДГОТОВКА, НАПИСАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ ІЗ ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ДИТЯЧОЇ І ОКРЕМИХ ФАХОВИХ МЕТОДИК НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

1.1. Загальні вимоги до курсових робіт

Виконання і захист курсових робіт – важливий і перспективний вид дослід­ницької діяльності студентів, передбачений навчальним планом професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр". Виконання такої дослідницької діяльності відбувається у творчій взаємодії студента і викладача, що сприяє формуванню майбутнього педагога: розвитку його уміння розв'язувати актуальні психолого-педагогічні та методичні проблеми, здатності самостійно орієнтуватися у науковій педагогічній і психологічній літературі та успішно застосовувати на практиці теоретичні знання.

Оскільки написання курсової роботи передбачене навчальним планом, цей вид науково-професійної діяльності є обов'язковим для кожного студента в межах його фахової підготовки. Студент, виконуючи курсову роботу, повинен показати володіння основними уміннями виконання дослідницької діяльності. У зв'язку з цим майбутнім вихователям необхідно:

♦ навчитися користуватися бібліографічними покажчиками з педагогіки, дошкільної педагогіки, дитячої психології, вікової та педагогічної психології, фахових методик дошкільної освіти, філософії, соціології тощо;

♦ вивчити необхідний мінімум літератури з теми дослідження та зафік­сувати потрібну інформацію;

♦ правильно і професійно викласти посилання у висвітленні питань, що вивчаються в сучасній літературі на основі її аналізу;

♦ зібрати, проаналізувати й узагальнити передовий педагогічний досвід різних типів ДНЗ (якщо це визначено темою);

♦ виконати фрагмент дослідно-експериментальної роботи на тео­ретичному рівні на 3 курсі, дослідно-експерементальну частину на 4 курсі проаналізувати, систематизувати та зробити висновки.

Вибір теми дослідження. Теми курсових робіт, як правило, визна­чаються науковими керівниками, затверджуються на засіданні кафедри та пропонуються студентам для виконання.

Тематика курсових робіт повинна:

♦ відповідати завданням підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти;

♦ ураховувати напрями і проблематику сучасних науково-педагогічних досліджень;

♦ сприяти залученню студентів до роботи над науковими проблемами, які досліджують окремі викладачі та колектив кафедри в цілому;

♦ ураховувати різноманітність інтересів студентів у галузі дошкільної педагогіка та фахових методик дошкільної освіти;

♦ стосуватись актуальних проблем виховання дітей дошкільного віку

Орієнтовна тематика курсових робіт у додатку А.

Теми курсових робіт можуть визначатися різними способами.

1. Викладач визначає тему курсової роботи студента. Якщо педагог веде дослідницьку роботу з певної проблеми, він може залучити до її розробки і студентів, запропонувавши їм для творчого пошуку перелік конкретних тем.

2. Студент обирає тему, детальне дослідження якої буде сприяти подо­ланню труднощів, що виникали в його практичній діяльності. Як правило, такі теми обирають студенти, які до навчання у виші мали досвід педагогічної діяль­ності, або студенти, які поєднують навчання і практичну діяльність за фахом.

3. Студент обирає тему, що відповідає його інтересам. Самостійному вибору теми дослідження сприяють:

♦ попереднє ознайомлення студента з оглядами досягнень науки, зробленими провідними фахівцями, невирішеними проблемами;

♦ вибір теми, близької до проблематики раніше виконуваних дослі­джень, але з використанням нових, досконаліших методів;

♦ перевірка однієї з гіпотез, висунутих, але не перевірених раніше дослідниками;

♦ ознайомлення зі спеціальною літературою і періодичними психолого- педагогічними виданнями;

♦ консультації з ученими щодо виявлення маловивчених проблем і питань, що мають актуальне значення для теорії і практики дошкільної освіти.

Після того, як тема курсової роботи обрана, узгоджена з науковим керів­ником та затверджена на засіданні кафедри, складається календарний план, у якому визначаються терміни виконання основних етапів курсової роботи. План полегшує контроль за ходом виконання дослідження і допомагає студентові самостійно й усвідомлено виконувати курсову роботу.

 

1.2. Структура курсової роботи

Курсова робота має наступну структуру

Титульна сторінка (дивись додаток Б).

Зміст курсової роботи. У змісті послідовно формулюються назви роз­ділів і параграфів курсової роботи. При цьому їх формулювання повинні точно відповідати змісту роботи, бути короткими, чіткими і точно відображати її внутрішню логіку. Обов'язково вказуються сторінки, з яких починається кожен розділ або параграф роботи (дивись додаток Д).

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, характе­ризуються наукова проблема та науковий напрямок, у межах яких виконується дослідження. Коротко висвітлюється інформація про задум дослідження, здійс­нюється узагальнення попередньо виконаних досліджень з обраної теми. Вказу­ються мета, завдання, об'єкт, предмет та гіпотеза дослідження. Перераховуються викорис­тані у роботі методи дослідження з диференціацією та конкретизацією теоре­тичних і емпіричних методів. Обсяг вступу – 2-3 сторінки машинописного тексту.

Для того щоб перевірити, чи правильно сформульовані основні компо­ненти наукового апарату дослідження, варто відповісти на такі питання:

♦ При обґрунтуванні актуальності: чому цю проблему необхідно вивчати саме сьогодні?

♦ При виявленні проблеми дослідження: що треба вивчити з того, що раніше не було вивчене?

♦ При виборі теми дослідження: чи відображена проблема дослі­дження у її назві?

♦ При формулюванні мети дослідження: який результат дослідження Ви маєте намір отримати?

♦ При визначенні завдань дослідження: що потрібно зробити, щоб мета була досягнута? Чи сприяє послідовне вирішення цих завдань до­сягненню поставленої мети?

♦ При визначенні об'єкта дослідження: що досліджуватиметься?

♦ При визначенні предмета дослідження: які нові особливості, влас­тивості, аспекти, сторони, функції, умови реалізації об'єкту підлягають дослідженню або поглибленому вивченню?

♦ При висуненні припущень або гіпотези (в разі потреби), що підлягають публічному захисту: що очевидного є в об'єкті і предметі дослідження, що в ньому є такого, чого не помічають інші?

♦ Методи дослідження.

♦ База дослідження.

♦ Апробація результатів дослідження (за потребою).(Зразок вступу до курсової роботи – у додатку Є).

Студентам, зорієнтованим на продовження дослідження і виконання на його основі кваліфікаційної роботи, слід більш детально опрацюва­ти всі компоненти наукового апарату дослідження.

Основна частина курсової роботи. Основна частина курсової роботи розкриває зміст її декількох розділів. Залежно від об'єкту, предмета, мети і завдань дослідження, в основній частині роботи можуть розглядатися історія і теорія досліджуваного питання, здійснюватися критичний аналіз літератури, визначатися позиція автора. Як правило, в межах першого розділу аналізу­ється об'єкт дослідження, у другому - теоретично обґрунтовується предмет дослідження.

 

1.3. Технологія виконання курсової роботи

1. Роботу слід починати з підбору літератури з теми дослідження.

Виділяють три типи джерел бібліографічної інформації:

♦ первинні (статті, дисертації, монографії і т.д.);

♦ вторинні (бібліографія, реферативні повідомлення, журнали, сигналь­на інформація і т.д.);

♦ третинні (огляди, довідкові книги і т.д.).

Під час написання курсової роботи варто ознайомитися з такими фахо­вими періодичними виданнями: «Палітра педагога», «Довкілля», «Дитячий са­док», «Дошкільне виховання», «Дошкільний навчальний заклад», «Дошкольная педагогика», «Дошкольное воспитание» та інші.

Тематичні покажчики статей, опублікованих протягом року, друкуються в останніх номерах журналів. Корисно також ознайомитися з оглядами літератури до окремих тем.

Внаслідок первинної обробки зібраної інформації з теми дослідження студенти повинні мати наступні відомості:

♦ Хто і де (які дослідники, в межах яких напрямків досліджень) уже працювали чи працюють з теми дослідження?

♦ Де опубліковані результати цієї роботи (у яких джерелах)?

♦ У чому конкретно полягають їх результати?

2. Уся здобута студентом інформація фіксується у вигляді записів різного характеру: первинних, вторинних, третинних.

До первинних матеріалів відносяться записи на бібліографічних карт­ках, виписки, прямі цитати, ксерокопії, алфавітний каталог із проблеми дослі­дження тощо.

Вторинні матеріали - записи, що є наслідком аналітичної обробки інфор­мації, що міститься в науковому або методичному джерелі: плани (прості і склад­ні), опорні схеми, самостійно складені покажчики, анотації', тези, конспекти тощо.

Третинними матеріалами є записи, утворені внаслідок узагальнення первинних і вторинних матеріалів. Вони можуть бути представлені у вигляді змістовного огляду, в якому фіксується інформація, отримана студентом унаслідок аналізу та узагальнення знання про вже відомі в науці факти, закономірності, теорії, що стосуються теми дослідження.

3.Перед складанням огляду необхідно визначити основні поняття з теми дослідження, щоб їх використання у роботі було однозначним. Це означає, що те чи інше поняття в галузі дошкільної педагогіки різними авторами може трактуватися по-різному (наприклад, виховання в широкому і вузькому розумінні). У курсовому дослідженні такі неоднозначні поняття аналізуються і визначається єдине трактування, в усьому тексті, від початку до кінця роботи, буде використане лише одне, чітко визначене автором значення. Щоб визна­чити поняття, необхідно знайти їх тлумачення в різних джерелах:

♦ енциклопедіях: загальних і спеціальних (наприклад, педагогічній, психологічній філософській та ін.);

♦ тлумачних словниках: загальних (С. Ожегова, В. Даля і ін.) і спеціаль­них (наприклад, педагогічному, психологічному, соціологічному);

♦ у змісті і покажчиках основних підручників, монографій з теми дослі­дження.

Знайдені визначення понять фіксуються на окремих картках і осмислюють­ся за допомогою операцій аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.

Для написання огляду з теми дослідження доцільно використати не менше двадцяти джерел.

4. Наступним важливим етапом у роботі є підведення підсумків та формулювання висновків дослідження, окреслюючи які необхідно відповісти на такі питання:

♦ Чому отримані такі результати?

♦ Чому прийшов до таких висновків?

♦ У чому причини?

♦ Як можна пояснити той чи інший факт?

На цьому етапі роботи необхідно узагальнити теоретичні висновки і практичні дані, зібрані іншими авторами, проаналізувати відповідність або не­відповідність власних даних результатам інших дослідників, дати інтерпрета­цію, пояснити отримані результати.

Робити це доцільно так:

♦ формулюючи висновки до розділів, краще подавати їх у тій же послі­довності, у якій вони представлені в тексті розділу. Це забезпечує чіткість і логіку викладу;

♦ загальні висновки обов'язково писати за завданнями дослідження. У загальних висновках підводяться підсумки роботи: формулюються висновки, до яких прийшов автор відповідно до поставлених у роботі дослідницьких завдань; указуються їх теоретична значущість, можливість використання ре­зультатів роботи та подальші перспективи даного дослідження. Найважливіша вимога до формулювання висновків - їх стислість і лаконічність; у висновках недоцільно повторювати зміст розділів роботи чи висновків до розділів. У цілому загальні висновки формулюються так:

"Внаслідок проведеного дослідження було зроблено такі висновки".

Обсяг тексту курсової роботи має бути не менше 25-30 маши­нописних сторінок.

Вимоги до рукопису наступні: (дивись у додатку Н) кількість рядків на кожному листі не повинна перевищувати 30, в рядку – 60 знаків (включаючи пропуски між словами і розді­лові знаки), розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Слід дотримуватись полів: зліва – 3 см, справа – 1 см, зверху – 2,5 см, знизу – 2,5 см.

Назви розділів друкувати з нової сторінки рядковими літерами. Назви параграфів потрібно друкувати рядковими літерами, відділивши від основного тексту зверху і знизу пропуском у три інтервали.

Висновки до розділів друкувати з нової сторінки рядковими літерами.

Робота має бути написана логічно, послідовно, літературною мовою. Не слід використовувати як надмірно складно побудованих, так і надмірно коротких, лаконічних фраз, які у змістовому відношенні слабко між собою пов'язані. Не допускати подвійного тлумачення понять.

Не рекомендується вести виклад змісту роботи від першої особи однини: «Я спостерігав», «На мою думку». Коректніше використовувати займенник «ми». Допускається виклад із збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник «ми», але при цьому вживаються слова «спостережуваний», «встановлюємо», «маємо». Можна використовувати такі вирази, як «На наш погляд», «На нашу думку», «На основі виконаного аналізу можна стверджувати, що...», «Проведене дослідження підтвердило, що...».

У курсовій роботі має бути дотримана єдність стилю викладу змісту роботи, забезпечена орфографічна, синтаксична і стилістична правильність відповідно до норм сучасної української мови.

Використана література. Список використаної літератури складається в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами творів (у разі відсутності прізвища автора). До списку включаються всі використані автором роботи і літературні джерела незалежно від того, де вони опубліковані (в окре­мому виданні, журналі, газеті, тощо). Якщо в тексті давалося загальне посилан­ня на джерело без використання цитати, таке джерело теж варто включити до списку використаної літератури.

У списку застосовується загальна нумерація літературних джерел.

Під час оформлення даних джерел вказуються прізвище та ініціали автора, назва роботи, місце і рік видання, загальна кількість сторінок (додаток К).

Додатки. Зазвичай оформляються на окремих аркушах, причому кожен із них повинен мати свій тематичний заголовок і напис у правому верхньому кутку: «Додаток». Якщо додатків декілька, то указується його літерна назва: «Додаток А», «Додаток Б» і т.д.

У додатки вміщуються анкети (складені самостійно), за допомогою яких здійснюється збір емпіричного матеріалу, конспекти занять, календарні та індиві­дуальні плани роботи, протоколи спостережень, сценарії свят, дитячі малюнки, фотографії, таблиці, опорні схеми, які підготовлені внаслідок узагальнення та си­стематизації результатів виконаного дослідження на теоретичному рівні тощо.

 

1.4. Керівництво курсовими роботами

Керівництво курсовими роботами здійснюють переважно викладачі фахової кафедри, можуть залучатися працівники ДНЗ, що мають педагогічний стаж та досвід виконання наукових досліджень.

Студент виконує курсову роботу самостійно, користуючись консуль­таціями керівника і звітуючи перед ним упродовж терміну виконання роботи в цілому чи її окремих частин.

Керівник курсової роботи:

♦ допомагає студентові визначити питання щодо вивчення обраної теми, методів дослідження, коригує та контролює план підготовки, виконання та оформлення курсової роботи;

♦ консультує студента у ході виконання курсової роботи, здійснює систематичний контроль, проводить поетапну атестацію (не менше двох разів на семестр) та інформує про результати виконання на засіданні кафедри;

♦ перевіряє курсову роботу і пропонує орієнтовну оцінку її виконання.

 

 

1.5. Захист курсової роботи

Курсова робота має бути обов'язково публічно захищена. Для цього автор роботи виступає публічно з коротким повідомленням (до 10 хвилин) за захисті курсової роботи і відповідає на поставлені комісією питання.

Повідомлення включає коротку інформацію про актуальність до­слідження, компоненти наукового апарату дослідження, стан проблеми, ре­зультати та перспективи дослідження (зразок публічного виступу подається у додатку Л).

У підсумковій оцінці керівник курсової роботи та члени комісії із захисту курсової роботи враховують не тільки кінцевий результат, але і ступінь самостійності студента та його діяльність під час виконання роботи.

За підсумками захисту курсової роботи виставляється диферен­ційована оцінка.

Курсова робота зберігається на кафедрі протягом трьох років. Студент може використати курсову роботу як основу для написання майбутньої дип­ломної роботи.

Кращі роботи можуть бути залишені на кафедрі як зразкові для студентів.

РОЗДІЛ II. ПІДГОТОВКА, НАПИСАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ ІЗ ДОШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ДИТЯЧОЇ І ОКРЕМИХ МЕТОДИК НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

2.1. Загальні вимоги до кваліфікаційної роботи

Теми кваліфікаційних робіт студентів визначаються та за­тверджуються фаховою кафедрою вищого навчального закладу. Студент має право обирати тему роботи або запропонувати свою з обґрунтуванням доціль­ності її написання. Для виконання кваліфікаційної роботи студенту призначається науковий керівник.

Для виконання кваліфікаційних робіт студенти використовують здобуті знання, уміння, попередні результати виконуваних раніше різних видів наукової роботи (рефератів, оглядів літератури, міні-досліджень тощо). У цьому допомагають:

♦ наступність реферативних, курсових і дипломних робіт у межах однієї дисципліни;

♦ координація зусиль із виконання студентами курсових робіт із су­міжних дисциплін: педагогіки, психології, фахових методик дошкільної освіти;

♦ використання результатів усіх видів педагогічної практики тощо.

Робота студента над темою дипломної роботи пов'язана з поглибленим вивченням теорії, систематизацією раніше здобутих знань і їх поповненням у процесі практичного розв'язання поставленої проблеми, з розвитком дослід­ницької діяльності, підвищенням загальної ерудиції студентів.

Тема дипломної роботи затверджується і закріплюється за студентом на першому засіданні кафедри нового навчального року на початку семестру.

Для виконання студентом дипломної роботи на першому засіданні фахо­вої кафедри затверджується науковий керівник та конкретизується календар­ний план роботи студента, графіки і терміни виконання дипломної роботи. Це дає можливість організовувати роботу студента, здійснювати систематичний контроль і надавати за необхідності допомогу.

Ураховуючи, що виконання дипломної роботи з дошкільної педагогіки має свою специфіку, календарний план виконання наукової діяльності студента сприяє раціональному розподілу часу та ефективній організації і проведенню дослідно-експериментальної роботи, її технічному оформленню, підготовці до захисту.

Ураховуючи змістовно-структурний зв'язок між курсовою і дипломною роботами, як правило, дипломна робота стає творчим продовженням курсової, оскільки проблема дослідження поглиблюється і деталізується. Проте не можна механічно, без змін переносити текст курсової роботи у дипломну, оскільки уза­гальнення та висновки курсової роботи виконані на теоретичному рівні до­слідження проблеми. Виконання ж дипломної роботи обов'язково передбачає емпіричний рівень.

 

2.2. Алгоритм виконання кваліфікаційної роботи

Алгоритм виконання кваліфікаційної роботи можна представити так:

1. Вибір одного з аспектів курсової роботи для поглибленого аналізу. Уточнення та формулювання теми кваліфікаційної роботи.

2. Складання бібліографічного покажчика з теми дослідження.

3. Виділення проблеми та її аналіз у науці і практиці.

4. Виділення та аналіз базових понять дослідження.

5. Складання плану (змісту) дипломної роботи.

6. Обґрунтування актуальності теми.

7. Підготовка вступу з характеристикою основних компонентів наукового апарату дослідження (об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, теоретичне і практичне значення роботи) та обґрунтуванням актуальності теми дослідження.

8. Складання змістовного огляду теоретичних джерел з теми дослі­дження.

9. Підготовка теоретичних розділів роботи, у яких можуть бути представ­лені: а) історія досліджуваної проблеми (ідеї, питання); б) загальнопедагогічні та інші наукові положення, що характеризують об'єкт дослідження; в) дидак­тичні та методичні аспекти проблеми, що досліджується; г) психологічні аспек­ти, на основі яких висвітлюються об'єкт і предмет дослідження.

10. Підготовка висновків до розділів.

11. Розробка діагностичного інструментарію для емпіричного вивчення досліджуваної проблеми.

12. Планування основних етапів констатувального та формувального експериментів (планування, розробка методики їх реалізації.).

13. Проведення констатувального експерименту з метою вивчення стану проблеми (предмета дослідження) у практичній діяльності ДНЗ.

14. Аналіз результатів первинних даних констатувального експерименту; їх інтерпретація; складання таблиць, схем, ілюстрацій.

15. Формулювання висновків емпіричної частини дослідження в межах констатувального експерименту.

16. Підготовка формувального експерименту (планування та розробка програми, підбір і розробка методів дослідження, способів фіксації його результатів і т.д.).

17. Проведення та аналіз формувального експерименту (протоколи спо­стережень, письмові роботи, малюнки, записи бесід тощо).

18. Оформлення результатів аналізу в таблицях, схемах, діаграмах, малюнках тощо, формулювання висновків і рекомендацій (якщо дозволяє матеріал) за даними формувального експерименту.

19. Уточнення, корекція змісту підготовлених розділів.

20. Підготовка і написання висновків до емпіричної частини роботи, контрольний етап експерименту.

21. Написання загальних висновків за завданнями дослідження.

22. Оформлення списку літератури.

23. Оформлення додатків (таблиць, схем, анкет, ілюстрацій, планів- конспектів).

24. Уточнення загального змісту дипломної роботи.

25. Оформлення титульної сторінки.

У цілому дипломна робота є логічним продовженням курсової роботи, основні ідеї і висновки якої осмислюються, збагачуються новими фактами, ре­зультатами емпіричного дослідження проблеми. Таким чином, вона відображає вищий теоретичний і практичний рівень дослідження проблеми. Тобто диплом­на робота є результатом самостійного дослідження проблеми, що вивчалась у курсовій роботі на теоретичному рівні, але на фактичному матеріалі, отрима­ному в ході педагогічного експерименту (його констатувального та формуваль­ного етапів), та додатковому, у результаті більш поглибленого вивчення і осмислення літературних джерел.

 

2.3. Спільне та відмінне при написанні курсових і кваліфікаційних робіт

Відмінністю курсової роботи і кваліфікаційної є рівень їх виконання. Курсова робота – наукове дослідження, яке виконується на теоретичному рівні в ре­зультаті пошуку, систематизації та аналізу відповідної літератури, узагальнення висновків, отриманих унаслідок використання переважно теоретичних методів дослідження: аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, що застосовується у процесі вивчення літературних джерел. На 4 курсі передбачається виконання дослідної частини в курсовій роботі. Кваліфікаційна робота – наукове до­слідження, яке виконується на теоретичному та емпіричному. Тобто для її виконання проведення дослідно-експериментальної роботи є обов'язковим. Для її здійснення студент розробляє програму констатувального експерименту, формувального та контрольного експериментів, використовуючи різноманітні емпіричні методи: анкетування, інтерв'ювання, бесіду, спостереження, тестування, соціометрію, рейтингові методи тощо. Для отримання вторинних емпіричних даних - методи математичної статистики.

Це дозволяє вивчити явища і процеси в контрольованих і керованих умовах, змінюючи в кожній дослідницькій процедурі один чи декілька чинників за умови незмінності і контрольованості інших (експериментальний фактор, експериментальна змінна).

Можна виділити наступні етапи експериментально!роботи:

1. Формулювання гіпотези, окреслення мети і завдань експерименту.

2. Розробка програми експерименту.

3. Вибір шляхів і способів фіксації результатів дослідження.

4. Проведення експерименту.

5. Кількісна і якісна обробка результатів експерименту.

6. Узагальнення, пояснення результатів, формулювання висновків.

7. Розробка практичних рекомендацій за результатами констатувального чи формувального експерименту.

 

 

2.4. Структура кваліфікаційної роботи і зміст її розділів

Структура кваліфікаційної роботи, кількість її розділів, співвідношення їх у кожному конкретному випадку визначаються залежно від теми, об'єкта, пред­мета і цільової спрямованості дослідження. Об'єм дипломної роботи, включаю­чи її текстовий матеріал, повинен складати 50-60 сторінок друкованого тексту. До структури роботи входять: вступ, що становить приблизно 10% від загально­го обсягу роботи; теоретична частина – від 25 до 30% від загального обсягу відповідно до цільової спрямованості і глибини опрацювання теоретичних пи­тань; експериментальна – 30-35%; аналітична – 15-20%; висновки – 5%; бібліографія, додатки.

1. Титульна сторінка. Вона оформляється з урахуванням наступних вимог.

Зверху – назва навчального закладу і кафедри. Посередині аркуша пи­шуться тема кваліфікаційної роботи на здобуття відповідної кваліфікації, нижче – назва спеціальності. Далі по центру сторінки – прізвище, ім'я, по батькові студента, а також курс, група і факультет, ще нижче, справа, – прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь та вчене звання наукового керів­ника. Внизу – місце і рік написання кваліфікаційної роботи (додаток Б).

2. Зміст кваліфікаційної роботи. У змісті послідовно формулюються назви розділів і параграфів дипломної роботи. Враховуючи, що дипломна робота - це дослідження, яке виконується на теоретичному та емпіричному рівнях, у її змісті повинні бути: 1) 1-2 розділи, в межах яких буде здійснене теоретичне обґрун­тування об'єкта дослідження; 2) один розділ, який буде присвячений вивченню предмета дослідження; 3) 1-2 розділи, де будуть представлені процедура і результати вивчення досліджуваної проблеми на емпіричному рівні, а саме:

- один розділ – процедура і результати констатувального експерименту

- два розділи – процедура і результати відповідно формувального та контрольного експериментів.

Формулювання розділів і параграфів повинні точно відповідати змісту роботи, бути короткими, чіткими і точно відображати її внутрішню логіку. Обов'язково вказуються сторінки, з яких починається кожен розділ або параграф роботи (додаток Е).

3. У вступі обґрунтовується актуальність теми у соціально-педагогічному та психологічному аспектах, окреслюється наукова проблема та науковий напрямок, визначаються мета, завдання і методологічні основи дослідження, об'єкт, предмет дослідження; формулюється гіпотеза, дається оцінка стану розробленості питань вибраної теми; коротко характеризуються методи, вико­ристані під час проведення дослідження, зазначається кількість опрацьованих літературних джерел, вказується загальна структура роботи. Остаточний варіант вступу пишеться після виконання всієї роботи (додаток Ж).

4. У теоретичній частині кваліфікаційної роботи окреслюються та аналізу­ються теоретичні положення і концепції, на яких ґрунтуються основні питання теми дослідження, аналізуються та узагальнюються погляди авторів, наукових шкіл, групуються напрями досліджень у даній галузі, здійснюється оцінка існуючих методичних підходів до реалізації експериментальної частини дослідження. Визначається точка зору автора роботи, концептуальна позиція дослідження і на підставі цього обираються методичні підходи для розробки констатувального і формувального експериментів. Необхідно, щоб у процесі викладу змісту цієї частини роботи автор перейшов від теоретичних знань до аналізу педагогічної практики, від аналізу одиничних фактів до їх теоретичного узагаль­нення.