Список рекомендованих джерел для використання

ПРИ ВИКОНАННІ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

І. Основна література

1. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

2. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. № 1576-XІІ.

3. Закон України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 р. №514-VI.

4. Закон України “Про приватизацію державного майна” від 19.02.1997 р. № 89/97 – ВР.

5. Закон України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” від 10.07.1996 р. № 290/96 – ВР.

6. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р. № 1201-XІІ.

7. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР.

8. Закон України “Про Національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від10.12.1997 рю №710/97-ВР.

9. Закон України «Про власність» від 07.02.1991р. № 697-ХІІ.

10. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення " від 28.01.1994 р. № 3888-ХІІ.

11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці" від 9.08.1993 р. № 611.

12. Рішення ДКЦПФР "Про внесення змін до Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій" від 17.01.2000 р. № 3.

13. Рішення ДКЦПФР "Про затвердження Положення про надання особливої інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій" від 10.02.2000 р. № 5.

14. Лист ГДПІ "Щодо комерційної таємниці" від 23.11.1995 р. № 04-115/10-5614.

15. Лист ГДПІ "Про розгляд листа щодо надання інформації в податкову інспекцію"від 16.04.1999 р. № 9.

16. Адизес И.К. Управление жизненным циклом корпорации: Пер с англ.; Под научн. ред. А.Г. Сеферяна. – СПб.: Питер, 2008. – 384 с. – ISBN 978-5-469-01523-9

17. Балабанова Л.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник / Л.В Балабанова., В.В. Холод, Л.А. Лутай. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 307 с.

18. Довгань Л.Є. Корпоративне управління: Навч. посібник / Л.Є. Довгань В.В. Пастухова, Л.М. Савчук. – К.: Кондор, 2007. – 180 с. – ISBN 978-966-351-182-5

19. Євтушевський В.А. Корпоративне управління: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 406 с. – ISBN 966-346-081-4

20. Євтушевський В.А. Стратегія корпоративного управління: Монографія / В.А. Євтушевський, К.В. Ковальська, Н.В. Бутенко. – К.: Знання, 2007. – 287 с.

21. Карась П.М. Цінні папери в системі корпоративного управління: Навч. посібник / П.М. Карась, О.Ю. Прямков, Л.Л. Сотниченко. – Львів: Новий світ 2000, 2007. – 164 с. – ISBN 966-418-032-7

22. Кизим М.О. Управління створення і розвитком видатної корпорації: Монографія / М.О. Кизим, А.А. Пилипенко, І.В. Ялдін. – Х.: Інжек, 2007. – 208 с. – ISBN 978-966-329-136-5

23. Корпоративная социальная ответственность: управленческий аспект: Монография; Под ред. И.Ю. Беляевой, М.А. Эскиндарова. – М.: КНОРУС, 2008. – 504 с. – ISBN 978-5-390-00045-8

24. Корпоративне управління: Підручник / Т.Л. Мостенська [та ін.]. – К.: Каравела, 2008. – 384 с. – ISBN 978-966-96076-9-0

25. Корпоративные ценные бумаги как инструмент инвестиционной привлекательности компаний; Под ред. А.Н. Асаула. – СПб.: Питер, 2008. – 288 с. – ISBN 978-5-91460-005-8.

26. Орлова Н. С. Механізми державного регулювання корпоративних відносин в Україні: монографія / Н. С. Орлова. – Донецьк: ВІК, 2009. - 210 с.

27. Парсяк В.Н. Ринок цінних паперів. Маркетингові дослідження / В.Н. Парсяк, В.В. Зельдіс. – К.: ЦНЛ, 2007. – 224 с. – ISBN 978-966-364-477-6

28. Полонский В.Г. Корпоративное управление в непроизводственной сфере: Учебное пособие. – К.: Кондор, 2007. – 460 с. – ISBN 966-7914-89-5

29. Птащенко Л.О. Управління корпоративними фінансами: Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2008. – 296 с. – ISBN 978-966-364-565-0

30. Сазонець І.Л. Корпоративне управління: світовий досвід та механізми залучення інвестицій: Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2008. – 304 с. – ISBN 978-966-364-666-4

31. Управління корпоративними фінансами: Навч. посібник; За ред. Н.М. Дієва. – К.: ЦНЛ, 2007. – 200 с. – ISBN 966-364-380-3

32. Формування та розвиток моделі корпоративного управління в трансформаційній економіці: Навч. посібник; За ред. П.В. Круша. – К.: ЦНЛ, 2007. – 264 с. – ISBN 966-364-407-9

33. Хозяйственный кодекс Украины: Научно-практический комментарий; Под ред. Е.И. Харитоновой. – Х.: Одиссей, 2007. – 752 с. – ISBN 978-966-633-625-8

34. Холод В.В. Корпоративне управління. Навчально-методичні рекомендації щодо самостійної роботи магістрантів з навчальної дисципліни в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (для магістрантів спеціальності 8.050201 "Менеджмент організацій" Інституту економіки і управління та Інституту післядипломної освіти). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - 57 с.

 

ІІ. Додаткова література

 

35. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ.

36. Закон України “Про антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р.

37. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР.

38. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р.

39. Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. № 2657-XІІ.

40. Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР.

41. Грюнинг Х. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском / Х. Грюнинг, С.Б. Братанович: Пер. с англ. – М.: Весь Мир, 2007. – 304 с. – ISBN 978-5-7777-0172-5

42. Єгорова І.Г. Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств: Навч. посібник / І.Г. Єгорова, Г.І. Матукова, Н.С. Приймак. – Львів: Магнолія 2006, 2009. – 331 с. – ISBN 978-966-2025-54-5

43. Ионцев М.Г. Корпоративные захваты. Слияния, поглощения, гринмейл. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Ось-89, 2008. – 272 с. – ISBN 978-5-98534-712-8

44. Коллис Д. Корпоративная стратегия / Д. Коллис, С. Монтгомери: Пер. с англ. – М.: Олимп-Бизнес, 2007. – 400 с. – ISBN 978-5-9693-0086-6; 0-07-231286-6

45. Командний менеджмент: Навч. посібник; За ред. Р.А. Аблязова. – К.: Професіонал, 2008. – 352 с. – ISBN 978-966-370-085-4

46. Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 431 с. – ISBN 978-966-346-470-1

47. Кузнецов Э.А. Транснациональные корпорации: экономика и менеджмент: Курс лекций / Э.А. Кузнецов, В.В. Волошина. – Х.: Бурун Книга, 2008. – 320 с. – ISBN 978-966-8942-20-4

48. Менеджмент організацій: Навч. посібник для магістрів / За ред. Л.В. Балабанової. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – 832 с.

49. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник; За ред. О.Б. Чернеги. – 2-ге вид., онов. і доп. – Львів: Магнолія 2006, 2009. – 592 с. – ISBN 978-966-2025-49-1

50. Мэлоун С.А. Корпоративный учебный центр: создание и управление: Пер с англ.; Под научн. ред. А.В. Сорокоумова. – Мн.: Гревцов Паблишер, 2008. – 208 с. – ISBN 978-985-6569-19-0

51. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: Навч. посібник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. – К.: Кондор, 2007. – 676 с. – ISBN 966-8251-20-2

52. Проблеми підвищення ефективності наукової, освітньої, інвестиційної діяльності та корпоративного управління / М.В. Афанасьєв [та ін.]; Під наук. кер. В.С. Пономаренка. – Х.: ХНЕУ, 2007. – 60 с. – ISBN 966-676-185-8

53. Ринок боргових цінних паперів в Україні: Монографія; За ред. І.О. Лютого. – К.: ЦНЛ, 2007. – 428 с. – ISBN 978-966-364-544-5

54. Руденко Л.В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. – К.: Кондор, 2009. – 480 с. – ISBN 966-8251-56-3

55. Сазонець І.Л. Інвестування: міжнародний аспект: Навч. посібник / І.Л. Сазонець, В.А. Федорова. – К.: ЦНЛ, 2007. – 272 с. – ISBN 966-364-394-3

56. Світовий бізнес: Навч. посібник; За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: Рута, 2008. – 498 с. – ISBN 966-8059-27-1

57. Соломанидина Т.О. Организационная культура компании: Уч. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 624 с. – ISBN 978-5-16-002818-7

58. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності: навч. посіб. - 2-е вид. перероб. та доп. / за ред. Якубовського С. О. [та ін. ] - К.: ЦУЛ, 2011 - 472 с. - ISBN 978-611-01-0189-9.

59. Федулова Л.І. Сучасні концепції менеджменту: Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2007. – 536 с. – ISBN 966-364-370-6

 

 

ДОДАТОК А

 

Приклад-зразок вирішення завдання контрольної роботи

1. Системи і моделі корпоративного управління.

У світі переважного поширення набули дві управлінські системи корпоративного регулювання, які склалися історично та економічно в тих чи інших країнах і характеризують основні підходи до проблеми повноважень і відповідно прийняття рішень і реалізації прав власності. Ці системи отримали назви інсайдерських та аутсайдерських (таблиця 1.1).

 

Таблиця 1.1 – Порівняльний аналіз інсайдерської та аутсайдерської систем корпоративного управління

Характе-ристики	Інсайдерська система	Аутсайдерська система
Розповсюд-ження	Система розповсюджена у країнах континентальної Європи та Японії.	Використовується в США та Великій Британії.
Корпоративна власність	Власність зосереджена в руках кількох осіб, які володіють великими частками корпоративного майна.	Характеризується акціонерною власністю, яка є досить поширеною.
Управління корпорацією	Управління здійснюється інсайдерами (юридичними і фізичними особами) і менеджмент перебуває під їх прямим впливом.	Вплив на прийняття рішень значною мірою залежить від менеджерів, застосування різних форм перехоплення контролю за корпорацією.
Суб’єкти	Інсайдери – це особи, які одночасно є акціонерами й працівниками підприємства. Інсайдерами можуть бути працівники і менеджери підприємства, які є його акціонерами.	Аутсайдери – це особи, які виконують відносно підприємства тільки роль акціонерів. Аутсайдери можуть бути представлені юридичними та фізичними особами (не працівниками підприємства), а також державою.
Контроль	Базується на діяльності інституційних інвесторів, які здійснюють внутрішній прямий контроль діяльності корпорацій, а зовнішній контроль є дещо допоміжним.	Базується на регулюванні через невиконавчих директорів і через ринки цінних паперів.

 

Інсайдерські системи управління існують у разі, коли власність сконцентрована в руках кількох осіб, які володіють великими частками корпоративного майна. У цьому випадку значна частина функцій управління здійснюється цими (юридичними чи фізичними) особами і менеджмент перебуває під їх прямим впливом. Характерним є те, що інсайдери є водночас і акціонерами, і менеджерами таких корпорацій.

Аутсайдерські системи характеризуються широкою акціонерною власністю, яка є досить поширеною, і тому вплив на прийняття рішень більшою мірою залежить від менеджерів, застосування різних форм перехоплення контролю за корпорацією.

В Україні вже сформувалась змішана, але з відчутними аутсайдерськими рисами система корпоративного управління, яка потребує відповідного аналізу її позитивних і негативних сторін. Аутсайдерський характер системи корпоративного управління в Україні пов'язаний із наявністю величезної кількості дрібних власників корпоративних цінних паперів, які намагаються реалізувати свої права. Крім того, велику роль в управлінні акціонерним сектором відіграє менеджмент — виконавчі директори.

Залежно від потреб акціонерного товариства й від кількості акціонерів в АТ в Україні може існувати чотиримоделі управління:

· загальні збори акціонерів – наглядова рада – колегіальний виконавчий орган (наприклад, правління, дирекція) – ревізійна комісія;

· загальні збори акціонерів – наглядова рада – одноосібний виконавчий орган (наприклад, директор) – ревізійна комісія;

· загальні збори акціонерів – колегіальний виконавчий орган – ревізійна комісія;

· загальні збори акціонерів – одноосібний виконавчий орган – ревізійна комісія.

Отже, відмінність моделей полягає в:

а) наявності або відсутності наглядової ради в АТ і

б) різноманітних формах функціонування виконавчого органу (колегіальної чи одноосібної).

Можна виділити зовнішні та внутрішні структурні елементи корпоративного управління.

До зовнішніх елементів системи корпоративного управління відносять: державні органи загальної та спеціальної компетенції; механізми ринкового контролю (роль у системі корпоративного управління ринків продукції, а також фінансових ринків); громадські організації, засоби масової інформації.

Внутрішні елементи системи корпоративного управління залежать, насамперед, від наявності ефективних норм та процедур взаємовідносин власників та їх впливу на менеджмент підприємства. Такі норми і процедури (проведення загальних зборів і прийняття ними рішень, визначення органів нагляду за діяльністю менеджерів у період між зборами, визначення компетенції укладання угод та ін.) формуються частково із зовнішнього середовища – обов’язковими законодавчо розробленими приписами і нормами, та із внутрішнього – створеними внутрішьокорпоративними документами, які мають правову силу на рівні господарського товариства і не суперечать законодавчо визначеним нормам.

 

2. Органи державного регулювання корпоративного сектора.

 

Регулювання корпоративного сектора здійснюється органами загальної та спеціальної компетенції. На рівні законодавчих органів видаються правові акти, що мають силу закону і регламентують загальні основи функціонування корпоративного сектора.

Державне регулювання корпоративного сектора та контроль за діяльністю учасників корпоративного сектора здійснюють Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та ін. у межах своїх повноважень.

В Україні існує координаційний орган діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів – Координаційна рада, до якої входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Основним органом спеціальної компетенції є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – державних орган, що має центральний апарат і територіальні органи. Загальними напрямами його діяльності є:

· формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні;

· сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

· координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

· здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, дотримання вимог законодавства у цій сфері;

· захист прав інвесторів через застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

· сприяння розвитку ринку цінних паперів;

· узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розробка пропозицій щодо його вдосконалення.

Важливу роль у регулюванні корпоративного сектора відіграє Антимонопольний комітет.

Антимонопольному комітету надані досить широкі права, оскільки створення, злиття, приєднання, ліквідація господарюючих суб’єктів (у т.ч. господарського товариства, асоціації, концерну та іншого об’єднання підприємств), придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), а також активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів господарюючих суб’єктів або їх структурних підрозділів, оренда цілісних майнових комплексів господарюючих суб’єктів або їх структурних підрозділів провадиться тільки за його згодою або його органів.

Особливості щодо антимонопольного регулювання мають установчі документи, на основі яких створюються господарські товариства. Зміни, пов’язані із зміною предмета і цілей діяльності, порядку розподілу прибутків і збитків, складу та компетенції органу управління, порядку прийняття органом управління рішень або інші зміни, що посилюють узгодженість дій на ринку засновників (учасників) господарського товариства чи об’єднання підприємств, або призводять в іншій спосіб до погіршення умов конкуренції між засновниками (учасниками), слід погоджувати з Антимонопольним комітетом або його органами.

Досить широкі повноваження має Фонд державного майна України, що управляє майном державних підприємств.

Фонд державного майна:

· здійснює повноваження власника державного майна в процесі приватизації, у т.ч. повноваження з управління державними корпоративними правами;

· змінює організаційну форму державних підприємств у процесі приватизації;

· приймає рішення щодо подальшого використання державного майна, яке не ввійшло до статутних капіталів господарських товариств;

· виступає орендодавцем майна, яке перебуває у державній власності;

· забезпечує захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ на території України та за її межами;

· вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо закріплення пакета акцій у державній власності;

· виступає від імені держави засновником господарських товариств, у т.ч. спільних підприємств.

3. Завдання до ситуаційної задачі.

Ви – консультант з питань корпоративного управління.

Акціонерні товариства косметичної галузі «Реавітал» і «Віталайф» зареєстровані як публічні АТ. Структура статутного капіталу товариств наведена в таблиці 4.

1) АТ «Реавітал» і АТ «Віталайф» планують збільшити статутний капітал на 4% шляхом додаткової емісії акцій. Розрахувати, які акції – прості чи привілейовані можуть випустити товариства.

2) Представити можливу структуру статутного капіталу після його збільшення за рахунок емісії привілейованих акцій.

3) Привілейовані акції обох товариств були випущені з фіксованим відсотком до їх номінальної вартості: АТ «Реавітал» в розмірі 10% річних, АТ «Віталайф» в розмірі 8% річних. Чистий прибуток АТ «Реавітал» у поточному році склав 4730 тис. грн., АТ «Віталайф» - 7790 тис. грн. АТ «Реавітал» має сплатити банківський кредит у сумі 4300 тис. грн. Обґрунтувати порядок виплати доходу по привілейованих акціях.

 

Таблиця 4 – Структура статутного капіталу АТ «Реавітал» і АТ «Віталайф»

тис. грн.

Структура статутного капіталу	АТ «Реавітал»	АТ «Віталайф»
Акції, всього
Привілейовані акції
Прості акції у власності працівників
Прості акції у власності держави		-
Прості акції у власності інших фізичних та юридичних осіб
Прості акції у власності товариства		-

Еталон вирішення

 

1) Статутний капітал підприємств збільшиться:

АТ «Реавітал» - на 740 тис. грн.,

АТ «Віталайф» - на 880 тис. грн.,

та буде становити:

АТ «Реавітал» - 19240 тис. грн.,

АТ «Віталайф» - на 22880 тис. грн.

Частка привілейованих акцій у статутному капіталі підприємств становить:

АТ «Реавітал» - 25%,

АТ «Віталайф» - 18%.

Частка привілейованих акцій у збільшеному статутному капіталі підприємств становитиме:

АТ «Реавітал» - 24,04%,

АТ «Віталайф» - 17,31%.

Отже, АТ «Реавітал» може додатково без порушень випустити привілейовані акції на суму 184,7 тис. грн., тобто 0,96% (25%-24,04%) від нового статутного капіталу, так як згідно законодавства привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 25% статутного капіталу акціонерного товариства. На суму 555,3 тис. грн. (740 тис. грн. - 184,7 тис. грн.) АТ «Реавітал» може випустити прості акції.

 

АТ «Віталайф» може збільшити частку привілейованих акцій у новому статутному капіталі на 3,85% (25%-17,31%), ця сума складає 880,88 тис. грн., але підприємство може збільшити статутний капітал тільки на 880 тис.грн.

Отже, у разі випуску АТ «Реавітал» тільки привілейованих акцій їхня вартість становитиме 4809,7 тис. грн. (4625 тис. грн. + 184,7 тис. грн.), або 25% у статутному капіталі АТ.

У разі випуску АТ «Віталайф» тільки привілейованих акцій їхня вартість становитиме 4840 тис. грн. (3960 тис. грн. + 880 тис. грн.), або 21,15% у статутному капіталі АТ, тобто АТ «Віталайф» має резерв збільшення частки привілейованих акцій.

 

2) Структура статутного капіталу підприємств стане такою (таблиця 3.1).

 

Таблиця 3.1 – Структура статутного капіталу АТ «Реавітал» і АТ «Віталайф» після збільшення статутного капіталу на 4%

Структура статутного капіталу	АТ «Реавітал»	АТ «Віталайф»
Сума, тис. грн.	Частка, %	Сума, тис. грн.	Частка, %
у статутному капіталі	у вартості простих акцій	у статутному капіталі	у вартості простих акцій
Акції, всього		100,00	-		100,00	-
Привілейовані акції	4809,7	25,00	-		21,15	-
Прості акції, у т.ч.:	14430,3	75,00	100,00		78,85	100,00
Нерозподілені акції	555,3	2,89	3,85	-	-	-
Прості акції у власності працівників		32,69	43,59		41,35	52,44
Прості акції у власності держави		9,62	12,82	-		-
Прості акції у власності інших фізичних та юридичних осіб		22,12	29,49		37,50	47,56
Прості акції у власності товариства		7,69	10,26	-	-	-

 

3) Виплата дивідендів по привілейованих акціях:

АТ «Реавітал»: 4809,7 * 10 / 100 = 480,97 тис. грн.

АТ «Віталайф»: 4840 * 8 / 100 = 387,2 тис. грн.

ЧП АТ «Реавітал» = 4730 тис. грн. – БК (4300 тис. грн.) = 430 тис. грн. Отже, цієї суми недостатньо для виплати дивідендів по привілейованих акціях (480,97 тис. грн.). АТ «Реавітал» необхідно звернутися до резервного капіталу товариства на суму 50,97 тис. грн.

ЧП АТ «Віталайф» = 7790 тис. грн., тобто підприємство може виплатити дивіденди по привілейованих акціях, і в його розпорядженні залишаться 7402,8 тис. грн.

Таким чином, робимо висновок про недоцільність додаткової емісії привілейованих акцій АТ «Реавітал».

АТ «Реавітал»: 4625 * 10 / 100 = 462,5 тис. грн.

ЧП АТ «Реавітал» = 430 тис. грн. Отже, цієї суми також недостатньо для виплати дивідендів по привілейованих акціях без збільшення їхньої вартості (462,5 тис. грн.). АТ «Реавітал» необхідно звернутися до резервного капіталу товариства на суму 32,5 тис. грн.