Нормативна частина змісту освіти

№ п/п	Назви дисциплін	Кількість год.	Кількість кредитів ESTS	Кількість кредитів за нац. шкал.
1. Блок соціально-гуманітарних дисциплін
1.1.	Ділова іноземна мова		5,0	3,3
1.2.	Педагогіка вищої школи		5,0	3,3
2. Блок фундаментальних дисциплін
2.1.	Психологія управління		5,0	3,3
2.2.	Практикум підготовки наукової роботи		5,0	3,3
3. Блок професійно-орієнтованих дисциплін
3.1.	Практикум сімейного та групового консультування		5,0	3,3
3.2.	Нормативна база соціальної роботи		5,0	3,3
3.3	Охорона праці в галузі		1,0	0,7
3.4	Цивільний захист		1,0	0,7
4. Блок вибіркових дисциплін
4.1 Цикл дисциплін за вибором ВНЗ
4.1.1	Інновації в соціальній роботі		4,0	2,7
4.1.2	Прогнозування, проектування та моделювання в соціальній роботі		4,0	2,7
4.2 Цикл дисциплін за вибором студента
Блок А
4.2.1	Соціальна реабілітація та адаптація осіб з девіантною поведінкою		5,0	3,3
4.2.2	Арт-технології в соціальній роботі		4,5	3,0
Блок Б
4.2.3	Профілактика соціальних ризиків		5,0	3,3
4.2.4	Соціокультурна анімація		4,5	3,0
5. Дисципліни, обрані ВНЗ як додаткові навчальні послуги
5.1.	Англійська мова -2		4,0	2,7
5.2	Філософія науки		4,0	2,7
5.3.	Комп’ютерні технології в соціальному захисті		4,0	2,7
6. Практичне навчання
6.1.	Наукова практика		4,5	3,0
6.2	Педагогічна практика		4,5	3,0
7. Магістерська робота, атестація
7.1.	Магістерська робота
7.2.	Атестація	54,0	1,5	1,0
Загальний обсяг академічних годин магістеріуму

 

Обсяги дисциплін, що наведені у навчальному плані, включають загальну кількість годин на їх вивчення. Даний обсяг складається з часу навчання під керівництвом викладача і часу самостійної роботи. Співвідношення між цими частинами встановлює ЧДУ ім. Петра Могили в межах тижневого бюджету часу роботи студента та з урахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки магістра.

Анотації програм
№ п/п	Назви дисциплін та їх основні розділи	Кредитів
1. Блок соціально-гуманітарних дисциплін
1.1.	Ділова іноземна мова Дисципліна має на меті сформувати навички використання знань з іноземної мови як у процесі повсякденного спілкування працівників державної служби з представниками інших країн з різноманітних питань в галузі державного управління, та к і на етапі підготовки до участі у міжнародних конференціях, проектах та дискусіях, а також навчити слухачів проводити письмовий обмін діловою інформацією. Мета дисципліни: навчити слухачів вільно спілкуватися іноземною мовою з питань професійної діяльності. Для формування мовних навичок слухачі повинні знати: - етику мовного спілкування, зважаючи на культурні особливості носіїв іноземної мови (дискусія, переговори, робочі діалоги, презентації); - загальні основи та особливості письмового спілкування, включаючи загальновживані звороти, кліше, звернення); - структуру нормативних документів іноземною мовою; - особливості та загальні правила фонетики; - граматичні структури, найбільш поширені в професійній діяльності державних службовців; - термінологію курсу та ідіоматичні вирази ділової іноземної мови.	5,0
1.3.	Педагогіка вищої школи Предмет, задачі, основні категорії педагогіки вищої школи. Вища школа як педагогічна система. Методи та методика педагогічних досліджень. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу. Студент як об’єкт –суб’єкт педагогічної діяльності. Дидактика. Основні категорії, закономірності, принципи. Форми та методи навчання у вищій школі. Сучасні технології навчання. Контроль та облік знань, умінь, навичок студентів у вищих закладах освіти. Науково-дослідницька діяльність студентів магістратури. Соціально-історичні характеристики розвитку вищої педагогічної школи України. Вища педагогічна освіта за кордоном.	5,0
2. Блок фундаментальних дисциплін	10,0
2.1.	Психологія управління Завдання курсу–опанування масиву знань з соціальної психології великих і малих груп, що діють в контексті трудового/організаційного середовища, зокрема щодо трудової поведінки та її мотивації, соціальних взаємин та соціально-психологічного клімату, соціально-психологічних аспектів стимулювання праці, командоутворення, керівництва/лідерства тощо. Психологічні та соціопсихологічні засади управління. Становлення та еволюція наукової психології управління. Людина в контексті організованої психологічної діяльності: психологічні засади. Групова динаміка та колективна взаємодія: психологічні засади. Сполучні функції управління: психологічні засади. Соціально-психологічні засади керівництва й лідерства Організаційні конфлікти й психологічні засади управління ними	5,0
2.2.	Практикум підготовки наукової роботи Методологія наукових досліджень. Методика виконання наукових досліджень в умовах ринкових відносин на принципах самофінансування та самозабезпечення. Методичні розробки щодо формування теми, мети, завдань наукового дослідження; методологія теоретичного та експериментального дослідження; аналіз теоретико-експериментального дослідження і формування висновків та пропозицій. Впровадження та ефективність наукових досліджень, правила оформлення науково-дослідницьких та магістерських робіт, дисертацій на пошукування наукових ступенів. Питання вибору й обґрунтування теми, висування гіпотез, і складання плану дослідження, інформаційне забезпечення, використання комп’ютерних технологій у наукових дослідженнях, бібліографічний пошук, апробації та експериментування дослідження, впровадження результатів у практику. Методика написання статей, монографій, дисертацій., авторефератів за результатами проведення наукових досліджень. Організація науково-дослідницької роботи студентів і аспірантів. Пошук ресурсів для наукових робіт.	5,0
3. Блок професійно-орієнтованих дисциплін	12,0
3.1.	Практикум сімейного та групового консультування Поняття, напрямки і школи сімейного та групового консультування. Системна сімейна психотерапія. Психодраматичний підхід Дж. Морено. Арт-терапія сім'ї. Стать та її детермінанти. Сімейні кризи та конфлікти в сім'ї. Подружні ігри за Е. Берном. Гармонізація міжстатевих стосунків і психологічне здоров'я сім'ї. Технологія консультативного процесу. Основні методи та техніки. Техніки позитивної психотерапії. Способи організації процесу сімейного консультування. Методи і прийоми сімейного консультування. Тактики сімейного консультування. Робота з ірраціональними ґендерними установ­ками. Методи корекції сімейних уявлень. Методики групової сімейної психокорекції. Психотерапевтичні техніки при роботі з сім'єю за Д.А. Леві. Техніка В. Сатір «Скульптура сім'ї». Основні проблеми міжособистісних стосунків у групі. Психологія взаєморозуміння. Формування культури спілкування. Підвищення групової згуртованості та зрілості. Психотерапевтичні методи консультування в групах. Психодіагностика в практиці сімейного та групового консультування.Фактори формуваня соціально-психологічного клімату та його показники. Групова подружня терапія за С. Кратохвіл. Форми роботи з подружньою парою в групі.	5,0
3.2.	Нормативна база соціальної роботи Поряд із знаннями у галузі теорії соціальної роботи та суміжних дисциплін велике значення належить нормативній базі соціальної роботи. При вивченні дисципліни розглядаються як способи соціального забезпечення, що застосовуються до усіх без виключення громадян, так і ті, що стосуються лише певних категорій осіб: інвалідів, пенсіонерів, дітей, осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи тощо. Теми дисципліни: правові основи соціальної роботи в Україні; правовідносини у сфері соціального забезпечення; організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні; пенсійне забезпечення в Україні; система страхових допомог в Україні; державні соціальні допомоги та пільги; соціальне обслуговування.	5,0
3.4.	Охорона праці в галузі Місце курсу серед нормативних дисциплін. Правові та організаційні питання охорони праці. Основи фізіології, гігієна праці та виробнича санітарія. Техніка безпеки та пожежна безпека. Практична реалізація принципу пріоритетності життя та здоров’я по відношенню до результатів виробничої діяльності. Практикум з охорони праці.	1.0
3.5.	Цивільний захист населення Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу. Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.	1,0
4. Блок вибіркових дисциплін	17,5
4.1.	Інновації у соціальній роботі Інноватика та соціальні інновації. Класифікацій та опис інновацій. Творці та реалізатори. Інноваційний процес. Методи пошуку та генерування нових ідей. Подолання перешкод при впровадженні інновацій. Етика просування інновацій. Проектування в соціальній роботі. Проектна діяльність. Типи проектів. Концепція проекту. Розробка та впровадження проектів. Моніторинг та оцінювання проектів. Менеджмент персоналу проектів. Побудова та розвиток команди проектів. Професійне вигоряння персоналу проекту. Супервізія персоналу проекту. Поняття та принципи сепервізії. Функції і ролі супервізора. Моделі супервізії. Навчання персоналу проекту. Теорії навчання дорослих людей. Методи навчання дорослих людей. Стилі навчання дорослих людей. Особливості організації тренінгів.	4,0
4.2.	Прогнозування, проектування та моделювання в соціальній роботі Практика суспільного життя підтверджує: ефективне та адекватне прогнозування, проектування соціальних процесів та явищ є необхідною умовою розробки правильної стратегії, вибору пріоритетів, прийняття рішень сприяє ефективності управлінської діяльності в соціальній роботі. Концепція курсу передбачає розуміння студентами сутності, основних принципів, функцій, технологій, методів реалізації прогнозування та проектування в соціальній роботі. В курсі окреслені теоретичні і прикладні питання.	4,0
4.3	Арт- технології в соціальній роботі Дисципліна „Арт – технології в соціальній роботі” пов’язана з багатьма науками: філософією, соціологією, естетикою, психологією, анатомією і фізіологією людини, економічними науками. Міжпредметні зв’язки арт- терапії з іншими науками дають змогу глибше пізнати наукові факти, явища, процеси. Для досягнення мети всебічного розвитку особистості, формування арт-терапевтичних якостей, знань та умінь в значній мірі передбачає курс”Арт-технологфї в соціальній роботі”. Тому значна увага приділяється науковому рівню теоретичних пояснень та акцентуації на понятійний апарат навчального курсу, опанування студентами досягнень світової науки з урахуванням надбань української наукової думки та практики соціальної роботи, багатовікових традицій українського народу. Студенти повинні опанувати основні механізми впливу мистецтва на людину, практичне застосування знань.	4,5
4.4	Соціальна реабілітація та адаптація осіб з девіантною поведінкою Соціальному працівнику постійно доводиться мати справу з різноманітними проявами соціально небажаної поведінки – агресією, шкідливими звичками, протизаконними діями, проституцією тощо. Погіршення соціальної ситуації в останні роки призвело до збільшення кількості людей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була однією з найважливіших у соціальній роботі, педагогіці, психології, але сьогодні, вона носить масовий характер та потребує особливої уваги. Збагачення соціальної роботи, практичної психології та соціальної педагогіки новими засобами ефективної роботи з особами девіантної поведінки, зокрема технологіх соціальної реабілітації та адаптації, є вагомим досягненням останнього десятиліття, оскільки це є дієвий засіб вирішення проблем клієнтів з асоціальною поведінкою. Ознайомлення майбутніх соціальних працівників з її завданням, структурою, змістом,механізмами реалізації, формування знань, умінь та навичок в цьому напрямку є основною метою навчальної дисципліни.	5.0
4.5	Соціокультурна анімація Синтез знань теорії, історії та практики емпіричних досліджень культури. Узагальнення досвіду досліджень нової соціокультурної реальності в Україні. Основні напрями досліджень та категорії культурно-дозвіллєвої діяльності. Сутність поняття дозвілля. Основні принципи організації системи дозвілля. Вільний час як одна із головних категорій культурно-дозвіллєвої діяльності. Реальний, перцептуальний і концептуальний вільний час. Поняття соціального, робочого та позаробочого часу. Класифікація затрат позаробочого часу. Особистий вільний час. Способи використання людьми вільного часу. Рівні регулю­вання вільного часу. Типи саморегуляції вільного часу. Інституціональий вимір культурно-дозвіллєвої діяльності: засоби масових комунікацій, дозвіллєві заклади, бібліотеки, музеї, навчальні заклади, місця для масових розваг і відпочинку тощо. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності дітей та підлітків. Вулична соціальна робота. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності дорослих. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності людей похилого віку. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності в закладах суспільної опіки для дітей та дорослих. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності в пеніцитиарних установах.	4,5
4.6	Профілактика соціальних ризиків Об’єкт, мета і завдання соціальної профілактики. Соціальна проблема як предмет соціальної профілактики. Процес соціальної профілактики, його структура. Класифікація методів соціальної профілактики. Технологічна схема соціальної профілактики. Принципи соціальної профілактики; стратегії, підходи і моделі соціальної профілактики. Зміст і методи профілактичної інтервенції: аналіз цільової групи; визначення змісту і вибір методів соціальної профілактики. Методи безпосередньої профілактичної інтервенції. Методи опосередкованої профілактичної інтервенції. Організація профілактичної роботи. Профілактична програма як форма організації профілактичної роботи. Види профілактичних програм: комплексні і вузькоспрямовані, коротко і довготермінові. Структура профілактичної програми. Профілактичний захід як елемент профілактичної програми. Пріоритетні напрями профілактичної роботи.Профілактика вживання алкоголю та наркотичних речовин. Соціальна профілактика в діяльності центрів соціальних служб для молоді. Соціальна профілактика при кризових станах.	5.0
5. Дисципліни, обрані ВНЗ як додаткові навчальні послуги	12,0
5.1.	Англійська мова -2 Дисципліна має на меті сформувати навички використання знань з англійської мови як у процесі повсякденного спілкування соціальних працівників з представниками інших країн з різноманітних питань в галузі соціальної роботи, управління, так і на етапі підготовки до участі у міжнародних конференціях, проектах та дискусіях, а також навчити слухачів проводити письмовий обмін діловою інформацією. Для формування мовних навичок слухачі повинні знати: - етику мовного спілкування, зважаючи на культурні особливості носіїв англійської мови (дискусія, переговори, робочі діалоги, презентації); - загальні основи та особливості письмового спілкування (включаючи загальновживані звороти, кліше, звернення); - структуру нормативних документів англійською мовою; - особливості та загальні правила фонетики; - граматичні структури, найбільш поширені в професійній діяльності соціальних працівник; - термінологію курсу та ідіоматичні вирази ділової англійської мови.	4,0
5.2.	Комп’ютерні технології в соціальній сфері Використання комп’ютерних технологій для розробки стратегії й пріоритетних напрямків соціальної політики. Інтегровані інформаційні системи.Використання для вирішення завдань галузі. Корпоративна галузева інформаційна обчислювальна система. Автоматизація процесів прийняття рішень, підвищення якості управління на основі оперативного аналізу інформації. Розподіл бази даних. Приклади використання при вирішенні завдання державного пенсійного забезпечення, соціального страхування, організації та обліку соціальних виплат. Комп'ютерні технології розробки довгострокових прогнозів соціальних процесів. Автоматизація управлінської діяльності установ сфери праці, зайнятості й соціального захисту населення. Створення та використання баз даних установ соціальної сфери для пошуку партнерів соціальних проектів та досліджень.	4,0
1.2	Філософія науки Курс «Філософія науки» передбачає оволодіння навичками аналізу логіки розвитку науки, розуміння місця науки в культурному світовому просторі, розуміння механізму функціонування науки. Предметом курсу «Філософія науки» є опис науки взагалі, висвітлення питання наукового знання й наукової теорії, питання цілей та задач науки та окремих дисциплін, критеріїв науковості, типології систем знання тощо. Окрім того, як предмет цього курсу розглядається сучасний стан науки як соціального інституту. Мета курсу – ознайомити з найважливішими аспектами, поняттями, методиками науки, формування у студентів уявлень про основні підходи та напрямки аналізу науки, сучасних проблем і тенденцій розвитку науки. Завдання курсу полягає в освітленні проблематики та наукового інструментарію аналізу феномену науки, розкритті основних методик вивчення науки, визначенні ролі та місця науки у формування сучасних гуманітарних уявлень про світ і людину. Студенти повинні оволодіти умінням розрізняти у всякому феномені культури елементи науки, вміти порівнювати їх з іншими подібними елементами культури, усвідомлюючи їх історичну та структурну спорідненість. технології.	4,0
6. Практичне навчання	9,0
6.1.	Наукова практика Наукова практика має на меті надати студентам досвід організації навчального процесу, моніторингу та кінцевого оцінювання знань, ознайомити з видами контролю якості знань та рейтинговою системою, особливостями проведення лекцій та групових занять з використанням сучасних методів навчання у системі вищої освіти.	4,5
6.2	Педагогічна (асистентська) Педагогічна практика магістрів є завершальним етапом професійної підготовки молодого фахівця у вузі, тому характерним для неї є висока ступінь самостійності і відповідальності, розширення обсягу та ускладнення змісту роботи. Педагогічна практика сприяє узагальненню раніше набутих професійно-педагогічних знань та вмінь.	4,5
7. Магістерська робота і атестація	31,5
7.1.	Магістерська робота	30,0
7.2.	Атестація	1,5
Всього	65,0