Затверджено та надано чинності

 

Наказом ректора Харківського державного університету харчування та торгівлі, протокол засідання Вченої ради ХДУХТ № ______ від «_____»______ 2010 року.

 

РОЗРОБНИКИ

 

1.Черевко О.І., академік Української Академії наук, доктор технічних наук, професор, ректор Харківського державного університету харчування та торгівлі (ХДУХТ), завідувач кафедрою процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв ХДУХТ.

2. Михайлов В.М., доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи ХДУХТ, професор кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв ХДУХТ.

3. Карпенко Л.К., кандидат технічних наук, доцент, декан факультету обладнання і технічного сервісу ХДУХТ, доцент кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв ХДУХТ.

 

 

ВСТУП

 

Освітньо–кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей документ є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників фахівців.

ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально–виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певних спеціальностей та освітньо–кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

ОКХ використовується при:

· визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

· визначенні об’єкту, цілей освітньої та професійної підготовки;

· розробці та корегуванні освітньо–професійної програми підготовки фахівців певних освітнього та освітньо–кваліфікаційного рівнів;

· розробці засобів діагностики рівня освітньо–професійної підготовки фахівця;

· визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

· визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

· атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

· укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

· професійній орієнтації здобувачів фаху;

· визначенні критеріїв професійного відбору;

· прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо–кваліфікаційного рівня і при плануванні їх підготовки;

· обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти;

· визначенні кваліфікації фахівців;

· розподіленні та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.

 

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

 

Кваліфікаційна характеристика КХ 8.05050313 призначена для пошукувачів фаху, вищих навчальних закладів, органів управління вищою освітою, відомств, асоціацій, підприємств, організацій різних форм власності, де готуються або використовуються фахівці освітньо–кваліфікаційного рівня

Магістр

за спеціальністю 8.05050313 "Обладнання переробних і

харчових виробництв".

напрямку підготовки 6.050502 ”Інженерна механіка”

освітнього рівня повна вища освіта

з узагальненим об’єктом діяльності: теорія і практика процесів харчових і переробних виробництв та переробки харчових продуктів з метою отримання проміжної або кінцевої продукції заданої якості.

Кваліфікаційна характеристика розробляється, погоджується, затверджується у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Згідно з Державним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009–96 фахівець за спеціальністю 8.090221 – „Обладнання переробних і харчових виробництв” підготовлений до роботи за секціями економічної діяльності:

D – обробна промисловість,

підсекція DА – харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; розділ 15 – харчова промисловість;

підсекція DК – виробництво машин та устаткування; розділ 29 – виробництво машин та устаткування; група 29.1 – виробництво механічного устаткування; група 29.2 – виробництво інших машин загального призначення; клас 29.24 – виробництво інших машин та устаткування загального призначення, підклас 29.24.2 – виробництво інших машин та устаткування загального призначення, група 29.3 – виробництво сільськогосподарських машин;

G - оптова й роздрібна торгівля транспортними засобами та послуги з ремонту, розділ 51 – оптова торгівля і посередництво в торгівлі;

К – операції з нерухомістю, здавання під найми та послуги юридичним особам – розділ 73 – дослідження та розробки, група 73.1 – дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук, клас 73.10 – дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук; підклас 73.10.0 – дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук. 74.3 – технічний контроль та аналіз.

М – освіта; розділ 80 – освіта; група 80.2 – середня освіта, клас 80.22 – професійно технічна освіта; підклас 80.22.0 – професійно–технічна освіта; група 80.3 – вища освіта; клас 80.30 – вища освіта; підклас 80.30.0 – вища освіта; група 80.42 – навчання дорослих та інші види освіти; підклас 80.42.0 – навчання дорослих та інші види освіти.

Згідно з державним класифікатором України "Класифікація видів науково-технічної діяльності" ДК015–97 фахівець підготовлений до роботи за класом 1 – Дослідження та розробки в галузі природничих і технічних наук, 1.2 – підклас "Дослідження та розробки в галузі технічних наук".

Згідно з Державним класифікатором України "Класифікатор професій" ДК 003-95 фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу:

РОЗРОБКА НОВОГО УСТАТКУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ І ТОРГІВЛІ: 2149.2 - інженер-конструктор (механіка), 2432.2 - інженер з науково-технічної інформації, 2149.2 - інженер з патентної роботи.

ПІДГОТОВКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ОДЕРЖАННЯ ЗАДАНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ: 2145.2 – інженер-технолог (механіка), 2149.2 – інженер з підготовки виробництва;

ВИБІР ТИПОВИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ: 2145 - професіонал в галузі інженерної механіки, 2145.2 – інженер-технолог (механіка);

КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ, ПРОЦЕСІВ ТА КІНЦЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ: 2145.1 - науковий співробітник (інженерна механіка), 2145.2 – інженери-механіки, 2432.2 - інженер з науково-технічної інформації;

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ЗА ОБУМОВЛЕНИМИ ВИМОГАМИ: 2145.2 – диспетчер диспетчерської служби управління, 2145.2 – інженер-технолог(механіка), 2149.2 – інженер з охорони праці.

Експлуатація та ремонт устаткування: 2149.2 - інженер з організації експлуатації та ремонту, 2149.2 - інженер з охорони праці.

ПІДГОТОВКА КАДРІВ: 2310.2 - викладач вищого навчального закладу, 2320 - викладач професійного навчально-виховного закладу.

 

Фахівець може займати первинні посади:

1222.2 – майстер виробництва;

1222.2 – майстер цеху;

2145.2 – інженер–механік груповий;

2432.2 – інженер з науково–технічної інформації;

2149.2 – інженер із стандартизації;

2149.2 – інженер з якості;

2149.2 – інженер з охорони навколишнього середовища;

2149.2 – інженер з охорони праці;

2149.2 – інженер з патентної і винахідницької роботи;

2149.2 – інженер з впровадження нової техніки і технології;

2149.2 – інженер-дослідник;

2143.1 – науковий співробітник (інженерна механіка);

2145.2 – інженер–конструктор (механіка);

2310.2 – викладач вищого навчального закладу;

2310.2 – асистент;

2320 – викладач професійного навчально–виховного закладу;

2147.1 – науковий співробітник.

 

Кваліфікаційна характеристика КХ 8.090221 встановлює:

· професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

· освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

· вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

· відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

 

Нормативні посилання

В цьому документі є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:

· ДК 003-95 Державний класифікатор професій;

· ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності;

· ДК 015-97 Державний класифікатор видів науково-технічної діяльності;

· ДСВО 01-98 Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

· Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, 1998р. (випуск 1, розділ 1).

· ДСТУ 3325-96 Термінологія. Визначення основних понять;

· ДСТУ 3021-96 Випробування і контроль якості продукції. терміни та визначення.

 

Визначення

В цьому стандарті використані такі терміни та відповідні визначення:

Вид діяльності* - характеристика об'єднання ресурсів (устаткування, робочої сили, технологічних засобів, сировини та матеріалів) та виробничого процесу для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг.

Вимога - норма, правило, якому хто-небудь або що-небудь повинні підлягати.

Виробнича функція (трудова, службова) - коло обов'язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на базовій загальній середній освіті та повній загальній середній освіті й завершується здобуттям особою певної академічної або (та) професійної кваліфікації за підсумками державної атестації в акредитованому закладі.

Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства України про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Галузь* (в економіці) - сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності.

Галузь знань - група напрямів підготовки, споріднених за ознакою спільності узагальнених структур діяльності.

Державна акредитація вищого навчального закладу - процедура надання права вищому навчальному закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Державна атестація випускників вищих навчальних закладів - процедура встановлення відповідальності рівня якості освіти та професійної підготовки після завершення навчання з певного освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам державних стандартів вищої освіти.

Державний стандарт вищої освіта - сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Державні стандарти вищої освіти є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання вищої освіти.

Відповідальність освітніх послуг державним стандартам вищої освіти визначає якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.

Діяльність (діяльність людини) - динамічна система взаємодій людини із всесвітом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються в наслідок виникнення у неї певних потреб. У процесі діяльності людина перетворює природу, роблячи тим самим з себе суб'єкт діяльності, а з явищ природи, якими вона оволоділа, об'єкти своєї діяльності.

У процесі історичного розвитку суспільства формуються та розвиваються різні види діяльності людини - характеристики діяльності з точки зору способів і форм її здійснення. Вид діяльності визначається станом взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності протягом всього циклу його існування.

Задача діяльності - мета діяльності, що задана в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначеної структури діяльності, до якої віднесено:

• предмет діяльності (праці), що суб'єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт;

• засіб діяльності (праці) - об'єкт, що опосередковує вплив суб'єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають "знаряддям праці", і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;

• процедура діяльності (праці) - це технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на деяких матеріальних носіях;

• умови діяльності (праці), характеристика оточення суб'єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови та час);

• продукт діяльності (праці) - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності. Є три види задач діяльності:

• професійні задачі - задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено перед фахівцем як професіоналом;

• соціально-виробничі задачі - задачі діяльності, що пов'язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо);

• соціально-побутові задачі - задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов'язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач.

Здатність - психічний та фізичний стан індивіда, в якому він готовий до успішного виконання певного виду продуктивної діяльності.

Здібність - особливості індивіда, що є суб'єктивними умовами успішного здійснення певного виду продуктивної діяльності. Здібності пов'язані із загальною спрямованістю особи, з її нахилом до тієї чи іншої діяльності.

Зміст освіти* - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей особи, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Зміст навчання* - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Економічна діяльність* - це процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції чи послуг. Вид діяльності (вид економічної діяльності) має місце тоді, коли об'єднуються ресурси (устаткування, робоча сила, технологічні засоби, сировина та матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг.

Кваліфікація ** - здатність особи виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Кваліфікація вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Кваліфікація визначається через назву професії.

Клас задачі діяльності - ознака рівня складності задач діяльності, які вирішуються фахівцем. Всі задачі діяльності розподіляються на три класи:

• стереотипні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

• діагностичні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення по застосуванню відповідних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

• евристичні задачі діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Компетентність - необхідний обсяг і рівень знань та досвід в певному виді діяльності.

Ліцензування вищого навчального закладу - процедура визнання спроможності вищого навчального закладу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Навичка - дії, що виконуються при здійсненні певної діяльності, котрі завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті - група спеціальностей із спорідненим змістом освіти та професійної підготовки.

Об'єкт діяльності - процеси, або(та) явища, або(та) матеріальні об'єкти, на які спрямована діяльність фахівця (наприклад, двигун внутрішнього згоряння, організаційно-економічна система, технологія галузі тощо).

Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознакою рівня сформованості якостей людини, що забезпечують її всебічний розвиток як особистості і достатніх для здобуття відповідної кваліфікації.

 

Освітній рівень базової вищої освіти - характеристика сформованості інтелектуальних якостей особи, що визначають її розвиток як особистості і є достатніми для здобуття особою кваліфікацій бакалавра.

Освітній рівень повної вищої освіти - характеристика сформованості інтелектуальних якостей особи, що визначають її розвиток як особистості і є достатніми для здобуття особою кваліфікацій спеціаліста або магістра.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня магістра* - особа, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, достатні для продукування нових знань і виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певній галузі економічної діяльності. Магістр має освітній рівень повна вища освіта і призначений для виконання науково-дослідних, педагогічних та (чи) управлінських функцій, що пов'язані з циклом існування об'єкта його діяльності. Задачі діяльності, які вирішує магістр, припускають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень.

Освітньо-професійна програма підготовки фахівця - державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освіти та професійної підготовки фахівця за певною спеціальністю певного освітньо - кваліфікаційного рівня.

Первинна посада - посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Проблема - ситуація під час діяльності, яка містить протиріччя наукового, організаційного або іншого характеру і являє собою перепони, що виникають при досягненні суб'єктом цілеспрямованого результату своєї діяльності.

Професія** - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації. Професія вимагає визначеного кола знань та умінь.

Рівень професійної діяльності - характеристика професійної діяльності за ознаками опанування особою певної сукупності умінь та знань. В сфері праці розрізняють наступні рівні професійної діяльності:

• стереотипний рівень (рівень використання) - уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) при виконання певних задач діяльності, та знання призначення об'єкту і його основних (характерних) властивостей;

• операторський рівень - уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею при виконанні певних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови і принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;

• експлуатаційний рівень - уміння при виконанні певних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень;

• технологічний рівень - уміння при виконанні певних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання;

• дослідницькій рівень - уміння проводити дослідження систем з метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння обирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування при вирішенні конкретних задач.

Робота* - певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.

Спеціальність - категорія, що характеризує:

• у сфері освіти - спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через об'єкт діяльності або функцію та предмет діяльності фахівця і відображає, насамперед, вид його діяльності і сферу застосування його праці);

• у сфері праці - особливості спрямованості і специфіку роботи в межах професії (зміст задач професійної діяльності, що відповідають кваліфікації).

Навчання за спеціальністю передбачає вивчення узагальненого об'єкта діяльності фахівця, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності таких, що задовольняють вимоги сфери праці до спеціальності.

Спеціалізація за спеціальністю - категорія, що характеризує відміни окремих задач діяльності фахівця за ознаками різниці засобів, або(та) продуктів, або(та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі задачі характерні для відносно невеликих груп фахівців в межах спеціальності.

Тип діяльності - характеристика професійної діяльності з точки зору способів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об'єктом діяльності - системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності.

Типова задача діяльності - узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного розв'язку (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Узагальнений об'єкт діяльності фахівця з вищою освітою - природна чи штучна система, що розвивається. Характерні етапи цього розвитку визначають цикл взаємодії фахівця і системи.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань. Уміння поділяються за видами:

• Предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності.

• Предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявність розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

• Знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.

• Знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.

Цикл існування об'єкта діяльності - період, протягом якого існує об'єкт діяльності фахівця від "зародження" (проектування) до його ліквідації.

Період існування об'єкта діяльності розподіляється на окремі етапи:

- проектування, протягом якого вирішуються питання щодо конструкції або змісту;

- створення;

- експлуатація, протягом якої об'єкт використовується за призначенням;

- відновлення (ремонт, удосконалення тощо), яке пов'язане з відновленням властивостей, якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак;

- утилізація та ліквідація.

Кожний етап існування об'єкта діяльності фахівця має свої ознаки, які визначаються спільністю (за продуктом) типових задач діяльності, пов'язаних безпосередньо з об'єктом, та відмінністю типових задач від задач іншого етапу.

Якість вищої освіти - це сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість й обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Якість вищої освіти випускників вищого навчального закладу також відображає придатність:

- задовольняти у відповідності до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх соціально-професійних ролей;

- відповідати за свої соціальне важливі рішення;

- задовольняти намагання до соціального статусу та престижу.

Якість освітньої діяльності - сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені й передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.

Якість особистості випускника вищого навчального закладу - цілісна сукупність елементів внутрішньої структури особистості, що визначає зміст соціально значущих і професійно важливих властивостей випускника вищого навчального закладу.

Позначення і скорочення

У даному документі для формування шифрів застосовуються наступні скорочення назв:

а) видів типових задач діяльності:

ПФ - професійна,

СВ - соціально-виробнича,

СП - соціально-побутова;

б) класів задач діяльності:

С - стереотипна,

Д - діагностична,

Е - евристична;

в) видів уміння:

ПП - предметно-практичне уміння,

ПР - предметно-розумове,

ЗП - знаково-практичне,

ЗР - знаково-розумове;

г) рівнів сформованості даного уміння:

О - уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї,

Р - уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації,

Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;

д) здатностей:

З - здатність.