Порядок видачі ліцезій на експорт товару

 

Наведена група заходів нетарифного регулювання включає в себе традиціонні механізми прямого обмеження імпорту та експорту. Практично всі держави світу в тій чи іншій мірі застосовують ці методи. Спеціфічні торгові бар’єри направлені на зменшення об’ємів чи рівня імпортних поставок окремих товарів з відповідного джерела, чи виробника, чи взагалі припинення любого імпорту, як конкретного товару, так і всієї торгівлі. Дані торгові бар’єри обмежують самостійність підприємств відносно виходу на зовнішній ринок, зменшують коло держав, з якими можуть бути укладені угоди на поставку відповідних товарів, регламентують кількість та номенклатуру товарів, які мають дозвіл для експорту та імпорту.

Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються в Україні самостійно в особі ії державних органів у наступних випадках:

- у разі різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне салъдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загалъної суми валютних вимог України;

- у разі досягнення встановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;

- у разі значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;

- при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

- при необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

- в разі порушення суб'єктом зовнішнъоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" (запроваджується як санкція режим ліцензування);

- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (впроваджується режим квотування).

Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (далі в тексті - Мінекономіки) в разі негативного сальдо балансу розрахунків суб'єкта зовнішнъоекономічної діялъності за попередній фінансовий рік. Зазначений суб'єкт повинен додати банківську довідку про стан його розрахунків до заявки на ліцензію. Мінекономіки не має права відмовити в ліцензії на товарообмінні (бартерні) операції в разі, якщо салъдо балансу розрахунків суб'єкта є позитивним. Ліцензія видається згідно з процедурою, встановленою статтею 16 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Квотування – встановлення державного контролю над вивезенням та увезенням ряду товарів в межах певних кількісних та вартісних квот протягом передбаченого періоду часу.

Квотування вводиться для збалансованого розвитку зовнішньої торгівлі та платіжних балансів, регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку та виконання міжнародних зобов’язань.

Квота – гранична кількість товару визначеної категорії, яку можна експортувати чи імпортувати протягом встановленого терміну і на конкретну територію (державу) і визначається в вартісних або натуральних одиницях.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.

В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

- глобальні;

- групові;

- індивідуальні;

- антидемпінгові;

- компенсаційні;

- спеціальні.

По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.

Квота експортна (імпортна) – граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.

Експортні квоти можуть бути установлені для забезпечення національних споживачів достатньою кількістю товарів за низькими цінами, для попередження виснаження природних ресурсів, та для підвищення експортних цін шляхом обмеження поставок на зовнішні ринки. Подібні обмеження шляхом укладення угод дозволяють державам – експортерам таких сировинних товарів як, наприклад, кава та нафта контролювати рівень міжнародних цін.

Квоти (контингенти) глобальні – квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.

Квоти (контингенти) групові – квоти, що встановлюютъся по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортуєтъся або з яких він (вони) імпортуєтъся.

Квоти (контингенти) індивідуальні – квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись.

Квоти антидемпінгові – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначаєтъся в натуралъних та/або вартісних одиницях виміру.

Квоти компенсаційні – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначаєтъся в натуралъних та/або вартісних одиницях виміру.

Квоти спеціальні – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Таким чином, в Україні законодавчо закріплено шість видів квот. Перші три з розглянутих можуть вводитись стосовно імпортних чи експортних груп товарів. Решту введено з метою захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту.

Перелік товарів, що підлягають квотуванню та ліцензуванню щорічно затверджується відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

За останні роки до режиму квотування та ліцензуванню в Україні відносилась певна група товарів, серед яких:

- окремі категорії металопродукції, сталеливарних виробів експорт яких до країн-членів Європейського співтовариства з вугілля та сталі підлягає ліцензуванню (прокат плоский рулонний та товстолистовий, балки, катанка та інші);

- феросилікомарганець, магній необроблений, окремі вироби з прокату експорт яких до США і до країн Європейського союзу, Індонезії та Угорщини підлягає ліцензуванню;

- деякі види безшовних труб із заліза чи нелегованої сталі для експорту до країн-членів Європейського співтовариства;

- окремі категорії текстильної продукції, експорт яких до країн-членів Європейського союзу та до США (пряжа бабовняна, тканини з бабовни, готовий одяг, постільна і спеціальна білизна та інше);

- окремі категорії хімічних засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин інсектициди для боротьби з комахами, ротентициди, косметичні препарати та засоби особистої гігієни, ветеринарні препарати, матриці та форми для виготовлення фонограм у разі імпорту їх в Україну;

- озоноруйнуючі речовини та товари, що містять озоноруйнуючі речовини в разі експорту та імпорту;

- деякі види дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у разі експорту;

- диски для лазерних систем зчитування, полікарбонат для виготовлення оптичних носіїв зчитування в разі експорту.

Квотування є механізмом успішного ведення торгових переговорів, які дозволяють досягати взаємовигідних домовленостей. Наприклад, Японія зберігає квоти на імпорт багатьох сільськогосподарських продуктів, які в неї не виробляються, використовуючи квоти як “засіб впливу” на переговорах по збуту японської експортної продукції, та також з метою утримання від державної залежності відносно необхідних продуктів харчування, запаси яких можуть бути скорочені у випадку поганих кліматичних чи політичних умов.

Ліцензування – встановлення такого порядку вивезення і увезення товару, при якому зовнішньоекономічні операції здійснюються після отримання дозволу (ліцензії) державних органів.

Ліцензія – оформлене належним чином право (дозвіл) на експорт чи імпорт протягом певного строку конкретних товарів.

Існуючі в сучасній міжнародній торговлі системи ліцензування відрізняються значною різноманітністю форм та процедур.

В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна;

- разова (індивідуальна);

- відкрита (індивідуальна);

- антидемпінгова (індивідуальна);

- компенсаційна (індивідуальна);

- спеціальна (індивідуальна).

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Ліцензія експортна (імпортна) – належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

Ліцензія антидемпінгова – належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів.

Ліцензія компенсаційна – належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидіційного розслідування та/або компенсаційних заходів.

Ліцензія спеціальна – належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.

Ліцензія відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензія генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах).

Система генерального ліцензування найбільш поширена у промислово-розвинутих державах.

Ліцензія разова (індивідуальна) – разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортноі) операції.

Система разових ліцензій отримала найбільшу розповсюдженість у розвинутих державах.

Ліцензії видаютъся на підставі заявок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, складених згідно з формою, яка затверджуєтъся і публікуєтъся Мінекономіки (додаток 1, стр.17).

Заявка на ліцензію повинна мати такі реквізити: номер заявки, офіційне найменування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та номер свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності, найменування та код товару (товарів), виготовлювач, споживач товару, шифр та назву країни (країн), в яку (які) товар експортуєтъся або з якої (яких) він імпортуєтъся, строк дії, кількістъ або вартістъ товару (в разі квотування експорту та імпорту і видачі відкритої індивідуалъної ліцензіі), митниця, повне найменування та адреса продавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, одиниця виміру товару, ціна товару, погодження, ім'я керівника подавця, орган, який видав ліцензію, особливі умови ліцензії.

В разі прийняття рішення про видачу ліцензії на бланку заявки ставитъся номер та вид ліцензії, підпис службової особи, яка видала ліцензію, і печатка відповідної установи. Бланк заявки, на якому проставлено зазначені вище реквізити, є документом, що засвідчує наявність ліцензії (додаток2, стр.18-19).

Наявність у подавця заявки контракту, який було укладено до прийняття рішення про видачу ліцензії, не є підставою для її видачі.

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в ії видачі видаєтъся подавцю заявки не пізніш як у 30-денний строк з дня реєстрації поданої заявки у спеціальному реєстрі протягом двох робочих днів з дня ії надходження. Рішення щодо заявки на ліцензію реєструєтъся у Державному реєстрі експортних та імпортних ліцензій, зміст якого відкрито для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення про відмову у видачі ліцензії має бути мотивованим і надсилаєтъся (видаєтъся) подавцю у письмовій формі.

В разі відсутності зареєстрованого рішення щодо заявки на ліцензію у встановлений законом строк або в разі необґрунтованості відмови у видачі ліцензії подавець заявки може звернутися за захистом своїх прав до судових органів України. За видачу ліцензії стягуєтъся державний збір, розмір якого встановлюєтъся Кабінетом Міністрів України і який має відповідати фактичним витратам держави на здійснення операцій по видачі ліцензії.

Міністерство економіки України не має права вимагати у подавця додаткової інформації, крім тієї, що міститъся у заявці.

В разі запровадження режиму квотування заявки на індивідуальні ліцензії розглядаютъся Міністерством економіки України в порядку їх надходження, який визначаєтъся згідно з датами їх реєстрації.

Якщо на момент надходження заявки встановлену квоту вичерпано, приймання та реєстрація заявок не здійснюютъся. Про факт вичерпання квоти має бути протягом семи робочих днів з моменту її вичерпання офіційно повідомлено суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, який подав відповідну заявку.

Слід зазначити, що для отримання відповідної ліцензії за деякими товарними групами, треба мати згоду уповноважених на це державних структур (Міністерство аграрної політики (держінспекція захисту рослин) – у разі отримання ліцензії на хімічні засоби захисту рослин та регуляторів їхнього росту; Міністерство охорони здоров’я на імпорт косметичних препаратів та засобів особистої гігієни; Міністерство екології та природних ресурсів – на експорт та імпорт озоноруйнуючих речовин; Міносвіти та науки –на імпорт та експорт дисків для лазерних систем зчитування; Держдепартамент ветеринарної медицини – ветеринарні препарати; Мінфін – експорт дорогоцінних металів та каміння).

Копія ліцензії (додаток 2, стр.18-19), яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додаєтъся до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадаютъ під режим ліцензування та квотування.

Органи державного митного контролю України надсилаютъ протягом трьох робочих днів до Міністерства економіки України повідомлення про проходження через митний кордон товарів, що підлягаютъ ліцензуванню і квотуванню.

В разі ліцензування переказу коштів в іноземній валюті з метою інвестицій та надання (одержання) кредитів банківсько - кредитні установи, які здійснюютъ операції щодо переказу коштів, надсилаютъ відповідну інформацію до Національного банку України протягом трьох робочих днів.

Порядок видачі ліцензії в разі ліцензування операцій, пов'язаних із переказом валютних коштів з метою інвестицій та кредитування, визначаєтъся національним банком України з урахуванням процедури видачі ліцензій. При цьому зазначений 60-денний строк між датою офіційного повідомлення про запровадження режиму ліцензування та датою набрання цим режимом чинності у разі ліцензування переказу валютних коштів з метою інвестицій та кредитування не є обов'язковим.

Рішення про введення режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України із щорічним визначеням списку конкретних товарів (робіт, послуг), які підпадають під режим ліцензування та квотування.

Ліцензії видаються Міністерством економіки України, а також у межах наданих ним повноважень – відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та/або надання (одержання) кредитів здійснюється Національним банком України.

Інформація про перелік товарів та/або країн, що підпадають під режим ліцензування і квотування, із зазначенням виду ліцензії або квоти по кожному товару (або по кожній групі товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запровадження режиму ліцензування (квотування) шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно доводитись до відома органів державного митного контролю України.

Режим ліцензування і квотування експорту та імпорту набирає чинності лише по закінченні 60 днів з моменту зазначеного офіційного опублікування.