Структурний зміст дипломної роботи бакалавра

Завдання для виконання роботи

Зміст

Реферат

Вступ

1. Народногосподарське значення досліджуваної культури

2. Біологічні особливості культури

3. Природно-організаційна характеристика господарства

3.1. Агрономічний аналіз погодних умов

3.2. Ґрунтові умови

3.3. Структура посівних площ та система сівозмін

3.4. Екологічний стан

4. Ресурсозабезпечена врожайність культури в умовах господарства

5. Технологія вирощування сільськогосподарської культури в господарстві та її удосконалення

5.1. Розміщення культури в сівозміні

5.2. Система обробітку ґрунту

5.3. Система добрив. Розрахунки доз добрив на запланований врожай

5.4. Характеристика рекомендованого до посіву сорту (гібриду)

досліджуваної культури

5.5. Розрахунок норми висіву насіння

5.6. Підготовка насіння до сівби, строки, способи сівби, глибина

загортання насіння

5.7. Догляд за посівами (система захисту від бур’янів, шкідників і

хвороб)

5.8. Збирання і облік урожаю

5.9.Первинна переробка і зберігання продукції

5.10. Операційна технологія вирощування с.-г. культури

6. Економічна ефективність вирощування досліджуваної культури

7. Охорона праці

Висновки і пропозиції виробництву

Список використаної літератури

Додатки

При написанні дипломної роботи треба враховувати, що тільки належний аналіз літературних джерел з обраної теми дозволяє визначити, що зроблено для розв'язання сформульованої проблеми та що найбільш доцільно робити далі для досягнення повного її вирішення.

Виклад доцільно вести в дискусійному плані, протиставляючи погляди різних авторів і супроводжуючи їх власними коментарями. Огляд літератури повинен містити загальний висновок про сучасний стан вивчення обраного об'єкта. Якісний огляд літератури можливий на підставі вивчення студентом не менше 25 - 30 літературних джерел: навчальних посібників, монографій, збірників наукових праць, періодичних видань, авторефератів дисертацій, тощо Використання літературних джерел в їх аналітичному огляді подають у таких формах посилань:

- В. М Петренко [1] вважає (стверджує, установив, визначив, зробив висновок і т. п.), що... далі пишуть тезу про встановлені цим автором факти, положення, які належать до проблеми, що вивчалася.

- Установлено, що кращим варіантом основного обробітку ґрунту під ярі культури є система зяблевого обробітку [1].

- Аналізуючи результати своїх досліджень, В. М. Петренко [1] звернув увагу на те, що…

У квадратних дужках подається використане джерело літератури. Цифра 1 означає його порядковий номер у списку. Зразок оформлення літературних джерел наведено в додатку В.

 

Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи. Він містить: назву міністерства, до сфери управління якого належить навчальний заклад, назву навчального закладу, факультету, шифр і назву спеціальності, гриф допуску дипломної роботи до захисту, тему дипломної роботи і прізвища, дати та підписи виконавців роботи, рік її виконання (без написання слова «рік» або «р»). Зразок оформлення наведено в додатку А.

 

У змісті перелічують усі розділи пояснювальної записки роботи і номери сторінок, на яких починається їх виклад.

 

Завдання на виконання дипломної роботи складається керівником дипломної роботи відповідно до обраної студентом теми, затверджується завідувачем кафедри і видається студенту перед його від'їздом на переддипломну практику. У завданні повністю вказують: назву вищого закладу освіти і факультету, шифр і назву спеціальності, назву кафедри, тему дипломної роботи, номер наказу ректора про затвердження теми і його дату, термін подачі студентом завершеної дипломної роботи на кафедру, вихідні дані до дипломної роботи, зміст пояснювальної записки (перелік питань, що потрібно опрацювати), перелік графіків і таблиць. Підписують завдання керівник дипломної роботи, консультанти і студент-випускник. Затверджує завдання завідувач кафедрою. Зразок оформлення завдання наведено в додатку Б.

 

Реферат - це скорочений виклад змісту дипломної роботи з основними її положеннями і висновками. Він містить: відомості про обсяг дипломної роботи (кількість аркушів пояснювальної записки, графіків, таблиць, додатків), перелік ключових слів. Текст реферату відображає подану в роботі інформацію в такій послідовності: тема, об'єкт вивчення, мета роботи, використані методи (аналітичний, розрахунковий чи експериментальний), оцінка господарської та економічної ефективності технологій, рекомендації щодо використання результатів роботи.

Реферат має обсяг не більше однієї сторінки стислого викладу інформації з використанням стандартних термінів. Завершується реферат переліком 5-15 ключових слів (словосполучень), надрукованих великими літерами у називному відмінку через коми. Вони є визначальними для розкриття суті дипломної роботи.

 

У вступі слід стисло охарактеризувати актуальність і сучасний стан проблеми з обраної теми дипломної роботи, а також значення її вирішення для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і якості врожаю та розширеного відтворення родючості ґрунту. Закінчують вступ визначенням мети виконання дипломної роботи.

 

1. Народногосподарське значення досліджуваної культури.

 

У цьому розділі подається історія, сучасний стан та перспективні напрями вивчення обраного об'єкта, проблеми, народногосподарське значення досліджуваної сільськогосподарської культури або технології, місце їх в економіці господарства, дані щодо продуктивності сортів (гібридів), порівняльна характеристика базових і сучасних технологій вирощування залежно від об’єкта вивчення.

 

2. Біологічні особливості культури. В цьому розділі наводяться вимоги досліджуваної культури до факторів навколишнього середовища: вологи, температури, світла, ґрунту.

 

3. Умови вирощування культури (3.1. Агрономічний аналіз погодних умов; 3.2. Ґрунтові умови господарства). Необхідно дати стислу характеристику багаторічної норми метеорологічних показників за даними ближчої до господарства метеорологічної станції або з агрокліматичного довідника. Ця інформація з основних метеорологічних показників - величини ФАР, суми активних температур за вегетаційний сезон, суми опадів, гідротермічного коефіцієнта є характеристикою кліматичних ресурсів території.

Приводять агрономічну оцінку ґрунтових умов господарства. Оцінюють ґрунти за родючістю (в балах) і показують відповідність їх вимогам вирощуваних у господарстві культур для створення запланованої врожайності.

Дають оцінку типовості погодних умов порівняно з багаторічною нормою, використовуючи статистичний критерій істотності різниць, обґрунтовують відхилення фактично одержаної врожайності від запланованої.

 

3.3. Структура посівних площ та система сівозмін. У цьому підрозділі подають базову інформацію про стан об'єкта, який вивчається у господарстві за останні 3 роки: площу посіву, врожайність досліджуваної культури, рентабельність її вирощування. Особливу увагу звертають на стан того питання (технології або частини цієї технології), яке підлягає вивченню у випускній роботі, тобто є базовим і містить вихідні дані для виконання роботи.

Структура посівних площ, співвідношення земельних угідь та система сівозмін являються підставою для визначення назви системи землеробства та оцінки існуючого в господарстві чергування культур у сівозмінах. Ці матеріали зручно подавати у вигляді таблиць 1 і 2. Після кожної таблиці наводять аналіз її змісту з оцінкою відповідності нормам зональних систем землеробства.

Таблиця 1

Структура посівних площ та співвідношення земельних угідь у господарстві, ____ рік

С.-г. угіддя та назва господарських груп культур	Площа, га	Частка, %
Від усієї території	Від с.-г. угідь	Від ріллі
1. Вся територія господарства
2. С.-г. угіддя
3. Рілля
4. Ліси, чагарники
5. Під дорогами, будівлями, водоймами
6. Багаторічні плодові насадження та ягідники
7. Природні луки і пасовища
8. Зернові і зернобобові
9. Технічні просапні
10. Технічні непросапні
11. Кормові, всього
12. У т.ч. багаторічні трави
13. Овочеві культури, всього
Екологічна норма частки ріллі, %
Коефіцієнт використання ріллі

· Примітки

 

1. Складаючи цю таблицю, враховують територію, яка належить конкретному землевласнику, де студент виконував програму виробничої практики.

2. До складу земельних угідь не враховують площі присадибних ділянок громадян, членів господарства.

3. Коефіцієнти використання ріллі визначають діленням посівної площі на площу ріллі, які є одним із показників інтенсивності землеробства. Збільшення величини цього коефіцієнта вказує на зростання інтенсивності галузі.

Таблиця 2