Зміст розділу «Охорона праці»

Зміст розділу повинен носити телекомунікаційну спрямованість. Спочатку необхідно стисло викласти питання відносно актуальності проблем охорони праці та навколишнього середовища на сучасному етапі розвитку суспільства [1, 2] і зокрема обов‘язково в галузі телекомунікацій, наприклад:

- при проведенні налагоджування і вимірювання параметрів телекомунікаційного обладнання (додаток 16. ГОСТ 12.1.006-84 Електромагнитные поля радиочастот. Допустиме уровни на робочих местах и требования к проведению контроля. (а також галузеві стандарти [36-38]), ДСТУ ЕN 50 360: 2007, ДСТУ ЕN 50 385: 2007, ДСТУ ІЕС 60065: 2009 Аудіо-, відео-, та подібна електронна апаратура. Вимоги щодо безпеки, ДСТУ IEC 60825-1:2004 Безпечність лазерних виробів. Частина 1. Класифікація обладнання, вимоги та настанова користувачеві (IEC 60825-1:2001, ІDT), ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения прикосновения и токов (ГОСТ 12.1.038-82, ІDT)

- досліджень телекомунікаційного обладнання (ГОСТ 12.3.019-80 Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности, додатки у залежності від типу і виду досліджень);

- в сфері охорони праці користувачів ЕОМ моніторингу стану телекомунікаційних мереж (додаток 16, 17. ДСанПіН 3.3.2. 007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ);

- експлуатації вузлів комутації і АТС (ДСТУ ЕN 41 003: 2006 Обладнання, яке підключають до телекомунікаційних мереж. Вимоги безпеки.),

- кабельних розподільчих систем (ДСТУ 4204:2003 Телевізійне та звукове мовлення й інтерактивні мультимедійні служби. Кабельні розподільчі системи. Частина 11. Вимоги безпеки, ДСТУ IEC 60825-2:2006 Безпечність лазерних виробів. Частина 2. Безпечність волоконно-оптичних систем передавання (ІЕС 60825-2:2005, IDT)) і таке інше.

Можна стисло перелічити завдання у галузі телекомунікацій, які витікають із законів України «Про охорону праці» [3] (додаток 1), «Про охорону навколишнього природного середовища» [4] (додаток 2), галузевих нормативно-правових актів та санітарних правил і норм [29-40], а також що стоять перед державою, конкретним підприємством чи установою. Можна торкнутися питань про системи управління охороною праці та охороною навколишнього природного середовища [5, 6] (додаток 3); стисло викласти обов’язки роботодавця щодо управління охороною праці на підприємстві (додаток 4); відмітити основні задачі і функції відділу охорони праці на підприємстві (додаток 5).

Потім треба зазначити, для якого етапу або чистини даної бакалаврської роботи розроблявся розділ «Охорона праці» з урахуванням переліку робочих місць, що наведені раніш. Далі необхідно охарактеризувати приміщення, у якому розташоване це робоче місце. При цьому студент повинен:

1. Указати розміри приміщення, кількість робочих місць у ньому, підрахувати площу, яка приходиться на одне робоче місце, і зробити висновок про відповідність фактичних даних нормативним вимогам. При виконанні дослідних робіт, креслень, теоретичних розробок норма площі на одне робоче місце − не менш 4.5 м² [7, 8], для користувачів ЕОМ – не менше 6 м² [8, 9].

2. Назвати поверх, на якому розташоване приміщення, та поверховість будинку.

3. Навести і обґрунтувати категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог [7, 10] (додаток 6).

4. З урахуванням поверховості будинку та категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки зазначити ступінь вогнестійкості [11, 12], що повинен бути встановлений для цього будинку. Для робочих місць користувачів ЕОМ пам’ятати вимоги НПАОП 0.00-1.28-10 [8], за якими приміщення з ЕОМ повинні мати ІІ ступінь вогнестійкості відповідно ДБН В.1.1-7-02 [12].

Для телекомунікаційних мереж мобільного зв‘язку треба зазначити міри блискавкозахисту будинків і споруд згідно з РД 34.21.122-87 «Інструкцій по влаштуванні блискавкозахисту будинків і споруд» [42]. Навести категорирування об‘єкту за цією ознакою і міри, які приймаються. Наприклад, захист антенно-щоглових споруд від прямих ударів блискавки здійснюється шляхом заземлення антенних опор і антенно-фідерних пристроїв.

5. Перелічити обладнання, прилади та пристрої, що використовуються при виконанні указаного етапу бакалаврської роботи. Назвати характеристики електричної мережі, від якої вони живляться (кількість фаз, проводів, режим нейтралі, напруга) і клас приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом (додаток 7) [6, 13].

Відповідно до класифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів, наведеної в ГОСТ 12.0.003-74* [14], перелічити ці фактори і джерела їх виникнення в умовах конкретного експерименту або при виконанні розрахунків на ЕОМ у формі таблиці 1.

Наприклад, це можуть бути підвищена електрична напруга, шум, вібрація, електромагнітне випромінювання, у тому числі рентгенівське, постійні електричні чи магнітні поля, статична електрика, іонізація повітря, лазерне випромінювання і відбита сліпуча блискавість (наприклад, при роботі з оптико волоконним обладнанням) та інше.

Особливо слід звернути увагу на міри безпеки при роботі на висоті при налагоджуванні телекомунікаційного обладнання (Наказ від 27.03.2007 № 62 Про затвердження Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті) [41].

 

Таблиця 1.1 – Шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища (в умовах конкретного експерименту)

№ п/п	Назва фактора	Джерела виникнення	Характер дії

 

Кожне робоче місце розташоване у певному приміщенні, тому треба враховувати такі фактори виробничого середовища, як незадовільні параметри мікроклімату, недостатнє штучне або природне освітлення, наявність пилу, можливість вибухопожежної чи пожежної небезпеки.

На робочих місцях інженерів, що виконують теоретичні розрахунки або конструкторські креслення, треба передбачити комбіноване штучне освітлення (загальне та місцеве), вплив шуму і вібрації, що створюються міським транспортом, обладнанням інших робочих місць тощо.

Треба також враховувати психофізіологічні фактори: нервово-емоційне напруження, статичність та незручність пози, монотонність праці, розумові перенавантаження та інше. В графі «Характер дії» указати, шкідливий чи небезпечний конкретний фактор.

Відомо, що одним із принципових напрямків захисту від дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища є нормування за відповідними нормативно-технічними актами, тому надалі для кожного з наведених у таблиці 1 виробничих факторів зазначити нормативні параметри, їх рівні, джерела інформації.

Наприклад, метеорологічні умови на постійних робочих місцях, які визначаються температурою, відносною вологістю і швидкістю руху повітря в приміщенні, повинні вибиратися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [16] та ДСН 3.3.6.042-99 [17] для теплого і холодного періодів року з урахуванням категорії робіт за енерговитратами. При проведенні експериментальних робіт треба вибрати у додатку 8 допустимі параметри мікроклімату, а при використанні ЕОМ чи виконанні теоретичних розрахунків – оптимальні і занести їх до таблиці 1.2.

 

Таблиця1.2 – Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт за енерговитратами	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с

Вказати види освітлення приміщення, в якому розташоване конкретне робоче місце. Для приміщень, що будувались до 2006 року, можна привести нормовані показники природного та штучного освітлення відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 [18], які наведені у додатках 9, 10. При проектуванні приміщень нових будівель та тих, що підлягають реконструкції, треба застосовувати ДБН В.2.5-28-2006 [19] (додатки 11, 12).

На підприємстві телекомунікаційної галузі слід врахувати наступні правила безпеки при роботі з освітлювальним обладнанням:

– При освітленні підземних оглядових споруд;

– При обладнанні абонентських пунктів;

– При експлуатації тимчасових фургонів;

– У приміщеннях вводу кабелів;

– У ремонтних, регулювальних, настроювальних майстернях і при виконанні паяльних робіт;

– При обладнанні й обслуговуванні джерел живлення.

Далі у п. 1.1. наведений приклад оцінювання стану освітленості приміщення для роботи в умовах телекомунікаційної лабораторії та у п. 1.2 – гігієнічної оцінки і нормування випромінювання ЕМП телекомунікаційного обладнання у виробничих умовах і на території жилої забудови.

1.1 Оцінка стану освітленості приміщення для роботи в умовах телекомунікаційної лабораторії, центру моніторингу стану телекомунікаційних мереж або конструкторського бюро

 

У відповідності до [18, 19] потрібно встановити розряд і підрозряд зорової роботи, що виконується. Розряд і підрозряд визначити залежно від найменшого розміру об’єкта розрізнення, характеристики фону та контрасту об’єкта розрізнення з фоном. Ураховувати, що для об’єктів, які світяться, розміром 0,5 мм і менше нормовані параметри слід вибирати відповідно до розміру об’єкту розрізнення і відносити їх до підрозряду «в». Визначити нормативне значення мінімальної освітленості при загальному штучному освітленні (додатки 9, 11). ДСанПіН 3.3.2.007-98 [9] вимагає, щоб мінімальна освітленість дорівнювала 300-500 лк.

Якщо нормування проводиться відповідно вимог СНиП ІІ-4-79, треба вибрати нормативне значення коефіцієнта природної освітленості, е_н^III, % (додаток 9, 11) з урахуванням конструктивного виконання природного освітлення та стійкості снігового покриву. Перерахувати його для умов м. Харкова (ІV пояс світлового клімату), де виконувалася дана бакалаврська робота, за формулою (1.1):

, (1.1)

де е_н^IV – коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV поясу світлового клімату;

е_н^III – коефіцієнт природної освітленості для III поясу світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату; для ІV поясу m = 0,9 (додаток 10);

c – коефіцієнт сонячності клімату; для м. Харкова, яке розташоване у ІV поясі світлового клімату на 50^о північної широти, в залежності від орієнтації вікон відносно сторін світу c = 0,7 ÷ 0,95 (додаток 10).

Порівняти отримане значення е_н^IV з рекомендованим значенням КПО не нижче 1,5 % відповідно вимог [9].

Згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 [19] нормоване значення КПО, е_N,%, для будинків, розташованих у різних районах України, слід визначати за формулою (1.2):

е_N = е_н ∙ m_N, (1.2)

де е_н− значення за таблицею, дані якої наведені у додатку 11;

m_N − коефіцієнт світлового клімату, що приведений у додатку 12;

N − номер групи забезпеченості природним світлом.

Отримані за формулами (1.1) та (1.2) значення слід округляти до десятих долів.

При аналізі дії джерел вібрації, шуму, інфразвуку та ультразвуку визначити допустимі значення параметрів, що нормуються: рівнів віброшвидкості або віброприскорення (додаток 13) [20, 21], рівнів звукового тиску чи рівня звуку (додатки 14, 15) [10, 22-24].

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів нормуються згідно з ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ [25] (додаток 16).

Для робочих місць користувачів ЕОМ нормативні рівні електромагнітних полів і потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання установити згідно до вимог та ДСанПіН 3.3.2.007-98 (додаток 16) [9].

Іонізуюче випромінювання та розряди статичної електрики призводять до іонізації повітря робочої зони. Нормативні рівні концентрації позитивних та негативних іонів повинні відповідати вимогам СН 2152-80 (додаток 16) [27].

Обов’язково треба розглянути також питання охорони навколишнього природного середовища (з урахуванням вимог ISO 14000), для чого охарактеризувати потенційні джерела забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери внаслідок функціонування конкретного робочого місця, лабораторії, установи чи підприємства взагалі.

Користувачі ЕОМ, ураховуючи масовість поширення комп’ютерів, наводять інформацію за міжнародними стандартами, що надана у додатку 17.

 

1.2 Гігієнічна оцінка і нормування випромінювання ЕМП телекомунікаційного обладнання у виробничих умовах і на території жилої забудови

 

Гігієнічна оцінка випромінювання електромагнітного поля полягає у вимірюванні або розрахунку (при прогнозуванні) очікуваних рівнів нормованих енергетичних характеристик поля: напруженостей електричної Е, В/м, і магнітної H, А/м, складових в діапазонах високих (30 кГц – 30 МГц) і ультрависоких (30 – 300 МГц) частот і щільності потоку енергії (ЩПЕ), Вт/м² (мкВт/см²), в діапазоні надвисоких частот (300 МГц – 300 ГГц) і порівнянні їх фактичних значень на робочих місцях (в робочій зоні) або на території житлової забудови з гранично допустимими Е_ГД, Н_ГД, ЩПЕ_ПД в залежності від тривалості впливу.

Достовірна оцінка небезпеки і шкідливості електромагнітного поля на виробництві або в житловій зоні дозволяє визначити необхідність проведення профілактичних заходів проти їх шкідливого впливу на організм людей і застосування способів і засобів захисту. Розраховані значення нормованих енергетичних характеристик поля допускається використовувати для гігієнічної оцінки його на планованих виробництвах або об'єктах з джерелами електромагнітних випромінювань, тобто для прогнозування електромагнітної обстановки в тому чи іншому виробничому приміщенні або на території житлових забудов.

Розрахункові формули для визначення E, H і ЩПЕ представлені в табл. 1.3.

 

Таблица 1.3 – Розрахункові формулы

Частота ЕМП	Формули для розрахунку нормованих параметрів	Визначення
Від 300кГц до 300МГц		I - ток у провіднику (антені), А L - довжина провідника (антени), м ε - діелектрична проникність середовища, ф/м ω - кругова частота, рад/с
Від 300 МГц до 300 ГГц	, Вт/м , Вт/м	Рвипр – потужність випромінювання, Вт r – відстань до антени, м g – коефіцієнт підсилення антени Фз – фактор Землі, який залежить від типу передатчика і характеристик траси

 

У діапазоні частот 300 Гц - 30 кГц встановлюються фіксовані значення гранично допустимих рівнів, рівні їх електричної оставляющей1000В / м (для умов шахт – 500 В / м), по магнітній складовій – 25 А / м.

Для персоналу гранично допустиме значення Е і Н в діапазоні частот 30 кГц – 300 МГц на робочому місці слід визначати виходячи з допустимої енергетичної навантаження та часу впливу за формулами:

,

де T – час впливу, год; ЕН_ЕГД і ЕН_НГД – гранично допустиме значення енергетичного навантаження протягом робочого дня, відповідно до (В/м)²ч та (А/м)²ч (табл. 1.4).

 

Таблиця 1.4 – Гранично допустимі значення енергетичного навантаження

Параметр	Граничні значення у діапазоні частот, МГц
Від 0.03 до 3.0	Більш 3 до 30	Більш 30 до 300
ЕНЕГД, (В/м)^2ч	20 000
ЕННГД, (А/м)^2ч		–	–

 

Для діапазону 30 кГц – 300 ГГц при впливі на персонал ЕМП від декількох джерел, що працюють в частотних діапазонах, для яких встановлені єдині гранично допустимі рівні, слід визначати сумарну енергетичну навантаження при рівних ГДУ за формулою:

При наявності джерел, які працюють в частотних діапазонах, для яких встановлені різні значення ПДУ, безпека впливу ЄМП оцінюється сумою відносин енергетичних навантажень, створюваних кожним джерелом і відповідним гранично допустимим значенням параметра:

.

При впливі на персонал EМП з різними нормованими параметрами безпеку впливу оцінюється за критерієм:

Одночасний вплив електричного і магнітного полів у діапазоні від 0,03 до 3,0 МГц слід вважати допустимими за умови:

Гранично допустимі рівні (ГДР) в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц слід визначати виходячи з допустимої енергетичної навантаження (ЕН ЩПЕ_ПД), рівної 2 Вт ч/м² або 200 мкВт ч/см², і часу впливу (T, год) за формулою:

,

де К – коефіцієнт ослаблення біологічної активності, рівний 1 (одиниці) для всіх випадків впливу, виключаючи опромінення від обертових та скануючих антен, і 10 (десяти) – для випадків опромінення від обертових та скануючих антен з частотою обертання чи сканування не більш 1 Гц та шпаруватістю не менше 50.

Для житлової території ГДР поширюються на діапазон частот 30 кГц - 300 ГГц. ГДР ЕМП для населення при цілодобовому безперервному випромінюванні в діапазоні частот 30 кГц - 30 ГГц вказані в табл. 1.5.

Таблица 1.5 – ГДР ЕМП для населення

 

№ діапазону	Частоти	Довжина хвилі	ГДР
	30-300 кГц	10-1 км	25 В/м
	0.3-30 МГц	1-0.1 км	15 В/м
	3-30 МГц	100-10 м	10 В/м
	30-300 МГц	10-1 м	3 В/м
	300-3000 МГц	1-0.1м	10 мкВт/см^2
	3-30 ГГц	10-1 см	10 мкВт/см^2

 

Рівні ЕМП в 9 - 10 діапазонах при імпульсному випромінюванні на житловій території і в районах, де діють, проектуються та реконструюються РЛС, а також на території, призначеній для перспективного містобудівного освоєння в районі діючих РЛС, також не повинні перевищувати ГДР.

Наприкінці розділу навести висновки про те, що дотримання приведених нормативних параметрів факторів виробничого середовища дозволяють створити на робочих місцях сприятливі умови праці.

 

 

Список джерел інформації

 

1. Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред. проф. В.В. Березуцького. − Харків: Факт, 2005.−480 с.

2. Охрана труда в машиностроении: Учебник для машиностроительных вузов /Е.Я. Юдин, С.В. Белов, С.К. Баланцев и др. /Под ред. Е.Я. Юдина и С.В. Белова. − М.: Машиностроение, 1983. – 432 с.

3. Закон України «Про охорону праці» від 21 листопада 2002 року.

4. Закон Украины «Об охране окружающей природной среды» от 25 июня 1991 года.

5. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів настанови щодо їх застосування. − К., 1997.

6. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. − К., 1997.

7. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. – М.: Стройиздат, 1972. – 96 с.

8. НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Затверджено наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірнічного нагляду від 26.03.2010, № 65.

9. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998, № 7.

10. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833.

11. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. − М.: Стройиздат, 1985. – 16 с.

12. ДБН В.1.1-7-02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К., 2002.

13. ПУЭ. Правила устройства электроустановок. − Х.: Форт, 2011. − 648 с.

14. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введен 01.01.1976.

15. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. – Введен 01.01.1977.

16. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. − Введен 01.01.1989.

17. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України від 01.12.1999, № 42.

18. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. − М.: Стройиздат, 1980. −110 с.

19. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. − Чинний з 01.10.2006.

20. ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. – Чинний з 01.02.2009.

21. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. – К., 1999.

22. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. − Введен 01.07.1984.

23. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України. – К., 1999.

24. ГОСТ 12.1.001-89 ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности. − Введен 01.07.1990.

25. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введен 01.01.1985.

26. ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97. – Затвердж. постановою МОЗУ від 14.07.1997, № 58.

27. ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень СН 2152-80. – Затвердж. постановою МОЗ СРСР від 12.02.1980.

28. ДСТУ EN 41003:2006 Обладнання, яке підключають до телекомунікаційних мереж. Вимоги безпеки (EN 41003:1998, IDT)

29. Батлук В. А., Гогіташвілі Г. Г., Уваров Р.В., Смердова Т. А. Охорона праці в галузі телекомунікацій. Навч. посіб. – Львів: Афіша, 2003. – 320 с.

30. ДСТУ IEC 60065:2009 Аудіо-, відео- та подібна електронна апаратура. Вимоги щодо безпеки (ІЕС 60065:2005, IDT) (Застосовується з 01.01.2011)

31. ГОСТ 12.1.040-83 ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положення

32. ДСТУ IEC 60825-4:2003 Безпечність лазерних виробів. Частина 4. Лазерні захисні пристрої (ІEC 60825-4:1997, ІDT)

33. ДСТУ IEC 60825-1:2004 Безпечність лазерних виробів. Частина 1. Класифікація обладнання, вимоги та настанова користувачеві (IEC 60825-1:2001, ІDT)

34. ДСТУ IEC 60825-2:2006 Безпечність лазерних виробів. Частина 2. Безпечність волоконно-оптичних систем передавання (ІЕС 60825-2:2005, IDT)

35. ДСТУ 4467-1:2005 Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги (ІЕС 60950-1:2001, MOD)

36. ДСТУ 4755:2007 Обладнання радіопередавальне. Вимоги щодо безпеки (EN 60215:1989, MOD)

37. ДСТУ EN 50360:2007 Обладнання систем радіозв’язку абонентське. Підтвердження відповідності базовим граничним рівням, пов’язаним з дією електромагнітних полів від 300 МГц до 3 ГГц на людину (EN 50360:2001, IDT)

38. ДСТУ EN 50385:2007 Радіостанції систем з радіодоступом базові та стаціонарні кінцеві. Підтвердження відповідності базовим граничним чи контрольним рівням, пов'язаним з дією радіочастотних електромагнітних полів від 110 МГц до 40 ГГц на широкий загал (EN 50385:2002, ІDT).

39. ДСТУ 4113-2001 Апаратура обробляння інформації. Вимоги безпеки та методи випробувань (ІЕС 60950:1999, MOD).

40. ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения прикосновения и токов (ГОСТ 12.1.038-82, ІDT).

41. Державний Комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду – Наказ від 27.03.2007 № 62 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 р. за № 573/13840 Про затвердження Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті.

42. РД 34.21.122-87 «Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будинків і споруд».

43. ГОСТ 464-79 Заземления для стационарных установок проводной связи, радиорелейных станций, радиотрансляционных узлов проводного вещания и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления.

44. НАПБ А.01.001-2004 (ДНАОП 0.01–1.01–95). Правила пожежної безпеки в Україні.

45. Державний комітет зв‘язку та інформатизації Україні. Наказ № 156 від 26.10.2000. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2001 р. за № 54/5245 Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв'язку.

46. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Наказ 05.05.2009 № 303. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2009 р. за № 482/16498 Про затвердження Правил щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів рухомого (мобільного) зв'язку та безпроводового доступу.

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

Державна політика в сфері охорони праці [3]

 

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

· пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

· підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

· комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;

· соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

· встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

· адаптації трудових процесів до можливостей працівника з

 

Продовження додатка 1

 

урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

· використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, досягнення яких не суперечить законодавству;

· інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

· забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій роботодавців та їх представників з усіма соціальними групами працівників під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

· використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

 

 

Додаток 2