Укладач І.В. Терещенко, С.В. Штангей

Укладач І.В. Терещенко, С.В. Штангей

 

Рецензент

 

Кафедра телекомунікаційних систем факультету ТКВТ ХНУРЕ

 

Вступ

Державна атестація випускників освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) «бакалавр» з питань охорони праці згідно зі спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з гірничого нагляду, промислової безпеки та охорони праці від 21.10.2010 р. №969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» передбачає наявність у випускній роботі окремого розділу «Охорона праці».

Мета методичних вказівок − визначити основний зміст та обсяг розділу «Охорона праці» у випускних роботах студентів ОКР «бакалавр» кафедри ТКС факультету ТКВТ ХНУРЕ очної та заочної форм навчання.

Обсяг даного розділу пояснювальної записки у випускних роботах повинен займати 5...10 сторінок машинописного тексту. Наведена інформація має носити оригінальний для кожної роботи конкретний характер, відповідати темі бакалаврської роботи (проекту). Не слід приводити загальних положень або переписувати інструкції з охорони праці, пам’ятки, розділи підручників та інше.

Розділ «Охорона праці» повинен посилатися на законодавство України про охорону праці, матеріали галузевих телекомунікаційних і загальнодержавних стандартів щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були підготовлені студентом під час вивчення нормативних дисциплін «Основи охорони праці», «Безпека життєдіяльності», консультацій і проходження переддипломної практики.

Вимоги охорони праці та навколишнього середовища повинні витікати з умов на робочому місці, яке передбачається темою випускної роботи. Зокрема, треба звернути увагу на систему стандартів ISO 14000. Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту. Типові положення цих стандартів полягають у тому, що в організації повинні виконуватися визначені процедури, повинні бути підготовлені певні документи, призначені відповідальні за визначені сфери екологічно значимої діяльності.

Основні робочі місця, для яких розробляються відповідні вимоги з охорони праці та навколишнього середовища у випускних роботахстудентів ОКР «бакалавр» кафедри ТКС, умовно можна віднести до наступних груп:

· робоче місце користувача ЕОМ моніторингу стану телекомунікаційних систем та мереж або програміста;

· робоче місце інженера-дослідника в умовах телекомунікаційної лабораторії;

· робоче місце інженера, який виконує теоретичні розрахунки або конструкторські роботи у галузі телекомунікацій;

· робоче місце інженера, який проводе налагоджування і вимірювання параметрів телекомунікаційного обладнання;

· робоче місце інженера в умовах виробництва телекомунікаційного обладнання.

Якщо студент виконує випускну роботу на декількох робочих місцях, він має вибрати одне (самостійно чи за рекомендацією викладача-консультанта розділу).

Розділ «Охорона праці» вміщують після основних розділів перед економічним. Перелік нормативних посилань, які були використані при написанні розділу «Охорона праці», можна навести:

1. На початку розділу, не нумеруючи їх у наступному тексті;

2. У загальному переліку джерел інформації наприкінці пояснювальної записки з урахуванням відповідної нумерації по тексту.

У другому випадку черговість посилань на джерела повинна відповідати черговості появи цих посилань у тексті або бути наведеною за алфавітом.

Розділ «Охорона праці» підписує викладач-консультант кафедри ТКС ХНУРЕ за напрямом консультацій «Охорона праці в галузі телекомунікацій». Без цього підпису на титульних листах бакалаврська робота не допускається до захисту. Під час захисту бакалаврської роботи в докладі студент повинен перелічити питання, які були розв’язані у розділі «Охорона праці», зробити висновки щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах.

Таблиця1.2 – Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт за енерговитратами	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с

Вказати види освітлення приміщення, в якому розташоване конкретне робоче місце. Для приміщень, що будувались до 2006 року, можна привести нормовані показники природного та штучного освітлення відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 [18], які наведені у додатках 9, 10. При проектуванні приміщень нових будівель та тих, що підлягають реконструкції, треба застосовувати ДБН В.2.5-28-2006 [19] (додатки 11, 12).

На підприємстві телекомунікаційної галузі слід врахувати наступні правила безпеки при роботі з освітлювальним обладнанням:

– При освітленні підземних оглядових споруд;

– При обладнанні абонентських пунктів;

– При експлуатації тимчасових фургонів;

– У приміщеннях вводу кабелів;

– У ремонтних, регулювальних, настроювальних майстернях і при виконанні паяльних робіт;

– При обладнанні й обслуговуванні джерел живлення.

Далі у п. 1.1. наведений приклад оцінювання стану освітленості приміщення для роботи в умовах телекомунікаційної лабораторії та у п. 1.2 – гігієнічної оцінки і нормування випромінювання ЕМП телекомунікаційного обладнання у виробничих умовах і на території жилої забудови.

1.1 Оцінка стану освітленості приміщення для роботи в умовах телекомунікаційної лабораторії, центру моніторингу стану телекомунікаційних мереж або конструкторського бюро

 

У відповідності до [18, 19] потрібно встановити розряд і підрозряд зорової роботи, що виконується. Розряд і підрозряд визначити залежно від найменшого розміру об’єкта розрізнення, характеристики фону та контрасту об’єкта розрізнення з фоном. Ураховувати, що для об’єктів, які світяться, розміром 0,5 мм і менше нормовані параметри слід вибирати відповідно до розміру об’єкту розрізнення і відносити їх до підрозряду «в». Визначити нормативне значення мінімальної освітленості при загальному штучному освітленні (додатки 9, 11). ДСанПіН 3.3.2.007-98 [9] вимагає, щоб мінімальна освітленість дорівнювала 300-500 лк.

Якщо нормування проводиться відповідно вимог СНиП ІІ-4-79, треба вибрати нормативне значення коефіцієнта природної освітленості, е_н^III, % (додаток 9, 11) з урахуванням конструктивного виконання природного освітлення та стійкості снігового покриву. Перерахувати його для умов м. Харкова (ІV пояс світлового клімату), де виконувалася дана бакалаврська робота, за формулою (1.1):

, (1.1)

де е_н^IV – коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV поясу світлового клімату;

е_н^III – коефіцієнт природної освітленості для III поясу світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату; для ІV поясу m = 0,9 (додаток 10);

c – коефіцієнт сонячності клімату; для м. Харкова, яке розташоване у ІV поясі світлового клімату на 50^о північної широти, в залежності від орієнтації вікон відносно сторін світу c = 0,7 ÷ 0,95 (додаток 10).

Порівняти отримане значення е_н^IV з рекомендованим значенням КПО не нижче 1,5 % відповідно вимог [9].

Згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 [19] нормоване значення КПО, е_N,%, для будинків, розташованих у різних районах України, слід визначати за формулою (1.2):

е_N = е_н ∙ m_N, (1.2)

де е_н− значення за таблицею, дані якої наведені у додатку 11;

m_N − коефіцієнт світлового клімату, що приведений у додатку 12;

N − номер групи забезпеченості природним світлом.

Отримані за формулами (1.1) та (1.2) значення слід округляти до десятих долів.

При аналізі дії джерел вібрації, шуму, інфразвуку та ультразвуку визначити допустимі значення параметрів, що нормуються: рівнів віброшвидкості або віброприскорення (додаток 13) [20, 21], рівнів звукового тиску чи рівня звуку (додатки 14, 15) [10, 22-24].

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів нормуються згідно з ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ [25] (додаток 16).

Для робочих місць користувачів ЕОМ нормативні рівні електромагнітних полів і потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання установити згідно до вимог та ДСанПіН 3.3.2.007-98 (додаток 16) [9].

Іонізуюче випромінювання та розряди статичної електрики призводять до іонізації повітря робочої зони. Нормативні рівні концентрації позитивних та негативних іонів повинні відповідати вимогам СН 2152-80 (додаток 16) [27].

Обов’язково треба розглянути також питання охорони навколишнього природного середовища (з урахуванням вимог ISO 14000), для чого охарактеризувати потенційні джерела забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери внаслідок функціонування конкретного робочого місця, лабораторії, установи чи підприємства взагалі.

Користувачі ЕОМ, ураховуючи масовість поширення комп’ютерів, наводять інформацію за міжнародними стандартами, що надана у додатку 17.

 

1.2 Гігієнічна оцінка і нормування випромінювання ЕМП телекомунікаційного обладнання у виробничих умовах і на території жилої забудови

 

Гігієнічна оцінка випромінювання електромагнітного поля полягає у вимірюванні або розрахунку (при прогнозуванні) очікуваних рівнів нормованих енергетичних характеристик поля: напруженостей електричної Е, В/м, і магнітної H, А/м, складових в діапазонах високих (30 кГц – 30 МГц) і ультрависоких (30 – 300 МГц) частот і щільності потоку енергії (ЩПЕ), Вт/м² (мкВт/см²), в діапазоні надвисоких частот (300 МГц – 300 ГГц) і порівнянні їх фактичних значень на робочих місцях (в робочій зоні) або на території житлової забудови з гранично допустимими Е_ГД, Н_ГД, ЩПЕ_ПД в залежності від тривалості впливу.

Достовірна оцінка небезпеки і шкідливості електромагнітного поля на виробництві або в житловій зоні дозволяє визначити необхідність проведення профілактичних заходів проти їх шкідливого впливу на організм людей і застосування способів і засобів захисту. Розраховані значення нормованих енергетичних характеристик поля допускається використовувати для гігієнічної оцінки його на планованих виробництвах або об'єктах з джерелами електромагнітних випромінювань, тобто для прогнозування електромагнітної обстановки в тому чи іншому виробничому приміщенні або на території житлових забудов.

Розрахункові формули для визначення E, H і ЩПЕ представлені в табл. 1.3.

 

Таблица 1.3 – Розрахункові формулы

Частота ЕМП	Формули для розрахунку нормованих параметрів	Визначення
Від 300кГц до 300МГц		I - ток у провіднику (антені), А L - довжина провідника (антени), м ε - діелектрична проникність середовища, ф/м ω - кругова частота, рад/с
Від 300 МГц до 300 ГГц	, Вт/м , Вт/м	Рвипр – потужність випромінювання, Вт r – відстань до антени, м g – коефіцієнт підсилення антени Фз – фактор Землі, який залежить від типу передатчика і характеристик траси

 

У діапазоні частот 300 Гц - 30 кГц встановлюються фіксовані значення гранично допустимих рівнів, рівні їх електричної оставляющей1000В / м (для умов шахт – 500 В / м), по магнітній складовій – 25 А / м.

Для персоналу гранично допустиме значення Е і Н в діапазоні частот 30 кГц – 300 МГц на робочому місці слід визначати виходячи з допустимої енергетичної навантаження та часу впливу за формулами:

,

де T – час впливу, год; ЕН_ЕГД і ЕН_НГД – гранично допустиме значення енергетичного навантаження протягом робочого дня, відповідно до (В/м)²ч та (А/м)²ч (табл. 1.4).

 

Таблиця 1.4 – Гранично допустимі значення енергетичного навантаження

Параметр	Граничні значення у діапазоні частот, МГц
Від 0.03 до 3.0	Більш 3 до 30	Більш 30 до 300
ЕНЕГД, (В/м)^2ч	20 000
ЕННГД, (А/м)^2ч		–	–

 

Для діапазону 30 кГц – 300 ГГц при впливі на персонал ЕМП від декількох джерел, що працюють в частотних діапазонах, для яких встановлені єдині гранично допустимі рівні, слід визначати сумарну енергетичну навантаження при рівних ГДУ за формулою:

При наявності джерел, які працюють в частотних діапазонах, для яких встановлені різні значення ПДУ, безпека впливу ЄМП оцінюється сумою відносин енергетичних навантажень, створюваних кожним джерелом і відповідним гранично допустимим значенням параметра:

.

При впливі на персонал EМП з різними нормованими параметрами безпеку впливу оцінюється за критерієм:

Одночасний вплив електричного і магнітного полів у діапазоні від 0,03 до 3,0 МГц слід вважати допустимими за умови:

Гранично допустимі рівні (ГДР) в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц слід визначати виходячи з допустимої енергетичної навантаження (ЕН ЩПЕ_ПД), рівної 2 Вт ч/м² або 200 мкВт ч/см², і часу впливу (T, год) за формулою:

,

де К – коефіцієнт ослаблення біологічної активності, рівний 1 (одиниці) для всіх випадків впливу, виключаючи опромінення від обертових та скануючих антен, і 10 (десяти) – для випадків опромінення від обертових та скануючих антен з частотою обертання чи сканування не більш 1 Гц та шпаруватістю не менше 50.

Для житлової території ГДР поширюються на діапазон частот 30 кГц - 300 ГГц. ГДР ЕМП для населення при цілодобовому безперервному випромінюванні в діапазоні частот 30 кГц - 30 ГГц вказані в табл. 1.5.

Таблица 1.5 – ГДР ЕМП для населення

 

№ діапазону	Частоти	Довжина хвилі	ГДР
	30-300 кГц	10-1 км	25 В/м
	0.3-30 МГц	1-0.1 км	15 В/м
	3-30 МГц	100-10 м	10 В/м
	30-300 МГц	10-1 м	3 В/м
	300-3000 МГц	1-0.1м	10 мкВт/см^2
	3-30 ГГц	10-1 см	10 мкВт/см^2

 

Рівні ЕМП в 9 - 10 діапазонах при імпульсному випромінюванні на житловій території і в районах, де діють, проектуються та реконструюються РЛС, а також на території, призначеній для перспективного містобудівного освоєння в районі діючих РЛС, також не повинні перевищувати ГДР.

Наприкінці розділу навести висновки про те, що дотримання приведених нормативних параметрів факторів виробничого середовища дозволяють створити на робочих місцях сприятливі умови праці.

 

 

Список джерел інформації

 

1. Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред. проф. В.В. Березуцького. − Харків: Факт, 2005.−480 с.

2. Охрана труда в машиностроении: Учебник для машиностроительных вузов /Е.Я. Юдин, С.В. Белов, С.К. Баланцев и др. /Под ред. Е.Я. Юдина и С.В. Белова. − М.: Машиностроение, 1983. – 432 с.

3. Закон України «Про охорону праці» від 21 листопада 2002 року.

4. Закон Украины «Об охране окружающей природной среды» от 25 июня 1991 года.

5. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів настанови щодо їх застосування. − К., 1997.

6. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. − К., 1997.

7. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. – М.: Стройиздат, 1972. – 96 с.

8. НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Затверджено наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірнічного нагляду від 26.03.2010, № 65.

9. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998, № 7.

10. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833.

11. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. − М.: Стройиздат, 1985. – 16 с.

12. ДБН В.1.1-7-02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К., 2002.

13. ПУЭ. Правила устройства электроустановок. − Х.: Форт, 2011. − 648 с.

14. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введен 01.01.1976.

15. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. – Введен 01.01.1977.

16. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. − Введен 01.01.1989.

17. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України від 01.12.1999, № 42.

18. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. − М.: Стройиздат, 1980. −110 с.

19. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. − Чинний з 01.10.2006.

20. ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. – Чинний з 01.02.2009.

21. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. – К., 1999.

22. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. − Введен 01.07.1984.

23. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України. – К., 1999.

24. ГОСТ 12.1.001-89 ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности. − Введен 01.07.1990.

25. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введен 01.01.1985.

26. ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97. – Затвердж. постановою МОЗУ від 14.07.1997, № 58.

27. ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень СН 2152-80. – Затвердж. постановою МОЗ СРСР від 12.02.1980.

28. ДСТУ EN 41003:2006 Обладнання, яке підключають до телекомунікаційних мереж. Вимоги безпеки (EN 41003:1998, IDT)

29. Батлук В. А., Гогіташвілі Г. Г., Уваров Р.В., Смердова Т. А. Охорона праці в галузі телекомунікацій. Навч. посіб. – Львів: Афіша, 2003. – 320 с.

30. ДСТУ IEC 60065:2009 Аудіо-, відео- та подібна електронна апаратура. Вимоги щодо безпеки (ІЕС 60065:2005, IDT) (Застосовується з 01.01.2011)

31. ГОСТ 12.1.040-83 ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положення

32. ДСТУ IEC 60825-4:2003 Безпечність лазерних виробів. Частина 4. Лазерні захисні пристрої (ІEC 60825-4:1997, ІDT)

33. ДСТУ IEC 60825-1:2004 Безпечність лазерних виробів. Частина 1. Класифікація обладнання, вимоги та настанова користувачеві (IEC 60825-1:2001, ІDT)

34. ДСТУ IEC 60825-2:2006 Безпечність лазерних виробів. Частина 2. Безпечність волоконно-оптичних систем передавання (ІЕС 60825-2:2005, IDT)

35. ДСТУ 4467-1:2005 Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги (ІЕС 60950-1:2001, MOD)

36. ДСТУ 4755:2007 Обладнання радіопередавальне. Вимоги щодо безпеки (EN 60215:1989, MOD)

37. ДСТУ EN 50360:2007 Обладнання систем радіозв’язку абонентське. Підтвердження відповідності базовим граничним рівням, пов’язаним з дією електромагнітних полів від 300 МГц до 3 ГГц на людину (EN 50360:2001, IDT)

38. ДСТУ EN 50385:2007 Радіостанції систем з радіодоступом базові та стаціонарні кінцеві. Підтвердження відповідності базовим граничним чи контрольним рівням, пов'язаним з дією радіочастотних електромагнітних полів від 110 МГц до 40 ГГц на широкий загал (EN 50385:2002, ІDT).

39. ДСТУ 4113-2001 Апаратура обробляння інформації. Вимоги безпеки та методи випробувань (ІЕС 60950:1999, MOD).

40. ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения прикосновения и токов (ГОСТ 12.1.038-82, ІDT).

41. Державний Комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду – Наказ від 27.03.2007 № 62 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 р. за № 573/13840 Про затвердження Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті.

42. РД 34.21.122-87 «Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будинків і споруд».

43. ГОСТ 464-79 Заземления для стационарных установок проводной связи, радиорелейных станций, радиотрансляционных узлов проводного вещания и антенн систем коллективного приема телевидения. Нормы сопротивления.

44. НАПБ А.01.001-2004 (ДНАОП 0.01–1.01–95). Правила пожежної безпеки в Україні.

45. Державний комітет зв‘язку та інформатизації Україні. Наказ № 156 від 26.10.2000. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2001 р. за № 54/5245 Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі зв'язку.

46. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Наказ 05.05.2009 № 303. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2009 р. за № 482/16498 Про затвердження Правил щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів рухомого (мобільного) зв'язку та безпроводового доступу.

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

Державна політика в сфері охорони праці [3]

 

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

· пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

· підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

· комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;

· соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

· встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

· адаптації трудових процесів до можливостей працівника з

 

Продовження додатка 1

 

урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

· використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, досягнення яких не суперечить законодавству;

· інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

· забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій роботодавців та їх представників з усіма соціальними групами працівників під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

· використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

 

 

Додаток 2

Додаток 3

Вимоги ДСТУ ISO 14001-97 та 14004-97

Ці стандарти встановлюють вимоги до системи управління навколишнім середовищем (НС), які поширюються на організації всіх типів та масштабу діяльності незалежно від форми власності та видів діяльності.

Системи управління НС дозволяють організаціям установити основні методи визначення екологічної політики, шляхи досягнення відповідності виробництва екологічним цілям та надання доказів такої відповідності іншим зацікавленим сторонам.

Управління НС охоплює весь комплекс проблем, включаючи і ті, що пов’язані з загальною стратегією організації та її конкурентною здатністю. Воно стосується тих екологічних аспектів, які організація може контролювати і на які може впливати.

Програми управління НС включають розподілення відповідальності за досягнення поставлених цілей на кожному відповідному ієрархічному та функціональному рівні організації; визначення коштів та термінів, які необхідні для досягнення цих цілей.

Організаціям належить розробляти та підтримувати в робочому стані документально оформлені методики регулярного моніторингу і виміру основних параметрів процесів і робіт, що мають істотний вплив на НС (викиди в атмосферу, скидання у воду, управління відходами, використання сировини, матеріалів, інших природних ресурсів)

Основні принципи управління Н:

· зменшення відходів та раціональне використання природних ресурсів, попередження їхнього виснаження;

· контроль за впливом на НС сировини та матеріалів;

Продовження додатку 3

· зменшення або недопущення скидання чи викидів забруднюючих речовин у НС;

· проектування продукції таким чином, щоб мінімізувати її негативний вплив на НС при виготовленні, експлуатації, використанні і утилізації;

· мінімізації кожних значних несприятливих впливів нових розробок або проектів на НС.

До показників екологічних характеристик відносять;

· використану кількість сировини, матеріалів, енергії;

· кількість викидів в атмосферу (СО₂; NO_x; SO₂ та інших);

· ефективність використання сировини, матеріалів енергії;

· кількість екологічно небезпечних ситуацій;

· процентна доля рециркуляції відходів;

· процентна доля рециркуляції матеріалів, що використовують для упаковки;

· кількість кілометрів пробігу транспортних засобів на одиницю продукції;

· доля інвестицій, що призначені для охорони НС;

· кількість позивів, що пред’явлені та інше;

 

 

Додаток 4

Управління охороною праці на підприємстві [3]

 

Відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на кожному робочому місці умови праці, які відповідають нормативно-правовим актам, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

· створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

· розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

· впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

· забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

· забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

· організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання

Продовження додатка 4

 

та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

· розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

· здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

· організовує пропаганду безпечних методів роботи та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

· вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

 

 

Додаток 5

Додаток 6

Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою [10]

До вибухопожежонебезпечної категорії А віднесені приміщення, де застосовуються горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28^оС, у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа; приміщення, де застосовуються речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою.

До вибухопожежонебезпечної категорії Б віднесені приміщення, де обертаються горючий пил або волокна; легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28^оС; горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа.

До пожежонебезпечної категорії В віднесені приміщення, де обертаються важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали.

До пожежонебезпечної категорії Г віднесені приміщення, де обертаються негорючі речовини і матеріали в розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

До категорії Д віднесені приміщення, де обертаються негорючі речовини і матеріали у холодному стані.

Додаток 7

Додаток 8

Параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень на постійних робочих місцях [16,17]

Період року	Категорія робіт	Температура,^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
опти-мальна	допус- тима	опти-мальна	допус-тима	оптим. (не більше)	допус-тима
Холод-ний	Легка –Iа	22 – 24	21 – 25	40 – 60		0,1	Не більше 0,1
Легка –Iб	21 – 23	20 – 24	40 – 60		0,1	Не більше 0,2
Середньої важкості – IIа	18 – 20	17 – 23	40 – 60		0,2	Не більше 0,3
Середньої важкості – IIб	17 – 19	15 – 21	40 – 60		0,2	Не більше 0,4
Важка – III	16 – 18	13 – 19	40 – 60		0,3	Не більше 0,5
Теплий	Легка –I а	23 – 25	22 – 28	40 – 60	55 при 28 ^оС 60 при 27 ^оС 65 при 26 ^оС 60 при 25 ^оС 75 при 24 ^оС та нижче	0,1	0,1–0,2
Легка –I б	22 – 24	21 – 28	40 – 60	0,2	0,1–0,3
Середньої важкості – IIа	21 – 23	18 – 27	40 – 60	0,3	0,2–0,4
Середньої важкості – IIб	20 – 22	16 – 27	40 – 60	0,3	0,2–0,5
Важка – ІІІ	18 – 20	15 – 26	40 – 60	0,4	0,2–0,6

Додаток 9

Продовження додатку 9

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм мм	Розряд зорової роботи боти	Підрозряд зорової роботи	Контраст об’єкта розпізнавання з фоном	Характеристика фону	Освітленість при штучному освітленні, лк	КПО, ен^III, при природному (сполученому) освітленні, %
комбі- нованому	загальному	верхньому і боковому	боковому
Високої точності	Від 0,3 до 0,5	III	а б б в в в г г г	Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий	Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній			(3)	(1,2)
Середньої точності	Від 0,5 до 1	IV	а б б в в в г г г	Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий	Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній			(2,4)	1,5 (0,9)

 

Продовження додатку 9

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об’єкта розпізнавання з фоном	Характеристика фону	Освітленість при штучному освітленні, лк	КПО, ен^III, при природному (сполученому) освітленні, %
ком бі- комбіноване	загальне	верхнє і бокове	бокове
Малої точності	Від до 5	V	а б б в в в г г г	Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий	Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній	- - - - - -		(1,8)	(0,6)
Груба (дуже малої точності)	Біль-ше	VI	-	Незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном	-		(1,2)	0,5 (0,3)

 

 

Закінчення додатку 9

Характеристика зорової роботи

Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм

Розряд зорової роботи

Підр