Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі на АС, уперше виявлений або в періоді загострення захворювання, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на АС в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії можуть знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках. Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.

Діагностика

Римські критерії.

1.Біль у крижах—3 місяці, у спокої постійна.

2.Біль і скутість у грудній клітці.

3.Обмеження рухливості поперекового відділу хребта.

4.Обмеження екскурсії грудної клітки.

5.Ірит гострий або в анамнезі.

6.Двосторонній сакроілеїт при рентгенологічному дослідженні.

При наявності 2-бічного сакроілеїта й одного з клінічних критеріїв чи наявності 4 з 5 критеріїв.

Модифіковані Нью-Йоркські критерії.

1.Біль у крижах протягом 3 місяців, що зменшується при фізичних вправах; у спокої-постійна.

2.Обмеження рухливості поперекового відділу хребта в сагітальній та фронтальній площинах.

3.Зменшення екскурсії грудної клітки відносно норми, що відповідає вікові та статі.

4.Рентгенологічні дані:

двосторонній сакроілеїт II-IV стадії або односторонній сакроілеїт III-IV стадії.

Достовірний АС - при наявності однобічного сакроілеїта III-IV стадії чи двобічного сакроілеїта II-IV стадії й одного з клінічних критеріїв.

Лікування

1.НПЗП.

2.Сульфаніламідні препарати.

3.Глюкокортикостероїди системно та локально.

4.Лікування м'язового спазму.

5. Системна ензимотерапія.

6.Лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури.

7. Хірургічне лікування:

· синовектомія - при неефективності консервативного лікування та збільшенні товщини синовіальної оболонки при УЗД понад 4 мм;

· ендопротезування суглобів, вертебротомія - при наявності деформації опорно-рухового апарату (ІІІ клініко-рентгенологічна стадія).

8.Санаторно-курортне лікування за показами.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування

1. Нормалізація або зниження клініко-лабораторних параметрів активності захворювання.
2. Зменшення (уповільнення) рентгенологічного прогресування ураження опорно-рухового апарату.

 

Директор

Департаменту організації та розвитку

Медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

 

Затверджено

наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 12.10.2006 № 676

 

 

Клінічний протокол

Надання медичної допомоги хворим із васкулітом Шенлейн-Геноха

(геморагічний васкуліит, пурпура Шенлейна –Геноха) (ВШГ)

 

Код МКХ 10: D69.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

ВШГ – це геморагічний васкуліт з IgA-імунними депозитами, що уражає дрібні судини (капіляри, венули, артеріоли).

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі на ВШГ, уперше виявлений чи в період загострення, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на ВШГ в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії мають знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках.

Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.

 

Діагностика*

1.Г еморагічна висипка, яка палькується.

Геморагічна висипка, яка пальпується і не пов'язана з тромбоцитопенією.

2. Початок хвороби у віці до 20 років.

3. Ішемія кишечника.

Дифузні болі в животі, що посилюються після їжі, діарея геморагічного характеру.

4. Виявлення скупчень гранулоцитів у стінках артеріол та венул.

При наявності двох з чотирьох вищеперерахованих критеріїв можна поставити діагноз геморагічного васкуліта Шенлейн-Геноха.

Чутливість становить 87,1%, специфічність - 87,7%.

 

Примітка * відповідає рекомендаціям Американської Колегії Ревматологів (ACR) 1990 року.

Лікування

1. Прямі антикоагулянти (у поєднанні з антиагрегантами протягом 1-1,5 міс).

2.Антиагреганти (до півроку).

3.Переливання свіжозамороженої плазми.

4.Глюкокортикостероїди (при абдомінальному синдромі).

5 Імуносупресивні засоби (у поєднанні з антикоагулянтами й антиагрегантами і ГКС при нефротичному або змішаному варіанті гломерулонефрита).

6.НПЗП (при ураженні суглобів та шкіри).

7.Амінохінолонові препарати (при легких формах захворювання, при шкірно-суглобовому синдромі, латентному гломерулонефриті з помірною протеїнурією та гематурією).

8.Вітаміни та інші засоби, які зменшують проникність та ламкість капілярів.

9.Антибіотики (при наявності прямих показань, а також для санації хронічних вогнищ інфекції в період ремісії).

10.Екстракорпоральна терапія: плазмаферез.

11. Препарати системної ензимотерапії в комбінованих програмах лікування.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування

Нормалізація клінічних симптомів геморагічного васкуліту, нормалізація або позитивна динаміка лабораторних показників (ШОЕ, лейкоцитів, протеїнів).

 

 

Директор

Департаменту організації та розвитку

Медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

 

Затверджено

наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 12.10.2006 № 676

 

 

Клінічний протокол

Надання медичної допомоги хворим із вузликовим поліартеріїтом (ВП)

 

Код МКХ 10: М30.0

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

ВП – некротизуюче запалення середніх і дрібних артерій без гломерулонефрита або васкуліта артеріол, капілярів і венул.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі на ВП, уперше виявлений чи в період загострення, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на ВП в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії мають знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках.

Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.

 

Діагностика*

1. Втрата 4кг маси тіла і більше з початку захворювання, не пов'язане з дотриманням дієти або з іншими факторами.

2. Сітчасте ліведо. Сотовий малюнок шкіри тулуба і кінцівок.

3. Біль або підвищена чутливість у яєчках, не пов'язана з інфекцією, травмою або іншими причинами.

4.Дифузна міалгія (за винятком м'язів плечового та тазового поясів), м'язова слабість, підвищена чутливість м'язів гомілок.

5. Мононевропатії або поліневропатія.

6. Діастолічний артеріальний тиск ³ 90мм рт.ст. Розвиток гіпертензії з діастолічним артеріальним тиском ³ 90мм рт.ст.

7. Підвищення рівня сечовини >40мг/дл або креатиніна >1,5мг/дл у крові, не пов'язане з дегідратацією або обструкцією.

8. Вірус гепатиту В. Наявність у сироватці крові поверхневого антигену вірусу гепатиту В або антитіл до нього.

9. Артеріографічні зміни. Виявлення на артеріограмі аневризм або оклюзій вісцеральних артерій, не пов'язаних з артеріосклерозом, фібромускулярною дисплазією або іншими незапальними причинами.

10. Виявлення при біопсії дрібних або середніх артерій поліморфно-ядерних лейкоцитів.

При наявності трьох або більше з вищеперерахованих критеріїв можна поставити діагноз ВП.

Чутливість становить 82,2%, специфічність - 86,6%.

 

Примітка * відповідає рекомендаціям Американської Колегії Ревматологів (ACR) 1990 року.

Лікування

1.Глюкокортикостероїди

2.Імуносупресори

3.Пульс-терапія при фульмінантному перебігу ВП і швидкопрогресуючому гломерулонефриті.

Найбільш доцільна комбінована терапія глюкокортикоїдами і цитостатиками.

3.Еферентна терапія: плазмаферез, лімфоцитоферез, імуносорбція.

4.Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6.НПЗП.

7.Амінохінолонові препарати.

8.Ангіопротектори.

9.Системна ензимотерапія в програмах комбінованого лікування з кортикостероїдами і цитостатиками.

10.При виявленні маркерів активної реплікації вірусу гепатиту В – противірусні препарати.

11.Симптоматичне лікування (лікування артеріальної гіпертензії, поліневриту, ХНН та ін.).