Различие в терминологии понятий туроператор и турагент в налоговом кодексе и в законе «про туризм».

Зміст пунктів 207 статті Податкового Кодексу (редакція діяла з 01.01 по 05.08. 2011)	Терміни та правила із Закона «Про Туризм»
РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ Стаття 207. Порядок оподаткування туристичних послуг
207.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування туристичних послуг, що надаються особою, яка діє від свого власного імені, не є агентом іншої особи і використовує товари чи послуги інших осіб у процесі надання цих туристичних послуг.
207.2. Туристична послуга - послуга з тимчасового розміщення туриста у готелі, мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання, а також послуги з харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого туристичного обслуговування, включаючи послуги із страхування життя або здоров'я такого туриста чи його цивільної відповідальності перед третіми особами, які включаються до вартості послуги з тимчасового розміщення туриста або вартості туристичного ваучера (путівки). Зазначений комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина туристична послуга.	Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо); супутні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам; характерні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам; готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;
207.3. Туристичний оператор - особа, що безпосередньо надає послугу з тимчасового розміщення туриста чи придбаває послуги інших платників податку, що включаються до складу туристичної послуги згідно з пунктом 207.2 цієї статті, з метою їх надання туристам як безпосередньо, так і через туристичного агента шляхом постачання туристичного ваучера (путівки).	«туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;»
207.4. Туристичний агент - особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, придбаває туристичний ваучер (путівку) або проводить посередницькі операції з його постачання від імені та/або за дорученням туристичного оператора туристам або іншим туристичним агентам	«туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг»
207.5. Базою оподаткування у разі проведення операції з постачання туристичної послуги туристичним оператором або туристичним агентом є вартість такої послуги (без урахування податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), тобто різниці між загальною сумою, що сплачується їх покупцем (без урахування податку), та фактичними витратами туристичного оператора з проведення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, вартість яких включається до вартості такої туристичної послуги, а для туристичних агентів - вартість туристичного ваучера (путівки), придбаного у туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції як посередники.
207.6. Базою оподаткування в разі проведення операції з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним послуг (туристичного ваучера (путівки)) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором (агентом) внаслідок придбання (створення) таких туристичних послуг.
207.7. Ставка податку, зазначена у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього розділу, нараховується на базу оподаткування, визначену згідно з пунктами 207.5 та 207.6 цієї статті.
207.8. У разі коли постачання туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не зареєстровані як платники податку, обов'язок із сплати податку покладається на осіб, що отримують такі послуги. Сума податку, нарахованого (сплаченого) туристичним оператором (агентом) відповідно до цього пункту, не підлягає включенню до складу податкового кредиту та бюджетному відшкодуванню.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Питання:

Чи розповсюджується порядок оподаткування туристичних послуг, встановлений ст. 207 Податкового кодексу України, на туристичних агентів, що провадять посередницькі операції з постачання туристичного ваучера (путівки) від імені та/або за дорученням туристичного оператора?

Відповідь:

Діє з 01.01.2011. Відповідно до п. 207.4 ст. 207 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), туристичний агент - особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, придбаває туристичний ваучер (путівку) або проводить посередницькі операції з його постачання від імені та/або за дорученням туристичного оператора туристам або іншим туристичним агентам. Згідно із п. 207.5 та п. 207.6 ст. 207 р. V ПКУ базою оподаткування в разі проведення операції з постачання туристичної послуги туристичним оператором або туристичним агентом є вартість такої послуги (без урахування податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), тобто різниці між загальною сумою, що сплачується їх покупцем (без урахування податку), та фактичними витратами туристичного оператора з проведення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, вартість яких включається до вартості такої туристичної послуги, а для туристичних агентів - вартість туристичного ваучера (путівки), придбаного в туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції як посередники.

Базою оподаткування в разі проведення операції з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним послуг (туристичного ваучера (путівки)) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором (агентом) внаслідок придбання (створення) таких туристичних послуг. Тобто, порядок оподаткування туристичних послуг, визначений ст. 207 р. V ПКУ, розповсюджується на туристичних агентів, які згідно з умовами цивільно-правових договорів, укладених з туристичними операторами, придбавають туристичні ваучери (путівки). Порядок оподаткування туристичних послуг, які здійснюються туристичними агентами, що провадять посередницькі операції з постачання туристичного ваучера (путівки) від імені та/або за дорученням туристичного оператора, здійснюється в загальновстановленому порядку, визначеному п. 189.4 ст. 189 р. V ПКУ, а саме дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту таких туристичних агентів визначається за правилами першої з подій, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.

189.4. Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

ВТОРОЙ ПЕРИОД

Зміст пунктів 207 статті Податкового Кодексу (редакція діє з 06.08. 2011)	Коментарі та запитання
Стаття 207. Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності 207.1. Цією статтею встановлюються особливості оподаткування туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга. 207.2. Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги). 207.3. Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги). 207.4. Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб'єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг. 207.5. Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є комісійна винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги). 207.6. Суми податку, що відповідно до статті 139 цього Кодексу включаються до витрат, не враховуються при визначенні бази оподаткування в цілях цієї статті. 207.7. Ставка податку, визначена у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього розділу, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 - 207.5 цієї статті. [Статтю 207 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 3609-VI від 07.07.2011 р.]	ЧТО ИЗМЕНИЛОСЬ с 06.08.2011? 1. Само название статьи – теперь четко говорит, что 207 статья определяет налогообложение туроператорской и турагентской деятельности. 2. Объект налогообложения и сами субъекты определяются по правилам и определениям закона «Про туризм». 3. Законодатели убрали понятия «ваучер (путевка)», как объект налогообложения. 4. Не плательщики НДС имеющие туроператорскую лицензию, теперь могут платить валюту нерезидентам, без оплаты 20% НДС. 5. У ТО база налогообложения по НДС = вознаграждение, т.е разница между суммами оплаченными покупателем (туристом) и его затратами на приобретение (формирование) турпродукта или туруслуги. При чем для ТО такое правило одинаково как для выездного так и для внутреннего туризма. 6. У ТО работающего по агентским договорам с нерезидентами база налогообложения = вознаграждение которое определяет нерезидент. Это совершенно новый пункт не имевший место и в законе про НДС, что дает возможность свободно заключать такие договора с нерезидентами. Укрепляет такую возможность и новая редакция п.160.9 статьи 160 НК по которой ТО могут работать по агентским договорам с нерезидентами без уплаты налога с доходов нерезидента. 7. У ТА база налогообложения по НДС = комиссия которую определяет ТО в Агентском договоре. Это были хорошие изменения для туроператоров и турагентов. Однако законодатели в изменениях к НК преподнесли нам неожиданный и не приятный сюрприз изменив статью 139 (на которую ссылается п.207.6). А именно абзац 4 пункта 139.1.6. говорит нам о том, что с 01.08.2011 турагенты и туроператоры не имеют права на весь входящий НДС (НДС в затратах и приобретенных товароматериальных ценностях а так же в приобретенных необоротных активах).
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ НАКАЗ від 16 лютого 2012 року N 126 Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань оподаткування туроператорської та турагентської діяльності Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності визначений статтею 207 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс). Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР "Про туризм" туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізуються або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо). З метою оподаткування податком на додану вартість туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, розглядається як єдина послуга (пункт 207.1 статті 207 Кодексу). В основу оподаткування податком на додану вартість туристичного продукту відповідно до статті 207 Кодексу покладено маржинальний принцип визначення бази оподаткування, тобто базою оподаткування у туристичного оператора є винагорода. Правила визначення такої винагороди для різних операцій встановлені пунктами 207.2 - 207.5 статті 207 Кодексу, а саме: - в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, базою оподаткування ПДВ є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.2 статті 207 Кодексу); - в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, базою оподаткування ПДВ є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.3 статті 207 Кодексу); - у разі здійснення туристичним оператором посередницької діяльності на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності, базою оподаткування є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб'єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг (пункт 207.4 статті 207 Кодексу); - для операцій, які здійснюються туристичним агентом, базою оподаткування є комісійна (агентська) винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.5 статті 207 Кодексу). До бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 - 207.5 статті 207 Кодексу, застосовується основна ставка податку на додану вартість і визначена сума податку додається до загальної вартості туристичного продукту (туристичної послуги), що оплачується покупцем (пункт 207.7 статті 207 Кодексу). При цьому, відповідно до пункту 207.6 статті 207 Кодексу суми податку, що відповідно до статті 139 Кодексу включаються до витрат, не враховуються при визначенні бази оподаткування в цілях цієї статті. Відповідно до четвертого абзацу підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Кодексу у разі, якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу. Питання 1. Чи включаються до бази оподаткування ПДВ туристичного продукту суми ПДВ, сплачені (нараховані) туристичним оператором у складі витрат на придбання товарів (послуг) для формування туристичного продукту? Відповідь. Суми податку на додану вартість, сплачені туристичним оператором у складі витрат на придбання товарів (послуг) для формування туристичного продукту, відповідно до статті 139 Кодексу включаються до витрат, та не враховуються при визначенні бази оподаткування ПДВ, тобто не включаються до бази оподаткування. Так, наприклад, витрати, понесені туристичним оператором внаслідок придбання (створення) туристичного продукту (туристичної послуги) склали 18 тис. грн. (в тому числі ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) 3 тис. грн.). Винагорода (база оподаткування ПДВ) визначена у сумі 2 тис. грн., тому податкові зобов'язання з ПДВ по такому туристичному продукту у туроператора будуть дорівнювати 0,4 тис. грн. Отже, загальна вартість туристичного продукту, що підлягає сплаті покупцем складає 20,4 тис. грн. (18 тис. грн. + 2 тис. грн. + (2 тис. грн. х 20 %). При цьому, туроператор в податковій накладній, виписаній турагенту повинен відобразити базу оподаткування 2 тис. грн. і суму ПДВ 0,4 тис. грн. Питання 2. Як відображаються податкові накладні, отримані від постачальників товарів (послуг), які формують туристичний продукт в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних? Відповідь. Враховуючи те, що суми податку на додану вартість, сплачені у вартості товарів (послуг), які формують туристичний продукт, не приймають участі у формуванні об'єкта оподаткування ПДВ, дані суми прирівнюються до витрат, які призначені для операцій, які не є об'єктом оподаткування, а тому податкові накладні, отримані від постачальників товарів (послуг), які формують туристичний продукт, відображаються у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у розділі II "Отримані податкові накладні", де вартість товарів (послуг) без урахування ПДВ відображається в графі 11 "вартість без ПДВ", а сума ПДВ - в графі 12 "сума ПДВ", призначених для відображення операцій, які звільнені від оподаткування або не є об'єктами оподаткування. Питання 3. В якій частині туристичний оператор має право на формування податкового кредиту? Відповідь. Враховуючи те, що базою оподаткування туристичного оператора є отримана ним винагорода, то такий туристичний оператор має право формувати податковий кредит з податку на додану вартість тільки в частині його витрат на придбання товарів (послуг), безпосередньо пов'язаних з отриманням такої винагороди. Питання 4. На яку дату у туристичного оператора виникають податкові зобов'язання? Відповідь. Податкові зобов'язання по постачанню туристичного продукту у туристичного оператора визначаються відповідно до загального правила, встановленого пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, за правилом "першої події": або на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; або на дату відвантаження товарів, а для послуг - на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.   Заступник директора Департаменту Ю. В. Лапшин

Период с 01.07.2012.

НДС считается по дате акта.

Налог на Прибыль

(выдержки из НК)

Стаття 136. Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування 136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: 136.1.1. сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; 136.1.19. кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів; Стаття 137. Порядок визнання доходів 137.1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг 137.5. У разі продажу товарів за договором комісії (агентським договором) платником податку - комітентом датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (агента). Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку 139.1. Не включаються до складу витрат: 139.1.1. витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу). 139.1.2. платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів; 139.1.3. суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; 139.1.9. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення; 160.9. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки даного нерезидента (в тому числі укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь даного нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що проводять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в органах державної податкової служби як платники податку. Положення цього пункту не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності"; ТЕРМІНИ 14.1.27. витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); 14.1.56. доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами