Що виключають злочинність діяння

ТЕМА 14. ОБСТАВИНИ,

ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

І. Питання для з’ясування

1. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Необхідна оборона: поняття, ознаки, значення. Умови правомірності необхідної оборони. Перевищення меж необхідної оборони.

3. Уявна оборона: поняття, об’єктивні і суб’єктивні ознаки та кримінально-правове значення.

4. Затримання особи, що вчинила злочин.

5. Крайня необхідність: поняття та умови її правомірності. Відповідальність за перевищення меж крайньої необхідності.

6. Фізичний та психічний примус.

7. Виконання наказу або розпорядження.

8. Діяння, пов’язане з виправданим ризиком.

9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

ІІ. Тестові завдання

1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння визначено:

1) в окремій статті Загальної частини Кримінального кодексу України;

2) в роз’ясненнях, що містяться в окремих постановах Пленуму Верховного Суду України;

3) в науці кримінального права;

4) в окремих статтях Особливої частини Кримінального кодексу України;

5) у жодній з наведених вище відповідей це поняття не визначено.

2. Обставини, що виключають злочинність діяння – це такі обставини:

1) за наявності яких, діяння особи, що формально мають ознаки діяння, передбаченого статтями (частинами статей) Особливої частини КК України, але вчинені для захисту правоохоронюваних інтересів чи для досягнення суспільно корисних цілей, не є злочинними (при дотриманні умов їх правомірності);

2) за наявності яких, діяння особи, що об’єктивно подібні до злочинних посягань, передбачених статтями (частинами статей) Особливої частини КК України, але вчинені в інтересах особи, держави чи для захисту суспільних благ;

3) за наявності яких, діяння, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але вчинене для відвернення шкоди, яка може бути заподіяна правоохоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам, не визнається злочинним;

4) за наявності яких особа, винна у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України, не підлягає кримінальній відповідальності;

5) за наявності яких особа, винна у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України, хоч і підлягає кримінальній відповідальності, але ці обставини завжди враховуються при призначенні покарання.

3. Вкажіть правильні відповіді, в яких визначені ознаки обставин, що виключають злочинність діяння:

1) ці обставини є суспільно небезпечними, хоч і не злочинними;

2) ці обставини є суспільно корисними або суспільно допустимими;

3) вони спрямовані на захист будь-яких суспільних відносин;

4) вони спрямовані на захист лише правоохоронюваних інтересів особи, суспільних інтересів, державних інтересів;

5) ці обставини формально подібні до суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України;

6) ці обставини завжди виключають кримінальну протиправність;

7) вони виключають злочинність і караність лише при дотриманні особою умов їх правомірності;

8) вони повинні бути лише суспільно корисними і такими, що не завдають шкоди правоохоронюваним інтересам, благам, цінностям;

9) вони виключають лише суспільну небезпечність вчинених особою дій;

10) вони виключають і злочинність, і кримінальну протиправність, і караність;

11) вони виключать злочинність, кримінальну протиправність та караність лише в порядку та межах, передбачених КК України;

12) вони є суспільно корисними або суспільно допустимими лише у випадках і за умов чітко визначених Кримінальним кодексом України.

Однією з умов правомірності якої обставини, що виключає злочинність діяння, є вимога закону про те, щоб заподіяна правоохоронним інтересам шкода була меншою, ніж відвернута шкода?

1. Всіх.

2. Необхідної оборони.

3. Крайньої необхідності.

4. Затримання злочинця.

5. Необхідної оборони і затримання злочинця.

6. Крайньої необхідності і необхідної оборони.

7. Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

5. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених КК України, а саме за:

1) заподіяння посягаючому будь-якої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту;

2) умисне заподіяння посягаючому смерті, тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

3) необережне заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень;

4) заподіяння посягаючому смерті;

5) умисне заподіяння смерті;

6) умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень;

7) умисне заподіяння посягаючому смерті або тяжких тілесних ушкоджень;

Що визнається перевищенням меж необхідної оборони за КК України?

1. Явна невідповідність захисту характерові і небезпечності посягання.

2. Заподіяння посягаючому шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту.

3. Невідповідність засобів захисту характерові загрожуючої небезпеки.

4. Умисне заподіяння посягаючому смерті.

5. Заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

6. Заподіяння тому, хто посягає, шкоди, що явно не відповідає посяганню.

7. Умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, що явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту та тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.

III. Задачі

1. Рецидивісти Іванчук, Іванов і Базба, які відбували покарання за тяжкі злочини, вдерлися до медпункту колонії, де захопили як за­ручниць двох медсестер. Погрожуючи загостреними металевими штирями, вони поставили вимогу надати їм зброю і авто­мобіль. Переговори із злочинцями нічого не дали, вони почали зну­щатись над заручницями, заподіявши одній з них тяжке поранення. Тоді за наказом керівника оперативної групи викликані снайпери застосували зброю, внаслідок чого троє злочинців були вбиті.

Як вирішити справу?

 

2. До таксі, що стояло на зупинці, підійшов п’яний Гусєв і почав вимагати висадити з машини пасажира Козлова, а його відвезти в протилежному напрямку. При цьому він нецензурно лаявся, розмахував перед очима Козлова запаленою цигаркою, пропалив рукав його піджака, у грубій формі наполягав на своїх вимогах. Козлов че­рез відкрите бокове вікно кабіни відштовхнув Гусєва, який упав і, вдарившись головою об асфальт, отримав тяжке тілесне ушкодження.

Ознайомтесь зі ст. 121 і ст. 124 КК України.

Дайте правову оцінку вчиненим Козловим діянням.

 

3. Неповнолітні Зарицький та Астратенко вночі у дворі будинку намагались здійснити крадіжку ковпаків з автомобіля Ноздратенка, який знаходився у своїй квартирі на другому поверсі будинку і, почувши у дворі підозрілий шурхіт, двічі вистрілив з мисливської руш­ниці в напрямі Зарицького, наказавши йому підняти руки. Виконав­ши цю вимогу, той почав просити Ноздратенка не стріляти, оскільки він нічого не зробив. Але Ноздратенко ще двічі вистрілив у Зариць­кого, який стояв з піднятими руками, спричинивши йому тяжкі ті­лесні ушкодження, в результаті йому було ампутовано руку.

Ознайомтесь зі ст. 121 КК України.

Чи діяв Ноздратенко в стані необхідної оборони?

 

4. Повертаючись вночі додому, Гаврик повинен був іти через яр. Спускаючись туди і побоюючись, що на нього можуть напасти він розкрив складаного ножа. В яру він Зустрів Ортова і Краєнка які йшли з роботи. Зіткнувшись з Ортовим, Гаврик завдав йому ножем удару у груди, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження. Він пояснив свої дії тим, що прийняв Ортова і Краєнка за грабіжників, оскільки раніше в цьому місці траплялися такі випадки.

Дайте правову оцінку діянням Гаврика. Що таке уявна оборона?

 

5. Від'їжджаючи у відпустку, Тарасюк для захисту своєї квартири від злодіїв приладнав над дверима важку болванку, яка падала на того, хто відчиняв двері. У його відсутність лопнула труба парового опалення і начальник ЖЕКу дав вказівку відчинити квартиру для ліквідації аварії. Коли слюсар відчинив двері, то дістав тяжке пора­нення, оскільки пристрій спрацював.

Варіант: Пристрій спрацював, коли до квартири проникли зло­дії, які намагались її обікрасти. При цьому одному з них було спри­чинено тяжкі тілесні ушкодження, від яких він у лікарні помер.

Ознайомтесь зі ст. 121 КК України.

Чи є в діях Тарасюка ознаки необхідної оборони? Чи є підстави для притягнення Тарасюка до кримінальної відповідальності?

 

6. Мельник, Перга і Савченко жили в одній кімнаті гуртожитку. Мельник займався спортом і часто хвалився, що він нікого не боїться. Перга, Савченко та їхній знайомий Куліш вирішили налякати Мельника. Близько 23-ї години вони зустріли того за рогом будинку у темному місці і почали вимагати гроші. При цьому Перга підійшов ззаду і схопив його за шию. Мельник ударив кулаком в обличчя Савченка, який упав, а потім, вирвавшись від Перги, складаним ножем вдарив його в груди. Від отриманого поранення Перга помер на місці. Савченко при падінні вдарився головою об камінь і від одержаної черепно-мозкової травми через три дні помер у лікарні.

Дайте правову оцінку дій Мельника.

 

7. Гусейнов і Яцина займались карате. Вони неодноразово про­вокували у ресторанах та на вулиці бійки, щоб продемонструвати своє вміння знайомим і потренуватись на "живому матеріалі". 20 грудня біля ресторану вони зупинили Баняка та Дорошина, які пе­ребували у нетверезому стані, і почали їх ображати. У відповідь Дорошин замахнувся на Яцину рукою, намагаючись його вдарити. Гу­сейнов, який стояв поруч, застосував прийом карате. Внаслідок одержаного удару у сонячне сплетіння Дорошин помер на місці.

Дайте правову оцінку дій Гусейнова та Яцини. Чи є підстави для притягнення їх до кримінальної відповідальності?

 

8. Добровольський, перебуваючи у нетверезому стані, близько 12-ї години ночі помилково заліз через вікно до будинку Сергієва, вважаючи, що це будинок його знайомої Шовкун. Сергієв, який та­кож був у нетверезому стані, прийняв Добровольського за злодія і почав його бити, нанісши кілька ударів дерев'яною підставкою для квітів. Від одержаних травм той помер.

Як оцінити дії Сергієва? Ознайомтесь зі ст. 115 КК та ст. 118 КК України.

 

9. Ємельянов та Афанасьєв запросили знайомих дівчат Лобову та Шмурко на квартиру Афанасьєва. Коли дівчата близько 23-ї години йшли до них, по дорозі їх зустрів п'яний Остриков, незнайо­мий їм раніше. Він у цинічній формі запропонував їм вступити з ним у статевий зв'язок, а потім збив з ніг Лобову і потягнув її на картопляне поле. Шмурко почала кричати, її почули Ємельянов і Афанасьєв. Останній, озброївшись сапою, разом з Ємельяновим побіг на допомогу. Ємельянов вдарив Острикова ногою, а Афанасьєв сапою. Остриков встав, намірюючись напасти на Афанасьєва. Ті почали бити Острикова, поки він не помер. За висновком судово-медичної експертизи смерть настала від травматичного шоку внаслідок великої кількості тілесних ушкоджень.

Дайте правову оцінку того, що сталося. Ознайомтесь зі ст. 115 КК України.

 

10. Головань, перебуваючи у стані сп’яніння, по дорозі додому зустрів Шмеля. Той затяг його у під’їзд будинку і побив. Через якийсь час Головань підійшов до Шмеля і спитав, за що той його побив. Шмель із словами: „Ти що не зрозумів?” – завів останнього до хліва і вдарив кулаком в обличчя. Коли Головань нахилився, щоб підняти свою шапку, Шмель вдарив його ногою в обличчя. Той впав. Піднімаючись, він намацав рукою металеву пластину. Шмель ще раз намагався вдарити Голованя, тоді останній, захи­щаючись, вдарив Шмеля металевою пластиною в шию, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, від якого той помер.

Ознайомтеся зі ч. 2 ст. 121 та ст. 124 КК України.

Чи є в діях Шмеля ознаки необхідної оборони?

 

11. Шипілов часто приходив додому п’яним, бив свою дружину, одного разу вдарив її ножем по руці. У серпні між подружжям виник­ла сварка, під час якої Шипілов кілька разів вдарив дружину штанами по голові, кулаком по обличчю, а потім наніс удар ногою, спричинивши легкі тілесні ушкодження. Продовжуючи насильницькі дії, він схопив дружину за одяг, притис до поручнів ґанку, погрожуючи задушити. В цей час Шипілова вдарила чоловіка в живіт ножем, яким зчищала бруд із взуття і який був у неї в руках. Від отриманого поранення Шипілов в той же день помер у лікарні.

Ознайомтеся зі ст.116 ККУ і дайте правову оцінку вчиненого Шипіловою діяння.

 

12. Кусрей проїжджав на автомобілі біля автобусної зупинки. Не­сподівано на дорогу вибіг Рябцев. Щоб відвернути наїзд, Кусрей різ­ко повернув вліво і виїхав на смугу зустрічного руху. В цей момент мотоцикл, який їхав назустріч, зіткнувся з машиною Кусрея. Вна­слідок зіткнення водій мотоцикла і пасажир отримали тяжкі тілесні ушкодження.

Варіант: Внаслідок зіткнення, водій мотоцикла та його пасажир загинули.

Як вирішити справу?

 

13. Астахов і Лосицький залишилися в тундрі без продуктів хар­чування, їм загрожувала голодна смерть, оскільки розпочався буран. Розшукавши залишений без охорони склад геологорозвідувальної партії, вони виламали двері, взяли продукти для себе і їздових собак в кількості, яка забезпечувала можливість перечекати бурю і діста­тися до населеного пункту.

Як вирішити справу?

 

14. Альпіністи Струмілін та Рюмін заблукали в горах. Почався бу­ран, це ускладнило орієнтування, і Рюмін звалився у прірву. Він повис на мотузці, яка зв’язувала його із Струміліним. Той спробував витягти Тюміна, але не зміг цього зробити і перерізав мотузку, побоюючись, що загине разом з Рюміним. Останній упав в ущелину і загинув.

Як вирішити справу?

 

15. Під час масових безпорядків до кімнати будинку, в якій зна­ходились п’ять військовослужбовців строкової служби, з натовпу перед будинком у вікно влетіла граната. Сержант Єфімов схопив її і викинув назад у вікно. Від її розриву чотири чоловіки загинуло, а сім — отримали тілесні ушкодження.

Чи є в діях Єфімова ознаки злочину?

 

16. Після катастрофи у Чорному морі туристського лайнера бага­то його пасажирів потрапило у воду. На рятувальному плоту, розра­хованому на 12 чоловік, зібралось близько 20, а люди все ще намага­лись вилізти на нього, чіплялися за борти. Матрос Кобрін, який був на плоту, побоюючись, що пліт не витримає і перевернеться, від­штовхував людей. Багато з них врятуватися не змогли.

Визначте ознаки крайньої необхідності та умови її правомірності.

 

17. Троє наркоманів, які відбували покарання у виправно-трудовій колонії, захопили як заручниць п’ятьох жінок – співробіт­ниць колонії, тяжко поранивши при цьому одну з них ножем. Вони зажадали наркотиків, автомобіль та зброю, погрожуючи, що при не­виконанні вимог вб’ють заручниць. Начальник колонії прийняв рішення знешкодити злочинців, використавши для цього групу захоплення. Коли група увірвалась до кімнати, злочинці почали наносити удари ножами заручницям, тяжко поранивши ще трьох з них, а також співробітника міліції, вбивши при цьому майора Романова.

Дайте правову оцінку вчиненим діям.

 

18. Співробітники міліції здійснювали операцію по затриманню двох рекетирів у той момент, коли потерпілий передавав їм гроші. Спільники рекетирів, які з-за рогу будинку на трьох автомобілях спостерігали за цим, вибравши момент, спрямували авто на співробітників міліції. Тим вдалось ухилитись від автомобілів, що мчались на них. Але злочинці розвернули автомобілі і вирішили повторити маневр. Співробітники міліції зробили кілька пострілів у повітря. Злочинці почали втікати. З метою їх затримання капітан Тюрін зробив кілька пострілів по колесах автомобілів. Куля зрикошетила й потрапила в голову одному із злочинців. Він помер на місці пригоди.

За яких умов є правомірним застосування зброї працівниками міліції?

 

19. Заборовець і Локарєв викрали автомобіль „Волга”, який нале­жав Добротуну. Співробітники міліції наздогнали їх біля заболоче­ного місця, вкритого чагарником. Офіцер Касимов зробив три попе­реджувальних постріли у повітря, але злочинці не реагували і про­довжували бігти. Коли до чагарнику залишалось кілька метрів, Ка­симов четвертим пострілом вбив Заборовця.

 

20. Хворий Петров поступив непритомним до лікарні з неясною клінічною картиною захворювання. Для встановлення діагнозу не­обхідно було взяти пункцію спинного мозку, але батьки хворого зго­ди на це не дали. Петров помер. За висновком судово-медичної екс­пертизи своєчасне проведення пункції спинного мозку дало б мож­ливість встановити правильний діагноз і врятувати хворого.

Варіант: Незважаючи на відсутність згоди батьків Петрова, лікар Головко взяв у нього спинний мозок на аналіз, що дозволило встановити правильний діагноз і застосувати правильні методи лікування. Петрова було врятовано.

Як вирішити справу?

 

21. Присіка – знайомий Годікової, зайшовши до неї в квартиру, несподівано для неї вдарив її, від чого вона знепритомніла, а Присіка, погрожуючи „прирізати” Годікову, змусив Скубу – співжителя Годікової зібрати всі коштовності і передати її йому. Скуба виконав те, що вимагав Присіка.

Чи буде підлягати кримінальній відповідальності Скуба за вчинені дії?

 

22. Громов підійшов до будинку Кулеби, щоб з’ясувати, чому семирічний син господаря вдарив цеглиною по голові його п’ятирічну дочку. У відповідь на претензії Громова Кулеба вдарив його по руці дерев’яною палицею, заподіявши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Тоді Громов вирвав палицю у Кулеби і вдарив його по голові, чим заподіяв тому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

23. К.П., отримав спеціальне завдання по розкриттю злочинної діяльності організованої групи. Беручи участь у нападі такої групи на один із комерційних банків, К.П., заподіяв тяжкі тілесні ушкодження охоронцю банку.

Як вирішити справу про кримінальну відповідальність К.П.?

IV. Література

Спеціальна література

§ Андрушко П.П. Виконання професійних та службових фунцій як обставина що виключає суспільну небезпечність чи протиправність//Проблеми правознавства.- Київ.: „Либідь”.- 1991. – Вип.52. – С.74-81

§ Анчукова М.В. Виправданий ризик: поняття та ознаки//Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: ін –т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.- №17. – С. 364-369.

§ Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. – X.: Вища школа, 1986.

§ Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – X.: Основа, 1991.

§ Благов А.В. Квалификация деяний, исключающих уголовную ответственность //Гос. и право. – 1992. – № 9. – С. 78.

§ Бушуев Г.В. Социальная и уголовно-правовая оценка причинения вреда преступнику при задержании. – Горький: СВШМ МВД СРСР, 1976.

§ Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Обстоятельства, исключающие общественною опасность и протиправность деяния. – М.: Юрид. лит., 1970.

§ Волженкин Б. Провокация или оперативный эксперимент? //Законность. – 1996. – № 6. – С. 26-29.

§ Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони //Право України. – 1998. – № 11. – С. 116-118.

§ Володарський В. Необхідна оборона і перевищення її меж: деякі випадки кваліфікації //Право України. – 2000. – № 6. – С. 93-95.

§ Гельфанд И.А., Куц Н.Т. Необходимая оборона по советскому уголовному праву. – К.: Вища школа МВД СССР, 1962.

§ Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963.

§ Гринберг М.С. Должностные преступления и крайняя необходимость //Сов. гос. и право. – 1989. – № 5. – С. 64-72.

§ Дрига М.,Дячук С., Вирішення судами питань, повязаних із рпавовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ// Вісник Верховного Суду України.- 1999.- №3 (13).- С.33-39.

§ Диденко В.П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. – К.: КВШ МВД СССР, 1984.

§ Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат,1955.

§ Дячук С. Проблеми кримінально-правової оцінки діяння посадової особи, яка віддала протиправний наказ //Право України. – 1999. – № 9. – С. 94-98.

§ Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві. – Київ: Атіка, 2001.

§ Завгородня Г., Ільковець Л. Право на необхідну оборону //Право України. – 1992. – № 6. – С. 16-24.

§ Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1972.

§ Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1981.

§ Красиков А.Н. Сущность и значение согласия потерпевшего в советском уголовном праве. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976.

§ Овезов Н.А. К вопросу об обстоятельствах, устраняющих опасность и противоправность деяния в советском уголовном праве. – Ашхабад, 1972.

§ Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1962.

§ Сахаров А.Б. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность //Сов. гос. и право. – 1987. – № 11. – С. 66-71.

§ Слуцкий И.И. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность. – Л.: ЛГУ, 1956.

§ Соколов Н.Н., Чупаленков И.Г. Необходимая оборона. – М.: Макрабочий, 1972.

§ Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. – М.: Юрид. лит., 1969.

§ Тишкевич И.С. Оборона от нападения преступника. – Минск: БГУ, 1972.

§ Тишкевич И.С. Право граждан на задержание преступника. – Минск: БГУ, 1974.

§ Ткачевский Ю.М. Оправданный профессиональный и производственный риск как обстоятельство, исключающее уголовную ответственность //Вестн. Моск. ун-та. Серия 11. – 1991. – № 3. – С. 16-23.

§ Ткаченко В.И. Необходимая оборона по уголовному праву. – М.: Юрид. лит., 1979.

§ Усатий Г. О. Кримінально- правовий компроміс..- К.: Атіка, 2001. С.125

§ Фомин М.А. Право граждан на необходимую оборону //Вестн. Моск. ун-та. Серия 11. Право. – 2000. – № 5. – С. 87-95.

§ Шавгулидзе Т.Г. Необходимая оборона. – Тбилиси: Мецниереба, 1966.

§ Ющик О. І. Умови правомірності діяння, повязанного з ризиком // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. Серія: правознапвство. – Чернівці: Видавництво „Рута”, 2002.- Вип. 154. -С.107-111

§ Якубович М.И. Вопросы теории и практики необходимой обороны. – М.: ВШ МВД РСФСР, 1961.

§ Якубович М.И. Учение о необходимой обороне в советском уголовном праве. – М.: Высш. школа, 1967.

§ Якубович М.И. Обстоятельства, исключающие общественную опасность и противоправность деяния. – М.: Акад. МВД СССР, 1979.

 

Анатомічних матеріалів

Застосування методу пересадки від донора до реципієнта органів та інших анатомічних матеріалів здійснюється у визначеному законодавством порядку при наявності їх згоди або згоди їх законних представників за умови, якщо використання інших засобів і методів для підтримання життя, відновлення або поліпшення здоров'я не дає бажаних результатів, а завдана при цьому шкода донору є меншою, ніж та, що загрожувала реципієнту.

Стаття 48. Штучне запліднення та імплантація ембріона

Застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Розкриття анонімності донора може бути здійснено в порядку, передбаченому законодавством.

Стаття 49. Застосування методів стерилізації

Застосування методів стерилізації може здійснюватися за власним бажанням або добровільною згодою пацієнта в акредитованих закладах охорони здоров'я за медичними показаннями, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

Стаття 50. Добровільне штучне переривання вагітності

Операція штучного переривання вагітності (аборт) може бути проведена за бажанням жінки у акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності строком не більше 12 тижнів.

Аборт при вагітності від 12 до 28 тижнів за соціальними і медичними показаннями може бути зроблено в окремих випадках і в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 51. Зміна (корекція) статевої належності

На прохання пацієнта відповідно до медико-біологічних і соціально-психологічних показань, які встановлюються Міністерством охорони здоров'я України, йому може бути проведено шляхом медичного втручання в акредитованих закладах охорони здоров'я зміну (корекцію) його статевої належності.

Особі, якій було здійснено зміну статевої належності, видається медичне свідоцтво, на підставі якого надалі вирішується питання про відповідні зміни в її правовому статусі.

Стаття 52. Подання медичної допомоги хворому

Охорони України

Військовослужбовці Управління державної охорони України під час здійснення державної охорони мають право:

1) вимагати від громадян додержання режиму, встановленого на об'єктах, щодо яких здійснюється державна охорона;

2) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються проникнути на об'єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, транспортних засобів, на яких вони прибули в район об'єкта охорони, і передавати їх іншим правоохоронним органам;

3) тимчасово обмежувати або забороняти під час здійснення охоронних заходів рух транспортних засобів та пішоходів на вулицях і дорогах, не допускати громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх;

4) використовувати транспортні засоби, що належать органам державної влади України, підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав і міжнародним організаціям, а також спеціального призначення), для запобігання злочинам, переслідування і затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, доставлення осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, в лікувальні заклади, а також для проїзду до місця події з наступним відшкодуванням у встановленому порядку збитків, завданих власникам цих транспортних засобів;

5) у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, заходити в житлові та інші приміщення, що належать громадянам, на територію і в приміщення державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності з наступним повідомленням про це прокурора протягом 24 годин;

6) використовувати під час проведення охоронних заходів засоби зв'язку, що належать державним органам, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності з наступним відшкодуванням у встановленому порядку збитків;

7) зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби на підставі і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію", військовими статутами та прийнятими відповідно до них нормативними актами, провозити зброю та спеціальні засоби в усіх видах транспорту;

8) позачергового придбання квитків на всі види транспорту незалежно від наявності місць та поселення в готелях при пред'явленні посвідчення про відрядження.

 

§ Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16 липня 1999р. (ст. 12-14) //Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 41. - Ст. 377; 2007.- № 33..- Ст.440.

(витяг)

Стаття 12. Взяття гомотрансплантатів у живих донорів

Живим донором може бути лише повнолітня дієздатна особа.

У живого донора може бути взятий як гомотрансплантат лише один із парних органів або частина органа, або частина іншого анатомічного матеріалу.

Взяття гомотрансплантата у живого донора дозволяється на підставі висновку консиліуму лікарів відповідного закладу охорони здоров'я чи наукової установи після його всебічного медичного обстеження і за умови, що завдана здоров'ю донора шкода буде меншою, ніж небезпека для життя, що загрожує реципієнту.

Взяття гомотрансплантата (за винятком анатомічних матеріалів, здатних до регенерації) у живого донора допускається у випадках, коли реципієнт і донор перебувають у шлюбі або є близькими родичами (батько, мати, син, дочка, дід, баба, онук, онука, брат, сестра, дядько, тітка, племінник, племінниця).

Не допускається взяття гомотрансплантатів у живих осіб, які:

утримуються у місцях відбування покарань;

страждають на тяжкі психічні розлади;

мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю;

надали раніше орган або частину органа для трансплантації.

Стаття 13. Згода живого донора на взяття у нього гомотрансплантата

У живого донора може бути взято гомотрансплантат лише за наявності його письмової заяви про це, підписаної свідомо і без примушування після надання йому лікуючим лікарем об'єктивної інформації про можливі ускладнення для його здоров'я, а також про його права у зв'язку з виконанням донорської функції. У заяві донор повинен вказати про свою згоду на взяття у нього гомотрансплантата та про свою поінформованість щодо можливих наслідків. Підпис донора на заяві засвідчується у встановленому законодавством порядку, а заява додається до його медичної документації.

Стаття 14. Особливості донорства і трансплантації кісткового мозку

ТЕМА 14. ОБСТАВИНИ,

ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

І. Питання для з’ясування

1. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Необхідна оборона: поняття, ознаки, значення. Умови правомірності необхідної оборони. Перевищення меж необхідної оборони.

3. Уявна оборона: поняття, об’єктивні і суб’єктивні ознаки та кримінально-правове значення.

4. Затримання особи, що вчинила злочин.

5. Крайня необхідність: поняття та умови її правомірності. Відповідальність за перевищення меж крайньої необхідності.

6. Фізичний та психічний примус.

7. Виконання наказу або розпорядження.

8. Діяння, пов’язане з виправданим ризиком.

9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

ІІ. Тестові завдання

1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння визначено:

1) в окремій статті Загальної частини Кримінального кодексу України;

2) в роз’ясненнях, що містяться в окремих постановах Пленуму Верховного Суду України;

3) в науці кримінального права;

4) в окремих статтях Особливої частини Кримінального кодексу України;

5) у жодній з наведених вище відповідей це поняття не визначено.

2. Обставини, що виключають злочинність діяння – це такі обставини:

1) за наявності яких, діяння особи, що формально мають ознаки діяння, передбаченого статтями (частинами статей) Особливої частини КК України, але вчинені для захисту правоохоронюваних інтересів чи для досягнення суспільно корисних цілей, не є злочинними (при дотриманні умов їх правомірності);

2) за наявності яких, діяння особи, що об’єктивно подібні до злочинних посягань, передбачених статтями (частинами статей) Особливої частини КК України, але вчинені в інтересах особи, держави чи для захисту суспільних благ;

3) за наявності яких, діяння, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але вчинене для відвернення шкоди, яка може бути заподіяна правоохоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам, не визнається злочинним;

4) за наявності яких особа, винна у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України, не підлягає кримінальній відповідальності;

5) за наявності яких особа, винна у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України, хоч і підлягає кримінальній відповідальності, але ці обставини завжди враховуються при призначенні покарання.

3. Вкажіть правильні відповіді, в яких визначені ознаки обставин, що виключають злочинність діяння:

1) ці обставини є суспільно небезпечними, хоч і не злочинними;

2) ці обставини є суспільно корисними або суспільно допустимими;

3) вони спрямовані на захист будь-яких суспільних відносин;

4) вони спрямовані на захист лише правоохоронюваних інтересів особи, суспільних інтересів, державних інтересів;

5) ці обставини формально подібні до суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України;

6) ці обставини завжди виключають кримінальну протиправність;

7) вони виключають злочинність і караність лише при дотриманні особою умов їх правомірності;

8) вони повинні бути лише суспільно корисними і такими, що не завдають шкоди правоохоронюваним інтересам, благам, цінностям;

9) вони виключають лише суспільну небезпечність вчинених особою дій;

10) вони виключають і злочинність, і кримінальну протиправність, і караність;

11) вони виключать злочинність, кримінальну протиправність та караність лише в порядку та межах, передбачених КК України;

12) вони є суспільно корисними або суспільно допустимими лише у випадках і за умов чітко визначених Кримінальним кодексом України.